Ухвала суду № 140553418, 13.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3654/26

Провадження №:2/138/2445/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Ясінський Ю.А., розглянувши матеріали цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний позов.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Також згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, дана позовна заява не відповідає вказаним вимогам закону.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № С01.220.71795, укладеного 20.10.2016 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову та яку просить стягнути позивач становить 34761 грн., яка складається з: 14999,28 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19761,72грн. заборгованість по процентам.

На підтвердження вказаного розміру заборгованості позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який містить лише загальні суми.

Разом з тим, в позові відсутні посилання на обставини того, які саме умови кредитного договору були порушені відповідачем, що призвело до виникнення в нього заборгованості, період, за який виникла заборгованість, період за який позивачем здійснювалось нарахування відсотків по договору, у якому розмірі та на підставі яких пунктів кредитного договору або закону. Також, позовна заява не містить посилання та до неї не додано детального розрахунку заборгованості з обґрунтуванням загальної суми не сплаченого відповідачем боргу.

Суд звертає увагу, що обґрунтованим є такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по тілу кредиту: сума, яка підлягає сплаті по кожному із платежів; сума, яка сплачена; сума заборгованості, із зазначенням періоду заборгованості; по відсоткам: сума, яка підлягає сплаті за відсотками; сума, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

При цьому в позові позивач просить стягнути заборгованості по тілу кредиту та по нарахованим відсоткам, отож обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок щодо кожного зазначеного виду, з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону).

Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2023 року в справі № 760/22898/20 (провадження № 61-9378св22) викладено висновок, що досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього з метою правильного застосування ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову додано квитанцію № 1624 від 08.10.2026 про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Разом з тим, згідно ч. 9 ст. 185 ЦПК України, зокрема, заяви визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки секретаря суду Гедрович Г.М. від 12.10.2026 зарахування коштів судового збору у розмірі 2662,40 грн. до спеціального фонду державного бюджету України відсутнє, а тому зважаючи на викладене, вказані обставини є підставою для залишення позову без руху.

Більше того, шляхом дослідження доданої до позовної заяви квитанції №1624 від 08.10.2026 про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. встановлено, що дана сума зарахована на рахунок UA428999980313171206000022655, отримувач ГУК у Він.обл/м. Могилів-Под./22030101, тоді як реквізити для оплати судового збору за звернення з позовною заявою до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Могилів-Под./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA238999980313171206000002918; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме п`ять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А.Ясінський