Рішення № 140557927, 13.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 372/2012/26 Провадження № 2/358/943/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчук Сергій Валерійович звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, Місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 758894 від 12.12.2021 року, що становить 8 402,80 грн, що складається з:

- суми прострочених заборгованості по тілу кредиту - 2 800,00 грн;

- суми прострочених заборгованості по процентах - 5 602,80 грн;

Також просить стягнути судові витрати по справі, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2021 між ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 758894 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору Товариство надає фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2 800,00 грн; дата надання кредиту: 12.12.2021; строк кредиту: 29 днів; відсоткова ставка 1,9 % на добу. 30.11.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно виписки з особового рахунку станом на 26.12.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 8 402,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 800,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5 602,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 31.03.2026 головуючою суддею визначено суддю Кравченка М.В. (а.с. 34).

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області Кравченка М.В. від 31.03.2026 справу передано для розгляду за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с.35-36).

29.05.2026 матеріали справи надійшли до Богуславського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.05.2026 головуючою суддею визначено суддю Романенко К.С. (а.с.43).

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 29.05.2026 матеріали вказаної цивільної справи № 372/2012/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернута до Обухівського районного суду Київської області для належного оформлення.

До Богуславського районного суду Київської області після належного оформлення справа надійшла 25.06.2026

29.06.2026 суддя, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до віцдділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

Як вбачається з довідки № 2560 від 20.07.2026, яка надійшла до суду 25.08.2026, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 28.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст.279 ЦПК України (а.с. 56).

28.09.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що спірний кредитний договір було укладено 12.12.2021 року із визначеною датою закінчення договору -09.01.2022 року (строк дії договору - 29 днів). Таким чином, строк виконання зобов`язання закінчився 09.01.2022 року, а право вимоги у Кредитора виникло з 09.01.2022 року. Трирічний строк позовної давності за вказаними вимогами повністю закінчився 09.01.2025 року. Натомість Позивач сформував та подав позовну заяву з пропущенням строку позовної давності більш ніж на один рік, оскільки згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції на момент укладення договору (редакція Кодексу станом на 10.12.2021) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначена редакція п.12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України втратила чинність 30.06.2023. У той же час, згідно з пунктом 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України з 17.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. (Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) Однак, зазначена редакція також втратила чинність 30.01.2024, оскільки пункт 19 в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 встановлював, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Із 04.09.2025 - відновлено перебіг строку позовної давності. Таким чином, строк загальної позовної давності щодо заявлених позивачем вимог спочатку був подовжений додатково на 20 календарних днів до 30.01.2024, з 30.01.2024 до 04.09.2025 - був зупинений, а з 05.09.2025 - сплив остаточно.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності відносно заявлених позовних вимог у справі та у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

02.10.2026 від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12.03.2020 р. до 22.05.2020 р. на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє Постанова Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р, якою продовжено карантин до 30.06.2023). А впровадження карантину в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності. 30.03.2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Запровадження на всій території карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених ст. 257 ЦК України. Вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 947/8885/21 (провадження № 61-7480сво22), у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 206/3045/23 (провадження № 61-3852св24). Тобто, продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, і тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається. Враховуючи вищезазначене, строк позовної давності щодо звернення до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором було продовжено на строк дії карантину. Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. 04.09.2025 року набув чинності закон 4434-IX про відновлення перебігу строків позовної давності. Таким чином, з перехідних положень Цивільного кодексу виключається норма, що зупиняла на час воєнного стану перебіг строків позовної давності.

У зв`язку з наведеним, перебіг строку позовної давності у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року був зупинений: спочатку - у зв`язку із запровадженням карантину, а починаючи з 24.02.2022 року - у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, а тому строк позивної давності не підлягає застосуванню до позивних вимог про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.

Представник позивача зазначає, що враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги, а тому просить суд відзив на позовну заяву відповідача у справі залишити без розгляду та задоволення, а позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

12.10.2026 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що він вважає доводи Позивача повністю безпідставними, побудованими на хибному тлумаченні норм права та вибірковому цитуванні законодавства. Позивач у своїй відповіді наполягає, що строки позовної давності були зупинені карантином та воєнним станом. Проте Позивач ігнорує той факт, що карантин в Україні офіційно завершився 30.06.2023. Вважає, що строк виконання зобов`язання сплив ще 09.01.2022, загальний трирічний строк для захисту права (навіть з урахуванням тимчасових зупинень у минулому) є повністю вичерпаним з 05.09.2025.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності відносно заявлених позовних вимог у справі та у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

23.09.2026 від представника позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, де вказано, що під час подання позовної заяви Позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 15 662,40 грн (витрати на судовий збір - 2 662,40 грн та витрат на професійну правову допомогу - 13 000,00 грн). Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн, а також розгляд заяви про розподіл судових витрат здійснити без виклику сторін.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини, встановлені судом

12.12.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» (код ЄДРПОУ 41939706) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 758894 (далі- кредитний договір). Договір укладено дистанційно в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G4306, надісланим 12.12.2021 на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію. До укладення договору відповідач отримав паспорт споживчого кредиту, підписаний тим самим ідентифікатором.

Умовами кредитного договору передбачено:

-сума кредиту- 2 800,00 грн (п. 1.2);

-строк кредитування - 29 днів, з 12.12.2021 по 09.01.2022 включно (п. 1.3, 9.2);

- фіксована процентна ставка - 1,90 % від суми кредиту в день (п. 1.4);

-у разі несплати заборгованості до запланованої дати повернення кредиту строк користування кредитом і строк дії договору автоматично продовжуються (автопролонгація) без підписання додаткових угод (п. 9.4.2, 9.4.3);

- у період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день; автопролонгація може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів у сукупності (п. 9.4.3.1, 9.4.3.2);

- продовження строку не є зміною істотних умов договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, погоджених сторонами на момент укладення договору (п. 9.4.4);

- строк позовної давності за договором, у тому числі до зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів, становить 5 (п`ять) років (п. 6.9).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання: 12.12.2021 кошти у сумі 2 800,00 грн перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується інформаційною довідкою про перерахування коштів.

30.11.2023 між первісним кредитором та позивачем укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, за яким позивач набув права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з витягом із реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 8 402,80 грн, з яких 2 800,00 грн - залишок за тілом кредиту, 5 602,80 грн - залишок за процентами.

26.12.2025 позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, повідомивши його про відступлення права вимоги та реквізити для погашення боргу.

Згідно з випискою з особового рахунку заборгованість відповідача станом на 26.12.2025 становить 8 402,80 грн. Після набуття права вимоги позивач проценти, пеню та штрафи не нараховував. Доказів погашення заборгованості повністю чи частково відповідач суду не надав.

Мотиви суду та застосовані норми права

За частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики (частина друга статті 1054 ЦК України).

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (статті 525, 526 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (частина перша статті 612 ЦК України).

Електронний правочин, укладений із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України, статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Суд встановив, що кредитний договір укладено у такий спосіб: відповідач підписав його ідентифікатором G4306, надісланим на його номер телефону, а кредитні кошти перераховано на його платіжну картку. Укладення договору та отримання коштів відповідач не спростував.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Перехід до позивача права вимоги до відповідача підтверджено договором відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 та витягом із реєстру боржників.

Заборгованість за процентами у розмірі 5 602,80 грн складається з двох частин:

ПеріодПідставаРозрахунокСума, грн12.12.2021-09.01.2022 (29 днів)п. 1.4 кредитного договору2 800,00 ? 1,9 % ? 291 542,8010.01.2022-28.02.2022 (50 днів)п. 9.4.2, 9.4.3.2 кредитного договору2 800,00 ? 2,9 % ? 504 060,00Разом 5 602,80

Вирішуючи питання про проценти за період після 09.01.2022, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Згідно з ним право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

У цій справі сторони при укладенні договору погодили, що у разі неповернення кредиту строк користування кредитом автоматично продовжується. Вони також визначили ставку та граничну тривалість такого продовження - не більше 50 календарних днів (п. 9.4.2-9.4.4 договору). Таке продовження є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК України і не є односторонньою зміною умов договору кредитодавцем. Тому строк кредитування, визначений договором, тривав до 28.02.2022 включно, і проценти нараховано в межах цього строку. Після 28.02.2022 проценти не нараховувалися.

Умови про відповідальність позичальника (штрафи) сторони передбачили окремо, у розділі 6 договору. Штрафи та пеню позивач до стягнення не заявляє. Загальна сума заявлених вимог відповідає таблиці обчислення загальної вартості кредиту, умовам автопролонгації та виписці з особового рахунку. Розрахунок позивача відповідач не спростував і власного контррозрахунку не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги про стягнення 2 800,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 5 602,80 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами (статті 77, 78, 81 ЦПК України).

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, укладеною у письмовій формі.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). Строк повернення кредиту, визначений пунктом 9.2 кредитного договору, сплив 09.01.2022, тож найраніша можлива дата початку перебігу позовної давності - 10.01.2022.

У пункті 6.9 кредитного договору, укладеного в електронній формі, яка прирівнюється до письмової, сторони збільшили строк позовної давності до п`яти років, у тому числі до вимог про повернення кредиту та сплату процентів. Отже, навіть без урахування пунктів 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строк позовної давності спливає не раніше 10.01.2027.

Позивач звернувся до суду 31.03.2026, тобто в межах строку позовної давності. Перехід права вимоги до позивача не змінює початку та порядку обчислення позовної давності (стаття 262 ЦК України), проте новий кредитор набуває права вимоги на умовах основного договору, включно з умовою про збільшений строк позовної давності (стаття 514 ЦК України).

Обчислення строку, наведене у відзиві, суд вважає необґрунтованим: відповідач не врахував ні тривалості загальної позовної давності у три роки, ні домовленості сторін про її збільшення до п`яти років.

Оскільки позовна давність не сплинула, підстави для відмови в позові за частиною четвертою статті 267 ЦК України відсутні.

Розподіл судових витрат

За пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 179 від 03.02.2026), який у зв`язку з повним задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги від 09.07.2025 з додатковою угодою від 20.01.2026, акт про отримання правової допомоги від 21.09.2026, рахунок № 21.09.2026-162 та платіжну інструкцію № 2963 від 21.09.2026 на суму 13 000,00 грн.

За частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається на підставі доказів та має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їхній розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо вони не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та пропорційності до предмета спору. У такому разі суд може відмовити у відшкодуванні таких витрат повністю або частково.

Оцінюючи заявлені витрати за цими критеріями, суд враховує таке.

1. Справа є малозначною в силу закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без участі адвоката в судових засіданнях. Заявлені витрати у розмірі 13 000,00 грн у понад півтора рази перевищують ціну позову (8 402,80 грн).

2. Спір є типовим і не потребував складного правового аналізу чи збору значного обсягу доказів: усі докази перебували у розпорядженні позивача як нового кредитора.

3. Послуга «інші клопотання, заяви, моніторинг ЄДРСР» не конкретизована: в акті не зазначено, які саме процесуальні документи складено, що не відповідає вимозі частини третьої статті 137 ЦПК України про детальний опис робіт. Моніторинг реєстру судових рішень та консультація щодо «перспективи судового врегулювання» не є самостійними видами правничої допомоги, що підлягають окремій оплаті за рахунок іншої сторони.

4. Канцелярські та поштові витрати у розмірі 500,00 грн не є правничою допомогою, а їх фактичне понесення окремими доказами не підтверджено.

З урахуванням цих обставин суд вважає розумним, співмірним із складністю справи та обсягом фактично виконаних робіт (складення та подання позовної заяви, відповіді на відзив і заяви про розподіл судових витрат) розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн. У решті вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 758894 від 12.12.2021 у розмірі 8 402,80 грн (вісім тисяч чотириста дві гривні 80 коп.), з яких 2 800,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 5 602,80 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, адреса: м.Київ, вул. Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддяК. С. Романенко