Ухвала суду № 140576727, 13.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3499/26

Провадження № 1-кс/165/810/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Слідчий суддя Нововолинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нововолинську клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030520000480 від 08.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

встановив:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням до слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області, посилаючись на те, що у період часу з 21:00 год. 06.10.2026 року по 09:00 год. 07.10.2026 року невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу незаконно заволоділа мотоциклом марки «Spark AP250D-7» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , чим спричинила ОСОБА_4 майнову шкоду.

08 жовтня 2026 року СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12026030520000480 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 10 жовтня 2026 у період часу з 18:50 год. по 22:35 год. на місцевості із координатами 50°42Пн 24°8Сх, що неподалік с. Русовичі Володимирського району Волинської області, слідчим проведено огляд місцевості, у ході якого зафіксовано обставини, оглянуто та вилучено: сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, бак, передній щиток, який упаковано до спеціального пакету та опечатано пломбою-стяжкою № В710732, рама від мотоцикла із номером *LAEGAZCMXPNA35055*, який опечатано паперовою биркою пояснювальним текстом та поміщено для зберігання на спецмайданчик тимчасово вилучених транспортних засобів ГУНП у Волинській області, що розташований у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області по вул. Перемоги (0721155100:00:016:0200).

12.10.2026 року слідчим винесено постанову про визнання предмета речовим доказом кримінального правопорушення, а саме: сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, бак, передній щиток, який упаковано до спеціального пакету, який опечатано пломбою-стяжкою № В710732, рама від мотоцикла із номером *LAEGAZCMXPNA35055*, який опечатано паперовою биркою пояснювальним текстом.

Прокурор просив задовольнити клопотання та накласти арешт тимчасово на вказане майно з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх відчуження та знищення, посилаючись на те, що згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим майном та є всі підстави стверджувати, що підпадає під критерії, зазначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди вчинення злочину, а отже, відповідно до статті 98 КПК України, відноситься до речових доказів.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, у пункті 2 прохальної частини клопотання просив розглянути без його участі.

Володілець майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання шляхом скерування судової повістки на номер телефону останнього. Отримання судової повістки підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Арешт майна, відповідно до ст. 131 КПК України, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів, долучених до клопотання прокурора, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 08.10.2026 року за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 289 КК України. В той же час, 10 жовтня 2026 у період часу з 18:50 год. по 22:35 год. на місцевості із координатами 50°42Пн 24°8Сх, що неподалік с. Русовичі Володимирського району Волинської області, слідчим проведено огляд місцевості, у ході якого зафіксовано обставини, оглянуто та вилучено: сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, бак, передній щиток, який упаковано до спеціального пакету, який опечатано пломбою-стяжкою № В710732, рама від мотоцикла із номером *LAEGAZCMXPNA35055*, який опечатано паперовою биркою пояснювальним текстом, які постановою слідчого СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026030520000480 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен врахувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), а також відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів та досягнення дієвості заходів забезпечення кримінального провадження арешту підлягає тимчасово вилучене майно, яке має значення речового доказу у кримінальному провадженні та вилучене в ході огляду місцевості, а саме бак, передній щиток, який упаковано до спеціального пакету та опечатано пломбою-стяжкою № В710732, рама від мотоцикла із номером *LAEGAZCMXPNA35055*, яку опечатано паперовою биркою пояснювальним текстом та поміщено для зберігання на спецмайданчик тимчасово вилучених транспортних засобів ГУНП у Волинській області, що розташований у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області по вул. Перемоги (0721155100:00:016:0200), а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволення.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України, власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту одразу ж після зникнення підстав для застосування арешту.

Стосовно накладення арешту на сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК у справах про арешт майна з метою, наведеною у ч. 2 ст. 170 КПК, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Так, речовими доказами, які використовуються в ході доказування, є матеріальні об`єкти, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як вбачається із частини першої статті 98 КПК України.

Суд зазначає, що вилучені в ході огляду місцевості речові докази не мають певних ознак майна в розумінні КПК України, а є матеріальними об`єктами, які були створені безпосередньо в результаті проведення слідчої дії огляду місцевості, та зберігаються стороною обвинувачення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, як речові докази з метою їх подальшого експертного дослідження. Ці речі не належать жодній фізичній чи юридичній особі, яка б, у разі не накладення на них арешту, мала можливість заявити про свої права на ці об`єкти; не є предметами володіння, користування чи розпорядження у цивільно-правовому сенсі; є результатом криміналістичної діяльності (відбір біологічних слідів з об`єктів оточення), який не вимагає застосування заходів забезпечення у формі арешту; є допоміжними об`єктами, що підлягають дослідженню в рамках судово-біологічної, молекулярно-генетичної чи інших експертиз, і у випадку їх втрати, пошкодження чи знищення шкода правам особи, що є стороною кримінального провадження, не виникає.

Разом з цим, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме: сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, є створеним під час проведення слідчої дії матеріальними об`єктами з метою фіксації слідів, а тому воно не є майном у розумінні ст. 170 КПК України, на яке необхідно накладати арешт, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавляти права на відчуження, розпорядження та/або користування цим майном.

Крім того, у клопотанні не зазначено кому саме можуть належати вказані матеріальні об`єкти, а тому в разі дотримання вимог процесуального закону щодо порядку вилучення та визнання речовим доказом такі речі можуть зберігатися та використовуватися стороною обвинувачення як речовий доказ без накладення на них арешту. Також, в клопотанні не обґрунтовано і не доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження вказаних речових доказів, які вже перебувають у володінні органу досудового розслідування.

Таким чином, суд вважає, що такі речові докази не являються майном в розумінні ст. 170 КПК України, не можуть належати фізичній чи юридичній особі, оскільки такі докази являються лише результатом фіксації певних слідів кримінального правопорушення, не потребують накладення арешту та не можуть бути повернуті за вимогою, з огляду на що, відсутні підстави для накладення арешту на сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676, у зв`язку з чим клопотання про накладення арешту в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 372, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030520000480 від 08.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України задовольнити частково.

У кримінальному провадженні № 12026030520000480 від 08.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, накласти арешт на майно, вилучене 10 жовтня 2026 у період часу з 18:50 год. по 22:35 год. на місцевості із координатами 50°42Пн 24°8Сх, що неподалік с. Русовичі Володимирського району Волинської області, а саме на:

бак, передній щиток, який упаковано до спеціального пакету та опечатано пломбою-стяжкою № В710732;

раму від мотоцикла із номером *LAEGAZCMXPNA35055*, яку опечатано паперовою биркою пояснювальним текстом та поміщено для зберігання на спецмайданчик тимчасово вилучених транспортних засобів ГУНП у Волинській області, що розташований у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області по вул. Перемоги (0721155100:00:016:0200),

з метою збереження речових доказів, встановивши заборону відчужувати, розпоряджатися та користуватися чи вчиняти будь-які інші дії із вказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на сліди рук, які відкопійовані на липку стрічку та поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5348724, змиви з ручок для тримання заднього пасажира, які упаковано до паперового пакету НПУ, що скріплений биркою NPU-0380607, запаховий слід із задньої правої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226677, запаховий слід із задньої лівої ручки тримання пасажира, який упакований до спеціального пакету, що опечатано пломбою № В14226676 відмовити.

Виконання ухвали покласти на начальника Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6