Рішення № 140579258, 12.10.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3959/26

Провадження № 2/539/2680/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» (далі - ТОВ «Ізі Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року уклали договір кредитної лінії № FSC880233457 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 3 300 грн з кінцевою датою повернення кредиту, визначеною у пункті 7.3 договору. Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків власноручно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит тощо. Після автоматизованої обробки заяви на отримання кредитних коштів та її схвалення інформаційно-комунікаційна система первісного кредитора згенерувала електронний договір, що є офертою у розумінні частини другої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і містить усі істотні умови, та надала позичальнику для ознайомлення в його особистому кабінеті, а також направила на електронну поштову скриньку, що належить відповідачу та вказана ним у заявці на отримання кредитних коштів. Відповідно до умов договору відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписане відповідно до абзацу другого статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснув іконку «відправити/підписати».

Відповідно до умов розділу 2 договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.

Позивач зазначав, що дисконтний період, визначений пунктом 3.1 договору, є лише частиною загального строку кредитування, протягом якого позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку позичальника, договір діє до кінця визначеного строку (п`ять років) або до його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно (пункт 7.4.2 договору) за фіксованою базовою процентною ставкою, яка становить 1,00 % в день від суми залишку кредиту, що становить 365 % річних (пункт 8.3 договору). Нарахування процентів відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України є платою за надану позику (кредит). Відповідно до пункту 9.1.1.1 договору кредитодавець має право вимагати від відповідача повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених договором. Згідно з пунктом 9.1.1.7 договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення (розірвання) договору.

На виконання умов договору кредитні кошти були перераховані первісним кредитором на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7432, яка була вказана відповідачем при укладанні договору (пункт 5.1 договору). Відповідно до пункту 5.3 договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. Позивач відзначав, що кредитні кошти були перераховані саме відповідно до умов кредитного договору та правил надання грошових коштів у позику, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від відповідача при заповненні ним заявки.

Проте, в порушення умов договору кредитної лінії та правил надання грошових коштів у позику позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки, у зв`язку з чим договір достроково розірвано шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення. Після розірвання договору проценти не нараховувалися.

У подальшому, 16 грудня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») за договором факторингу № МВ-ТП/77. 08 травня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Ізі Фінанс» за договором факторингу № 08/0526-01 та реєстром прав вимоги № 1 від 08 травня 2026 року. На виконання вимог статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у договорі, ТОВ «Таліон Плюс» повідомило позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні договору. Відповідно до умов договору факторингу фактор зобов`язався сплатити клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги. На підтвердження виконання фінансових зобов`язань фактором надано разом з позовною заявою платіжні інструкції. Повідомлено, що оплата фінансування проводилася фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно.

Оскільки відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, то станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості, нарахована первісними кредиторами, становить 9 537 грн, з яких: 3 300 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 587 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 0 грн - заборгованість по комісії; 1 650 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Позивач, керуючись статтею 624 ЦК України, штрафні санкції до розміру позовних вимог не включає, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення, становить 7 887 грн.

Позивач також поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, що включає в себе: вивчення матеріалів справи (2 год.) - 500 грн; складання позовної заяви (2 год.) - 4 000 грн; підготовку клопотань (1 год.) - 500 грн.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, то він складається зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 5 000 грн.

На підставі викладеного ТОВ «Ізі Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 у розмірі 7 887 грн, сплачений судовий збір - 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, своїх заперечень щодо позовних вимог до суду не направив.

Рух справи

13 серпня 2026 року ТОВ «Ізі Фінанс» через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2026 року справу № 539/3959/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 17 серпня 2026 року № 02.11.1-06/3257, яка надійшла до суду, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив, витребувано в акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 хх-хххх-7432, відкритою на ім`я відповідача, за період з 30 жовтня 2025 року до 10 листопада 2026 року щодо зарахування коштів на загальну суму 3 300 грн.

07 вересня 2026 року на виконання ухвали суду від 25 серпня 2026 року на адресу суду від АТ «Акцент-Банк» надійшла відповідь від 31 серпня 2026 року № 59919/47-260829/29-БТ з випискою про рух коштів по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

15 вересня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 12 жовтня 2026 року.

Представник ТОВ «Ізі Фінанс» у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином за його зареєстрованим місцем проживання. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляв суд про зміну свого місця проживання. Суд вважає, що відповідач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 12 жовтня 2026 року постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит. У вказаній заявці зазначено прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_1 , договір (оферта) № FSC880233457, дата укладення договору - 30 жовтня 2025 року, сума кредиту (кредитного ліміту) - 3 900 грн, сума першого траншу - 3 300 грн, початковий строк дисконтного періоду кредитування - 15 днів, строк кредитування - 1 826 днів, а також фінансовий номер телефону, електронна адреса, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання позичальника та номер банківської картки НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року ознайомився з паспортом споживчого кредиту продукту «ТЕМП» до договору № FSC880233457, в якому викладена інформація про кредитодавця, тип кредиту (кредитна лінія), суму кредиту - 3 300 грн та ліміт кредиту - 3 900 грн, строк кредитування - до 1 826 днів (дисконтний період 15 днів з можливістю продовження та поновлення), базову процентну ставку - 365 % річних, тип процентної ставки - фіксована, комісію за надання кредиту - 0 грн, загальні витрати за кредитом за базовою процентною ставкою - 60 258 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту - 63 558 грн, реальну річну процентну ставку - 2 394,42 %, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання зобов`язань тощо. Отримання та ознайомлення з паспортом споживчого кредиту відповідач підтвердив електронним підписом одноразовим ідентифікатором «9472», який відправлено 30 жовтня 2025 року о 17:23:59 та введено 30 жовтня 2025 року о 17:24:40.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року уклали договір кредитної лінії № FSC880233457, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «FNYE», відправленим 30 жовтня 2025 року о 17:23:59 та введеним 30 жовтня 2025 року о 17:24:40, а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом директора ОСОБА_2 . Верифікацію позичальника здійснено за допомогою Системи BankID НБУ (пункт 4.7 договору).

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Загальний розмір наданого одразу після укладення договору кредиту становить 3 300 грн, кредитний ліміт - 3 900 грн. Перший транш надається 30 жовтня 2025 року.

Дисконтний період кредитування (15 днів), пролонгація, поновлення викладені у розділі 3 договору. Порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами погоджено у розділі 4 договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5169-15XX-XXXX-7432, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з пунктом 7.1 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 14 листопада 2025 року. Пунктом 7.2 договору визначено, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору в порядку, передбаченому пунктом 9.1.1.2 або пунктом 9.1.1.7 договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 29 листопада 2030 року (пункт 7.3 договору).

За змістом пункту 7.4 договору проценти сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Пунктом 8.2 договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою, є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом.

Базова процентна ставка складає 1,00 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365 % річних (пункт 8.3 договору). Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу, становить 0 грн (пункт 8.5 договору). За період з 30 жовтня 2025 року до 14 листопада 2025 року знижка на базову процентну ставку становить 0,00 %, а дисконтна процентна ставка - 1,00 % в день (підпункт 8.7.1 договору). У разі користування кредитом після шести календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на процентну ставку не надається (пункт 8.11 договору).

Для суми кредиту, отриманої за першим траншем, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 63 558 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 60 258 грн та суму наданого кредиту у розмірі 3 300 грн; денна процентна ставка становить 1,00 % (пункт 8.6 договору).

Підпунктом 9.1.1.5 договору передбачено право кредитодавця без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, зокрема шляхом укладення договору факторингу. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання (пункт 11.1 договору).

Пунктом 12.3 договору передбачено неустойку у вигляді штрафу за порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, але не більше половини суми кредиту, а пунктом 12.5 договору - обмеження сукупної суми неустойки та інших платежів за порушення зобов`язань половиною суми кредиту.

Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 18 травня 2026 року № FSC880233457/18052026/Э на виконання кредитного договору № FSC880233457 від 30 жовтня 2025 року кредитодавцем через АТ «ОТП Банк» ініційовано платіжну операцію на рахунок/платіжну картку отримувача ОСОБА_1 5169-15XX-XXXX-7432 (надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Акцент-Банк») на суму 3 300 грн, ідентифікатор платіжної операції 46183-78848-60214, дата ініціювання - 30 жовтня 2025 року о 17:24:42, дата завершення платіжної операції - 30 жовтня 2025 року о 17:24:47.

За інформацією АТ «Акцент-Банк» від 31 серпня 2026 року № 59919/47-260829/29-БТ картка № 5169155112717432 (рахунок № НОМЕР_3 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Згідно з доданою випискою про рух коштів 30 жовтня 2025 року о 17:24:51 на вказаний рахунок відповідача зараховано 3 300 грн з призначенням платежу «Отримання переказу коштів на картку … № картки: НОМЕР_5 , 3300.00 UAH».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № FSC880233457 від 30 жовтня 2025 року відповідачу 30 жовтня 2025 року видано кредит у розмірі 3 300 грн; за період з 30 жовтня 2025 року по 16 грудня 2025 року (дата продажу) нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 1 551 грн (по 33 грн щоденно) та неустойку у розмірі 1 650 грн; оплат від позичальника не надходило.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) 16 грудня 2025 року уклали договір факторингу № МВ-ТП/77, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату (пункт 2.1). Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги (пункт 4.1). Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд, в тому числі відступати його на користь третіх осіб (підпункт 5.3.3).

У витязі з реєстру прав вимоги від 16 грудня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/77 зазначено про набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором № FSC880233457 від 30 жовтня 2025 року у розмірі 6 501 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 300 грн, заборгованість за процентами - 1 551 грн, неустойка - 1 650 грн; сума фінансування - 1 320 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 17 грудня 2025 року по 08 травня 2026 року новим кредитором нараховувались проценти за користування кредитом по 33 грн щоденно; 12 лютого 2026 року від відповідача надійшла оплата у розмірі 1 683 грн, яка зарахована в погашення процентів. Загалом нараховано процентів 6 270 грн (1 551 грн - первісним кредитором та 4 719 грн - ТОВ «Таліон Плюс»), з яких сплачено 1 683 грн. Станом на 08 травня 2026 року заборгованість становить: за тілом кредиту - 3 300 грн, за процентами - 4 587 грн, неустойка - 1 650 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) і ТОВ «Ізі Фінанс» (фактор) 08 травня 2026 року уклали договір факторингу № 08/0526-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату (пункт 2.1). Під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3). Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта або первісного кредитора за кредитним договором (пункт 2.2).

У витязі з реєстру прав вимоги № 1 від 08 травня 2026 року до договору факторингу № 08/0526-01, підписаного ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Ізі Фінанс», зазначено про набуття ТОВ «Ізі Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № FSC880233457 від 30 жовтня 2025 року у загальному розмірі 9 537 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) - 3 300 грн, заборгованість за процентами - 4 587 грн, неустойка - 1 650 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку ТОВ «Ізі Фінанс» за договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 заборгованість відповідача станом на 20 липня 2026 року становить 9 537 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 300 грн, прострочена заборгованість за процентами - 4 587 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 1 650 грн. За період з 08 травня 2026 року по 20 липня 2026 року нарахувань та оплат не здійснювалось, заборгованість не погашена.

Позивач у позові просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії без урахування штрафних санкцій у розмірі 1 650 грн, які до стягнення не заявлялися, на загальну суму 7 887 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (частина перша статті 207 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний правочин, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі. Будь-який електронний правочин, вчинений на підставі Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, вчиненого у письмовій формі.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді з використанням одноразових ідентифікаторів, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання повідомлення з таким ідентифікатором на номер телефону та/або адресу електронної пошти позичальника, без здійснення входу до особистого кабінету в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, не є можливим. При цьому ідентифікаційні дані позичальника, зазначені в заявці, паспорті споживчого кредиту та договорі (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер телефону, адреса електронної пошти), відповідають даним про особу відповідача, а верифікацію позичальника проведено за допомогою Системи BankID НБУ.

Матеріалами справи підтверджено і факт виконання первісним кредитором свого обов`язку з надання кредиту. Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання платіжної операції та витребуваною судом випискою АТ «Акцент-Банк» підтверджено, що 30 жовтня 2025 року, через декілька секунд після підписання договору, на рахунок відповідача, до якого емітовано платіжну картку, зазначену у пункті 5.1 договору, зараховано кредитні кошти у розмірі 3 300 грн.

Вказані обставини свідчать про дотримання визначеної нормами матеріального права форми щодо спірного правочину та укладення договору про надання фінансових послуг, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Як зазначено вище, заявка на отримання грошових коштів в кредит, паспорт споживчого кредиту, договір кредитної лінії, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема суму кредиту, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору), розмір процентної ставки та порядок її нарахування тощо.

Відповідач відзиву на позов не подав, факт укладення кредитного договору, отримання коштів за цим правочином та розмір заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань суду не надав. Більше того, 12 лютого 2026 року відповідач частково сплатив новому кредитору ТОВ «Таліон Плюс» 1 683 грн, що свідчить про визнання ним існування зобов`язання за кредитним договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом (стаття 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Право первісного кредитора на відступлення права вимоги без згоди позичальника передбачене підпунктом 9.1.1.5 кредитного договору, а право ТОВ «Таліон Плюс» на наступне відступлення права вимоги третім особам - підпунктом 5.3.3 договору факторингу № МВ-ТП/77. Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі послідовно укладених договорів факторингу від 16 грудня 2025 року № МВ-ТП/77 та від 08 травня 2026 року № 08/0526-01 і відповідних реєстрів прав вимоги набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав договір кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку в повному обсязі на користь ні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні ТОВ «Таліон Плюс», ні ТОВ «Ізі Фінанс» не повернув, тому останнє обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка не може перевищувати 1 відсоток. Встановлена пунктом 8.3 договору базова процентна ставка 1,00 % в день (365 % річних) та визначена пунктом 8.6 договору денна процентна ставка 1,00 % не перевищують граничного значення, визначеного вказаним Законом.

Умовами договору (пункти 7.4.2, 8.2, 8.3, 8.10, 8.11) визначено, що після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно, а у разі відсутності повного дострокового погашення кредиту протягом дисконтного періоду зобов`язання з оплати процентів визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом. Знижка на процентну ставку за дисконтний період договором не встановлена (0,00 %), тож розрахунок процентів за ставкою 1,00 % в день з 30 жовтня 2025 року відповідає погодженим сторонами умовам.

У цій справі проценти нараховані в межах строку дії договору, визначеного пунктом 11.1 договору та пунктом 7.3 договору (кінцева дата повернення кредиту), за період з 30 жовтня 2025 року до 08 травня 2026 року, після чого їх нарахування не здійснювалось, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Ізі Фінанс».

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані на залишок тіла кредиту (3 300 грн) за кожний день користування ним за визначеною договором ставкою 1,00 % (33 грн в день): первісним кредитором за період з 30 жовтня 2025 року по 16 грудня 2025 року - 1 551 грн, ТОВ «Таліон Плюс» за період з 17 грудня 2025 року по 08 травня 2026 року - 4 719 грн, а всього 6 270 грн. Сплачені відповідачем 12 лютого 2026 року кошти в сумі 1 683 грн враховані в погашення процентів, що відповідає черговості, визначеній пунктом 7.9 договору. Отже, загальний розмір нарахованих та несплачених процентів становить 4 587 грн (6 270 грн - 1 683 грн). Розрахунки позивача відповідають умовам договору, відповідачем не спростовані, контррозрахунку не надано.

Позивач до стягнення штрафних санкцій (неустойки) у розмірі 1 650 грн не заявляв, у зв`язку з чим передбачене договором та законом обмеження сукупного розміру неустойки половиною суми кредиту до заявлених вимог не застосовується, а нарахування процентів за користування кредитом як плати за надану позику в розумінні статті 1048 ЦК України до штрафних санкцій не належить.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 7 887 грн, з яких: 3 300 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 587 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Ізі Фінанс» підлягають задоволенню. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 06 липня 2026 року № 06/07/26-01, укладений з Адвокатським об`єднанням «Борисенко і Партнери», додаток та додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг та платіжну інструкцію про оплату гонорару.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Справа є малозначною, належить до категорії типових спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не вимагала вивчення значного обсягу доказів чи судової практики, а позовна заява складена за типовою формою. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу (5 000 грн) становить понад 60 % ціни позову (7 887 грн), а визначена вартість наданих послуг не відповідає обсягу та складності виконаної роботи. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» заборгованість за договору кредитної лінії від 30 жовтня 2025 року № FSC880233457 у розмірі 7 887 (сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, проспект Степана Бандери, 21, корпус В, офіс 1; ЄДРПОУ - 40224607).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).

Суддя М. М. Пилипчук