Рішення № 140547181, 07.10.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/773/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря - В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Краснокутську Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - Лиска Павло Олександрович, до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, третя особа: Сектор поліцейської діяльності № 1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Лиска П.О. звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просить: 1) постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП серії ЕНА №7207389 від 16.05.2026 винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати; 2) провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.121 КУпАП Серії ЕНА №7207389, якою до позивача застосоване стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

У позові зазначено, що змістом оскаржуваної постанови наголошене: «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення»): що 16 травня 2026 року о «19» годині «20» хвилин, у селище Краснокутськ, по вулиці Миру, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем, у якого були відсутні грязозахисні фартушки та бризковики, що передбачено конструкцією транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій. При цьому, із змістом вказаної Постанови погодитися не можна, оскільки Позивач не порушував Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом, технічні характеристики та комплектація якого не передбачає наявність бризковиків або інших захисних елементів, що є належною процесуальною підставою для скасування оскаржуваної Постанови та закриття провадження по адміністративній справі, детальне обґрунтування чому наводиться далі.

Представник позивача зазначає, що за фактичними обставинами оскаржуваної постанови, позивач керував транспортним засобом марки «Mitsubishi» моделі «Lancer». Наведений автомобіль не має конструктивної вимоги до наявності бризковиків, що виключає відповідальність водія. Наведений елемент не є штатним обладнанням як таким. З оскаржуваної постанови не вбачається, чим передбачено наявність грязезахисних фартухів та бризговиків на автомобілі позивача і як саме поліцейський встановив, що конструкція його транспорту їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо). Більше того в оскаржуваній постанові не зазначено, яких саме бризковиків передніх чи задніх не було в автомобілі позивача, відповідно чим передбачена їх наявність як умова експлуатації колісного транспортного засобу.

У позові зазначено, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України. З оскаржуваної постанови не вбачається, чим передбачено наявність грязезахисних фартухів чи бризговиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо). Натомість, листом-відповіддю на адвокатський запит офіційного дистриб`ютора Mitsubishi Motors в Україні і Молдові ТОВ «ЕМ ЕМ СІ Україна» сповіщене, що автомобіль позивача виготовлявся та відвантажувався з заводу виробника БЕЗ встановлення бризковиків. Бризковики є додатковим обладнанням, яке може встановлюватися, як опція, за власним бажанням і не є обов`язковим. Отже, представник позивача наголошує, що автомобіль позивача не повинен бути обладнаний бризковиками чи іншими захисними елементами, оскільки наведене захисне обладнання не передбачене виробником.

Відтак, на думку представника позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

18.08.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Посилаючись на норми чинного законодавства, представник відповідача на спростування позовних вимог зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026 стало те, що 16.05.2026 позивач, керуючи авто марки «MITSUBISHI LANGER», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були відсутні бризговики, які передбачені конструкцією.

Згідно з відповіддю СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 10.08.2026 № 262948-2026 з додатками встановлено, що згідно з рапортом інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Пушкар Р. під час несення служби в добовому наряді було виявлено автомобіль «MITSUBISHI LANGER», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: вул. Миру, 2, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області з порушення ПДР - п. 31.4.7. «Е» під керуванням ОСОБА_1 , 1989 року народження, під час оформлення адміністративної постанови ЕНА № 7207389, було встановлено, що водій даного автомобілю ОСОБА_1. перебуває в алкогольному сп`янінні, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 було складено адміністрований протокол за ст. 130 КУпАП.

16.05.2026 інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Пушкарем Романом Володимировичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026 за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 . Під час винесення постанови водію було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, статтею 63 Конституції України, а також порядок оскарження винесеної постанови. Водій з суттю правопорушення був ознайомлений. Встановивши факт адміністративного правопорушення, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача. Винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, на думку сторони відповідача, відповідало вимогам закону та посадової інструкції інспектора і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху. Таким чином, поліцейським було виявлено порушення Позивачем вимог підпункту Е) пункту 31.4.7 ПДР України, а тому поліцейський діяв правомірно в межах діючого законодавства, підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається.

Представник відповідача зазначає, що не відповідає дійсності твердження Позивача про те, що в межах оскаржуваної постанови порушення позивачем Правил дорожнього руху «у будь-який спосіб - не зафіксовано». Зазначене твердження прямо спростовується змістом самої оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026. Так, у пункті 7 оскаржуваної постанови поліцейським прямо зазначено, що «до постанови додається: Відео з нагрудного реєстратора 11130144346/1», а також міститься відповідна відмітка про долучення зазначеного відеозапису. Отже, твердження Позивача про те, що порушення Правил дорожнього руху не було зафіксовано, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується безпосередньо змістом оскаржуваної постанови. При цьому Позивач, посилаючись на відсутність доказів фіксації правопорушення, фактично ігнорує зазначений у пункті 7 постанови доказ - відеозапис із нагрудного реєстратора поліцейського. Саме тому висновок позивача про те, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є сама постанова, є необґрунтованим. Відеозапис із нагрудного реєстратора є самостійним джерелом доказової інформації, а його наявність прямо зазначена поліцейським у постанові. Відтак твердження про повну відсутність фіксації обставин правопорушення не відповідає змісту матеріалів справи. Крім того, оскаржувана постанова містить конкретний опис виявленого порушення: 16.05.2026 о 19 год. 20 хв. у смт Краснокутськ по вул. Миру, 2 позивач керував автомобілем Mitsubishi Lancer, у якого були відсутні грязозахисні фартушки та бризковики, передбачені конструкцією транспортного засобу, у зв`язку з чим поліцейським зазначено про порушення п. 31.4.7 «е» ПДР України. Таким чином, доводи позивача про те, що порушення ПДР «у будь-який спосіб не зафіксовано», є безпідставними та спростовуються безпосередньо змістом оскаржуваної постанови. На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516192716_0006 відео розпочинається з того, що на обочину припарковується автомобіль MITSUBISHI LANGER д.н.з. НОМЕР_1 , поліцейський підходить до вказаного автомобілю називається водієві, називає причину зупинки автомобілю п. 31.4.7 ПДР. Просить водія пред`явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію автомобілю, пояснює, що згідно зі ст. 40 Закону України « Про Національну поліцію» здійснюється фото, відоеофіксація, попереджає про це водія. Водій весь час перебуваючи в автомобілі шукає свої документи, спілкуючись по мобільному телефону.

На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516191842_0009 на 02:00 хвилині Поліцейський запитує у Позивача водійське посвідчення, та роз`яснює, що на нього буде складена адміністративна постанова за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за порушення п. 31.4.7 ПДР за відсутність бризговиків. На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516195718_0012 видно, як працівник поліції уважно вивчає документи, надані Позивачем, тобто водійське посвідчення, та свідоцтво про реєстрацію на автомобіль MITSUBISHI LANGER, тобто водій пред`явив працівнику поліції документи на транспортний засіб, що дало можливість поліцейському ідентифікувати автомобіль та встановити його характеристики. На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516201218_0015 на 04: 13 хвилині працівник поліції запитує у Позивача чи згоден він з тим, що на його автомобілі відсутні грезезахисні бризговики. Позивач погоджується, працівник поліції зафіксовує це на бодікамеру. Тобто на відеозаписі візуально не вбачається наявності передніх бризговиків (фартушків) у передній частині автомобіля; нижні краї переднього бампера та колісні арки проглядаються, при цьому характерні елементи бризговиків, що виступають за нижню площину бампера, відсутні та не візуалізуються. На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516201718_0016 на 01: 22 хвилині працівник поліції зачитує Позивачу права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України , ст. 268 КУпАП. Позивач каже, що йому зрозумілі права та обов`язки, розписується в адміністративній постанові. Також Позивач запитує у поліцейського, чи немає у них терміналу для сплати штрафу, тобто Позивач погоджується з винесеною відносно нього адміністративною постановою, та готовий розрахуватися на місці. Позивач отримає від поліцейського на місці копію адміністративної постанови. Отже, поліцейським вірно кваліфіковані дії Позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Щодо твердження Позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено, яких саме бризковиків передніх чи задніх не було в автомобілі позивача. На відеозаписі з назвою 0000000_00000020260516201218_0015 Поліцейським на бодікамеру зафіксовано, що ні передніх, ні задніх бризговиків на автомобілі не маються, що підтверджується самим Позивачем на бодікамеру, тобто взагалі на автомобілі відсутні бризговики. Щодо наданої Позивачем листом-відповіддю на адвокатський запит офіційного дистриб`ютора Mitsubishi Motors в Україні і Молдові ТОВ «ЕМ ЕМ СІ Україна». Наданий позивачем лист ТОВ «ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА» від 15.06.2026 № 065/1 не може сам по собі підтверджувати обставини, на які посилається позивач, оскільки до позовної заяви не долучено копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Lancer або іншого документа, який би дозволяв встановити відповідність транспортного засобу, зазначеного у листі, саме автомобілю, яким керував позивач на момент винесення оскаржуваної постанови. При цьому у листі зазначено конкретний ідентифікатор транспортного засобу (VIN), однак позивачем не надано належного документального підтвердження того, що саме цей VIN належить транспортному засобу, щодо якого поліцейським було встановлено відповідну обставину. Таким чином, без дослідження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або іншого належного документа неможливо достовірно встановити, що наведена у листі інформація стосується саме автомобіля позивача, який був предметом перевірки працівниками поліції. Крім того, навіть за умови встановлення належності зазначеного у листі VIN автомобілю позивача, сам лист підтверджує лише інформацію виробника/офіційного дистриб`ютора про комплектацію автомобіля при виготовленні та відвантаженні. Він не підтверджує технічний стан автомобіля безпосередньо на момент його зупинки працівниками поліції, зокрема те, що автомобіль не зазнав змін, переобладнання або встановлення/демонтажу відповідних елементів після його придбання. Крім того, лист ТОВ «ЕМ ЕМ СІ Україна» за своїм змістом стосується комплектації автомобіля на момент його виготовлення та відвантаження виробником і сам по собі не підтверджує фактичний технічний стан конкретного транспортного засобу на момент його експлуатації 16.05.2026. Не виключається встановлення або заміна окремих елементів конструкції транспортного засобу після його придбання та початку експлуатації. Відтак зазначений лист без дослідження реєстраційних та ідентифікаційних даних конкретного автомобіля не може однозначно підтверджувати відсутність конструктивно передбачених бризковиків саме на транспортному засобі, яким керував позивач. Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог чинного законодавства, поліцейський, розглянувши справу відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 2 розділу III Інструкції та з урахуванням частини 2 статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтею 284 КУпАП виніс постанову серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026 за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

На підставі викладеного, сторона відповідача просить суд в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Розгляд справи проводити без участі представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.

07.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача в яких зазначено наступне.

Ознайомившись із змістом відзиву, сторона позивача надає додаткові пояснення, чим мотивується правомірність заявленого скасування постанови серії ЕНА №7207389 від 16.05.2026 та є доцільність та законні підстави для задоволення позову. Наголошуючи на правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем не враховується комплектація автомобіля «MITSUBISHI LANGER», та не надано жодного доказу того, що саме автомобіль позивача повинен бути оснащений бризковиками або брудозахисними фартухами. Основним обґрунтуванням позову є підтвердження того, що комплектацією автомобіля не передбачається оснащення бризковиками, що виключає наявність порушення за пунктом п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху. Під комплектацією автомобіля розуміється набір обладнання, функцій та додаткових опцій, якими виробник оснащує конкретну модифікацію моделі. Вимогами п.31.4.7.е Правил дорожнього руху закріплено формулювання «передбачені конструкцією», тобто, буквально слід трактувати норму так, що при відсутності бризковиків (брудозахисних фартухів) за конструкцією, адміністративний проступок виключається як такий. Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що конструкція транспортного засобу передбачає наявність грязезахисних фартухів та бризговиків покладено на відповідача. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 524/9843/16-а. Конкретна модель авто позивача випускалася без бризковиків (не встановив завод-виробник), що доводиться позивачем отриманою інформацією від офіційного дистриб`ютора Mitsubishi Motors в Україні і Молдові ТОВ «ЕМ ЕМ СІ Україна». Зворотного відповідачем не підтверджується, всупереч обов`язку передбаченому ст.251 КУпАП та положенням 77КАС України. Відповідачем не надано жодного доказу того, що заводом передбачалися бризковики, а сам факт відсутності фартухів не є автоматичним доказом вини. Відзив не містить жодного посилання на ДСТУ, жодного посилання на технічну документацію виробника, державні технічні регламенти та постанови (Вимоги до виробництва та імпорту). Отже, посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

24.09.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

30.09.2026 від представника відповідача надійшли заперечення щодо долучення та доказового значення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Представником позивача 24.09.2026 подано клопотання про долучення до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким, очевидно, обґрунтовується позиція позивача щодо конструктивних особливостей автомобіля MITSUBISHI LANCER, державний номерний знак НОМЕР_1 , та наданого раніше листа офіційного представника виробника. Відповідач не заперечує проти долучення зазначеного документа до матеріалів справи, однак заперечує щодо його доказового значення для підтвердження обставин, на які посилається позивач. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить реєстраційні та ідентифікаційні відомості про автомобіль, зокрема відомості, які дають можливість ідентифікувати транспортний засіб. Водночас зазначений документ не містить відомостей про фактичний технічний стан транспортного засобу на конкретну дату та час, а також не підтверджує наявність чи відсутність на автомобілі бризковиків саме на момент його зупинки працівниками поліції 16.05.2026. Отже, навіть у разі використання свідоцтва про реєстрацію для підтвердження того, що лист офіційного представника стосується саме автомобіля позивача, це не змінює предмета доказування у даній справі. Разом з тим, фактичний стан транспортного засобу на момент його зупинки був безпосередньо встановлений працівником поліції та зафіксований на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора. Зокрема, під час перевірки автомобіля MITSUBISHI LANCER, державний номерний знак НОМЕР_1 , працівником поліції було встановлено відсутність бризковиків, що стало підставою для винесення постанови серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026 за ч. 1 ст. 121 КУпАП. При цьому істотним є те, що сам позивач ОСОБА_1 безпосередньо під час зупинки транспортного засобу погодився з тим, що на автомобілі на момент перевірки були відсутні бризковики. Зазначена обставина зафіксована на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора працівника поліції. На відеозаписі працівник поліції з`ясовує у позивача питання щодо наявності бризковиків, на що позивач фактично погоджується з їх відсутністю. Таким чином, обставина, яка має значення для вирішення спору, встановлювалася не за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а безпосередньо шляхом огляду автомобіля працівником поліції на момент зупинки та зафіксована відповідним відеозаписом. Більше того, надане позивачем свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не спростовує зазначених відеозаписом обставин. Реєстраційний документ не фіксує фактичну комплектацію автомобіля на кожен конкретний момент його експлуатації та не підтверджує, що станом саме на 16.05.2026 на транспортному засобі були встановлені відповідні бризковики. Так само лист офіційного представника виробника, навіть якщо він стосується саме транспортного засобу позивача, може характеризувати його конструктивні особливості або комплектацію, однак сам по собі не підтверджує фактичний стан автомобіля на момент його зупинки працівниками поліції 16.05.2026. Таким чином, необхідно розмежовувати: конструктивні та комплектаційні характеристики транспортного засобу; реєстраційні дані транспортного засобу; фактичний технічний стан автомобіля на конкретний момент його експлуатації. У даному випадку предметом спору є саме фактична наявність/відсутність бризковиків на транспортному засобі на момент його зупинки 16.05.2026, а не лише відомості про марку, модель, VIN чи реєстраційні характеристики автомобіля. Відповідно, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу може бути оцінене судом як документ, що підтверджує ідентифікаційні характеристики автомобіля, однак не є доказом того, що на момент зупинки автомобіля на ньому були фактично встановлені бризковики. При цьому відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У даній справі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу необхідно оцінювати у сукупності з іншими доказами, зокрема з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксовано фактичний стан автомобіля під час його зупинки, а також безпосередню розмову працівника поліції з позивачем щодо відсутності бризковиків. Особливої доказової ваги набуває та обставина, що позивач безпосередньо під час проведення перевірки не заперечував відсутність бризковиків, а погодився з цим фактом, тоді як вже після винесення постанови та в межах судового розгляду посилається на документи, які самі по собі не підтверджують фактичний стан автомобіля на момент його зупинки. Отже, долучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не спростовує фактичних обставин, встановлених працівником поліції, та не спростовує доказів, на підставі яких було винесено постанову серії ЕНА № 7207389 від 16.05.2026. З огляду на викладене, Головне управління Національної поліції в Харківській області не заперечує проти долучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу до матеріалів справи, однак заперечує проти надання йому доказового значення як підтвердженню наявності бризковиків на автомобілі саме на момент його зупинки 16.05.2026.

Позивач та його представник у відкрите судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлялася, в матеріалах справи міститься заява від 24.09.2026 про розгляд справи без участі відповідача. Під час розгляду справи просить врахувати позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Третя особа - представник сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлявся, причини неявки не повідомив.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Судовим розглядом встановлено, що 16.05.2026 об 19:20, у селище Краснокутськ, по вул. Миру, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MITSUBISHI LANGER», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були відсутні грязозахисні фартушки та бризковики, що передбачено конструкцією транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій.

Не погоджуючись із вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з вимогами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункти 8,11 частини 1 статті 23 Закону № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 121 КУпАП відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Норма частини 1 статті 121 КУпАП є бланкетною, для визначення несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу, відсилає до правил експлуатації відповідного транспортного засобу.

Пунктом 1.1 ПДР передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У пункті 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам:

Пункт 31.4.7. Інші елементи конструкції: е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП).

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до норм статті 258 КУпАП протоколи не складаються, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Тобто в разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, протокол не складається.

Відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу (стаття 283 КУпАП).

Тож, у частині 2 статті 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Органами Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121 (частина 1 статті 222 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина 2 статті 222 КУпАП).

Оскільки предметом цього позову є постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, при вирішенні спору застосовується Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7.11.2015 № 1395 (далі Інструкція № 1395).

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Зі змісту пункту 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 слідує, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі частиною 1 статті 121 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 1395 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених у статті 247 КУпАП (пункт 7 розділу ІІІ Інструкції № 1395).

Частина 2 статті 2 КАС України, передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Згідно зі статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 КАС України).

Суд, застосувавши зазначені норми права, оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, зіставивши встановлені обставини з правилами, зазначеними в частині першій статті 121 КУпАП та ПДР, доходить висновку про відсутність достатніх даних складу правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується позивач.

У справі встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КпАП за те, що він, керував транспортним засобом в якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи.

Зі змісту пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Об`єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відсутність хоча б одного елементу складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.

З огляду на зміст оскаржуваної постанови, об`єктивною стороною правопорушення, вчинення якого інкримінується працівниками поліції позивачеві, є експлуатація ним транспортного засобу, в якому відсутні такі елементи як грязезахисні фартухи та бризковики, наявність яких чи то якогось з них, має бути перебачено конструкцією транспортного засобу.

Тож, згідно з диспозицією частини 1 статті 121 КУпАП відповідальність водія настає лише в тому випадку, якщо необхідність облаштування ТЗ елементом, зазначеним у постанові, передбачене конструкцією конкретного транспортного засобу.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом збирання доказів.

Суд наголошує, що відповідно до вимог КУпАП обов`язок збирання доказів винуватості особи, тобто доказування, покладається законодавцем на осіб, що розглядають справу про адміністративне правопорушення (стаття 62 Конституції України, стаття 251 КУпАП). Суб`єкт владних повноважень, у даному випадку відповідач, не може перекладати цей обов`язок на особу, яка притягається.

Натомість, зазначаючи про відсутність грязезахисних фартухів та бризковиків на транспортному засобі, поліцейським не надано доказів, що конструкцією транспортного засобу, «Mitsubishi Lancer», передбачено облаштування ними.

В свою чергу, позивачем до позовної заяви надано відповідь офіційного дистриб`ютора Mitsubishi Motors в Україні і Молдові ТОВ «ЕМ ЕМ СІ Україна» №65/1 від 15.07.2026 на запит ОСОБА_1 , в якому зазначено, що Товариство є офіційним імпортером та дистриб`ютором компанії-виробника MITSUBISHI MOTORS CORPORATION [МІЦУБІШІ МОТОРЗ КОРПОРЕЙШН] (м. Токіо, Японія) автомобілів, запасних частин та аксесуарів торгівельної марки «Mitsubishi» на території України і Республіки Молдова. Зазначена у зверненні модель автомобіля (в тому числі JMBSRCS9A7U000584), виготовлялася та відвантажувалася з заводу виробника БЕЗ встановлених бризковиків. Бризковики з артикулами MZ380274EX та MZ313792 є додатковим обладнанням, яке може встановлюватися, як опція, за бажанням власника і не є обов`язковим. Зокрема, на автомобіль Lancer 2.0 Sport бризговики з артикулами MZ380274EX та MZ313792 можуть бути встановлені, в тому числі без механічного пошкодження (свердління) елементів кузова чи обвісу.

Так, як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого ТСЦ 6343, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , категорія М1, зеленого кольору, об`єм двигуна 1997.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, а саме відповідь офіційного дистриб`ютора та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, суд встановив, що дані документи ідентифікують один і той самий транспортний засіб. Оскільки заводською конструкцією вказаної моделі автомобіля не передбачено наявності бризковиків, водій не порушив вимог Правил дорожнього руху щодо експлуатації траснпортного засобу.

Суд наголошує, що настання відповідальності за порушення п. 31.4.7 (е) ПДР можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу передбачено облаштування грязезахисними фартухами; по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

Відтак, якщо конструкцією транспортного засобу його облаштування грязезахисними фартухами та/чи бризковиками не передбачено, їх відсутність не може вважатися порушенням вимог п. 31.4.7 (е) ПДР.

В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено яких саме грязезахисних фартухів - передніх чи задніх не було в автомобілі позивача, що свідчить про недотримання відповідачем при винесенні постанови вимог, передбачених у частині 2 статті 283 КУпАП (щодо опису обставин), а також чим передбачена їх наявність як умова експлуатації колісного транспортного засобу.

Відповідачем не надано доказів, що відповідно до нормативно-технічної документації транспортного засобу передбачено встановлення грязезахисних фартухів та бризковиків заводом-виробником на транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 .

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів, що дозволили б суду пересвідчитися поза розумним сумнівом у порушенні позивачем вимог пп. 31.4.7. (е) ПДР України.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності події порушення та вини особи тлумачаться на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (стаття 62 Конституції України).

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень при проведенні перевірки дотримання ПДР діяв у межах наданих цьому органу повноважень, але з порушенням порядку, встановленого КУпАП, постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, у постанові відсутні дані яких саме грязезахисних фартухів та бризковиків не було, а також не доведено, що конструкцією ТЗ передбачено їх встановлення.

Тобто відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, а отже - законність оскаржуваної постанови.

Таким чином, з урахуванням норм статті 247 КУпАП, пункті 7 розділу ІІІ Інструкції № 1395, оскаржувана постанова від 16.05.2026 серії ЕНА №7207389 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 КУпАП стосовно позивача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідача Головного управління Національної поліції України в Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, статтями 72-77, 78, 139, 243-246, 257-261, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - Лиска Павло Олександрович, до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, третя особа: Сектор поліцейської діяльності № 1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7207389 від 16.05.2026 за ч. 1 ст. 121 КУпАП винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача - Лиска Павло Олександрович, адреса: вул. Костомарівська, 18, оф. 4, м. Харків.

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Харківській області, адреса: вул. Жон Мироносиць,13, м. Харків, ЄДРПОУ 40108599.

Третя особа: Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, адреса: вул. Миру, 171, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області.

Суддя Бугаєнко І. В.