Ухвала суду № 140562510, 13.10.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1277/26

2/709/1018/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

13 жовтня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Руднічука Д.В.,

представників відповідача - адвокатів Головні С.Д., Манжари Д.С.,

розглядаючи у підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красенівське» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до СТОВ «Красенівське» (далі - відповідач) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 вересня

2026 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди залишено без руху і встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання суду документів про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від його сплати.

28 вересня 2026 року, тобто з пропуском встановленого судом п`ятиденного строку, від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданою до неї копією квитанції про сплату судового збору.

У підготовчому засіданні представник позивача пояснив, що сплачена сума судового збору є досить значною для позивача. При цьому вважав, що судом було надано не п`ятиденний, а десятиденний строк для усунення недоліків. Стверджував, що на сьогодні недоліки усунуто, а тому просив розглядати позовну заяву в повному обсязі.

Представники відповідача при вирішенні вказаної заяви в цілому покладалися на розсуд суду, проте звертали увагу на чергове нехтування стороною позивача процесуальними строками.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у

ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 12 цієї ж статті Кодексу визначено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Водночас у ч. 13 цієї ж статті Кодексу вказано, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 120 ЦПК України).

Зі змісту ст. 126 ЦПК України видно, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим у практиці ЄСПЛ закріплено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист.

Аналогічної позиції притримується і ВС у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 420/16364/24.

Надмірний формалізм передбачає механічне дотримання норм процесуального права безвідносно до врахування доцільності цього, виходячи з конкретних обставин справи. Іншими словами, дотримання норм процесуального права здійснюється не задля належного відправлення правосуддя, а перетворюється у самоціль процесуальної діяльності суду. За загальним правилом, надмірний формалізм зовні проявляється у «законній» діяльності суду, однак остання має наслідком створення бар`єрів, що перешкоджають або унеможливлюють реалізацію права на справедливий судовий розгляд.

На переконання суду, залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди з урахуванням фактичного виконання стороною позивача вимог ухвали суду про усунення недоліків, хоч із порушенням встановленого судом процесуального строку, у цьому конкретному випадку матиме ознаки надмірного формалізму. У зв`язку з цим суд вважає недоліки позовної заяви усунутими, а тому слід продовжити розгляд справи у повному обсязі заявлених позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу сторони позивача на неприпустимість в подальшому нехтування процесуальними строками, а також на необхідність неухильного виконання законних вимог суду під час розгляду цієї справи.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня

2026 року витребувано у ПрАТ «ВФ «Україна» інформацію щодо вхідних і вихідних дзвінків позивача за абонентським номером НОМЕР_1 за період з 30 травня 2026 року до 04 червня 2026 року включно.

У відповідь від ПрАТ «ВФ Україна» надійшов лист від «30.02.2026» № ДВ-26-08655/НІ з доданою до нього роздруківкою вхідних і вихідних дзвінків за абонентським номером НОМЕР_2, тобто іншим, ніж той, що був зазначений в ухвалі суду.

За таких обставин представник позивача просив повторно витребувати вказану інформацію за абонентським номером позивача.

Сторона відповідача проти повторного витребування зазначеної інформації не заперечувала. Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 просив також з`ясувати чи дійсно абонентський номер НОМЕР_1 належить позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Запитувана в якості доказів інформація може бути корисною під час вирішення спору по суті, сприятиме повному та об`єктивному з`ясуванню всіх обставин. Необхідність отримання цієї інформації не відпала і не зменшилася, у зв`язку з чим її слід витребувати повторно, уточнивши можливість ідентифікації власника абонентського номеру.

Від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме:

- копії довідки Черкаської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від

11 вересня 2026 року № 518-333 про те, що позивач обслуговувалася бригадою швидкої медичної допомоги;

- копії відповіді КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» на адвокатський запит представника позивача щодо відомостей картки виклику швидкої медичної допомоги № 9 від 01 червня 2026 року;

- копії відповіді КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» від 22 вересня 2026 року № 918/01.01-16 на адвокатський запит представника позивача щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні та надсилання екстреного повідомлення про випадок інфекційного захворювання;

- двох відеозаписів, на яких зафіксовано спілкування позивача з головним бухгалтером СТОВ «Красенівське» ОСОБА_2;

- одного відеозапису, на якому зафіксовано спілкування позивача з акушером Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4

Крім того, надано копію заяви позивача про вчинення злочину від 10 вересня

2026 року з метою обґрунтування необхідності виклику у якості свідків співробітників СТОВ «Красенівське», які складали документи, що у подальшому стали підставою для звільнення позивача.

Представник позивача наполягав на приєднанні перерахованих вище доказів до матеріалів справи, як таких, що стосуються предмету доказування, і просив надати їм оцінку під час ухвалення кінцевого судового рішення, а не на стадії вирішення питання про їх прийняття або неприйняття. Вважав, що вказані докази подані з дотриманням процесуальних строків, оскільки надані суду під час підготовчого провадження.

Під час обговорення вказаного клопотання судом безпосередньо у позивача з`ясовано, що зазначені вище відеозаписи здійснені нею особисто та таємно, тобто зафіксовані на них особи не повідомлені про те, що їх розмова записується.

З цього приводу представники відповідача категорично заперечили проти приєднання вказаних відеозаписів у якості доказів з огляду на незаконність їх отримання. Зокрема, представник відповідача ОСОБА_3 стверджував, що вказані докази фактично штучно створені стороною позивача вже після звернення до суду з позовом. Разом з тим представники відповідача не висловили категоричних заперечень щодо приєднання до матеріалів справи вказаних вище письмових доказів.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає за необхідне приєднати до матеріалів справи копії довідки з Черкаської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від 11 вересня 2026 року № 518-333, відповіді КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради», відповіді КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» від

22 вересня 2026 року № 918/01.01-16 у якості доказів, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб та стосуються предмету доказування у цій справі.

Відносно копії заяви позивача про вчинення злочину від 10 вересня 2026 року, то суд приєднує її до матеріалів справи для врахування при вирішенні в подальшому клопотання представника позивача про виклик свідків.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

З огляду на те, що відеозаписи спілкування позивача з головним бухгалтером

СТОВ «Красенівське» ОСОБА_2 та акушером Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 здійснені позивачем за власною ініціативою, цілеспрямовано, а не ситуативно, таємно, тобто без згоди співрозмовників, суд дійшов висновку про відмову у приєднанні таких відеозаписів до матеріалів справи, оскільки вони здобуті з порушенням порядку, встановленого законом, а їх подальше використання у процесі судового розгляду у якості доказів може призвести до порушення прав і законних інтересів осіб, зафіксованих на них.

Представником позивача також подано уточнене клопотання про виклик свідків, а саме:

- директора, заступника директора, інженера з охорони праці і головного бухгалтера СТОВ «Красенівське», які на думку сторони позивача здійснили підробку службових документів, що стали підставою для звільнення позивача і про що позивачем подано заяву про вчинення злочину;

- вагара СТОВ «Красенівське», яка обізнана з обставинами невиходу на роботу позивача;

- акушера Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги», до якої 30 травня 2026 року зверталася позивач за медичною допомогою;

- зятя і дочки позивача, які обізнані з обставинами захворювання і госпіталізації позивача;

- лікарів КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня», які здійснювали стаціонарне лікування позивача.

У підготовчому засіданні представник позивача наполягав на виклику всіх вказаних осіб для їх допиту у якості свідків.

Представники відповідача не вважали за потрібне викликати всіх посадових осіб СТОВ «Красенівське» з метою економії процесуального часу. Звертали також увагу, що зять і дочка позивача є зацікавленими особами. Відносно виклику фельдшера не заперечували.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини (ч. 1 ст. 90 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, на переконання суду, враховуючи предмет доказування у цій справі, у якості свідків до суду під час розгляду справи по суті слід викликати: директора

СТОВ «Красенівське» з метою з`ясування обставин щодо звільнення позивача; головного бухгалтера СТОВ «Красенівське» з метою з`ясування обставин щодо відсутності висновку про непрацездатність позивача; вагара СТОВ «Красенівське» з метою з`ясування обставин щодо відсутності позивача на роботі; акушера Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» з метою з`ясування обставин щодо звернення позивача за медичною допомогою.

Водночас суду не наведено достатнього обґрунтування для виклику у якості свідків інших посадових осіб СТОВ «Красенівське», а також родичів позивача і лікарів, які здійснювали її лікування, а тому в цій частині клопотання до задоволення не підлягає.

Представником відповідача одночасно із відзивом на позовну заяву було подано клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи стану здоров`я позивача в період часу з 30 травня 2026 року до 04 червня 2026 року включно, проведення якої слід доручити експертам Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи з таким переліком питань:

- чи підтверджується документально захворювання позивача станом на 30 і 31 травня 2026 року?;

- чи підтверджується документально захворювання позивача станом на 01, 02, 03,

04 червня 2026 року?

- чи підтверджується документально лікування позивача вдома 30 і 31 травня

2026 року?

В обґрунтування вказаного клопотання зазначалося, що позивач, маючи нібито гостре захворювання, не оформила медичний висновок про непрацездатність 30 травня 2026 року, не звернулася до сімейного лікаря, натомість 30 і 31 травня 2026 року ніби лікувалася вдома, а надалі була госпіталізована до інфекційної лікарні без відповідного направлення. Вказані обставини викликають сумніви щодо того, чи не було симуляції хвороби зі сторони позивача. При цьому остання стверджує, що 30 травня 2026 року перебувала на роботі. Виходячи з перерахованих обставин, з метою доведення чи спростування наявності у позивача захворювання, представник відповідача вважав, що дослідження питання здоров`я позивача є виключною прерогативою судових експертів.

У підготовчому засіданні представники відповідача вказане клопотання підтримали і просили задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зокрема, представник відповідача ОСОБА_3 стверджував, що наявність у позивача захворювання 30 травня 2026 року має бути підтверджено або спростовано належним доказом, яким у цьому випадку є висновок експертизи, а не будь-який інший доказ. Вважав, що перелік питань, вказаний у клопотанні, може бути скорегований судом у разі необхідності.

Представник позивача проти призначення експертизи категорично заперечив, посилаючись на наявність у матеріалах справи низки медичних документів, що у повному обсязі доводять наявність захворювання у позивача. Окремо вказував на відсутність підстав для призначення саме комісійної експертизи.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 2 цієї ж статті Кодексу встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому зі змісту ст. 110 ЦПК України вбачається, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Повертаючись до цієї справи, позовні вимоги позивача стосуються визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди. Тобто предметом доказування у цій справі, зокрема, є сукупність обставин, що підтверджують законність чи незаконність звільнення.

Таким чином суду необхідно встановити, з-поміж іншого, чи мав місце факт відсутності працівника на роботі, якщо так, то коли і протягом якого часу, а також наявність чи відсутність поважних причин для цього.

На переконання суду, враховуючи позиції сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясування вказаних вище обставин не потребує спеціальних знань у сфері судової медицини, а відповіді на порушені у клопотанні питання можуть бути віднайдені судом самостійно в процесі судового розгляду.

При цьому суд констатує неприпустимість призначення будь-якої експертизи без достатніх на те правових підстав, що у свою чергу призведе до невиправданої тяганини.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 69, 76, 78, 84, 90, 102, 103, 110, 197, 259-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красенівське» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Повторно витребувати у ПрАТ «ВФ Україна» (вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601) відомості:

- про всі вхідні та вихідні дзвінки, здійснені за абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_1 , за період з 00:00 30 травня 2026 року до 00:00 05 червня 2026 року;

- про абонента (ідентифікуючі дані), у користуванні якого перебуває абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Витребувані докази, особи, у яких суд їх витребовує, зобов`язані подати до Чорнобаївського районного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Копію ухвали суду надіслати ПрАТ «ВФ Україна» для виконання.

Клопотання представника позивача про долучення доказів - задовольнити частково.

Долучити до матеріалів справи у якості доказів копії таких документів:

- довідки Черкаської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від 11 вересня 2026 року № 518-333;

- відповіді КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» № б/н;

- відповіді КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» від 22 вересня 2026 року

№ 918/01.01-16.

У задоволенні клопотання представника позивача про долучення доказів в іншій частині - відмовити.

Повернути представнику позивача CD-диск з відеозаписами, на яких зафіксовано спілкування позивача з головним бухгалтером СТОВ «Красенівське» ОСОБА_2 та акушером Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4

Клопотання представника позивача про виклик свідків - задовольнити частково.

Викликати у якості свідків таких осіб:

- директора СТОВ «Красенівське» ОСОБА_6;

- головного бухгалтера СТОВ «Красенівське» ОСОБА_2 ;

- вагара СТОВ «Красенівське» ОСОБА_5;

- акушера Красенівського ФАП КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4

Про дату, час і місце судового засідання завчасно повідомити вказаних свідків.

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків в іншій частині - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення комісійної судово-медичної експертизи - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай