Постанова № 14055017, 22.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 № 32/219-11/211

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Лавська Т.М.- юрист

Від відповідача1:Арабаджийський Є.Г.- юрист

Від відповідача2: Старостенко Г.Ю.- директор

Від відповідача3: представник не зявився

Від відповідача4: представник не зявився

Від третьої особи: Макаренко С.В.-юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонернорго товариства "Агробудсервіс", Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2010

у справі № 32/219-11/211 (Смирнова Ю.М. .....)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Відкритого акціонерного товариства "Агробудсервіс"

Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок"

Дочірнього підприємства "Вікна-Прок" ТОВ "Прок"

Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації в особі Березанської філії

третя особа Товариства з обмженою відповідальністю "Агробуд-Альянс"

про визнання договорів купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про:

- визнання недійсним з моменту укладення Договору від 14.12.2006 купівлі -продажу обєкту нерухомого майна - комплексу бази відпочинку “Електромонтажник”, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2801;

- визнання недійсним з моменту укладення Договору від 20.03.2007 купівлі-продажу обєкту нерухомого майна - комплексу бази відпочинку “Електромонтажник”, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1;

- здійснення реституції відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: зобовязати відповідача-3 повернути обєкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку “Електромонтажник”, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім) відповідачу-2, а відповідача-2 - повернути відповідачу-3 грошові кошти, отримані за дане майно; зобовязати відповідача-2 повернути обєкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку “Електромонтажник”, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), відповідачу-1, а відповідача-1 повернути відповідачу-2 грошові кошти, одержані за дане майно;

- зобовязати відповідача-4 провести скасування реєстрації права власності за відповідачем-3 (ДП “Вікна-Прок”) на обєкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку “Електромонтажник”, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім);

- зобовязати відповідача-4 провести державну реєстрацію права власності за Відповідачем 1 (ВАТ “Агробудсервіс”) на обєкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку “Електромонтажник”, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім) (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 32/219 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 32/219 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 у справі № 32/219 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 32/219 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 32/219 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 по справі №32/219-11/211 у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду Відкрите акціонерне товариство «Агробудсервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення місцевого суду скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що суд невірно застосував ст.ст. 28, 140 Закону України «Про Державну програму приватизації»; член спостережної ради - представник акціонера Старостенко Г.Ю. одноособово прийняв рішення про відчуження бази відпочинку; суд неповно дослідив Статут «»Агробудсервіс».

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву також звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на ст.203, 215 ЦК України; п.59 Закону України «Про державну програму приватизації»; представник позивача був відсутній при вирішенні питання про укладання спірного договору купівлі продажу.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне виробничо-комерційне підприємство "Прок" заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фрнду державного майна по місту Києву без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.02.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 розгляд справи відкладено на 22.02.2011.

В судове засідання 22.02.2011 представники відповідача2, відповідача3 не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Враховуючи викладене, строки розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе здійснити перегляд рішення суду першої інстанції без участі представників відповідача2, відповідача3 за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача1, відповідача2, третьої особи перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції но3рм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

11.01.2002 Наказом №3 РВ ФДМУ України по м. Києву було вирішено перетворити державне підприємство „Агробудсервіс” у Відкрите акціонерне товариство „Агробудсервіс” та забезпечити реєстрацію випуску акцій у документарній формі.

27.05.2002 між позивачем та відповідачем-1 був підписаний акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ, за яким РВ ФДМУ України по м. Києву передав, а ВАТ „Агробудсервіс” прийняло у власність нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 4.

03.05.2005 проведено державну реєстрацію Статуту ВАТ „Агробудсервіс”.

Відповідно до п.2.6. вказаного статуту товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного фонду.

Згідно з п.4.3. вказаного статуту на момент його прийняття Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву має 3104880 акцій на суму 776220 грн., що становить 51% статутного фонду. ПВКП „Прок” має 2983120 акцій на суму 745780 грн., що становить 49% статутного фонду.

Відповідно до п.5.2. даного статут кожна акція надає акціонеру її власнику однакову сукупність прав, включаючи право: брати участь в управлінні товариством, одержувати інформацію про діяльність товариства, виходу із товариства шляхом відчуження належних йому акцій, брати участь у розподілі прибутку, на переважне придбання додатково випущених акцій, вимагати обовязкового викупу належних йому акцій, одержати у разі ліквідації товариства часту вартості майна, реалізовувати інші права, встановлені статутом.

Згідно з п.7.4.9. вказаного статуту до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності.

Відповідно до п.7.16 вказаного статуту до виключної компетенції спостережної ради належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 15 до 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Згідно з п.7.21 вказаного статуту до виключної компетенції правління належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 5 до 15% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

19.09.2006 на засіданні спостережної ради ВАТ „Агробудсервіс”, оформленим протоколом №10 було вирішено провести реалізацію до кінця поточного року комплексу база відпочинку „Електромонтажник”, балансова вартість складає 551713,00, за 554500,00 грн. Зазначене рішення було прийнято одноголосно.

26.12.2005 Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 570-р був затверджений перелік господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу в 2006 році, відповідно до Додатку 1 якого державний пакет акцій ВАТ „Агробудсервіс” (код ЄДРПОУ 24933104) підлягає продажу в 2006 році.

20.11.2006 наказом РВ ФДМУ по м. Києву за №427 було вирішено провести конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону пакету акцій в розмірі 51% статутного фонду відповідача-1 та створено конкурсну комісію.

20.11.2006 у газеті “Відомості приватизації” №49(438) було розміщено інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ „Агробудсервіс”.

31.10.2006 ВАТ „Агробудсервіс” був складений фінансовий звіт, згідно з балансом на 31.12.06 вартість активів відповідача 1 склала 1877500,00 грн., в тому числі залишкова вартість основних засобів 1525300,00 грн.

23.02.2007 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ „Агробудсервіс”, оформлені протоколом №3, на яких було прийняте рішення: звіт спостережної ради відповідача-1 про роботу за 2005 та 2006 роки затвердити, роботу спостережної ради визнати задовільною, рішення Спостережної ради за звітний період погодити. Зазначене рішення були прийняте одноголосно представниками РВ ФДМУ по м. Києву та ПВКП „Прок”.

20.03.2007 між відповідачем-2 та Дочірнім підприємством “Вікна-Прок” Товариства з обмеженою відповідальністю “Прок” (далі відповідач-3) укладений договір купівлі-продажу обєкту нерухомого майна комплексу бази відпочинку “Електромонтажник”, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за №НОМЕР_1

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна” з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється дія нормГосподарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

З наведеної норми вбачається, що вона стосується державних підприємств відносно яких прийнято рішення про приватизацію їхнього майна.

У відповідності до ст.63 ГК України залежно від форм власності діють декілька видів підприємств в тому числі приватні, колективні та державні.

Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2002 наказом позивача № 03 було перетворено державне підприємство “Агробудсервіс” у Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс”. Також встановлено, що відповідач-1 є правонаступником підприємства, що приватизується. 27.05.2002 між позивачем та відповідачем-1 був підписаний акт передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству.

Наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву від 11.01.2002 № 03 процес приватизації державного підприємства “Агробудсервіс” був завершений шляхом перетворення останнього у Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс”. Пунктом 8 зазначеного наказу приватизаційна комісія ліквідована, держава в особі РУ ФДМ стала власником пакету акцій емітованих господарським товариством. У п. 11 визначено вважати даний наказ установчим договором по створенню ВАТ.

Відповідно до п. 2.6 статуту відповідача-1 товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного фонду.

Судом встановлено, 06.03.2007 було укладено договір купівлі-продажу акцій між позивачем ВАТ «Агробудсервіс» №138, внаслідок чого держава отримала кошти у розмірі 3110000гривень. За договором купівлі - продажу №138 від 07.04.2007 право власності на акції від позивача перейшло до ТОВ «Агробуд- Альянс», внаслідок чого Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву не є акціонером ТОВ «Агробудсервіс».

Судом встановлено, що факсограмою №37 від 25.12.2006 Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до Голови правління ВАТ «Агробудсервіс», на виконання Листа Регіональне відділення Фонду державного майна України №17-Н-1026 від 30.11.2006 з метою контролю за використанням коштів, отриманих товариством від реалізації власного майна, надати інформацію про використання коштів отриманих від реалізації основних фондів в тому числі спального корпусу бази відпочинку «Електромонтажник».

На виконання факсограми Регіонального відділення Фонду державного майна України, ВАТ «Агробудсервіс» було надано акт перевірки використання коштів, отриманих ВАТ «Агробудсервіс» від продажу власного майна за період 2005-2006 років, від 23.01.2007. З наданого акту вбачається, що отримані кошти було в тому числі, використано на стягнення 365172,7грн. Державною виконавчою службою Дарницького району м.Києва згідно наказу 18/422.

Відповідач, в судовому засіданні зазначав, що необхідністю укладання спірних угод були грошові зобовязання відповідача1, які ґрунтувались на підставі Постанови ВДВС Дарницького району м. Києва по місту Києву про стягнення з ТОВ «Агробудсервіс»365172,73, і які були стягнуті з Товариства після укладення угод та отримання коштів від покупця.

Колегія відмічає, що з вищезазначених документів вбачається, що на момент звернення з позовом у 2008 році Регіональному відділенню Фонду держаного майна було відомо про продаж державної частки ВАТ «Агробудсервіс».

Крім того, колегія суддів вважає, що норма ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна” на час укладання спірних договорів не поширювала свою дію на відповідача - 1, тому, колегія констатує, що майно яке було предметом спірних договорів, з 27.05.2002 перебувало у власності відповідача1, як у акціонерного товариства.

Законом України “Про управління об'єктами державної власності” встановлено, що об'єктами управління державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (ст. 3), безпосереднє управління корпоративними правами здійснюється уповноваженою особою шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства (ст. 10).

Статтею 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному установчими документами, брати участь в розподілі прибутку та одержувати його частину, отримувати інформацію про діяльність товариства та вийти за своїм бажанням з складу учасників, а також отримати частину активів при ліквідації господарської організації (ст. 167 Господарського кодексу України).

Механізм управління державним пакетом акцій підприємств визначений Указом Президента України № 459/95 від 19.06.1995 “Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації”, Постановою Кабінету Міністрів України № 518 від 16.05.2001, якою затверджені: Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств; Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави; Порядок звітності представників органів, уповноважених управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств; Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна. Зазначені нормативні акти чітко встановлюють повноваження представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств.

Відповідно до п. 2 Порядку управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна, управління акціями (частками) товариств, які перебувають у державній власності, здійснює Фонд державного майна шляхом призначення представників для участі у загальних зборах акціонерів (учасників) товариств.

Колегія констатує, що законодавством не передбачено права право представника органу, уповноваженого управляти корпоративними правами, надавати спеціальний дозвіл на відчуження майна господарського товариства, а відповідно органи управління товариства не зобовязані для вчинення правочину його отримувати.

На думку колегії суддів, позивачем не надано суду доказів, що пакет акцій відповідача-1 у розмірі 51% закріплювався рішенням Кабінету Міністрів України у державній власності. Навпаки, положення статуту відповідача-1 та продаж вказаного пакету акцій позивачем третій особі свідчать про відсутність закріплення даного пакету акцій у державній власності.

За таких обставин суд вважає, що ст. 28 розділу 6 Закону України “Про Державну програму приватизації” на час укладання спірних договорів не поширювала свою дію на відповідача-1, тому спірні договори не суперечать вказаній нормі р. 6 Закону України “Про Державну програму приватизації”. Як вбачається з плану приватизації ДП «Аробудсервіс» обєкт приватизації відносився до обєктів групи «Б», доказів апелянта про те, що обєкт приватизації у т.ч. обєкти продажу у спірних договорах належали до групи «Г», суду не надано.

Рішення про вчинення оспорюваних позивачем правочинів прийняті спостережною радою Відкритого акціонерного товариства у відповідності до п.7.16.13 Статуту та затверджені загальними зборами акціонерів (протоколи №10 від 19.09.2006та №3 від 23.02.2007).

Доводи апелянта про те, що зазначені рішення Спостережної ради про відчуження майна були прийняті неправомочним складом, не приймається колегією суддів до уваги, враховуючи те, що склад спостережної ради був призначений загальними зборами акціонерів (рішення №1 від 02.12.2004) і на момент прийняття відповідного рішення не змінювався. Обрання , переобрання складу спостережної ради є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів. Рішення загальних зборів від 02.12.2004 судами недійсними не визнавались. Таким чином, рішення Спостережної ради було прийняте було прийняте межах компетенції 2/3 її членів.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою недійсності господарського зобовязання за статтею 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобовязання з порушенням господарської компетенції (правосубєктності).

Колегія суддів констатує, що спірні договори укладені відповідно до вимог статутних документів відповідача-1 та у відповідності до вимог чинного законодавства, і підстави стверджувати, що відповідачем-1 порушені положення ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна”, розділу 6 Закону України “Про Державну програму приватизації” відсутні.

Колегія суддів зазначає, що на момент звернення з позовом у 2008 році, позивач не був акціонером ВАТ «Агробудсервіс», тому його права не були порушені, крім того, за відсутності корпоративних прав, на думку колегії суддів, позивач звернувся в інтересах комерційної структури, за захистом її прав.

Згідно Листа

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 18.12.2006, від 20.03.2007 та застосування двосторонньої реституції з підстав, зазначених позивачем, задоволенню не підлягають.

У заявлених вимогах позивача про зобовязання відповідача-4 провести скасування реєстрації права власності за відповідачем-3 на обєкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку “Електромонтажник”, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 та зобовязання відповідача-4 провести державну реєстрацію права власності за відповідачем-1 на вказаний обєкт нерухомого майна, колегія суддів відмовляє з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1 (п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2003 ).

Колегія суддів відмічає, що позивач з заявами про припинення (скасування) реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем-3, а також про зобовязання провести державну реєстрацію права власності за відповідачем-1 на вказаний обєкт нерухомого майна до відповідача-4 не звертався.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у звязку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянтів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Відкритого акціонернорго товариства "Агробудсервіс", Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 р. в справі №32/219-11/211 без змін.

Справу №32/219-11/211 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддяОтрюх Б.В.

СуддіТищенко А.І.

Михальська Ю.Б.