Ухвала суду № 140567712, 13.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/826/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.10.2026м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Орнат Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у справі за позовом: АТ АКБ "Львів", вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, до відповідача: ФОП Цюпи Михайла Михайловича АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 283 442,91 грн та судового збору, подання приватного виконавця Ткачука Л. М. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Цюпи М. М. до виконання зобов`язань, що виникли в зв`язку з невиконанням наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023, виданого у справі № 909/826/22,

встановив, що 07.12.2022 Господарським судом Івано-Франківської області у даній справі винесено рішення про задоволення позову, стягнуто з Фізичної особи - підприємця Цюпи Михайла Михайловича на користь АТ АКБ "Львів" заборгованість за Кредитним договором №530/В2021 від 17.06.2021 в розмірі 283 442,91 грн з яких: 240 000 грн - заборгованість по основному боргу, 43 442,91 грн - заборгованість по відсотках та 4 251,65 грн - судового збору.

На виконання вказаного рішення, 03.01.2023 видано наказ.

10.10.2026 (вх. №9289/26 від 12.10.2026), приватний виконавець Ткачук Л. М. подав до суду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Цюпи М. М. до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно з примусового виконання наказу №909/826/22, виданого Господарським судом Івано-Франківської області від 03.01.2023 про стягнення з фізичної особи-підприємця, Цюпи Михайла Михайловича, на користь АТ АКБ "Львів" заборгованість за кредитним договором №530/В2021 від 17.06.2021 року в розмірі 283442,91 грн.

В обґрунтування вказав на вимоги ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5 ч. 1 ст. 6, ч. 4 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України", п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України", п.п. 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" від 31.03.1995 №231, ст. 441 ЦПК України та на те, що станом на сьогоднішній день вимоги виконавчого документа боржником не виконано, жодних коштів не сплачено, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, декларації про доходи та майно не подано, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак, враховуючи, що на даний час за боржником не зареєстровано майно, на яке можна звернути стягнення, то виконати вимоги виконавчого документу без застосування обмеження боржника у праві виїзду за кордон не вбачається можливим. Також просив розглянути подане подання за відсутності виконавця, на підставі наявних матеріалів.

В підтвердження викладеного долучив копії: наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/826/22 від 03.01.2023; виконавчого листа №30787 від 23.09.2021; постанов про відкриття виконавчих проваджень №71222043 від 07.03.2023 та №77719814 від 04.04.2025; доказів надсилання боржнику зазначених постанов; постанов про арешт коштів боржника від 07.03.2023, 09.05.2023 та 04.04.2025; постанов про розшук майна боржника від 09.03.2023 та 07.04.2025; відповідей Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України від 10.08.2026, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 ; відповіді Держгеокадастру щодо зареєстрованих за ОСОБА_1 прав на земельні ділянки; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; актів приватного виконавця від 14.04.2026 та 12.05.2026; викликів боржника від 15.04.2026 та 13.05.2025, доказів їх надсилання; посвідчення приватного виконавця від 26.06.2017.

Суд прийняв вищезазначене подання до розгляду та призначив його розгляд в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали подання, суд вважає, що його слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України").

Як унормовано статтею 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як встановлено судом, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л. М. знаходиться виконавче провадження №71222043 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2023, що виданий у справі №909/826/22, про стягнення з фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 , на користь АТ АКБ "Львів" заборгованість за кредитним договором №530/В2021 від 17.06.2021 року в розмірі 283442,91 грн.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження №71222043 від 07.03.2023 була надіслана боржнику, що підтверджується матеріалами справи.

07.03.2023 та 09.05.2023 приватним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на кошти боржника.

Крім того, як вказує приватний виконавець, ним було направлено запити до реєструючих установ з метою встановлення майнового стану боржника.

Згідно з відповіддю Міністерства внутрішніх справ України, за боржником зареєстровано два транспортні засоби: MITSUBISHI SPACE STAR, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та OPEL COMBO, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . 09.03.2023 та 07.04.2025 в межах виконавчих проваджень №71222043, 77719814 зазначені транспортні засоби оголошено в розшук,про що винесено відповідні постанови. Однак, станом на дату звернення з поданням, їх місцезнаходження не встановлено.

Також, відповідно до відповідей Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у боржника наявні відкриті банківські рахунки, кошти на яких відсутні, відомості про отримання ним доходів відсутні, нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

14.04.2026 та 12.05.2026 приватним виконавцем, з метою перевірки його майнового стану, здійснено виходи за місцем проживання боржника, однак у зв`язку з відсутністю боржника та неможливістю доступу до приміщення провести відповідні виконавчі дії не вдалося, про що складено акти від 14.04.2026 та 12.05.2026. Надісланий боржнику виклик до приватного виконавця залишено без реагування.

Отже, з моменту відкриття виконавчого провадження №71222043, приватним виконавцем вчинялись відповідні виконавчі дії, направлені на належне виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області, що виданий на виконання рішення суду, винесеного у справі №909/826/22.

Однак, станом на дату звернення приватного виконавця з поданням до суду, боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, в тому числі в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржником не надано декларацію про доходи та майно.

Ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити про невиконання ним своїх обов`язків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009 Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, тривале невиконання боржником рішення суду, відсутність з його боку будь-яких дій, спрямованих на виконання покладених на нього зобов`язань, повноту вчинених приватним виконавцем виконавчих дій, що підтверджується матеріалами справи, а також приписи законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, керуючись ст.ст. 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 234, 235, 337 ГПК України,

УХВАЛИВ:

подання приватного виконавця Ткачук Л. М. про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України, до виконання зобов`язань з примусового виконання наказу від 03.01.2023, виданого Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/826/22, про стягнення з фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 , на користь АТ АКБ "Львів" заборгованості за кредитним договором №530/В2021 від 17.06.2021 року в розмірі 283442,91 грн - задоволити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до виконання боржником зобов`язань, покладених на ОСОБА_1 , відповідно до наказу від 03.01.2023 Господарського суду Івано-Франківської області, виданого у справі № 909/826/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя І. М. Скапровська