Ухвала суду № 140566220, 14.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

14.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6015/20Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

У справі:

за позовом позивача-1: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

позивача-2: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", м. Дніпро

про визнання незаконним протоколу №14 від 16.10.2020 та зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Большакова А.О.

Представники:

Від позивача - 1: не з`явився

Від позивача - 2 (стягувача): не з`явився

Від відповідача - 1 (заявника, боржника): Самсонович О.А., адвокат, довіреність 332-С-О від 30.01.2026 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача - 2: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" звернулись до господарського суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви), до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" про:

- визнання незаконним протоколу від 16.10.2020 №14 (далі протокол №14) засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки Банку (далі - Комітет);

- зобов`язання Банку виконувати належним чином та в інтересах СК "Інгосстрах" та СК "Кредо" доручену Банку частину страхової діяльності СК "Інгосстрах" та СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення від 03.01.2014 №1 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002 (зі змінами і доповненнями), укладеними між СК "Інгосстрах" та Банком, договором доручення від 01.11.2002 №1 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 31.03.2003 №2 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 02.08.2004 №3 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 01.03.2005 №4 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), договором доручення від 11.07.2016 №6 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), укладеними між СК "Кредо" та Банком (далі Договори доручення);

- зобов`язання Товариства виконувати усі обов`язки перед СК "Інгосстрах", СК "Кредо" та їх клієнтами, передбачені договором передоручення від 01.09.2016 (далі договір передоручення).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 справу №904/6015/20 передано на розгляд судді Бондарєва Е.М.

Ухвалою суду від 06.04.2021 справу №904/6015/20 передано за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задоволено та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у справі №904/6015/20 скасовано та справу №904/6015/20 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 відмовлено Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі №904/6015/20.

Ухвалою суду від 08.10.2021 призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" задоволено частково;

зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2) та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, зареєстроване місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34) доручену Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01 листопада 2002 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31 березня 2003 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02 серпня 2004 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01 березня 2005 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк";

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38529727, зареєстроване місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32) виконувати усі обов`язки перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2), Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, зареєстроване місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34) та їх клієнтами, передбачені договором передоручення від 01.09.2016;

стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2 102,00грн судового збору;

стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2 102,00грн судового збору;

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2 102,00грн судового збору;

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2 102,00грн судового збору;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

19.01.2022 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021, яке набрало законної сили 19.01.2022, видано накази №904/6015/20.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20 скасовано:

- в частині зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Ингосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" доручену Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Ингосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія Ингосстрах" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01 листопада 2002 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31 березня 2003 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02 серпня 2004 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01 березня 2005 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк";

- в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2 102,00грн судового збору;

- в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2 102,00грн судового збору;

у задоволенні позову у цих частинах відмовлено;

стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 3 153,00грн судового збору за подачу апеляційної скарги;

стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 3 153,00грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

27.06.2022 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022, яка набрала законної сили 02.06.2022, видано накази №904/6015/20.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022 скасовано, а справу № 904/6015/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 зі справи №904/6015/20 без змін.

25 червня 2024 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до господарського суду надійшла заява, якою просить:

- зупинити виконання за виконавчим документом, виданим 19.01.2022 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6015/20 від 23.12.2021, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023, до розгляду заяви АТ КБ "Приватбанк" про визнання його таким, що не підлягає виконанню;

- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6015/20 від 23.12.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023.

Заява обґрунтована тим, що фактично обов`язок Банку з виконання частини страхової діяльності ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: договором доручення від 01.11.2002 №1 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 31.03.2003 №2 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 02.08.2004 №3 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), договором доручення від 01.03.2005 №4 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), договором доручення від 11.07.2016 №6 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами і доповненнями), встановлений рішенням у справі №904/6015/20, відсутній повністю у зв`язку з припиненням договорів доручення з ТДВ "СК "Кредо" (припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови).

Так, листом від 31.05.2022 за №Е.38.0.0.0/4-220531/9390, надісланим АТ КБ "ПриватБанк" на адресу ТДВ "СК "Кредо" Банк повідомив позивача про відмову: з 05 серпня 2022 року від доручень за договорами доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002, №2 від 31.03.2003, №3 від 02.08.2004, №4 від 01.03.2005; з 05 липня 2022 року від договору доручення №6 від 11.07.2016; та розірвання вказаних договорів з відповідних дат. Вказана відмова Банку від договорів була обґрунтована посиланням на ст. 1008 ЦК України та посиланням на відповідні пункти (п. 8.2.) договорів доручення (а.с. 85 том 10).

Банк стверджує, що станом на даний час договори доручення, укладені з ТДВ "СК "Кредо", є розірваними, відповідно у Банку відсутні будь-які обов`язки з виконання таких договорів доручення. Вказана обставина припинення договорів доручення, а відтак і будь-яких обов`язків Банку за ними, апріорі унеможливлює примусове виконання Банком рішення у даній справі, та в силу положень ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для визнання виданого ТДВ "СК "Кредо" виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Товариство з додатковою відповідальністю "СК "Кредо" проти задоволення заяви заперечує посилаючись на те, що:

- правочин АТ КБ "Приватбанк" оформлений листом від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9390 про відмову від договору доручення від 31.05.22 суперечить вимогам законодавства та умовам договорів доручення;

- навіть за умов застосування положень ч. 3 ст. 1008 ЦКУ з урахуванням ст. 651 ЦКУ та відповідних висновків Верховного Суду, договори доручення не розірвані, оскільки повідомлення про відмову від договорів доручення стягувачем не отримано;

- з урахуванням пролонгації та відсутності будь-яких належним чином оформлених повідомлень про розірвання договору будь-якою з його сторін, на сьогоднішній день усі зазначені договори є діючими;

- за текстом листа від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9390 відсутнє посилання на прийняте компетентним органом АТ КБ "ПриватБанк" рішення про одностороннє розірвання договорів доручення та відсутнє посилання на наявність будь-яких повноважень у керівника Дирекції роздрібного бізнесу ГО Мусієнко Д.А. на вчинення цього одностороннього правочину, що свідчить про вчинення керівником Дирекції роздрібного бізнесу ГО ОСОБА_1 , правочину без необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК, а такий правочин не породжує жодних правових наслідків, зокрема і не припиняє права та обов`язки за такими договорами;

- Центральний апеляційний господарський суд, що в подальшому підтвердив і суд касаційної інстанції, зазначив, що "за умовами договорів доручення, укладеними АТ КБ "Приватбанк" з ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", ці договори діяли на час розгляду справи судом першої інстанції та продовжують діяти, зокрема, і до моменту припинення зобов`язань страховиків за договорами страхування, укладеними страховим агентом, у випадках передбачених цими договорами;

- поданою заявою банк спонукає суд до безпідставного перегляду судового рішення у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" просить повернути без розгляду заяву АТ КБ "Приватбанк" від 24.06.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Так, на виконання рішення суду було видано 8 зовсім різних наказів. З прохальної частини заяви АТ КБ "Приватбанк" від 24.06.2024 вбачається, що останнє не зазначає жодних ідентифікуючих реквізитів виконавчого документу, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню. Тобто, заява містить суттєві недоліки. За таким умов суд позбавлений можливості розглянути таку заяву, оскільки неможливо визначити які саме обставини та докази необхідно дослідити, які б кореспондувались з прохальною частиною заяви.

АТ КБ "ПриватБанк" надав до суду пояснення щодо відзиву ТДВ "СК "Кредо" на заяву. Лист про відмову від договорів беззаперечно був отриманий та прочитаний ТДВ "СК "Кредо", а протилежні доводи страхової компанії щодо цього є нічим іншим, ніж введенням суду в оману з метою створення хибного уявлення про її нібито неповідомлення про волевиявлення Банку на відмову від договорів доручення. Зміст листа про відмову від договорів сформульовано Банком з дотриманням вимог, визначених в ч. 3 ст. 1008 ЦК України. На час укладання спірного правочину представник Банку мав необхідний обсяг повноважень у розумінні приписів статті 92 ЦК України. Оскільки умови пунктів договорів доручення, на які посилається ТДВ "СК "Кредо" в обґрунтування власних доводів стосовно продовження дії договорів доручення, незважаючи на факт односторонньої відмови Банку від них, є нікчемними, тобто такими, що не породжують будь-яких правових наслідків, то однозначним є висновок, що відповідно до п. 6.2. та 8.2. договорів доручення та відповідно до ст. 1008 ЦК України чинність договорів доручення припинено внаслідок односторонньої відмови Банку.

Ухвалою суду від 26.06.2024 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд; зупинено виконання (ВП №75346993) за наказом Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6015/20 від 19.01.2022 до розгляду заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання наказу від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 11.07.2024 зупинено провадження по заяві Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання наказу від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню до повернення справи №904/6015/20 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 №62 у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., відповідно до пункту п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 30596/24 справи 904/6015/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 справу №904/6015/20 передано на розгляд судді Юзікова С.Г.

Ухвалою суду від 27.03.2025 поновлено розгляд заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання наказу від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню, призначити її розгляд у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.04.2025 зупинено провадження за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання наказу від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/2279/25 та постановою Касаційною господарського суду у складі Верховного Суду у справі 904/6015/20.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2026 №776 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. №30596/24 справи 904/6015/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026 справу №904/6015/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2279/25 позов задоволено повністю; визнано недійсним правочин, вчинений Приватним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" у вигляді листа від 31.05.2022 № Е.38.0.0.0/4-220531/9390; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 3 028,00грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2279/25 скасовано та прийнято нове рішення; у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про визнання недійсним правочину, вчиненого Приватним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" у вигляді листа від 31.05.2022 № Е.38.0.0.0/4-220531/9390 відмовлено; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 2 422,40грн та апеляційної скарги в сумі 3 633,60грн.

Окрім того постановою Касаційною господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2025 касаційну скаргу Громадської організації "Інвалідів "Картіас" залишено без задоволення; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 904/6015/20 залишено без змін.

Ухвалою суду від 06.10.2026 поновлено провадження з розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; призначено розгляд заяви у засіданні на 14 жовтня 2026 року.

Позивач-1, позивач-2 (стягувач) та відповідач-2 у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Ухвалу суду від 06.10.2026 в електронному вигляді доставлено до електронних кабінетів сторін 07.10.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 20, 19, 18 том 13).

У судовому засіданні представником заявника надані пояснення, щодо наказу, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини третьої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

За приписами частини другої ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц).

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 328 ГПК України.

При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 328 ГПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018 в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий факт має або визнаватися сторонами або підтверджуватись безпірними та однозначними засобами доказування, котрі не допускають багатозначного розуміння.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу.

Порядок і умови примусового виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналогічне положення закріплено в частині першій ст. 1 Закону України "Про органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження").

Таким чином, виконавчі дії здійснюються виконавцем саме в межах виконавчого провадження, яке розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Господарським судом встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняка Максима Сергійовича перебуває наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2022 №904/6015/20 (виконавче провадження ВП №75346993) (а.с. 83-84 том 10).

Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це би нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, провадження №61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження №61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі №2-118/2001, провадження №61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №824/85/21.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Як зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2279/25 скасовано та прийнято нове рішення; у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про визнання недійсним правочину, вчиненого Приватним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" у вигляді листа від 31.05.2022 № Е.38.0.0.0/4-220531/9390 відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 у справі №910/2279/25, встановлено таке.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") були укладені наступні договори: договір доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002 (з додатковими угодами), договір доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003 (з додатковими угодами), договір доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004 (з додатковими угодами), договір доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005 (з додатковими угодами), договір доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016 (з додатковими угодами), за якими ПАТ КБ "Приватбанк" зобов`язується від імені і за дорученням ТДВ СК "Кредо" здійснити частину його страхової діяльності за винагороду.

За умовами договорів доручення, останні укладені (з урахуванням змін):

- договір доручення №1 від 01.11.2002 строком на 3 роки з подальшою пролонгацією на той самий термін, у випадку якщо жодна із сторін не висловить бажання розірвати договір (п.8.1);

- договір доручення №2 від 31.03.2003 строком на 3 роки з подальшою пролонгацією на той самий термін, у випадку якщо жодна із сторін не висловить бажання розірвати договір (п.8.1);

- договір доручення №3 від 02.08.2004 строком на 3 роки з подальшою пролонгацією на той самий термін, у випадку якщо жодна із сторін не висловить бажання розірвати договір (п.8.1);

- договір доручення №4 від 01.03.2005 строком до 23.01.14 з наступною пролонгацією на кожний наступний рік (п.6.1);

- договір доручення №6 від 11.07.2016 строком до 11.07.2019 з наступною пролонгацією на кожні наступні 3 роки (п.8.7).

За умовами п.8.2 Договорів доручення №1, 2, 3 та п.6.2. договору доручення №4 страхувальник має право скасувати доручення, а страховий агент відмовитись від доручень договору, в будь-який час, попередив про це іншу сторону не пізніше, ніж за 60 днів до моменту скасування чи відмови від доручень. Договором доручення №6 особливості повідомлення про відмову від доручень не зазначені.

Відповідно до п. 8.3 Договорів доручення № 1, 2, 3 у випадку скасування доручення страховиком або відмови від доручення страховим агентом пункти 2.3-2.8, 4.1, 4.4, 4.5, 6 (без урахування пункту 6.2.), 7 цього договору продовжують діяти до моменту припинення зобов`язань страховика за договорами страхування, а пункти 2.9., 6.2 цього договору - до моменту припинення права вимоги страховика до осіб, відповідальних за настання страхових випадків по договорам страхування.

31.05.2022 відповідач листом №Е.38.0.0.0/4-220531/9390 повідомив позивача про відмову:

- з 05.08.2022 від доручень за договорами доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002, №2 від 31.03.2003, №3 від 02.08.2004, №4 від 01.03.2005;

- з 05.07.2022 від договору доручення №6 від 11.07.2016 та розірвання вказаних договорів з відповідних дат.

Суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував лист відповідача від 31.05.2022 № Е.38.0.0.0/4-220531/9390, як односторонній правочин.

Оспорюваний лист підписаний керівником Дирекції роздрібного бізнесу ГО АТ КБ "Приватбанк" Мусієнком Д.А.

Колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про те, що на момент вчинення оспорюваного правочину Мусієнко Д.А. діяв за межами наданих йому довіреністю повноважень. Відповідно, відсутні підстави для висновку про недодержання відповідачем вимог частини другої статті 203 ЦК України.

Виходячи з предмету і підстав поданого позову та характеру спірних правовідносин, пов`язаних безпосередньо з законністю одностороннього правочину Банку про відмову від договорів доручення, до предмету доказування у даній справі входять обставини відповідності змісту листа про відмову від договорів положенням статей 653 та 1008 ЦК України, які регулюють правовідносини сторін договору доручення в частині реалізації права на односторонню відмову від нього, та обставини наявності у представника Банку належних повноважень на вчинення відповідного правочину згідно з вимогами ст. ст. 92, 203, 239 ЦК України.

Як підтверджується матеріалами справи, листом про відмову від договорів Банк з посиланням на положення статті 1008 ЦК України повідомив позивача про відмову:

- з 05.08.2022 від доручень за договорами доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002, №2 від 31.03.2003, №3 від 02.08.2004, №4 від 01.03.2005;

- з 05.07.2022 від договору доручення №6 від 11.07.2016.

Зміст відповідного одностороннього правочину є в повній мірі чітким та однозначним та зводиться виключно до висловлення Банком свого волевиявлення, спрямованого на припинення в односторонньому порядку договорів доручення.

Колегія суддів зазначає, що за умовами п.8.2 Договорів доручення №1, 2, 3 та п.6.2. Договору доручення № 4 страхувальник має право скасувати доручення, а страховий агент відмовитись від доручень договору, в будь-який час, попередив про це іншу сторону не пізніше, ніж за 60 днів до моменту скасування чи відмови від доручень. Договором доручення №6 особливості повідомлення про відмову від доручень не зазначені.

Враховуючи, що зі змісту Листа про відмову від договорів, чітко вбачається, що Банк, висловлюючи 31.05.2022 своє волевиявлення щодо припинення договорів доручення, вказав, що таке припинення матиме місце:

- з 05.08.2022 стосовно договорів доручення на виконання страхових агентських послуг № 1 від 01.11.2002, № 2 від 31.03.2003, № 3 від 02.08.2004, № 4 від 01.03.2005 (тобто, зі спливом більше, ніж 60 днів з дати листа, приймаючи до уваги той факт, що в таких договорах сторони дійшли згоди про збільшення строку повідомлення про відмову від доручень);

- з 05.07.2022 від договору доручення № 6 від 11.07.2016 (тобто зі спливом більше, ніж одного місяця з дати листа, приймаючи до уваги відсутність в даному договорі будь-яких особливих умов в частині необхідності повідомлення про відмову),

відповідачем дотримано вимог договорів доручення щодо термінів попередження позивача про відмову від таких договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивач в поданій позовній заяві не обґрунтував та не підтвердив належними доказами наявність підстав для визнання Листа про відмову від договорів недійсним, зокрема, у цій справі позивач не довів, що на момент підписання листа від 31.05.2022 Мусієнко Д.А. не мав повноважень на вчинення відповідної односторонньої відмови від договорів, та не довів інших передбачених статтями 203, 215 ЦК України, підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, в зв`язку з чим в задоволенні відповідного позову має бути відмовлено в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на що рішення суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі

За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

З огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 у справі №910/2279/25 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №910/2279/25 не підлягають доказуванню в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявником надано докази на підтвердження зазначених у частині другій ст. 328 ГПК України підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в частині зобов`язання виконувати належним чином доручену частину страхової діяльності.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 5 ст. 328 ГПК України).

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2022 у справі №904/6015/20 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021, яке набрало законної сили 19.01.2022 про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2) та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, зареєстроване місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34) доручену Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", Договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01 листопада 2002 року (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31 березня 2003 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02 серпня 2004 року (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01 березня 2005 року (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 року (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", стягувачем за яким є: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, зареєстроване місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34).

Ухвала набирає законної сили 14.10.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяН.М. Євстигнеєва