Ухвала суду № 140578239, 14.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/159/26

381/6358/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановила:

У жовтні 2026 року заявник звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цією заявою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2026 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

У поданій до суду заяві заявник просить встановити факт її проживання з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2023 року по день його смерті.

Крім того, у цій заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що встановлення цього факту буде підставою для отримання нею одноразової грошової допомоги після смерті її чоловіка військовослужбовця.

Дослідивши матеріали заяви, приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналізуючи ці положення, Верховний Суд зазначив, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд у своїх постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 та від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц, критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

Суд враховує, що у порядку окремого провадження суд може встановити факт, не вирішити спір про право цивільне, тому що метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, до того ж факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення та безспірний характер.

З поданої до суду заяви суд встановив те, що заявник просить встановити факт її спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з померлим військовослужбовцем з метою набуття підстав для отримання нею одноразової грошової допомоги після смерті її чоловіка військовослужбовця.

В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на ст. 16-1 Закону України «про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей, згідно з якою у випадках, визначених пп.1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Також заявник вказує, що відсутність державної реєстрації шлюбу спонукає її звернутись до суду з заявою про встановлення зазначеного у ній факту для можливості звернення із заявою про виплати одноразової грошової допомоги.

Крім цього, суд бере до уваги, що у поданій до суду заяві як інших осіб (заінтересованих) заявник зазначає сина та матір померлого військовослужбовця, факт проживання сім`єю з яким просить встановити у судовому порядку.

Отже, у спірних правовідносинах вбачається наявність спору про право, оскільки встановлення факту, про який просить заявник, впливатиме на права та інтереси інших осіб, які мають право на її отримання та якими у спірних правовідносинах є син та мати померлого військовослужбовця.

Водночас суд бере до уваги, що розгляд цієї справи про встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку окремого провадження позбавляє інших учасників спірних правовідносин, які згідно із законодавством мають право на оформлення та отримання у рівних частинах одноразової грошової допомоги, низки ключових процесуальних прав, якими наділені відповідачі у позовному провадженні, зокрема принципу змагальності.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

За таких обставин вважаю наявними правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі.

В той же час суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику те, що вона не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у цивільному судочинстві в порядку позовного провадження на загальних підставах та зобов`язана буде доводити цей факт з дотриманням засад змагальності.

Керуючись ст. 293, 315, 353 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК