Ухвала суду № 140543114, 13.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/604/26

Провадження № 2-п/461/104/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року. м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрків О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення від 16.03.2026 та перегляд заочного рішення від 16.03.2026 в справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.09.2026 до суду поступила заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 16.03.2026 в справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування заяви покликається на те, що копії ухвали про відкриття провадження, судових повісток та заочного рішення суду не отримувала, а про наявність судового рішення дізналася лише 29.09.2026 під час реєстрації та першого входу до підсистеми «Електронний суд». З огляду на це просить поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, заявниця не погоджується з розміром стягнутої заборгованості, зазначаючи, що розрахунок нарахованих процентів за ставкою 70,8 % річних є непрозорим та не містить помісячної деталізації періодів нарахування і залишку заборгованості. Вважає, що розмір нарахованих процентів потребує додаткової перевірки на предмет відповідності вимогам цивільного законодавства. У зв`язку з наведеним просить поновити строк на подання заяви, скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

06.10.2026 на адресу суду надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких зазначає, що заочне рішення суду від 16.03.2026 є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні. Вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила та відзиву на позов не подала. Також покликається на те, що відповідачка не надала доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та могли б спростувати висновки суду. Зазначає, що розмір заборгованості підтверджується випискою з рахунку та довідкою-розрахунком, а процентна ставка за користування кредитом у розмірі 70,8 % річних відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства. Додатково надає детальний розрахунок заборгованості станом на 11.12.2025. З огляду на викладене просить у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити, а її розгляд провести за відсутності представника позивача.

06.10.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 у зв`язку із запереченнями позивача щодо перегляду заочного рішення, у яких заявниця зазначає, що фактично не проживає за адресою реєстрації, у зв`язку з чим була позбавлена можливості отримувати судову кореспонденцію. Також вказує, що про наявність судового провадження дізналася 29.09.2026 після реєстрації в підсистемі «Електронний суд» та того ж дня подала заяву про перегляд заочного рішення. Крім того, не погоджується з розміром заборгованості, покликаючись на те, що детальний розрахунок позивач надав лише разом із запереченнями, а нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану та процентів на проценти, на її думку, суперечить вимогам законодавства. З огляду на викладене просить врахувати письмові пояснення під час розгляду заяви та задовольнити заяву про перегляд заочного рішення суду.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, однак подала клопотання про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить задовольнити.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви заперечує.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Так, встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) , що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У вказаній Постанові Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення ухвалено судом 16 березня 2026 року.

Заявниця зазначає, що повний текст цього заочного рішення отримала 29.09.2026 під час реєстрації та першого входу до підсистеми «Електронний суд».

Водночас, згідно з даними трекінгу поштового відправлення №R067158139011, ОСОБА_2 отримала копію рішення суду 05.05.2026, яке було надіслано на адресу її місця проживання: АДРЕСА_1 .

Проте, із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 звернулася лише 30.09.2026, тобто зі значним пропуском установленого в частині другій статті 284 ЦПК України строку.

За таких обстави дійшов висновку про відсутність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали відповідачці звернутися до суд із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому її клопотання про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає.

Установивши відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду з такою заявою, передбачених у частині третій статті 284 цього Кодексу, суд доходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення від 16.03.2026 - відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Р. Юрків.