Рішення № 14054189, 08.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2011 р.Справа № 8/1514

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - представник за дорученням

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Радомишль" (с.Мала Рача Радомишльського району Житомирської області)

про стягнення 75205,49 грн.

Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 75205,49 грн. заборгованості за надані послуги, з яких 67425,00 грн. - сума основного боргу та 7780,49 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №2 від 22.09.09р., додаткову угоду до договору, розрахунок суми боргу, акт приймання виконаних робіт, банківські виписки, претензію, свідоцтво про державну реєстрацію та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.09р. між сторонами був укладений договір №2 від 22.09.09р. (а.с.9), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язується надати відповідачеві (замовнику) послуги машинно-тракторним парком з використанням високопродуктивної імпортної техніки по збиранню гречки, а відповідач зобов'язаний прийняти дані послуги та оплатити їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1.1 даного договору, загальна вартість робіт за цим договором становить 126800,00 грн.

Згідно з умовами додаткової угоди №1 до договору №2 від 22.09.09р., укладеної між сторонами 11.01.10р. (а.с.11), оплата за виконані роботи проводиться трьома частинами:

- 30200,00 грн. - до 20.01.10р.;

- 48300,00 грн. - до 20.02.10р.;

- 48300,00 грн. - до 20.03.10р.

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги на загальну суму 126800,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт (а.с.10).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг виконав частково, сплативши позивачеві 59375,00 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с.12-14).

02.08.10р. позивач направив відповідачеві претензію №7 з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без задоволення (а.с. 15).

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 67425,00 грн. (126800,00 грн. - 59375,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 67425,00 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7780,49 грн. пені.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі не проведення замовником остаточного розрахунку до обумовленої дати за кожен день прострочки нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована неправильно і підлягає перерахуванню, оскільки позивач нараховував пеню на всю суму заборгованості, тоді як додатковою угодою №1 від 11.01.10р. сторони узгодили графік погашення заборгованості, а саме: 30200,00 грн. - до 20.01.10р.; 48300,00 грн. - до 20.02.10р.; 48300,00 грн. - до 20.03.10р., про що суд зазначав вище.

Тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені:

По сумі боргу 30200,00 грн., яка повинна бути сплачена до 20.01.10р.:

- за період з 20.01.10р. - по 27.01.10р.:

20,5 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 30200,00 грн. (сума боргу) х 8 (кількість днів прострочки) / 100 = 135,69 грн.

По сумі боргу 48300,00 грн., яка повинна бути сплачена до 20.02.10р.:

- за період з 20.02.10р. по 01.04.10р.:

20,5 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 39125,00 грн. (сума боргу) х 41 (кількість днів прострочки) / 100 = 900,95 грн.

- за період з 02.04.10р. по 14.04.10р.:

20,5 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 24125,00 грн. (сума боргу) х 13 (кількість днів прострочки) / 100 = 176,15 грн.

- за період з 15.04.10р. по 07.06.10р.:

20,5 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 19125,00 грн. (сума боргу) х 54 (кількість днів прострочки) / 100 = 580,04 грн.

- за період з 08.06.10р. по 07.07.10р.:

19 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 19125,00 грн. (сума боргу) х 30 (кількість днів прострочки) / 100 = 298,66 грн.

- за період з 08.07.10р. по 20.07.10р.:

17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 19125,00 грн. (сума боргу) х 13 (кількість днів прострочки) / 100 = 115,80 грн.

По сумі боргу 48300,00 грн., яка повинна бути сплачена до 20.03.10р.:

- за період з 20.03.10р. по 07.06.10р.:

20,5 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 48300,00 грн. (сума боргу) х 80 (кількість днів прострочки) / 100 = 2170,00 грн.

- за період з 08.06.10р. по 07.07.10р.:

19 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 48300,00 грн. (сума боргу) х 30 (кількість днів прострочки) / 100 = 754,27 грн.

- за період з 08.07.10р. по 20.07.10р.:

17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 48300,00 грн. (сума боргу) х 13 (кількість днів прострочки) / 100 = 292,45 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає задоволенню, складає 5424,01 грн.

А оскільки позивач просив суд стягнути з відповідача 7780,49 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 2356,48 грн. (7780,49 грн. - 5424,01 грн.) пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 67425,00 грн. основного боргу та 5424,01 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 2356,48 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Радомишль", 12214, Житомирська область, Радомишльський район, с. Мала Рача, вул. Шевченка, 90, код ЄДРПОУ 35783298

на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

- 67425,00 грн. - заборгованості;

- 5424,01 грн. - пені;

- 728,49 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 228,61 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2356,48 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання рішення: " 16 " 02 " 2011 "

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)