Ухвала суду № 140559898, 23.05.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8301/24

Провадження 2-з/521/108/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації прав, визнання права власності та скасування іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, оспорює договір купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2007 року та просить визнати за ним право власності на квартиру в порядку спадкування.

У заяві про забезпечення позову, датованій у поданому документі 22 травня 2024 року, заявник просить накласти арешт та заборонити відчуження квартири, зазначеної у прохальній частині як «кв. АДРЕСА_1 », яка, за твердженням заявника, належить банку. Необхідність забезпечення позову мотивує можливістю відчуження спірного майна до вирішення спору.

До заяви додано документ про сплату судового збору та інформацію з державних реєстрів щодо нерухомого майна від 07 травня 2024 року.

Відповідно до пунктів 47 частини першої статті 151 ЦПК України заява має містити захід забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, пропозиції щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Частина десята статті 153 ЦПК України передбачає повернення заяви, поданої без додержання вимог статті 151 цього Кодексу.

У поданій заяві не зазначено ціну позову, хоча серед позовних вимог є вимога про визнання права власності на квартиру. За пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову про визнання права власності визначається вартістю майна; особливості її визначення щодо нерухомого майна встановлено пунктом 9 цієї частини. Наведення у викладі обставин позову ціни договору 2007 року та попереднього розрахунку судових витрат не замінює визначення ціни позову, про забезпечення якого подано заяву.

Крім того, відомості про об`єкт, стосовно якого запитано забезпечення, є неузгодженими. У викладі обставин заяви згадано квартиру АДРЕСА_2 дивізії, а у прохальній частині квартиру АДРЕСА_1 . Натомість інформація з реєстрів № 377535588 від 07 травня 2024 року стосується квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2172149651101.

Наведені розбіжності потребують уточнення заявником конкретного об`єкта, на який він просить накласти арешт і заборону відчуження. Суд не повинен самостійно змінювати зміст прохальної частини заяви. У сукупності з відсутністю ціни позову це свідчить про недодержання вимог пунктів 4, 5, 7 частини першої статті 151 ЦПК України.

Заява також не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, передбачених пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України. Водночас цей недолік суд не розглядає як самостійну достатню підставу для повернення заяви.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 175/634/19 зазначено, що відсутність у заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є підставою для скасування правильного по суті рішення про забезпечення позову. Питання зустрічного забезпечення вирішується з урахуванням статті 154 ЦПК України. У цій справі повернення заяви обумовлене наведеними вище недоліками її змісту в сукупності, а не лише відсутністю відповідних пропозицій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 наголосила на необхідності співмірності заходів забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін. Для вирішення цих питань заява повинна давати змогу встановити зміст вимог та конкретне майно, щодо якого запитується обмеження. На цій стадії суд не вирішує спір про право власності та не оцінює доведеність обману під час укладення оспорюваного договору.

Отже, заява підлягає поверненню заявнику на підставі частини десятої статті 153 ЦПК України. Повернення не перешкоджає повторному зверненню після усунення зазначених недоліків.

За частиною другою статті 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом. Пункт 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначає повернення заяви як підставу для повернення сплаченого збору, а частина друга цієї статті передбачає його повернення повністю.

До заяви додано квитанцію № 0866-2886-9912-2575 від 16 травня 2024 року про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 605,60 грн. У зв`язку з поверненням заяви суд вирішує повернути зазначену суму. Комісія банку в розмірі 10,90 грн до суми судового збору не входить.

Керуючись статтями 133, 151, 153, 176, 260, 261, 353355 ЦПК України, пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

2. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, сплачений згідно з квитанцією № 0866-2886-9912-2575 від 16 травня 2024 року на рахунок UA028999980313141206000015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101, код отримувача 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

3. Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову після усунення недоліків її змісту.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повну ухвалу не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя

23.05.24