Ухвала суду № 140550535, 09.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17107/26

Провадження № 2-з/756/165/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 жовтня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити електропостачання, зобов`язання провести перерахунок заборгованості та стягнення компенсації за завдану моральну шкоду, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги») та Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») тимчасово, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, відновити постачання електричної енергії до житла позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що підставою звернення до суду стало відключення квартири позивача від електропостачання у зв`язку з виставленням, на її думку, безпідставної заборгованості, яка сформувалася внаслідок неврахування ТОВ «Київські енергетичні послуги» переданих нею фактичних показників приладу обліку та застосування розрахункових нарахувань. Також позивач стверджує, що попередження про відключення їй належним чином не вручалося.

Пояснила, що на час звернення із заявою житло повністю знеструмлене. Позивач є особою з інвалідністю III групи, самостійно утримує малолітню дитину, а відсутність електроенергії унеможливлює задоволення базових побутових потреб сім`ї, а саме: приготування та зберігання їжі, підтримання належних санітарно-гігієнічних умов, освітлення для навчання дитини.

Оскільки відновлення електропостачання є тривалою технологічною процедурою, перебування сім`ї у знеструмленому житлі протягом усього часу розгляду справи, на думку заявника, істотно ускладнить ефективний захист її прав як споживача.

Відповідно до частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.

Позивач звернулась до відповідачів із позовною заявою про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити електропостачання, зобов`язання провести перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

Згідно з інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 101914142, №101913546 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з повідомленням про відключення електроенергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» припинило подачу електроенергії, у зв`язку з заборгованістю перед ТОВ «Київські енергетичні послуги».

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 10 статті 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Частиною 15 статті 150 ЦПК України передбачено, що тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).

Відповідно до пунктів 4, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 7.1 ПРРЕЕ електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Абзацом 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ визначено, що на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Відповідно до пункту 7.12 ПРРЕЕ відновлення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи протягом 3 робочих днів у містах після отримання від ініціатора відключення відповідної інформації, а ініціатор відключення повідомляє про це оператора системи в день отримання такої інформації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25) наголосила, що норма права, встановлена абзацом 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи. Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призводить до штучного подвоєння судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання за заявою споживача, обґрунтованою правом, визначеним абзацом 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, за ухвалою суду про зобов`язання відновити електропостачання споживачеві, постановленою в порядку забезпечення позову.

Тим самим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 6 травня 2024 року у справі № 922/5196/23, про те, що зазначена норма діє самостійно, незалежно від наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Водночас у постанові зазначено, що в разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про постачання електричної енергії для побутових споживачів.

Як зазначає позивач, 24 вересня 2026 року вона виявила повідомлення про те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» припинило подачу електроенергії до квартири через заборгованість перед ТОВ «Київські енергетичні послуги», а відновлення електропостачання буде здійснене лише після оплати всієї суми боргу та витрат на повторне підключення. Відомостей про відновлення електропостачання матеріали не містять.

Позивач заперечує правомірність як нарахування цієї заборгованості, так і порядку відключення, у зв`язку з чим 5 жовтня 2026 року звернулася до суду з позовом, у якому, зокрема, просить провести перерахунок заборгованості з урахуванням фактичних показників приладу обліку.

Отже, між сторонами існує спір щодо порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії, припинення електропостачання житла позивача безпосередньо пов`язане з оскаржуваним фактом такого порушення, тобто із заборгованістю, правомірність нарахування якої є предметом розгляду у цій справі, а позов подано до суду вже після відключення, яке відбулося не пізніше 24 вересня 2026 року.

Судове рішення, яке набрало законної сили, та яким встановлено правомірність нарахування заборгованості чи відключення, у матеріалах не міститься.

Також суд враховує, що обставин, з якими положення частини 15 статті 150 ЦПК України пов`язують тимчасову заборону вжиття заходів забезпечення позову щодо господарських товариств - операторів критичної інфраструктури, частки (акції) яких були примусово відчужені під час дії воєнного стану та понад 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі, щодо відповідачів матеріали не містять.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що заявниця є особою з інвалідністю III групи, а також самостійно утримує малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відсутність електропостачання у житлі, де проживає малолітня дитина, на весь час розгляду справи, позбавляє сім`ю можливості задовольняти базові побутові потреби.

За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача як споживача.

Суд зауважує, що такий захід забезпечення має тимчасовий характер, тобто діє лише до набрання законної сили рішенням суду у цій справі і не вирішує спору по суті, оскільки не визначає правомірності дій відповідачів щодо припинення електропостачання, не встановлює наявності чи відсутності заборгованості, не зобов`язує провести її перерахунок і не вирішує питання про відшкодування моральної шкоди.

На відміну від позовної вимоги про відновлення електропостачання, яка ґрунтується на твердженні про протиправність відключення і в разі задоволення матиме остаточний характер, захід забезпечення ґрунтується на положеннях абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, тобто на самому факті розгляду судом спору, і має зворотний характер. У разі відмови в задоволенні позову відповідачі не позбавляються права припинити електропостачання у встановленому порядку.

Крім того, тимчасове відновлення електропостачання не скасовує нарахованої заборгованості, не перешкоджає відповідачам у здійсненні нарахувань за користування житлово-комунальними послугами та не звільняє позивача від обов`язку здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

З метою дотримання співмірності заходу забезпечення суд вважає за необхідне обмежити його лише припиненням електропостачання, пов`язаним із заборгованістю, що є предметом спору у цій справі. Захід не поширюється на можливе припинення електроживлення з інших, не пов`язаних із цим спором підстав, передбачених ПРРЕЕ, у тому числі за несплату вартості електроенергії, спожитої після його відновлення.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити, що згідно з частиною 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-151, 153, 154, 157, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -

у х в а л и л а:

Заяву задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» відновити електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 756/11707/26.

Захід забезпечення позову не поширюється на припинення електроживлення з інших, не пов`язаних із предметом спору підстав, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Виконання покласти на Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (04212, м. Київ, вулиця Левка Лук`яненка, 2-Д).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відомості про учасників:

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 41916045, адреса місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 31)

Боржник: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011, адреса: 04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 20)

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА