Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 570/4022/26
12 жовтня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
представника позивача не з`явився
відповідача не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №570/4022/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 11.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2795683, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн. на умовах оплатності та поворотності, який був підписаний відповідачем в електронному вигляді з використання одноразового ідентифікатора.
Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконала і у зв`язку із неповерненням заборгованості за договором станом на 25.11.2019 року має заборгованість 19685 грн.
03.04.2017 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №03042017, за умовами якого та за підписаним між сторонами реєстром прав вимог до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №2795683 від 11.07.2019 в сумі боргу 19685 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_1 , а також витрати на судовий збір в сумі 2662,40 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Відповідачем подано відзив на позов, який мотивує тим, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.
Вказує, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтвердили факт перерахування кредитних коштів саме на картковий рахунок, що належить відповідачу, і саме в такій сумі, як зазначає позивач, не надано копії заявки на отримання кредиту, як і не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів.
Зазначає, що кредитний договір №2795683 був укладений 11.07.2019, а переуступка прав вимоги відбулася на два роки раніше, 03.04.2017 року. При цьому сам по собі факт укладання договору факторингу ще не свідчить про перехід прав вимоги від первісного кредитора до наступного кредитора. Позивач не надав належних доказів щодо переходу прав вимоги за кредитним договором №2795683 від 11.07.2019, тобто не довів порушення його прав з боку відповідача та наявності у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за цим кредитним договором, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Крім того вказує, що загальний розмір заборгованості становить 19685 грн., яка складається з тіла кредиту 5000 грн. та процентів 14685 грн., проте згідно пункту 2 договору №2795683 від 11.07.2019, строк дії договору 30 днів, процентна ставка 1,60% в день, а тому максимальний розмір процентів становить 5000*0,016*30=2400 грн., але позивач вимагає стягнути з відповідача 14685 грн процентів, тобто нарахування процентів відбувалося після закінчення строку дії договору.
Також вважає завищеними витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. та вказує, що сторона відповідача вважає суму 3000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу співмірною з обсягом і складністю наданих послуг згаданим адвокатом (в разі задоволення позовних вимог).
Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позові просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи поданий відповідачем відзив на позов, неподання позивачем відповіді на відзив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд встановив.
Так, 11.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2795683, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн., кредит надається строком на 30 днів, базова процентна ставка 1,60% в день, процентна ставка на прострочену позику 2,70% в день. Договір також містить умову, що відповідач до підписання договору вивчила його та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Договір був підписаний відповідачем в електронному вигляді з використання одноразового ідентифікатора 12wUA7Nkwv.
Відповідач умови договору позики не виконала і станом на 25.11.2019 заборгованість за договором позики №2795683 від 11.07.2019 становить 19685 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом 5000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14685 грн.
03.04.2017 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №03042017, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №2795683 від 11.07.2019 в сумі боргу 19685 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ст.1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
У частині 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові №6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за №361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за №278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за №667/11010/14-ц.
При цьому суд враховує, що відповідач факту укладення договору не заперечує, а лише заперечував факт перерахування коштів.
Разом з тим, із долученого до позову листа ТОВ «Платіжна установа «Фінекспрес» №08/06-2026-2/ТНПП від 08.06.2026 вбачається, що 09.07.2019 на картковий рахунок НОМЕР_1 зараховано 5000 грн. і номер вказаного рахунку, на який здійснювалось зарахування 5000 грн. кредитних коштів, співпадає із номером карткового рахунку, який вказаний відповідач при підписанні договору позики №2795683 від 11.07.2019.
Щодо доводів відповідача про нарахування відсотків, а саме у розмірі 14685 грн., поза межами 30-деннного строку кредитування, то суд враховує, що за умовами підписаного відповідачем договору позики, строк кредитування становить 30 днів.
Разом з тим, за умовами п.6.4. Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які відповідач вивчила, оскільки умова про це міститься у п.4.2. договору позики №2795683 від 11.07.2019, передбачено, що за винятком випадку, передбаченого п.6.8. цих Правил, проценти по договору позики на суму позики/залишок позики нараховуються за весь час до повного виконання позичальником зобов`язань по поверненню позики, у тому числі у випадку виникнення простроченої позики, проте не більше ніж 90 (дев`яносто) календарних днів наявності заборгованості поспіль.
Із розрахунку розміру заборгованості вбачається, що відповідач позику в сумі 5000 грн. не повернула, а проценти за користування кредитним коштами нараховано в межах 30-денного строку кредитування за відповідною ставкою, а після його спливу, у зв`язку із неповернення позики, проценти нараховано в межах 90 днів за збільшеною відсотковою ставкою, що відповідає вимогам п.6.4. Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які відповідач відповідно до умов договору вивчила перед його підписанням.
Тобто, відсотки за договором позики №2795683 від 11.07.2019 нараховані відповідно до його умов в межах 30-денного строку кредитування в сумі 1200 грн., а після неповернення позики у визначений строк в межах передбаченого п.6.4. Правил 90-денного строку в сумі 13485 грн., що в загальному становить 14685 грн. і що відповідає умовам підписаного відповідачем договору позики.
Доказів протилежного суду не надано і судом таких доказів не здобуто, а відтак суд не приймає доводи відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків у розмірі 14685 грн.
Щодо доводів відповідача про укладення договору факторингу до укладення договору позики №2795683 від 11.07.2019, то суд враховує, що відповідно до умов п.4.1. договору факторингу №03042017 від 03.04.2017 перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора переходить з моменту підписання ними відповідного Реєстру у формі, що передбачена Додатком №3 до договору.
При цьому суд враховує, що строк договору факторингу продовжувався.
Тобто, підписання реєстру прав вимог після укладення договору факторингу не суперечить закону та умовам самого договору факторингу.
Крім того судом встановлено, що 25.11.2019 між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» підписано Реєстр прав вимоги №88, де під порядковим номером реєстру боржників №2175 містяться відомості про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , номер кредитного договору 2795683 від 11.07.2019, сума боргу 19685 грн.
Плата за договором факторингу здійснена 25.11.2019 згідно платіжної інструкції №26, копія якої долучена до матеріалів справи.
Тобто, право вимоги від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у спосіб, що передбачений умовами договору факторингу №03042017 від 03.04.2017.
У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо укладення договору факторингу раніше укладення договору позики і неможливості у зв`язку з цим переходу прав вимоги за виниклими пізніше кредитними зобов`язаннями, оскільки такі доводи є неспроможними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконливого висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» є обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи наведене та задоволення позову у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню у повному розмірі за рахунок відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та відповідно до п.1ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються , у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачем зазначено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в сумі 7000 грн та надано докази на підтвердження їх понесення, а саме: договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року; Додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024 на суму 7000 грн.; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 15.07.2026 на суму 7000 грн.; платіжну інструкцію від 16.07.2026 №2234 про оплату витрат на правничу допомогу.
Вказані докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу є достатніми та належним, підстав для їх відхилення у суду немає, такі докази відповідачем не спростовані, а доводи відповідача про їх завищений розмір суд не приймає до уваги, оскільки саме таку суму вартості наданих послуг правничої допомоги сторонами договору узгоджено і підстав для зменшення її розміру суд не вбачає, а тому заявлена до стягнення сума таких витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №2795683 від 11.07.2019 в сумі 19685 /дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати на судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: вул.Набережно-Лугова 8, м.Київ, 04071, Код ЄДРПОУ: 39992082.
Відомості про відповідача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 12 жовтня 2026 року.
СуддяВ. В. Левчук
Судове рішення № 140560348, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/4022/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: