Рішення № 140544230, 07.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 Справа №607/10769/26 Провадження №2/607/5302/2026Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1.Стислий зміст позовної заяви

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (надалі по тексту ТОВ «ФК «Ейс», Позивач) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року в розмірі 29 448,69 гривень, 2 662,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд, а також 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що 29 березня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №466444143 на суму 3 300,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора «MNV47R8B». Первісний кредитор виконав свій обов`язок, перерахувавши відповідачу грошові кошти в розмірі 3 300,00 грн. Проте відповідач в подальшому збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума кредиту становить 5 700,00 грн. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за договором №466444143 від 29 березня 2023 року. Також, 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором №466444143 від 29 березня 2023 року. Крім цього, 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до якого «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Оскільки, позивач набув право вимоги до відповідача, а останній не погасив заборгованість за даним правочином, відтак, позивач просить позов задовольнити.

2.Стислий зміст відзиву на позовну заяву

01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає та вважає його не обґрунтованим. Вказує, що подані позивачем документи на підтвердження своїх доводів не можуть вважатись належними доказами та ОСОБА_1 ставить під сумнів відповідність поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» паперових копій електронних документів їх електронним оригіналам, факт підписання кредитного договору саме ОСОБА_1 , а також факт використання одноразового ідентифікатора саме Позивачем. Крім того, стверджує, що ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс», на його думку, не довело належними доказами фактичного отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Так, у матеріалах справи відсутній належний первинний банківський документ АТ «Універсал Банк», який би підтверджував, що картка з маскою НОМЕР_5 була емітована саме на ім`я ОСОБА_1 , що відповідний рахунок був відкритий саме на позивача та те, що номер телефону НОМЕР_1 був його фінансовим номером, а також те, що кошти у сумах 3 300,00 грн, 1 100,00 грн, 550,00 грн, 500,00 грн та 250,00 грн були фактично зараховані на рахунок ОСОБА_1 .. Також вважає, що позивачем не доведений також належний перехід права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

03 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано суду відповідь на відзив, в якій останній звертає увагу суду на ту обставину, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Одноразовий персональний ідентифікатор «MNV47R8B» направлено Відповідачу 29.03.2023 о 13:17:24 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 . Також зазначає, що до позовної заяви долучено платіжні доручення та документ, виданий та підписаний первинним кредитором, з якого вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових послуг вищезгаданої платіжної інструкції.

28 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав письмові пояснення, в яких серед іншого, останній звертає увагу на те, що інформація витребувана із банку підтверджує лише факт надходження коштів відповідачу, однак не підтверджує правильності заявленого до стягнення розміру заборгованості в частині відсотків, а тому не погоджується із ними.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року, за клопотанням сторони позивача витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, у відзиві просили розгляд справи проводити без їх участі. Щодо задоволення позову позивач заперечив та просив відмовити за підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

29 березня 2023 року року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір № 466444143 (далі - Договір), який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV47R8B».

Згідно п. 2.1. Договору, За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 5700 грн 00 коп. (п`ять тисяч сімсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»

Відповідно до п. 2.3 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 3300 грн 00 коп. (три тисячі триста грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 28.04.2023 р.

Згідно п. 2.6. Договору, оскільки Кредит за цим Договором надається з метою покриття поточних потреб Позичальника, до моменту отримання ним доходу, Позичальник передає Кредитодавцю в заставу майнові права на грошові кошти, які будуть знаходитись в майбутньому на будь-яких банківських рахунках Позичальника в сумі 5700 грн 00 коп. Внаслідок чого Кредитодавець (як заставодержатель), в разі невиконання Позичальником (як заставодавцем та боржником в одній особі) зобов`язань за цим Договором, отримує право на задоволення усіх грошових вимог, що є або виникнуть в майбутньому згідно умов цього Договору, за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами Позичальника, якщо інше не встановлено законом. Загальна вартість предмету застави складає 5700 грн 00 коп.. Оцінка предмету застави не проводиться.

Згідно п. 3.1 Договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно п. 5.1 Договору, Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_5, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору, На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 28.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Згідно п. 7.2 Договору, Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.

Відповідно до п. 8.2 Договору, Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Згідно п. 8.3 Договору, Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 28.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 28.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

Згідно п. 8.4 Договору, Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 8.8 Договору, Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 5379 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2079 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 3300 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 38060,66 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 163,00 % від суми першого Траншу.

Згідно п. 8.9 Договору, Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

Відповідно до п. 8.10 Договору, Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Згідно п. 9.1.1.7 Договору, у разі затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника.

Відповідно до п. 11.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

В матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які не підписані відповідачем.

Крім того, в матеріалах справи міститься заявка на отримання кредитних коштів від 29 березня 2023 року, в якій вказано персональні дані ОСОБА_1 , бажана суму кредиту 3 300,00 грн та строк на який він має намір отримати кошти, а саме 30 днів.

Також в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачаються дії ОСОБА_1 щодо укладення кредитного договору, який підписав його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, також дії щодо збільшення кредиту. Загальний розмір наданого кредиту 5 700,00 грн. Строк кредитування 30 днів.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року, який складений первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 14 670,87 грн.

28 листопада 2018 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до п. 2.1 Договору, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У подальшому згідно додаткових угод № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» продовжено строку дії договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №231 від 30 травня 2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року в сумі 14 670,87 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року, який складено представником ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 29 448,69 грн, з яких 5 700,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 29 448,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 10 жовтня 2024 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року в сумі 23 748,69 грн.

До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року, сформована представником ТОВ «ФК «Ейс», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить 29 448,69 грн, з яких: за тілом кредиту - 5 700,00 грн; за відсотками 23 748,69 грн, яка станом на 26 грудня 2025 року Відповідачем не погашена.

Відповідно до інформації, викладеної у листі АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-37305 від 24 серпня 2026 року, банк повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

Згідно руху коштів по картці за період 29 березня 2023 року по 04 квітня 2023 року АТ «Універсал Банк» щодо рахунку ОСОБА_1 , останньому зараховано грошові кошти, за вказаний період на загальну суму 5 700,00 грн.

2.Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК - України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані представником позивача документи є належними та достатніми для того, щоб суд виснував про те, що зобов`язання ОСОБА_1 перед позивачем, згідно кредитного договору №466444143 від 29 березня 2023 року, є не виконаними.

Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.

Також про виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому рахунок, відкритий на обслуговування електронного платіжного засобу.

При цьому, вирішуючи спір, суд відхиляє доводи відповідача викладені, у відзиві, про те, що позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікатором підписав оспорюваний кредитний договір, та те, що позивач не отримував кредитних коштів, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, із кредитного договору №466444143 від 29 березня 2023 року вбачається, що такий було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV47R8B», який було направлено на номер телефону відповідача, що стверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Спірний кредитний договір підписано відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Матеріали справи не містять доказів того, що такий кредитний договір у встановленому законом порядку визнано недійсним. Крім того, факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується банківською випискою, наданою за клопотанням сторони позивача, АТ «Універсал Банк».

Відтак, суд вважає, що вимоги позивача у частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту є підставними.

Водночас, вирішуючи вимогу Позивача щодо стягнення заборгованості за відсотками із Відповідача, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що заявлений у кредитному договорі №466444143 від 29 березня 2023 року строк на який надається кредит становить 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 28 квітня 2023 року (п. 2.3 Договору).

З матеріалів справи встановлено, що укладаючи з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір шляхом приєднання (акцепту оферти) відповідач ОСОБА_1 скористався належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою, де йому надано можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Заповнивши усі запитувані кредитором дані, відповідач акцептував оферту на зручних для нього умовах, які у момент акцепту пропонував йому первісний кредитор самостійно, в автоматичному порядку було сформовано Заявку відповідача на отримання грошових коштів в кредит від 29 березня 2023 року.

У такій Заявці визначено, що сума кредиту становить 3 300,00 грн, строк кредиту 30 днів. Акцепт оферти було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що засвідчує спрямування волевиявлення сторони договору (позичальника) на встановлення саме таких істотних умов кредитного договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач збільшив суму кредиту до загального розміру 5 700,00 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору кінцевим строком, на який надавався кредит, визначено 28 квітня 2023 року.

Таким чином, з умов даного кредитного договору вбачається, що іншої дати закінчення строку кредитування, ніж та, що визначена пунктом 2.3 Договору, сторонами не погоджено. При цьому зазначена в договорі дата закінчення строку його дії (п. 11.1 Договору) є окремою умовою та не може ототожнюватися зі строком кредитування, оскільки ці поняття мають різне правове значення. Саме по собі визначення строку дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань не свідчить про продовження строку кредитування за межі дати, встановленої пунктом 2.3 Договору.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували подальше продовження строку кредитування після 28 квітня 2023 року. Зокрема, не надано доказів укладення сторонами відповідної додаткової угоди, вчинення іншого правочину щодо зміни строку кредитування або наявності передбачених договором підстав для його подальшого продовження.

За таких обставин суд виходить із того, що строк, на який кредит був наданий, закінчився 29 квітня 2023 року, а твердження про подальше продовження цього строку не підтверджене належними та допустимими доказами. Відтак обставини щодо продовження строку кредитування після зазначеної дати не можуть бути покладені судом в основу висновків у справі.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, поданих позивачем, сума процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, у декілька разів перевищує суму основної заборгованості за наданим кредитом.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Зазначення у договорі двох строків кредитування та різних процентних ставок призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 дійшов висновку, що у разі наявності в договорі про споживчий кредит нечітких або двозначних положень суд може без окремої позовної вимоги споживача здійснити тлумачення таких умов. При цьому нечіткі або двозначні положення договору зі споживачем підлягають тлумаченню на користь споживача.

У матеріалах справи міститься заявка ОСОБА_1 на отримання грошових коштів у кредит від 29 березня 2023 року, у якій позичальником було обрано бажані для нього умови кредитування та зазначено намір отримати кредит у розмірі 3 300,00 грн, який згодом було збільшено до 5 700,00 грн, строком на 30 днів.

Аналіз змісту зазначених умов договору дає підстави для висновку, що вони викладені нечітко та допускають неоднозначне тлумачення щодо визначення строку кредитування, а відповідно й розміру процентів. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду №552/672/23 від 07 вересня 2026 року зазначено, «нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тому, суд вважає, що існують правові підстави для стягнення процентів виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 календарних днів, в сумі 3 535,35 грн (відсоткова ставка 2,1% в день).

Відтак, суд вважає, що починаючи з 29 квітня 2023 року у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як первісного кредитодавця відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором №№466444143 від 29 березня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі наведених договорів факторингу заборгованості за кредитом договором №466444143 від 29 березня 2023 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року в сумі 9 235,35 грн, з яких: 5 700,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 3 535,35 грн - сума заборгованості за відсотками. В задоволенні інших вимог, слід відмовити за наведених вище підстав.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 834,95 грн (9235,35* 2 662,40 : 29448,69), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача надав: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; додаткову угоду №25771171371 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; акт прийому - передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року, згідно якого адвокатським бюро «Соломко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7 000 грн.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, заявлений розмір витрат, відсутність клопотання про їх зменшення, суд вважає, що до стягнення з відповідача ОСОБА_2 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 195,26 грн (9235,35* 7000 : 29448,69), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №466444143 від 29 березня 2023 року у розмірі 9 235 (дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 195 (дві тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 26 коп. та 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 95 коп. судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 07.10.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан