Рішення № 140562143, 13.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/682/26

Провадження № 2/675/809/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

01 травня 2026 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (надалі АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 25960,20 грн, мотивуючи це тим, що відповідач ОСОБА_1 15 листопада 2025 року уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101763224749812 про надання кредиту в сумі 20000,00 грн строком на 36 місяців, тобто до 14 листопада 2028 року, із сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно та комісії в розмірі 0 грн 00 коп. Відповідач отримав кошти, але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав. Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 01 травня 2026 року складала 25960,20 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту) 19743,08 грн, заборгованість за процентами 5981,53 грн, заборгованість за пенею 235,59 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, які складаються з суми сплаченого при подачі позову судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, заявлений позов підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання за повторним викликом не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, двічі звертався до суду з письмовими заявами про відкладення розгляду справи .

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2695002 від 05 травня 2026 року та відповіді з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації № 6.2-8766/6-26 від 18 травня 2026 року, останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_1 був знятий з реєстрації 18 грудня 2024 року, інше місце проживання відповідача невідоме.

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За вимогами ч. ч. 11, 12 ст. 128 ЦПУ України ОСОБА_1 викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Крім того, відповідач викликався шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем проживання, які отримував особисто, був ознайомлений з позовними вимогами та двічі звертався до суду з письмовими заявами про відкладення розгляду справи.

Суд приймає до уваги те, що судову повістку на 13 жовтня 2026 року ОСОБА_1 отримав особисто 24 вересня 2026 року, що підтверджується підписом відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 15 листопада 2025 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № АВН0СТ155101763224749812 про надання кредиту в розмірі 20000,00 грн строком на 36 місяців, тобто до 14 листопада 2028 року, із сплатою процентів в розмірі 85,00 щорічно, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями заяви про надання послуги «Швидка готівка», паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», обчислення загальної вартості кредиту, які підписані шляхом накладання ОСОБА_1 електронного підпису.

При цьому у матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідач ознайомився з умовами кредитування і погодився з ними. У Паспорті споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», зокрема, вказана інформація на момент отримання відповідачем кредитних коштів щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Тому суд вважає, що при укладенні договору з відповідачем АТ «А-Банк» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Кредитні кошти відповідачу були надані 15 листопада 2025 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією меморіального ордеру.

Відповідач ОСОБА_1 користувався карткою, отримував кошти банку, про що свідчить додані до матеріалів справи копії розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача, згідно яких ОСОБА_1 останній раз погашав заборгованість 22 грудня 2025 року у сумі 2000,00 грн.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинам (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

За вимогами ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно розрахунку, заборгованість за кредитним договором станом на 01 травня 2026 року складала 25960,20 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту) 19743,08 грн, заборгованість за процентами 5981,53 грн, заборгованість за пенею 235,59 грн.

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення кредиту, просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитними коштами.

До позовної заяви позивачем додані копія заяви про надання послуги «Швидка готівка» та паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», підписані ОСОБА_1 електронним підписом, в яких чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки повернення кредиту, процентна ставка, розмір щомісячного платежу.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем отримані кредитні кошти на підставі заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 15 листопада 2025 року, які ОСОБА_1 не повернуті. Отримані відповідачем кредитні кошти та повернута ним сума відображені в розрахунку заборгованості, копія якого додана до позовної заяви.

ОСОБА_1 суду жодних заперечень проти позову суду не подав, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховану заборгованість по договору № АВН0СТ155101763224749812 від 15 листопада 2025 року станом на 01 травня 2026 року складала 25724,61 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту) 19743,08 грн, заборгованість за процентами 5981,53 грн.

Щодо стягнення заборгованості за пенею в розмірі 235,59 грн, суд зважає на таке.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні діє воєнний стан, який був введений в дію відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжений, востаннє дія воєнного стану в Україні продовжена Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 596/2026 від 13 липня 2026 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4928-ІХ від 14 липня 2026 року.

Оскільки пеня за невиконання зобов`язання за договором нарахована в період дії воєнного стану, слід відмовити позивачу в стягненні пені.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 25960,20 грн і задоволено на суму 25724,61 грн, тобто на 99,09% (25724,61х100:25960,20). Таким чином, з ОСОБА_1 на корить АТ «А-Банк» слід стягнути 2638,17 грн. (2662,40х99,09%) судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місце знаходження 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 20 листопада 2004 року, останнє відоме зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 20 листопада 2004 року, останнє відоме зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (рах. № НОМЕР_3 , МФО № 307770, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101763224749812 від 15 листопада 2025 року, яка станом на 01 травня 2026 року складала 25724,61 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту) 19743,08 грн, заборгованість за процентами 5981,53 грн; судові витрати в сумі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн 17 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. С. Янішевська