Постанова № 140559957, 12.10.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/475/2026

Справа 557/1479/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , представника Дудника С.О., секретаря судового засідання Дацюк І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Гоща справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в Рівненській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

13 вересня 2026 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 на 286 км + 600 м а/д М-06 «Київ-Чоп», поблизу населеного пункту - с. Федорівка, керуючи транспортним засобом «DAF XF105.460», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом - цистерною, номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу та відбувся розрив переднього правого колеса і транспортний засіб став некерованим, внаслідок чого було допущено наїзд на металеве огородження (відбійник) з подальшим з`їздом транспортного засобу в кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, пошкоджено 40 м металевого огородження.

Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні означеного вище правопорушення не визнав, вважає, що Правил дорожнього руху не порушив, так як транспортний засіб, яким він керував, був у технічно справному стані, попередньо ним перевірявся тиск у колесах та його вини у тому, що вистрелило колесо, немає.

Аналогічну позицію у судовому засіданні зайняв представник ОСОБА_2 , який за вказаних його довірителем обставин, вказав на те, що мали місце форс-мажорні обставини, так як ДТП сталося через раптовий розрив колеса, у зв`язку із падінням у ньому тиску, та водій вжив усіх заходів для зупинки транспортного засобу, а тому його вина відсутня та останній у такому випадку підлягає звільненню від відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення із застосуванням усного зауваження.

Заслухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.

Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, його винуватість у вчиненні такого при викладених вище обставинах, підтверджується даними наступних, досліджених в судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770600 від 13 вересня 2026 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення;

-схеми місця ДТП від 13 вересня 2026 року, з якої убачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце на 286 км + 600 м а/д М-06 «Київ-Чоп», поблизу населеного пункту - с. Федорівка, із зазначенням місця розташування транспортного засобу «DAF XF105.460», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом - цистерною, номерний знак НОМЕР_2 , місця його зіткнення/наїзду на металевий відбійник. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, які вказані в даному документі, окрім того пошкоджено дорожнє огородження (відбійник) протяжністю 40 м. Вказана схема складена в присутності ОСОБА_1 , який в ній розписався і зауважень до неї не висловив;

-акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 13 вересня 2026 року на 286 км + 600 м а/д М-06 «Київ-Чоп», яким зафіксовано, що внаслідок ДТП пошкоджено металеве огородження (відбійник) протяжністю 40 м, за результатами обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам правил, норм та стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний, безперешкодний, зручний та комфортний рух транспортних засобів.

Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, протоколу про адміністративне правопорушення, акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, які є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, а також усних пояснень ОСОБА_1 приходжу висновку, що дорожньо-транспортна пригода мала місце при визначених у схемі обставинах, пошкодження транспортного засобу та дорожньої споруди сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 а) Правил дорожнього руху.

Позицію захисту з приводу дотримання ОСОБА_1 правил дорожнього руху суддя вважає такою, що не відповідає обставинам справи, оскільки вимоги п. 2.3 а) Правил дорожнього руху регламентують обов`язок з боку водія перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Окрім того, враховуючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і, відповідно, його експлуатація пов`язана з підвищеною небезпекою для учасників дорожнього дорожнього руху, суддею зауважується, що транспортний засіб завжди повинен бути у справному стані, а у разі неможливості виконання цієї вимоги експлуатація транспортного засобу не допускається до приведення його у справний стан, що ОСОБА_1 не було враховано.

Виходячи з наведених міркувань, відхиляються суддею і аргументів сторони захисту про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності через форс-мажорні обставини, якими, на переконання представника, є раптовий розрив колеса. При цьому суддею зауважується, що розрив колеса сам по собі не визнається автоматичним форс-мажором (обставиною непереборної сили), що звільняє водія від відповідальності, а доказів на підтвердження таких обставин, зокрема висновку експерта, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на доведеність події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Суддею не враховується позиція сторони захисту щодо наявності ознак малозначності, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протиправні дії останнього спричинили дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої завдано матеріальних збитків, а також ОСОБА_1 створив своїми діями певну суспільну небезпеку. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів відсутності істотної шкоди потерпілій стороні. Отже, встановлені під час розгляду справи обставини в своїй сукупності суддею не визнаються такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, враховую особу винного, характер вчиненого ним діяння, відсутність даних щодо притягнення останнього протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних порушень, та приходжу переконання, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу, що буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

Крім того, виходячи з вимог ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 40-1, 124, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень та підлягає зарахуванню на рахунок №UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.