Ухвала суду № 140575610, 13.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2153/26

Провадження № 2-п/459/28/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши заяву адвоката Зачепіло З. Я., подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

15.09.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З. Я. засобами поштового зв`язку надійшла до суду заява про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у вказаній цивільній справі. В обґрунтування заяви представник зазначила, що відповідач ознайомився із рішенням 20.08.2026 у застосунку «Дія». Зауважила, що відповідач не був присутній у судовому засіданні та не подав відзив, оскільки не отримував судових викликів і не знав про розгляд справи. Також представник відповідача зазначила, що відповідач має заперечення щодо розміру заборгованості, правильності нарахування процентів, обсягу права вимоги, набутого позивачем за договором факторингу, а також розміру витрат на правничу допомогу. Просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду, надавши відповідачу можливість подати відзив, докази, контррозрахунок та заперечення.

Ухвалою від 21.09.2026 вищевказану заяву було прийнято до розгляду.

13.10.2026 представник позивача подав до суду письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких просив заяву відповідача залишити без задоволення, а заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20 серпня 2026 року без змін. В обґрунтування заперечень зазначив, що доводи відповідача, наведені в заяві про перегляд заочного рішення, є необґрунтованими та не підтверджені належними й допустимими доказами. Вказав на відсутність доказів поважності причин неявки відповідача в судові засідання та неможливості завчасного повідомлення суду про такі причини. Зазначив, що наявність і розмір заборгованості за кредитним договором підтверджуються розрахунком заборгованості та виписками про рух коштів за рахунком, які відображають операції за весь період кредитування. Також наголосив, що позивач не заявляв до стягнення штрафних санкцій, пені та комісій, а сума 11 693,03 грн є заборгованістю за процентами за користування кредитними коштами. Крім того, повідомив про направлення відповідачу досудової вимоги про дострокове стягнення заборгованості, яка повернулася відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання.

13.10.2026 учасники у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Від представника заявника (відповідача) надійшло клопотання про розгляд заяви без участі сторони відповідача. Також представник просила скасувати заочне рішення.

Представник позивача подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, у якому просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 287 ЦПК України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення засідання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви без участі сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового засідання не здійснювалось технічним записом відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов наступного висновку.

Заочним рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за Кредитним договором №ПКК/48001 від 11.12.2020 у розмірі 43 868 гривень 54 копійки, що складається з: 38669,46 грн заборгованість за тілом кредиту; 5199,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитним лімітом, судовий збір в сумі 2898 гривень 87 копійок та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За правилами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Отже, правовий аналіз вищевказаної процесуальної норми об`єктивно вказує на те, що підставою для скасування судом заочного рішення суду може бути лише наявність двох обов`язкових обставин, зокрема, що: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відтак, для скасування заочного рішення обов`язковою є наявність одночасно двох вищенаведених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, повне заочне рішення по вказаній цивільній справі у день його складення відповідачу ОСОБА_1 вручено не було, а копія заочного рішення була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомлення (а. с. 128).

Зі слів представника відповідача із заочним рішенням відповідач ознайомився 20.08.2026 у застосунку «Дія», тобто в день його проголошення.

15.09.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Із наведеного слідує, що заява про перегляд заочного рішення від 18.09.2026 подана відповідачем в межах встановленого законом тридцятиденного строку, обчисленого з дня проголошення заочного рішення 20.08.2026.

Оцінюючи обов`язкову умову, передбачену частиною першою статті 288 ЦПК України, суд виходить із того, що наведені у заяві доводи не містять посилань на нові докази чи нові обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які не були і не могли бути враховані судом під час розгляду справи.

Відповідач (його представник) у заяві про перегляд заочного рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів відповідач (його представник) при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надав.

Зміст заяви свідчить, що відповідач фактично ставить питання не про наявність нових істотних доказів, а про повторну оцінку обставин, які вже були предметом розгляду суду, та переоцінку доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених вимог.

Варто зауважити, що відповідачем не заперечується факт укладення із Акціонерним товариством «Кредобанк» Кредитного договору №ПКК/48001 від 11.12.2020, а також факт отримання ним кредитних коштів.

Суд при ухваленні заочного рішення перевірив обґрунтованість заявленого розміру процентів та здійснив необхідний розрахунок заборгованості з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та встановлених законодавством обмежень щодо максимальної денної процентної ставки за договорами споживчого кредитування.

Таким чином, доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування процентів фактично зводяться до незгоди з розрахунком заборгованості та правовою оцінкою умов укладеного сторонами договору. При цьому, представником відповідача не наведено конкретного розрахунку, який би свідчив про неправильність визначення розміру заборгованості.

Щодо доводів відповідача про недотримання позивачем вимог досудового врегулювання спору, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 21.11.2025 відповідачу було направлено досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості на адресу зареєстрованого місця проживання ( а. с. 83-84).

Інститут перегляду заочного рішення не може підміняти собою апеляційний перегляд судового рішення та не призначений для повторного розгляду спору лише з підстав незгоди відповідача з правовою оцінкою суду. У межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд перевіряє не правильність рішення в цілому з позиції сторони, яка його оспорює, а наявність саме тих процесуальних і доказових передумов, які закон визначає як підстави для скасування заочного рішення.

Отже, при вирішенні питання про скасування заочного рішення суд оцінює саме ті обставини та докази, на які відповідач посилається у заяві про його перегляд. Відтак, посилання представника відповідача на необхідність скасування заочного рішення з метою подальшого подання відзиву, контррозрахунку заборгованості та інших доказів саме по собі не свідчить про наявність передбачених статтею 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені представником відповідача у заяві доводи не містять нових істотних доказів, які могли б призвести до ухвалення іншого рішення у справі, а тому не утворюють передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що заява представника відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, а заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. ст. 258-260, 286 -288, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Зачепіло З. Я., подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повна ухвала складена 13.10.2026.

Суддя М. В. Мельникович