Рішення № 14054151, 03.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.11 р. Справа № 34/17

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідача – Приватного підприємства „Азов-Бізнес-Трейдінг”, м. Маріуполь

про стягнення 2263,99грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Бендіч Д.А. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Дочірнім підприємством „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Приватного підприємства „Азов-Бізнес-Трейдінг”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 1440,00грн., 3% річних в сумі 124,15грн. та інфляційні витрати в сумі 699,84грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо передоплати виставленого відповідачем рахунку позивач здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 1440,00грн., однак відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар не поставив, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 1440,00грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9) відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Бізнес-Трейдінг” зареєстрований за адресою: 87504, м. Маріуполь, пр-т Ілліча, 59. Саме за цією адресою судом була надіслана ухвала про порушення справи від 09.02.2011р.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Азоб-Бізнес-Тредінг” зобов’язався поставити на адресу відповідача товар (електродвигун АНММ, ВР 7,5 кВтх15000 об/мін), а Дочірнє підприємство „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, в свою чергу прийняти та оплатити його.

Відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру №АБ-000022 від 14.01.2008р. на суму 1440,00грн. за електродвигун АНММ, ВР 7,5 кВтх15000 об/мін у кількості 1 одиниця.

Позивачем платіжним дорученням №28 від 22.01.2008р. було здійснено попередню оплату виставленого рахунку в сумі 1440,00грн. Призначення платежу в даному рахунку зазначено: за електродвигун АНММ відповідно до рахунку-фактури №АБ-000022 від 14.01.2008р., ПДВ 240,00грн., отримувачем платежу зазначено ПП „Азов-Бізнес-Трейдінг”.

Відповідач оплачений товар не поставив, грошові кошти не повернув.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач свої зобов’язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив передоплату на загальну суму 1440,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 22.01.2008р. Відповідачем в свою чергу зобов’язання щодо поставки товару виконано не було, передоплата в сумі 1440,00грн. на сьогоднішній день залишалася відповідачем не повернута, продукція на дану суму поставлена не була.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 1440,00грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 1440,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 124,15грн. та інфляційних витрат в сумі 699,84грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, у відповідача існував обов’язок поставити оплачений товар, однак свої зобов’язання він не виконав, суму передоплати у розмірі 1440,00грн. не повернув, тобто відповідач весь час з моменту здійснення позивачем оплати по сьогоднішній день безпідставно продовжує користуватися грошовими коштами позивача, отримуючи від цього прибуток, та завдаючи позивачу збитків.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 124,15грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню. Перевіривши розрахунок інфляційних витрат суд встановив, що він є арифметично не вірним та за розрахунком суду складає 656,64грн., таки чином вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 699,84грн. підлягають задоволенню частково в сумі 656,64грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Приватного підприємства „Азов-Бізнес-Трейдінг”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 1440,00грн., 3% річних в сумі 124,15грн. та інфляційних витрат в сумі 699,84грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Азов-Бізнес-Трейдінг” (87504, м. Маріуполь, пр-т Ілліча, 59, р/р №2600100016251 в філіалі „Укрексімбанку”, м. Маріуполь, МФО 335957, код ЄДРПОУ 33504100) на користь Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Семашка, б. 15, кв. 405, р/р 26000301539889 в філіалі ПІБ в м. Маріуполі, МФО 334442, код ЄДРПОУ 34550446) заборгованість в сумі 1440,00грн., 3% річних в сумі 124,15грн. та інфляційні витрати в сумі 656,64грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства „Азов-Бізнес-Трейдінг” (87504, м. Маріуполь, пр-т Ілліча, 59, р/р №2600100016251 в філіалі „Укрексімбанку”, м. Маріуполь, МФО 335957, код ЄДРПОУ 33504100) на користь Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Семашка, б. 15, кв. 405, р/р 26000301539889 в філіалі ПІБ в м. Маріуполі, МФО 334442, код ЄДРПОУ 34550446) витрати по сплаті державного мита в розмірі 100,07грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 231,52грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.