Постанова № 14055047, 02.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2011                                                                                           № 56/325

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           Смірнова Л.Г.

          Тищенко О.В.

при секретарі:           Кривошеї О.В.

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Авіакомпанія "Донбасаеро"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.12.2010

у справі № 56/325 (Джарти В.В. .....)

за позовом                               Комунальне підприємство "Авіакомпанія "Донбасаеро"

до                                                   ТОВ "Карія Тур Юкрейн"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 283 377,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 283377,78 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що суд при прийнятті рішення обмежений предметом та підставами заявленого позову. Оскільки своїми фактичними діями сторони змінили умови договору щодо оплати вартості рейсів то строк виконання відповідачем своїх зобов’язань є невстановленим. Тобто право вимоги та, відповідно, підстави стверджувати про наявність обов’язку у відповідача сплатити вартість рейсів чинним законодавством обумовлене направленням іншій стороні відповідної вимоги щодо оплати. Оскільки позивачем не надано доказів направлення відповідачу вимоги про сплату вартості рейсів, станом на момент звернення позивача до суду, то підстави для задоволення позову в частині стягнення 283377,78 грн. відсутні.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Також зазначено, що суд дійшов помилкового висновку, щодо зміни умов договору, стосовно строків оплати рейсів та невірно застосував до цих правовідносин ст. 530 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте, через відділ інформаційного забезпечення суду, від останнього надійшло клопотання про проведення слухання справи без участі останнього.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро», як перевізником, було укладено Договір №94.81-10, згідно умов якого замовник замовляє та здійснює оплату, а перевізник забезпечує виконання міжнародного повітряного перевезення.

У зв’язку з підвищенням вартості пального, відповідно п. 6.9 Договору, листом від 15.06.2010 р., надісланим електронною поштою, позивач повідомив відповідача про підвищення вартості рейсів, яка з 21.06.2010 р. складала за напрямком Чернівці - Анталія - Чернівці - 20619 доларів США, за напрямком Анталія - Сімферополь - Анталія - 21094 доларів США. За договором оплата рейсів провадилась у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати.

На виконання умов Договору, позивач виконав рейси 10.07.2010 р. за напрямком Анталія - Сімферополь - Анталія, 14.07.2010 р. за напрямком Чернівці - Анталія - Чернівці, що підтверджується завданнями на політ з відмітками про виконання рейсів, які знаходяться в матеріалах справи.

Загальна вартість рейсів склала 41713 доларів США, яку відповідач сплатив частково у сумі 5811,49 доларів США за рахунок депозиту, внесеного 29.04.2010 р., що складало 46061,31 грн. Решту вартості рейсів у сумі 35901,51 доларів США, що на 31.07.2010 р. за курсом НБУ складала 283377,78 грн., відповідач не сплатив, чим порушив свої зобов’язання за Договором від 14.04.2010 р. №94.81-10.

Відповідно до п. 6.5 Договору, оплата вартості рейсів повинна надійти на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати виконання відповідного рейсу.

Таким чином, умовами Договору передбачено попередню оплату за послуги з перевезення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором перевезення пасажирів, багажу згідно ст. 908 ЦК України.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 10.4 Договору встановлено, що будь-які доповнення або зміни до даного договору вчиняються у письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не укладали будь-яких угод, які б змінювали умови та терміни оплати рейсів за договором.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сторони змінили умови договору, стосовно строків оплати рейсів.

Відповідно п. 1.3 Інструкції про особливості відряджень членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) та порядок виплати сум, що направляються на харчування членів екіпажів суден (інших транспортних засобів), затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 12.07.1999 №359, підставою для відряджень членів екіпажів повітряних суден є завдання на виконання польоту з відмітками прикордонних служб базового аеропорту.           

Позивачем, для підтвердження виконання польотів 10.07.2010 р. рейсом №5560 за напрямком Анталія - Сімферополь (завдання на виконання польоту №1-335-07), рейсом № 5559 за напрямком Сімферополь -Анталія (завдання на виконання польоту №1-336-07) та польотів 14.07.2010 р. рейсами №5579 та №5580 за напрямком Чернівці - Анталія - Чернівці (завдання на виконання польоту №1-339-07) долучено до матеріалів справи копію рахунку від 04.08.2010 р. №581 Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про оплату аеронавігаційного обслуговування на цих рейсах, яка стягується з авіакомпаній відповідно п.54 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 у розмірі, що встановлювався наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.07.2008 р. №926.

У рахунку застосовуються спеціальні скорочення, а саме:

-          UDС5560 - означає рейс №5560 ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» (UDС - є трьох літерний код ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» за класифікацією IКАО - Міжнародної організації цивільної авіації);

-          LТАІ - аеропорт Анталія;

-          UKFF - аеропорт Сімферополь;

-          UKLN - аеропорт Чернівці.

          Також в матеріалах справи наявна копію рахунку Євроконтролю від 16.08.2010р. №2/025895/93/1007/01 на оплату аеронавігаційного обслуговування позивача за межами України, де також є посилання на виконання вищенаведених рейсів.

          З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. у справі №56/325 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України,стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. у справі №56/325 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. у справі №56/325 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн» (01601, м. Київ, вул. Л. Українки, буд. 34, офіс 407, ЄДРПОУ 36387940) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» (83021, м. Донецьк, вул. Взльотна, 1-в, ЄДРПОУ 32329513) заборгованість в сумі 283377 (двісті вісімдесят три тисячі триста сімдесят сім) грн. 78 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн» (01601, м. Київ, вул. Л. Українки, буд. 34, офіс 407, ЄДРПОУ 36387940) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» (83021, м. Донецьк, вул.Взльотна, 1-в, ЄДРПОУ 32329513) 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 78 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 89 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова С.О.

Судді                                                                                          Смірнова Л.Г.

                                                                                          Тищенко О.В.

09.03.11 (відправлено)