Ухвала суду № 140562991, 13.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 148/2657/26

Номер провадження 2/142/694/26

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без руху)

13 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Малюком Євгеном Володимировичем, що знаходиться в м. Херсон Херсонської області, вул. Кольцова, 57, до ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу, та долучені до неї матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинського районного суду Вінницької області на підставі ухвали про передачу справи за підсудністю від 11 вересня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, в якій представник позивача просить суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 лютого 2024 року Крижопільским відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис №19.

В обґрунтування зазначає, що 09 лютого 2024 року позивач зареєстрував шлюб з Відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Крижопільским відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис №19. Спільне життя з Відповідачкою не складається, вже тривалий час проживають окремо, між сторонами відсутнє взаєморозуміння та любов. Кожен із сторін має діаметрально протилежні погляди на життя. Шлюб з Відповідачкою носить лише формальний характер, примирення з Відповідачкою та збереження сім`ї є неможливим. Сім`я фактично розпалась, у зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення. Позивач переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі. Дітей в шлюбі не народилось. Майнових спорів між сторонами немає. Позивач на примирення не згоден, заходи щодо примирення суперечили б моральним засадам суспільства, що не відповідає положенню ст. 111 СК України. Вважає, що необхідно розірвати шлюб. Представник позивача вказує, що згідно п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.04.2024р. ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій. Таким чином, з урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2026 року дану справу було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Вивчивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасники бойових дій відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 .

Разом з тим, частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пільги щодо сплати судового збору встанволені в ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Зорема, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно мають бути пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року в справі № 567/79/23 зазначила, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. А тому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Тобто, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

У даній позовній заяві позивач просить розірвати шлюб, тобто даний спір не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій.

Отже, судовий збір за подання даного позову має бути має бути сплачено позивачем на загальних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через систему "Електронний суд" позивачу слід надати суду докази сплати судового збору за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1064,96 гривень.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Зокрема положення ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

При цьому відповідновідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Однак позовна заява вказаним вимогам не відповідає, оскільки будучи поданою через підсистему "Електронний суд" в електронному вигляді, до неї не долучено доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, тобто позовної заяви з додатками, у визначений процесуальним законом спосіб.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 43 ЦПК України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно відповіді № 3304563 з Єдиного державного демографічного реєстру отриманої Тульчинським районним судом 11 вересня 2026 року ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, надання доказів сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн за позовну вимогу про розірвання шлюбу та надання доказів надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками.

Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 43, 174, 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.

Запропонувати позивачу та його представнику усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, в тому числі, сплатити судовий збір у зазначеному судом розмірі за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Пiщанка/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858 ; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) ; Рахунок отримувача UA888999980313121206000002890; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: