Рішення № 140577186, 01.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 356/736/26

Провадження № 2/355/1658/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»» Тертиці Тамари Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Тертиця Т.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року в розмірі 10 771,80 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 3000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 5821,80 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 1500,00 гривень, заборгованість по комісії 450,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 18 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець), і фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1614-6849 (кредитний договір).

На виконання вимог договору позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A3857, для підписання кредитного договору № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3000,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період: 16 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1% в день; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат, яка настане раніше).

Як стверджує позивач, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 05 травня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить: 10 771,80 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 3000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 5821,80 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 1500,00 гривень; заборгованість по комісії: 450,00 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у поданому до суду клопотанні директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просив розглянути цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 01 жовтня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.

08 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання, у якому він вказав, що позовні вимоги визнає частково, а саме щодо тіла кредиту. Однак, щодо нарахування відсотків, а також прострочених платежів за комісією просить застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не стягувати вказані кошти, оскільки він є військовослужбовцем.

15 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача Романченко Д.П. подала додаткові пояснення у справі, у яких зазначила, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» погоджено та направлено 14 вересня 2026 року індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості ОСОБА_1 . Відповідачу у вищезазначеному листі було запропоновано сплатити частину суми заборгованості за кредитним № 1614-6849 у розмірі 6 262,40 гривень до 14 жовтня 2026 року, повідомлено йому, що після сплати Товариством буде припинено дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу. До означених додаткових пояснень додано копію гарантійного листа, який надсилався відповідачу ОСОБА_1 .

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору про відкриття кредитної лінії № 1614-6849 продукту «MiniKasa» від 18 жовтня 2025 року (далі договір), укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), за п.п. 2.1-2.2 якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». (п. 3.1 договору)

Відповідно до п.п. 4.1-4.2 договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 3000,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 18 жовтня 2025 року.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. (п. 4.6 договору)

Згідно з п. 4.10 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат, яка настане раніше).

Як передбачено п. 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Відповідно до п. 4.14 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 17 жовтня 2026 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.

Як передбачено п.п. 4.15-4.17 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 4359,24 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 13 047,73 гривень та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через Особистий кабінет. Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0.918%.

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказані номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 позичальника ОСОБА_1 .

Договір про відкриття кредитної лінії № 1614-6849 продукту «MiniKasa» від 18 жовтня 2025 року підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A3857 позичальника ОСОБА_1 (а.с. 13-18)

Крім того електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A3857 ОСОБА_1 підписав Додаток № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року продукту «MiniKasa» - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року (Графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України(а.с. 24)

Судом досліджені Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджені Наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 119-П від 03 жовтня 2025 року, які також містять електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) A3857 позичальника ОСОБА_1 від 18 жовтня 2025 року. (а.с. 19-23)

Згідно з копією паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит відповідач ОСОБА_1 ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема, тип кредиту: кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту: 3000,00 гривень; строк кредитування: 365 календарних днів, процентна ставка, відсотків річних: стандартна ставка 365,00% (1,00% в день на період № 1); комісія за видачу кредиту: 15,00% Паспорт споживчого кредиту 18 жовтня 2025 року підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) НОМЕР_2 позичальником ОСОБА_1 (а.с. 25-34)

На підтвердження виконання позивачем вимог договору щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника до позовної заяви долучено копію довідки про перерахування суми кредиту № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Євгена Резуєва, з якої слід, що 18 жовтня 2025 року на картку № НОМЕР_1 були перераховані кошти у сумі: 3000,00 гривень, платіж: № 1693863889, тип операції: видача кредиту, платіжна система: EasyPay (а.с. 35)

Судом досліджено копію підтвердження успішної оплати від 07 травня 2026 року, наданої за підписом Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» на виконання запиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про успішність операції згідно договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 02.06.2020 від 10 червня 2020 року: номер транзакції: 1693863889, сума: 3000,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 18 жовтня 2025 року, номер картки: НОМЕР_3 , статус: виконано. (а.с. 35)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року станом на 05 травня 2026 року позичальник ОСОБА_1 за означеним кредитним договором має загальну заборгованість: 10 771,80 гривень, складовими якої є: 3000,00 гривень основний борг; 5821,80 гривень- залишок відсотків; 1500,00 гривень залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 450,00 гривень залишок комісій. (а.с. 36-37)

З доданої до позовної заяви копії вимоги про дострокове повернення кредиту від 07 травня 2026 року слід, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повідомило ОСОБА_1 , що станом на 05 травня 2026 року ним як позичальником, порушено умови кредитного договору № 1614-6849 від 18 жовтня 2025 року щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 10771,80 гривень, прострочена на строк понад один календарний місяць, у зв`язку з чим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вимагало протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначені в договорі. (а.с. 38)

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, як було встановлено судом, позивач уклав з відповідачем кредитний договір, в якості підпису якого був використаний електронний підпис одноразовим ідентифікатором за погодженням сторін. ТОВ «Укр Кредит Фінанс», виконуючи свої обов`язки надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом перерахування коштів на картку відповідача. В свою чергу, ОСОБА_1 згідно кредитного договору зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, однак своєчасно не надав кошти на погашення заборгованості за кредитом, чим порушив умови кредитного договору, проте позовні вимоги визнає частково, а саме щодо тіла кредиту.

Так, у поданому до суду клопотанні, відповідач просив щодо нарахування відсотків, а також прострочених платежів за комісією застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не стягувати вказані кошти, оскільки він є військовослужбовцем, на підтвердження чого ОСОБА_1 надав: копію довідки форми 5 за підписом командира військової частини НОМЕР_4 № 426 від 31 липня 2026 року, згідно з якою старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_4 (а.с. 72); копію військового квитка ОСОБА_1 , з якої слід, що останній прийняв військову присягу 03 лютого 2023 року (а.с. 73-82); копію паспорта ОСОБА_1 , з якої слід, що він є громадянином України (а.с. 83-84)

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» слід, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, з наведеного слід, що позовні вимоги сторони позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню підлягає лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000,00 гривень, в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками 5821,80 гривень слід відмовити з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації і на нього розповсюджується дія Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми прострочених платежів за комісією 450,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 1500,00 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України слід, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З правових висновків постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18 ) слід, що примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Крім того тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі №6-3063цс16, постанові від 18 жовтня 2023 року по справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Отже, нарахована стороною позивача, сума боргу, яка складається із заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 1500,00 гривень в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, з таких підстав у задоволенні позовних вимог в цій частині стороні позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, а саме: з 10771,80 гривень позовних вимог, задоволено 3000,00 гривень (3000,00х100): 10771,80= 27,85%, судовий збір 2662,40 гривень задоволено 27,85%, (2662,40х27,85%):100%= 741,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Тертиці Тамари Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки №26 офіс 407, місто Київ, 01133, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_6 UAN, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за договором кредиту №1614-6849 від 18 жовтня 2025 року, що становить 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 7771 ( сім тисяч сімсот сімдесят одна) гривень 80 копійок, яка складається з заборгованості за нарахованими процентами 5821 (п`ять тисяч вісімсот двадцять одна ) гривень 80 копійок, заборгованість по процентах, відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, прострочених платежів по комісії в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки №26 офіс 407, місто Київ, 01133, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_6 UAN, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) понесені судові витрати під час подачі позовної заяви до суду по сплаті судового збору у розмірі 741 (сімсот сорок одна) гривень 90 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов