Ухвала суду № 140567840, 13.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11475/26

н/п 1-кп/766/4106/26

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

13.10.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5

представника потерпілої: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 під № 12026230000000057 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, неповнолітніх утриманців не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),

передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою

29.06.2026 на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 14.01.2026 під № 12026230000000057 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2026 призначено підготовче судове засідання у вищезазначеному кримінальному провадженні.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлено клопотання, в якому просить закрити кримінальне провадження відносно нього у зв`язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_5 . Свою вину визнав повністю, обставин вчиненого кримінального правопорушення не оспорював, підтвердив обізнаність щодо наслідків закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила суд його задовольнити, вказавши, що жодних претензій до обвинуваченого не має, вони примирились. Представник потерпілої підтримала заявлене клопотання.

Прокурор не заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, підтвердивши факт відсутності судимостей у ОСОБА_4 , про що було надано відповідні документи. Просила суд долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, відомості щодо витрат на залучення експерта та речових доказів.

ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини

ОСОБА_4 19.10.2025 близько 13:00 години, керуючи технічно працездатним автомобілем «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи рух по пр. 200-річчя Херсону в м. Херсоні, в напрямку від вул. 49-ї Гвардійської Дивізії до вул. Вишневої, на перехресті з вул. Каштановою, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, у порушення вимог п. 2.3 «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 18.4 (якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, наближаючись в правій смузі руху до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 розділу 33 ПДР України, перед яким зупинився інший транспортний засіб, що рухався в попутному напрямку сусідньою смугою, не зменшив швидкість руху, не зупинився та не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух без зупинки, не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_5 , яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переходу зліва направо відносно руху автомобіля, допустивши наїзд на неї. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_7 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознаками тривалого розладу здоров`я. Вказані наслідки знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 .

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти в тому числі рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 Кодексу (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Крім того суб`єктивна сторона останнього характеризується необережною формою вини.

З роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, на момент вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння не перебував.

Враховуючи викладене, а також позицію потерпілої ОСОБА_5 , суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки жодних обмежень, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається.

V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Отже, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 справа № 598/1781/17, постанова Верховного Суду від 02.12.2021 справа № 449/1689/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, суд вважає за необхідне скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд враховує наступне.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Керуючись ст. ст. 100, 124, 170-174, 284-288, 314, 371, 372, 376 КПК України, ст. 46 КК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із примиренням ОСОБА_4 з потерпілою ОСОБА_5 , закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 під № 12026230000000057.

2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 7 416 гривень 48 копійок.

(ГУК у Херсонській обл./Херсонський район/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37959517; Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку (ІBAN) UA158999980313030115000021451; код класифікації доходів бюджету: 24060300)

3. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.03.2026 (справа № 487/484/26 н/п № 1-кс/487/1593/26), а саме: автомобіль марки ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

4. Речові докази:

- автомобіль марки ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_3 вважати повернутим законному володільцю, а саме: ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_8