Ухвала суду № 140570157, 12.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2026 р.Справа № 924/983/26Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи № 924/983/26

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг" м.Винники Львівської обл.

про стягнення коштів у розмірі 723 104,82 грн.

Представники сторін:

Позивача : Черевко В.М. за довіреністю (в режимі відеоконференції)

Відповідача : не з`явились

До Господарського суду Хмельницької області надійшла (вх. № 05-08/3243/26 від 04.09.2026р.) позовна заява Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг" м. Винники, Львівський район, Львівської області про стягнення 723 104,82 грн з яких: 522 242,37 грн пені, 200 862,45 штрафу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 справу N 924/983/26 передано на розгляд судді Грамчуку І.В., яким відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10 год. 12 жовтня 2026р.

В отриманому судом відзиві на позов (вх. № 05-22/7893 від 21.09.2026р.) представник відповідача адвокат Герасько М.Г. заперечив проти задоволення позову з огляду на його невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Окрім того в межах підготовчого провадження судом отримано ряд клопотань повноважного представника відповідача адвоката Герасько М.Г., який з посиланням на викладені у зверненнях обставини клопотав : (вх. № 05-08/3476/26 від 21.09.2026р.) про зміну підсудності та передачу справи до іншого суду, (вх. № 05-08/3470/26 від 21.09.2026р.) про призначення будівельно-технічної експертизи, (вх. № 05-08/3469/26 від 21.09.2026р.) про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст.90 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2026 забезпечено представнику позивача Черевку В.М. участь в судовому засіданні 12.10.2026 о 10 год. у справі № 924/983/26 в режимі відеоконференції.

Наразі повноважний представник позивача Черевко В.М. безпосередньо у підготовчому засіданні та надісланих до суду запереченнях (вх. № 05-22/8411/26 від 09.10.2026р.) та (вх. № 05-22/8411/26 від 09.10.2026р.) спростував можливість задоволення вищевказаних клопотань відповідача, акцентувавши увагу суду на їх необгрунтованості.

Зокрема у відповіді на відзив (вх. № 05-22/8408/26 від 09.10.2026р.) представник вказав, що за результатами ознайомлення із відзивом на позовну заяву, Позивач, не погоджуючись із доводами Відповідача та враховуючи вимоги ст. 166 ГПК України, подає дану відповідь на відзив Відповідача.

1. Щодо застосування норм статті 231 ГК України та дії закону в часі до спірних правовідносин.

Господарський кодекс України (далі ГК України) втратив чинність з 28.08.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України № 4196-ІХ від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що Договір підряду від 08.11.2024 № 159/1-29012-24/24 (далі Договір) та, як наслідок, відповідні цивільні права і обов`язки сторін виникли до втрати чинності ГК України, до спірних правовідносин сторін даної справи із нарахування штрафних санкцій за порушення негрошового зобов`язання положення статті 231 ГК України є застосовними.

З огляду на викладене, оскільки правовідносини між Сторонами за Договором, а також безпосередньо факт порушення Відповідачем зобов`язання (прострочення виконання зобов`язання) виникли та повністю відбулися під час чинності Господарського кодексу України, втрата ним чинності з 28.08.2025 року не позбавляє Позивача права на застосування норм частини 2 статті 231 ГК України.

Таким чином, доводи Відповідача про неможливість застосування частини 2 статті 231 ГК України у зв`язку з втратою ним чинності з 28.08.2025 є безпідставними, ґрунтуються на помилковому тлумаченні Відповідачем норм матеріального права.

2. Щодо доводів Відповідача стосовно підписання Позивачем Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2024 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 від 20.12.2024 без зауважень.

На думку Відповідача, оскільки Позивач підписав Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2024 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 від 20.12.2024 без зауважень і не направив претензій щодо порушення строків виконання робіт, він у силу приписів статті 853 ЦК України втратив право у подальшому посилатися на порушення строків виконання робіт як на підставу для застосування штрафних санкцій.

Однак така позиція Відповідача повністю спростовується правовими висновками Верховного Суду.

Так, у постанові від 04.10.2021 у справі № 904/2739/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відхиляючи аналогічні аргументи підрядника, зазначив:

« 5.8. Скаржник вважає, що поняття «допущені у роботі відступи від умов договору» (чи «інші недоліки») стосується також і порушення строків у підрядних відносинах, тому за відсутності відповідної заяви замовник немає права вимагати стягнення штрафних санкцій.

5.9. Верховний Суд відхиляє такі аргументи скаржника, оскільки виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2-4 статті 853, статті 858 Цивільного кодексу України поняття «допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки» стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання.

5.10. Замовник має обов`язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.

5.11. При цьому обов`язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 Цивільного кодексу України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).

5.12. Отже суди дійшли законного висновку щодо незастосування до спірних правовідносин положень статті 853 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що в неї інший предмет правового регулювання.

5.13. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що підписання акту приймання передачі без зауважень та заперечень свідчить лише про відсутність заперечень позивача щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про своєчасність їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт».

Окремо слід відмітити те, що з огляду на характер робіт, які Відповідач як Підрядник зобов`язався виконати за умовами Договору, а саме: капітальний ремонт складу № 92 центра «УОС.ДМ» інв. № 623 ДМ, розташованого за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Грузевиця, вул. Військова 1 (пункт 1.1 Договору, у редакції Додаткової угоди від 11.11.2024 № 1 до Договору), які є будівельними, зазначений договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Частиною 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина 2 статті 875 ЦК України).

У Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 викладено висновок, що у розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу.

Таким чином основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.

Згідно пункту 2.3.8 Договору Підрядник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту виконання Робіт оформлювати, підписувати та надавати Замовнику Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

При цьому в абзаці другому пункту 3.4 Договору визначено, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 складаються та підписуються Сторонами подекадно (через кожні десять днів) з моменту початку виконання Підрядником Робіт передбачених даним Договором на фактично виконані Роботи (в період одна декада).

Отже, прийняття Позивачем за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2024 без зауважень робіт на суму 587 586,89 грн свідчить про фактичне виконання Відповідачем лише частини взятих на себе зобов`язань за Договором, а не про повне закінчення всіх передбачених цим Договором робіт.

3. Щодо доводів Відповідача стосовно припинення зобов`язань за Договором, у зв`язку із поверненням частини суми попередньої (авансової) оплати.

Так, одним із фундаментальних принципів цивільного права є обов`язковість договору для виконання сторонами.

Закріплений у статті 629 ЦК України принцип pacta sunt servanda (договори мають виконуватися) покладає на сторони обов`язок дотримуватися домовленостей та виконувати взяті на себе зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 908/2136/23).

Одностороння відмова від договірного зобов`язання однієї із сторін, крім передбаченого законом чи договором права на односторонню відмову від договору, не призводить до втрати ним чинності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17).

Презумпція чинності договору ґрунтується на принципі favor contractus (тлумачення договору на користь його дійсності), відповідно до якого сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися на користь збереження його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 369/13444/20).

У статті 525 ЦК України законодавець закріпив імперативний принцип недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання (незмінності зобов`язання), згідно з яким одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язковість сторін зобов`язання (постанови Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 910/7446/18, від 19 грудня 2023 року у справі № 918/337/23, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 202/3772/19, від 04 червня 2024 року у справі № 754/19504/21).

Припинення договірних правовідносин відбувається внаслідок настання певних юридичних фактів (об`єктивних та суб`єктивних обставин).

Настання об`єктивних обставин не залежить від волі учасників договірних відносин [поєднання боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливість виконання договору (стаття 607 ЦК України), смерть фізичної особи (стаття 608 ЦК України), ліквідація юридичної особи (стаття 609 ЦК України) тощо)].

Водночас суб`єктивні обставини є виявом волі сторін договору чи інших учасників цивільно-правових відносин, у зв`язку із цим за своєю природою є юридичними фактами-діями (відчуження, одностороння відмова (статті 525, 615 ЦК України), належне виконання (стаття 599 ЦК України), передача відступного (стаття 600 ЦК України), зарахування зустрічних однорідних вимог (стаття 601 ЦК України), угода сторін, новація (стаття 604 ЦК України), прощення боргу (605 ЦК України) тощо).

Такі дії, на відміну від об`єктивних обставин, повинні бути вчинені у формі, встановленій для відповідних правочинів.

Тож оскільки припинення зобов`язання внаслідок суб`єктивних обставин є юридичним фактом-правочином, вважаємо, що таке припинення повинно бути оформлене відповідно до загальних положень щодо форми правочину (частина третя статті 214, частина третя статті 639 ЦК України).

Однак матеріали справи не містять жодного письмового доказу (зокрема, письмового повідомлення про відмову від Договору, додаткової угоди про його дострокове розірвання тощо), який би свідчив про вчинення будь-якою зі сторін у належній формі правочину щодо припинення зобов`язань за Договором підряду від 08.11.2024 № 159/1-29012-24/24.

Сам факт повернення Відповідачем невикористаної частини попередньої (авансової) оплати, наданої за рахунок бюджетних коштів, у сумі 449 528,25 грн згідно з платіжною інструкцією від 20.12.2024 № 17817, не має правовим наслідком припинення зобов`язань за Договором.

З огляду на положення пункту 3.3 Договору, пункту 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 13.12.2024 № 2) та Додатку № 1 до Договору «Календарний план виконання Робіт» (в редакції тієї ж Додаткової угоди від 13.12.2024 № 2), а також приписи пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (із змінами), які визначають строковий характер використання виконавцями робіт попередньої оплати, наданої за рахунок бюджетних коштів, у Підрядника виник імперативний обов`язок щодо повернення невикористаної суми такої попередньої оплати після настання визначеного Договором терміну закінчення усіх робіт, передбачених Договором 20.12.2024.

Таким чином, сплата Відповідачем зазначеної суми коштів свідчить лише про повернення ним невикористаної частини попередньої (авансової) оплати на виконання умов Договору, проте жодним чином не звільняє Відповідача від обов`язку належного виконання невиконаної частини взятих на себе зобов`язань за Договором.

Звертаємо увагу Суду на те, що у своєму відзиві на позовну заяву Відповідач обмежується лише формальним твердженням про факт повернення коштів на вимогу Позивача.

Однак Позивач із такими вимогами до Відповідача не звертався, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких письмових доказів, які б засвідчували як сам факт наявності такої вимоги, сформованої Позивачем, так і факт її направлення чи вручення Відповідачу.

4. Щодо доводів Відповідача стосовно визначення бази нарахування штрафних санкцій сумою сплаченої Позивачем попередньої оплати (авансу).

Умовами абзацу 2 пункту 3.1 Договору визначено, що вартість Робіт по даному Договору відповідно до Договірної ціни (додаток № 2 до Договору) становить 3 457 050,48 грн, в т.ч. ПДВ 20% 576 175,08 грн.

Вартість залишку невиконаних Підрядником Робіт, передбачених Договором, становить 2 869 463,59 грн (два мільйони вісімсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 59 коп.), в т.ч. ПДВ 478 243,93 грн, яка визначена як різниця між договірною вартістю Робіт, визначеною в абзаці 2 пункту 3.1 Договору, у сумі 3 457 050,48 грн, та вартістю фактично виконаних Підрядником і прийнятих Замовником робіт за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2024 року в сумі 587 586,89 грн, в т.ч. ПДВ 97 931,15 грн.

Розрахунок вартості залишку невиконаних Підрядником Робіт за Договором: 3 457 050,48 грн (в т.ч. ПДВ 576 175,08 грн) 587 586,89 грн (в т. ч. ПДВ 97 931,15 грн) = 2 869 463,59 грн (в т. ч. ПДВ 478 243,93 грн).

Приписом частини 2 статті 231 ГК України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (абзац 3 частини 2 статті 231 ГК України).

Таким чином, законом імперативно визначено, що базою для нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу 7%) є вартість невиконаних у визначений договором строк (термін) робіт, а не розмір перерахованої замовником авансової оплати за ці роботи.

Отже, доводи Відповідача щодо визначення бази нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу) розміром сплаченого авансу є безпідставними та не спростовують правильності здійсненого Позивачем розрахунку штрафних санкцій (пені та штрафу), виходячи з вартості невиконаного залишку робіт у сумі 2 869 463,59 грн.

Підсумовуючи викладене, невиконання Відповідачем у погоджений сторонами термін частини робіт за укладеним між сторонами Договором на суму 2 869 463,59 грн свідчить про порушення ним взятих на себе зобов`язань, а наведені у відзиві доводи не спростовують обґрунтованості позовних вимог і підтверджують наявність підстав для стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у повному обсязі.

5. Щодо доданих Відповідачем до відзиву клопотань та заяв

Відповідачем 22.09.2026 сформовано у системі «Електронний суд» «Відзив» підписаний від імені відповідача адвокатом Гераськом Максимом Григоровичем за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У додатках відзиву міститься файл у форматі Word з назвою «Клопотання про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України», з вимогою про зобов`язати Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Укроборонсервіс» надати письмові відповіді на поставлені в клопотанні 10 запитань у формі заяви свідка.

Питання щодо письмового опитування учасників справи як свідків врегульовано приписами ст.90 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст.90 ГПК України передбачено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.90 ГПК України, відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.90 ГПК України, учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

З аналізу наведених норм вбачається, що ст.90 ГПК України надає можливість поставити одному учаснику справи запитання, а іншому учаснику справи (якому поставлено запитання) зобов`язує надати відповідь за відсутності підстав, передбачених ч.5 ст.90 ГПК України.

Водночас, норми ч. 1 ст. 90 ГПК України чітко визначають, що учасник справи має право поставити іншому учаснику справи не будь-які питання, а тільки ті, які стосуються обставин, що мають значення для справи.

Позивач зазначає, що поставлені Відповідачем у Клопотанні про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України питання не стосуються предмету доказування та обставин, які мають юридичне значення для вирішення даного спору (стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання будівельних робіт), які згідно з вимогами закону та матеріалів справи підтверджуються виключно первинними та письмовими доказами, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України є підставою для надання Позивачем відмови від надання відповідей на такі запитання з огляду на таке.

Так, вид будівництва «капітальний ремонт» чітко та однозначно визначений предметом Договору підряду від 08.11.2024 № 159/1-29012-24/24 (пункт 1.1), а також пунктом 1.7 Договору за кодом ДК-021:2015: 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація».

Предмет договору узгоджується сторонами та визначається у момент його укладення, адже без досягнення згоди щодо істотних умов договір не може вважатися укладеним. Отже, відповідне питання є врегульованим умовами правочину та не є обставиною, щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Обсяги та вартість Робіт, які мали бути фактично виконані на об`єкті будівництва (склад № 92 інв. № 623, розташований за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Грузевиця, вул. Військова, 1), чітко врегульовані умовами пункту 3.1 Договору підряду від 08.11.2024 № 159/1-29012-24/24, Договірною ціною (додаток № 2 до Договору), а також Локальними кошторисами на будівельні роботи, складеними на підставі розрахунків і комерційної пропозиції самого ж Відповідача. Отже, відповідне питання є врегульованим умовами правочину та не є обставиною, щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Запитання № 4 за своєю суттю вимагає пояснення внутрішніх мотивів реалізації Позивачем належних йому прав щодо захисту своїх порушених прав та законних інтересів. Обрання моменту звернення до суду з позовом є диспозитивним правом Позивача, а пояснення внутрішніх мотивів такої поведінки не є обставиною, яка підлягає з`ясуванню у порядку статті 90 ГПК України.

Щодо питання № 5 Позивач зазначає, що залучення або незалучення інших суб`єктів господарювання до виконання робіт з капітального ремонту будівлі № 92 (інв. № 623), що розташована за адресою: Хмельницька обл., с. Грузевиця, вул.Військова 1 є внутрішньою господарською діяльністю Позивача та жодним чином не стосується предмета доказування у даному спорі, а отже не є обставиною, щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Щодо питання № 3, № 6, № 8 Позивач зазначає, що предметом даного спору є стягнення з Відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків виконання робіт (прострочення зобов`язання), а не за неналежну якість або наявність прихованих чи явних недоліків виконаних робіт. А отже, з`ясування питань щодо якості виконаних робіт чи проведення експертизи не стосується обставин, що мають значення для цієї справи, і не є обставиною, щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Щодо питання № 7 Позивач зазначає, що ані у позовній заяві, ані у даній відповіді на відзив чи інших документах доданих до заяв по суті він не висловлював жодних заперечень стосовно повернення Відповідачем невикористаної суми попередньої оплати (авансу) в розмірі 449 528,25 грн. А отже, наявність чи відсутність таких заперечень не є обставиною, що має значення для вирішення даного спору, та щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Щодо питання № 9 та № 10 Позивач зазначає, що у Відзиві на позовну заяву Відповідач взагалі не наводить доводів та обґрунтувань про те, що прострочення виконання робіт за Договору підряду від 08.11.2024 № 159/1-29012-24/24 відбулося внаслідок недопуску його працівників до об`єкта будівництва чи ненадання Позивачем проектної або робочої документації.

З огляду на це, з`ясування моменту допуску працівників Відповідача на об`єкт та обставин передачі проектно та робочої документації жодним чином не стосується предмета доказування у даній справі, а отже не є обставинами, щодо якої учасник справи зобов`язаний надавати відповіді в порядку статті 90 ГПК України.

Відмова Позивача від надання відповідей на поставлені Відповідачем у Клопотанні про письмове опитування про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України питання є повністю обґрунтованою, правомірною та прямо передбаченою процесуальним законом, оскільки жодне з поставлених Відповідачем питань не стосується обставин, що мають значення для розгляду даної справи (п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України).

Отже Клопотання Відповідача про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України з вимогою про зобов`язання Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Укроборонсервіс» надати письмові відповіді на поставлені в клопотанні 10 запитань у формі заяви свідка, є передчасною.

Крім того, вказане Клопотання про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України, в якому зазначено про складання цього клопотання від імені Відповідача адвокатом Гераськом М. Г., однак даний додаток взагалі не містить графічного (власноручно) підпису цієї особи. До того, ж вказане Клопотання про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 90 ГПК України, подано з порушенням пунктів 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, оскільки воно не було сформоване та підписане електронним цифровим підписом представника Відповідача (адвоката Гераська М.Г.) безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» у належній формі та спосіб, а лише приєднане до Відзиву у вигляді окремого файла формату Word, що за приписами частин 2 та 4 статті 170 ГПК України є самостійною та достатньою підставою для повернення такого клопотання заявнику без розгляду.

Також в додатках до Відзиву міститься файл у форматі Word з назвою «Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи», в якому зазначено про складання цього клопотання від імені Відповідача адвокатом Гераськом М. Г., однак даний додаток взагалі не містить графічного (власноручно) підпису цієї особи.

До того ж вказане КЛОПОТАННЯ про призначення будівельно-технічної експертизи», не було сформовано і підписана представником Відповідача в належних формі і спосіб за допомогою підсистеми «Електронний суд», подано з порушенням пунктів 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, оскільки воно не було сформоване та підписане електронним цифровим підписом представника Відповідача (адвоката Гераська М.Г.) безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» у належній формі та спосіб, а лише приєднане до Відзиву у вигляді окремого файла формату Word, що за приписами частин 2 та 4 статті 170 ГПК України є самостійною та достатньою підставою для повернення такого клопотання заявнику без розгляду.

Додатково представник позивача звернув увагу суду на звернення з позовом до відповідача згідно ч.5 ст. 29 ГПК України саме до Господарського суду Хмельницької області, оскільки предметом спору є стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання будівельних робіт за адресою с.Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області.

Вислухавши прибулого до суду повноважного представника позивача, який підтвердив позицію підприємства оборонного комплексу щодо заявлених відповідачем клопотань, суд констатує правомірність аргументів позивача, а тому з огляду на невідповідність клопотань товариства нормам чинного процесуального законодавства в їх задоволенні слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 20, 27, 30, 31, 42, 52, 232, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань ТОВ "Монтажбудюг" м.Винники Львівської обл. (вх. № 05-08/3476/26 від 21.09.2026р.) про зміну підсудності та передачу справи до іншого суду, (вх. № 05-08/3470/26 від 21.09.2026р.) про призначення будівельно-технічної експертизи, (вх. № 05-08/3469/26 від 21.09.2026р.) про письмове опитування учасників справи як свідків в порядку ст.90 ГПК України відмовити.

Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набрала законної сили 12.10.2026 та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.10.2026р.

Суддя І.В. Грамчук