Ухвала суду № 140574687, 09.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1776/26 Провадження № 1-кс/304/667/2026У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокум. Перечин

Слідча суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72025071020000034 від 18 липня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працює майстром у Приватному підприємстві «ГЕРКОН», раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

У С Т А Н О В И Л А:

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді з погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 266 240 грн, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням у разі її внесення обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025071020000034 від 18 липня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , не маючи ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з іншими особами, організував незаконне виготовлення алкогольних напоїв, їх маркування підробленими марками акцизного податку, зберігання з метою збуту та подальшу реалізацію через мережу продуктових магазинів і кафе-барів переважно в сільській місцевості Закарпатської області.

Зокрема, у період із листопада 2025 року по вересень 2026 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, організував незаконне виробництво алкогольних напоїв, зокрема горілки та коньяку, шляхом змішування етилового спирту з водою та іншими компонентами, розливу отриманої суміші в тару й маркування продукції підробленими марками акцизного податку.

Місцем незаконного виробництва, за даними досудового розслідування, були нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887400:12:0100:0053. ОСОБА_4 , як зазначено в клопотанні, організовував постачання етилового спирту з території Львівської області, контролював процес виробництва та маркування готової продукції, а також організовував її подальший збут.

09 березня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду № 01277 від 24 лютого 2026 року проведено обстеження публічно недоступного місця нежитлових приміщень за вказаною адресою. Під час обстеження виявлено готову алкогольну продукцію з марками акцизного податку, а також окремі марки акцизного податку, які відібрано для експертного дослідження.

Відповідно до висновку експерта від 14 квітня 2026 року № СЕ-19/107-26/4034-ДД, частина досліджених марок акцизного податку виготовлена способом друку, який не відповідає способу виготовлення марок відповідного зразка, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Згідно з висновком експерта від 27 квітня 2026 року № 1766-Е, рідина в скляній пляшці ємністю 0,25 дм? з етикеткою «Тиса Коньяк України Закарпатський Ординарний «Чотири зірочки» є кустарно виготовленою водно-спиртовою сумішшю з об`ємною часткою етилового спирту 40,90 %, яка є фальсифікованим алкогольним напоєм коньяком та не відповідає вимогам ДСТУ 4700:2006.

Крім того, за версією сторони обвинувачення, у зазначений період ОСОБА_4 , не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб`єкт підприємницької діяльності та не маючи відповідних ліцензій на оптову й роздрібну торгівлю алкогольними напоями, організовував закупівлю та доставку етилового спирту зі складських приміщень у с. Вороців Яворівського району та с-щі Велика Любінь Львівського району Львівської області до складських приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , звідки спирт надалі доставлявся до місця незаконного виробництва алкогольних напоїв у с. Концово.

Під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії на підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду № 01922 від 25 березня 2026 року в складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено пластикові каністри з прозорою рідиною, що мала характерний запах спирту. Відповідно до висновку експерта від 10 вересня 2026 року № СЕ-19/109-26/11520-ФХД, надана на дослідження рідина є етиловим спиртом з об`ємною часткою етилового спирту 95,2 %.

Як зазначено в клопотанні, ОСОБА_4 також організовував транспортування та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного податку, зокрема за допомогою транспортних засобів «VOLKSWAGEN CRAFTER» та «RENAULT MASTER», до продуктових магазинів, розташованих у м. Свалява, м. Чоп, с. Павлово, с. Поляна та с. Порошково Закарпатської області.

Під час досудового розслідування отримано зразки алкогольної продукції, яка реалізовувалася в одному з указаних магазинів. Згідно з висновком експерта від 29 квітня 2026 року № 1767-Е, рідина в пляшці з етикеткою «Nemiroff Original Vodka Класичний рецепт горілка» є кустарно виготовленою водно-спиртовою сумішшю з об`ємною часткою етилового спирту 35,49 % та є фальсифікованим алкогольним напоєм горілкою.

Крім того, за результатами контрольованої закупки алкогольних напоїв у можливих місцях їх збуту проведено експертні дослідження. Відповідно до висновку експерта від 10 вересня 2026 року № СЕ-19/109-26/11533-ФХД, рідина в пляшці з написом «Nemiroff originals» є алкогольним напоєм горілкою, однак за низкою показників не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021. Водночас рідина в пляшці з написом «Держава» за органолептичними показниками та міцністю не відповідає вимогам зазначеного стандарту та не є алкогольним напоєм.

09 жовтня 2026 року ОСОБА_4 затримано за адресою: АДРЕСА_2 . Того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 КК України. Підозрюваному вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки й роз`яснено право на захист.

Обґрунтованість підозри сторона обвинувачення підтверджує протоколом проведення обшуку від 09 жовтня 2026 року, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На думку детектива, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є необхідним для запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду сторона обвинувачення обґрунтовує тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, можливістю призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, а також наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон та географічним розташуванням Закарпатської області, яка межує з кількома державами Європейського Союзу.

Ризик незаконного впливу на свідків детектив пов`язує з тим, що підозрюваний може отримати відомості про осіб, які надали показання у кримінальному провадженні, та використати їх для впливу на цих осіб з метою зміни або спотворення їхніх показань.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином сторона обвинувачення обґрунтовує можливістю неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, зокрема нез`явлення за викликами органу досудового розслідування чи суду.

Детектив вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме встановленим ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 просив, у разі якщо слідча суддя дійде висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, визначити її в мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки учасників судового провадження, слідча суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду та лише на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику або ризикам.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя також ураховує положення статей 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої обмеження права на свободу допускається лише за наявності передбачених законом підстав, а тримання особи під вартою повинно ґрунтуватися на конкретних обставинах справи, а не на припущеннях.

У рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року Європейський суд з прав людини зазначив, що обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський суд з прав людини наголосив, що наявність обґрунтованої підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою. Водночас факти, що викликають підозру, не повинні бути встановлені до рівня, необхідного для засудження особи, оскільки питання доведеності вини вирішується судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Щодо обґрунтованості підозри

У судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025071020000034 від 18 липня 2025 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

09 жовтня 2026 року ОСОБА_4 затримано, а того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 КК України.

Надані стороною обвинувачення матеріали, зокрема протокол обшуку від 09 жовтня 2026 року, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та висновки експертів, містять відомості про виявлення у приміщеннях, які, за версією слідства, використовувалися для незаконного виробництва алкогольних напоїв, алкогольної продукції, етилового спирту та марок акцизного податку, спосіб виготовлення яких не відповідає способу виготовлення марок, що перебувають в офіційному обігу.

Крім того, матеріали експертних досліджень містять відомості про невідповідність окремих досліджених алкогольних напоїв вимогам відповідних державних стандартів, а також про кустарний спосіб виготовлення окремих зразків продукції.

Оцінюючи наведені матеріали в їх сукупності, слідча суддя виходить із того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання про доведеність вини підозрюваного, допустимість і достатність доказів для ухвалення обвинувального вироку. Завданням слідчої судді є встановлення наявності достатніх фактичних даних, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

З огляду на зміст наданих матеріалів та їх взаємозв`язок слідча суддя вважає, що сторона обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження довела наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 КК України.

Щодо наявності ризиків

Ризики, передбачені статтею 177 КПК України, мають бути реальними, а не абстрактними, та оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, характеру інкримінованих дій і відомостей про особу підозрюваного.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення, слідча суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

При цьому слідча суддя бере до уваги не лише тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, а й обставини, викладені стороною обвинувачення щодо характеру ймовірної протиправної діяльності, її тривалості, організованого характеру та залучення до неї кількох осіб.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які, зокрема, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна. Усвідомлення можливих правових наслідків у разі доведення вини може спонукати підозрюваного до ухилення від органів досудового розслідування та суду. Наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з огляду на географічне розташування Закарпатської області, також є обставиною, яка підлягає врахуванню під час оцінки можливості залишення території України.

Водночас сама по собі тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для висновку про існування ризику переховування. У цьому випадку зазначена обставина оцінюється в сукупності з іншими відомостями, наведеними стороною обвинувачення.

Слідча суддя також ураховує наявність ризику незаконного впливу на свідків, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що розслідування стосується ймовірної діяльності групи осіб, пов`язаної з незаконним виробництвом і збутом алкогольної продукції, постачанням етилового спирту та використанням підроблених марок акцизного податку. За таких обставин зберігається можливість того, що підозрюваний, знаючи або отримавши відомості про осіб, які можуть бути допитані як свідки, намагатиметься впливати на них із метою зміни наданих ними показань або узгодження їхньої позиції з позицією сторони захисту.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків оцінюється з урахуванням того, що відповідно до статті 23 КПК України суд безпосередньо досліджує показання учасників кримінального провадження. Отже, необхідність забезпечення вільного волевиявлення свідків та недопущення стороннього впливу на їхні показання зберігається до моменту безпосереднього дослідження цих показань судом.

Для встановлення такого ризику не є обов`язковим доведення того, що підозрюваний уже вчиняв спроби незаконного впливу на свідків. Водночас відповідний висновок має ґрунтуватися на конкретних обставинах кримінального провадження, а не лише на абстрактному припущенні про можливу недобросовісну поведінку особи.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, слідча суддя зазначає, що наведені стороною обвинувачення доводи про можливе нез`явлення підозрюваного за викликами самі по собі не свідчать про існування окремого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Водночас оцінка необхідності застосування запобіжного заходу здійснюється з урахуванням сукупності встановлених обставин та доведених ризиків.

Таким чином, слідча суддя вважає доведеними ризики, передбачені пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України, які в сукупності з обставинами кримінального провадження обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, застосування якого допускається лише за умови доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, слідча суддя враховує не лише тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, а й конкретні обставини їх імовірного вчинення, характер взаємозв`язків між особами, які, за версією сторони обвинувачення, були залучені до протиправної діяльності, та роль підозрюваного в її організації.

Так, згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_4 інкримінується не епізодична участь у незаконному обігу алкогольних напоїв, а організація тривалої діяльності, яка включала постачання етилового спирту, виготовлення алкогольної продукції, її маркування підробленими марками акцизного податку, транспортування та подальший збут через мережу торговельних закладів. Зазначена діяльність, за версією слідства, здійснювалася за попередньою змовою групою осіб із розподілом відповідних функцій.

Особливого значення під час оцінки можливості застосування домашнього арешту набуває та обставина, що серед осіб, яким інкримінується участь у зазначеній діяльності, є члени сім`ї ОСОБА_4 , зокрема його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 .

Слідча суддя враховує, що наявність сім`ї та родинних зв`язків зазвичай свідчить про соціальну укоріненість особи. Водночас у цьому кримінальному провадженні зазначені зв`язки підлягають оцінці також з урахуванням конкретних обставин інкримінованої спільної діяльності та ймовірної організаційної ролі підозрюваного.

З огляду на характер інкримінованих дій, тривалість імовірної спільної діяльності та тісні особисті зв`язки між її учасниками існують підстави оцінювати можливість незаконного впливу підозрюваного на інших учасників кримінального провадження, у тому числі з метою спонукання до зміни показань, приховування відомостей, які мають значення для розслідування, або іншої неправомірної протидії встановленню обставин кримінальних правопорушень.

Водночас сама собою наявність родинних відносин чи спільного процесуального статусу не свідчить про намір здійснювати незаконний вплив. Відповідний ризик оцінюється слідчою суддею у взаємозв`язку з інкримінованою ОСОБА_4 організаційною роллю, характером ймовірної спільної діяльності та іншими встановленими обставинами кримінального провадження.

Застосування цілодобового домашнього арешту, хоча й передбачає обмеження свободи пересування підозрюваного, саме по собі не унеможливлює його спілкування з іншими особами, зокрема засобами телефонного та електронного зв`язку. Електронні засоби контролю дозволяють контролювати дотримання територіальних обмежень, однак не призначені для запобігання незаконному впливу на учасників кримінального провадження шляхом комунікації.

Враховуючи характер зв`язків підозрюваного з іншими особами, яким інкримінується участь у спільній діяльності, та його ймовірну організаційну роль, слідча суддя доходить висновку, що за встановлених обставин саме лише обмеження пересування, навіть у поєднанні з покладенням передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язків, не забезпечить достатнього запобігання доведеному ризику незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.

Особисте зобов`язання та особиста порука передбачають менш інтенсивні обмеження процесуальної поведінки підозрюваного і за встановлених обставин також не забезпечать достатніх гарантій запобігання доведеним ризикам.

При цьому слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має зареєстроване та фактичне місце проживання. Зазначені обставини оцінюються на користь підозрюваного, проте з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження не усувають установлених ризиків.

Отже, оцінивши сукупність досліджених матеріалів, характер інкримінованих кримінальних правопорушень, ймовірну роль підозрюваного в їх вчиненні, наявність інших причетних осіб та встановлені ризики, слідча суддя вважає доведеною недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .

За таких обставин застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного розміру застави є необхідним і пропорційним засобом забезпечення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Визначений розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального провадження, характеру інкримінованих діянь, установлених ризиків, даних про особу підозрюваного, його сімейного стану та позиції сторони захисту щодо визначення застави в мінімальному розмірі слідча суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Такий розмір застави, на переконання слідчої судді, має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та водночас не виходить за межі, установлені пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України.

Визначаючи розмір застави, слідча суддя також ураховує, що застава має бути достатньою для забезпечення виконання процесуальних обов`язків та створювати для підозрюваного реальний майновий стимул їх дотримуватися. Водночас сама по собі сума застави не повинна бути завідомо непомірною для особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя може покласти на підозрюваного відповідні процесуальні обов`язки. З огляду на встановлені ризики, у разі внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області без відповідного дозволу; утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за наявності таких документів.

На переконання слідчої судді, зазначені обов`язки відповідають характеру встановлених ризиків та спрямовані на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Строк їх дії в разі внесення застави слід визначити у два місяці з моменту її внесення.

За таких обставин слідча суддя доходить висновку, що клопотання детектива, погоджене прокурором, є обґрунтованим і підлягає задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 266 240 грн та покладенням у разі її внесення обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 182, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідча суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07 грудня 2026 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем у будь-який момент у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. Код ЄДРПОУ 26213408).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

-не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-утримуватися від спілкування із свідками, експертами у кримінальному провадженні № 72025071020000034;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 14 жовтня 2026 року.

Слідча суддя:ОСОБА_1