Ухвала суду № 140580198, 12.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 120/11911/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачам усунути недоліки позовної заяви, які усунуті представником позивачів шляхом подання позовної заяви у новій редакції та долучення відповідних доказів.

Відповідно до позовної заяви у новій редакції позивачі просять суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 по не направленню заяви від 16.07.2026 в інтересах ОСОБА_1 , яка подана її представником - Когут Марією Михайлівною, заяви від 16.07.2026 поданої ОСОБА_2 до Комісії Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які стались в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану, заяву в інтересах ОСОБА_1 від 16.07.2026, заяву ОСОБА_2 від 16.07.2026 про перерозподіл та виплату одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Комісію Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які стались в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану, розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо перерозподілу та виплати одноразової грошової допомоги, установленої статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( в редакції від 29.03.2024) та Порядку №484 (в редакції від 03.02.2023 - чинною на момент загибелі), пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 .

Ухвалою від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, відповідно до вимог ч. 7 ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі третіх осіб та витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази.

Представником позивачів 23.09.2026 подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Згідно з пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено у ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зауважує, що клопотання представника позивачів про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін не містить зазначення про наявність будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за їх участі або їх представників та не може бути надана ( викладена ) в заявах по суті справи.

Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз`яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати відповідні письмові заяви по суті справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.

Зважаючи на те, що представником позивачів не доведена необхідність розгляду справи з викликом сторін, дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивачів.

Керуючись ст.ст. 262, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Копії ухвали направити особам, які беруть участь в справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна