Рішення № 140537689, 09.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2249/25

провадження №2/165/127/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі :

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

представника позивача Юзефовича С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_1 ,

законного представника

неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 13 січня 2022 року до дня загибелі ОСОБА_7 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує обґрунтовує тим, що з 16 листопада 2001 року вона проживала в зареєстрованому шлюбі із своїм чоловіком ОСОБА_7 . У них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Нововолинського міського суду від 13 грудня 2021 року шлюб між нею та ОСОБА_7 було розірвано, проте з січня 2022 року вони продовжували проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, побут та сплачували спільно за комунальні послуги, у них були взаємні права та обов`язки, стосунки залишались нормальними. Стверджує, що вони проживали однією сім`єю безперервно більше 24 років. 27 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_7 був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 . Зазначає, що їздила до чоловіка на передову, підтримувала його, привозила необхідні речі. Вказує, що вони обговорювали майбутнє, будували спільні плани. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Широке Баштанського району Миколаївської області, загинув. Як зазначено у витязі з протоколу військово-лікарської комісії - смерть настала внаслідок поранення, причина смерті пов`язана із захистом Батьківшини. Зазначає, що на момент звернення до суду з позовною заявою неповнолітній син ОСОБА_3 вже отримує одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю батька ОСОБА_7 . Разом з тим вказує, що вона набуде право на отримання одноразової грошової допомоги лише у разі встановлення факту її спільного проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з січня 2022 року по липень 2022 року. Позивач зазначає, що встановлення такого факту має для неї юридичне значення, оскільки вплине на можливість отримання матеріальних виплат та соціальних гарантій. Враховуючи наведене, просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, з 13 січня 2022 року до дня загибелі ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 27.03.2026 залучено для захисту прав та інтересів відповідача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законного представника, якого забезпечує ССД виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (а.с.135).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Юзефович С.В. позов підтримав з підстав, наведених у ньому, просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що після розірвання шлюбу позивач продовжувала проживати із чоловіком однією сім`єю. Декілька разів позивач їздила до колишнього чоловіка на фронт, за власні кошти похоронила чоловіка та встановила пам`ятник. Наголосив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час зустрічей по місцю служби останнього, планували зареєструвати шлюб, але ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Свередюк Ю.А. в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у поданому до суду відзиві, зауваживши, що позивачем не доведено факту її проживання разом з ОСОБА_7 після розлучення. Наголошують, що ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 змушений був проживати на орендованій квартирі, а коли, в перший день повномасшабного вторгнення рф в Україну, його рідний брат виїхав за межі України, то ОСОБА_7 перейшов проживати в його будинок, звідки і пішов захищати державу. Позивач їздила до нього на місце служби, як волонтер, не мала наміру одружуватись з ним, у них не було спільних прав та взаємних обов`язків, притаманних подружжю, спільного бюджету та спільного господарства не вели. Зазначили, що в листопаді 2021 року сімейні стосунки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погіршилися і вони проживали хоч і в одному житловому будинку, що належить батькам позивача, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , але мали різні кімнати. У 20-ту річницю шлюбу в листопаді 2021 року, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_7 , що він обіцяв їй розлучення і що вона не бажає більше з ним проживати. 22 листопада 2021 року позивач звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, де сама вказала, що вона та ОСОБА_7 не ведуть спільного господарства, не спілкуються, і шлюбні відносини між ними припинені. ОСОБА_7 , будучи збентеженим, морально розбитим такою поведінкою дружини, на початку грудня 2021 року виселився з батьківського будинку позивача, в якому вони проживали на орендовану квартиру за адресою АДРЕСА_2 , перевіз туди особисті речі та почав проживати окремо від колишньої дружини та дітей. А ОСОБА_6 , незважаючи на складні сімейні стосунки, в січні 2022 року поїхала за кордон, і ОСОБА_7 самостійно опікувався їхніми спільними дітьми, із якими разом проживав в орендованій квартирі. 24 лютого 2022 року, коли почалася війна, ОСОБА_7 запропонував свєму братові з сім`єю виїхати за кордон в статусі біженців. Після цього, він переїхав з орендованої квартири в їхній будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , та перевіз туди свої особисті речі. Він проживав за адресою АДРЕСА_3 до моменту його мобілізації до ЗСУ. ОСОБА_1 в суді наголосила, що її син ОСОБА_9 з відчаю вирішив піти на війну, зателефонував до матері, і вона зібрала йому необхідні речі. Ствердили, що після того, як ОСОБА_10 пішов з будинку, в якому проживав з позивачкою до її звернення в суд з позовом про розірвання шлюбу, і до його мобілізції в ЗСУ і аж до загибелі під час виконання військового обов`язку, вони не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету, не мали спільного місця проживання. Вважають, що довідка про місце проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , видана КП УЖК №1 не є належним доказом, так як вона підтверджує лише реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , а не його фактичне місце перебування. Не заперечили, що ОСОБА_6 дійсно приїжджала на місце служби ОСОБА_7 , однак вважають, що дана обставина не доводить, що сторони проживали як подружжя. ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_9 планував отримати яквартиру як військовий, по місцю служби, щоюб не повертатись у м.Нововолинськ, оскільки тут його нічого не тримає. Також вважають, що долучений до матеріалів позовної заяви доказ електронного листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є належним і допустимим доказом, так як з нього не можливо встановити чи дійсно листування відбувалося між колишнім подружжям, не можливо ідентифікувати абонента, дату листування. Вважають, що позивач не надала належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік і дружина.

Крім того вказують, що на день смерті ОСОБА_7 , позивач не мала права на отримання одноразової грошової допомоги, так як не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ним, а рішення суду про встановлення факту проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу не дає підстави для призначення такої виплати.

Відповідач ОСОБА_1 ствердила, що після розірвання шлюбу, стосунки між її сином та позивачкою, не відновились, хоча він матеріально допомагав сім`ї, оскільки завжди допомагав дітям, систематично фінансував старшого сина, яка навчався за кордоном і потребував матеріальної допомоги. Також ОСОБА_1 зазначила, що після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_12 особисто їй казала, що він пропонував позивачці зареєструвати шлюб вдруге, а вона відмовила йому.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Свередюк Ю.А. заявила про намір подання доказів про витрати на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Неповнолітній відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - представник ССД ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 знаходиться за межами країни, тому узгодити з ним правову позицію немає можливості.

Представник третьої особи Міністерства оборони України за довіреністю Матяшук В.К. в судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності. У наданих суду письмових поясненнях, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у них. Вказують, що особа, яка проживала з загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без укладення шлюбу, не є суб`єктом, що має право на виплати. Посилання на норми Сімейного кодексу, на думку представника Міністерства оборони України, в даному випадку є недоречним, оскільки порядок виплати ОГД, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, не регулюються сімейним законодавством. Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану затверджений Наказом МОУ № 45 від 25 січня 2023 року. У відповідності до пп. «а» п. 5-2 Додатку до Порядку і умов призначення та ОГД, обов`язковим документом, який дружина надає до районного (міського) ТЦК СП для призначення та виплати ОГД, є свідоцтво про шлюб. Альтернативних документів, що підтверджують статус дружини, не передбачено (ст. 49 ЦК України. Акти цивільного стану). Зазначає, що в силу пп. «а» п. 5-2 Порядку і умов призначення та виплати ОГД, статус дружини підтверджує лише свідоцтво про шлюб. Рішення суду про встановлення факту проживання з загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердженням статусу дружини, наявність такого судового рішення не дає права на виплату ОГД. Зазначає, щл особі. в подальшому буде відмовлено або на стадії прийняття документів, або під час розгляду заяви по суті.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

Свідок сторони позивача ОСОБА_13 суду показав, що знає позивача, а ОСОБА_14 - його побратим. Зазначив, що ОСОБА_12 з самого початку підтримувала ОСОБА_9 , вона приїжджала на кордон з РБ разом з синами. Потім приїжджала два чи три рази у Миколаївську область, н.п.Баштанка. Коли перебували на військовій службі на кордоні з РБ, то на машині приїзджали до м.Нововолинська, по дорозі в сел.Маневичі Волинської області, ОСОБА_9 купував два букети квітів, бо їхав на день народження до тещі. Зі слів ОСОБА_9 , йому відомо, що вони з ОСОБА_12 мали намір повторно розписатись. ОСОБА_12 приїзджала до ОСОБА_9 , як дружина, вони залишались вдвох. ОСОБА_12 підтримувала ОСОБА_9 не тільки морально, а й фінансово. Свідок ОСОБА_13 показав, що він знав, що ОСОБА_12 дружина ОСОБА_9 , хоча останній розповідав, що вони розлучені, але приховував той факт, казав, що все нормально. Свідок зазначив, що коли приїзджали у м.Нововолинськ, то ОСОБА_9 залишався в будинку своєї тещі, там ночував, і звідти свідок його слідуючого дня забирав машиною. Поховання ОСОБА_9 також відбувалося з цього будинку. ОСОБА_12 їздила в морг в м.Володимир, коли тіло ОСОБА_9 готували до поховання.

Допитаний в суді за клопотаням сторони позивача свідок ОСОБА_15 показав, що спілкується з позивачкою, як з дружиною покійного побратима. Познайомився з ОСОБА_16 в лютому 2022 року у військовіій частині в м.Володимир Волинської області. Обставини, що стосуються справи, йому відомі зі слів ОСОБА_7 . Коли вони з ОСОБА_9 перебували на службі на кордоні з ОСОБА_17 , то ОСОБА_12 приїзджала туди, привозила волонтерську допомогу, привозила синів. Потім приїзджала декілька разів в іншу військову частину, ОСОБА_9 залишався з нею наодинці, час проводили разом, ОСОБА_9 хотів з нею відновити сімейні стосунки, розповідав, що почуття до неї не згасли. Також розповідав, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_12 , вони проживали окремо, але коли він зі служби приїзджав на св`ята, то проводили час разом. ОСОБА_9 хотів зареєструвати шлюб з ОСОБА_12 під час перебування у відпустці. Синові точно перераховував гроші, а чи позивачці перекидав кошти, то свідок ОСОБА_15 не знає. Знає, що ОСОБА_9 планував одружитися з ОСОБА_12 , а чи вона цього хотіла, то свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_18 в суді показав, що є кумом позивачки. Зазначив, що про розірвання шлюбу між ОСОБА_19 та ОСОБА_9 , йому стало відомо через пів року після цього. ОСОБА_12 їздила з ним, коли, як волонтери, везли автомобіль ОСОБА_9 на фронт. Тоді дізнався, що вони розлучені. В жовтні 2021 року вони ще були у свідка на св`яткуванні дня народження, як чоловік і дружина. Він думав, що коли ОСОБА_12 їхала 800 км до місця служби ОСОБА_9 , то вони там розпишуться. ОСОБА_12 казала, що може зареєструють шлюб, в порядку, що застосовується під час воєнного стану. Вони ночували вдвох, для цього орендували окреме житло, вели себе, як подружжя. Свідок ОСОБА_18 показав, що настільки йому відомо, то з листопада 2021 року ОСОБА_9 проживав у батьків ОСОБА_12 . Чи проживав він окремо з листопада-грудня 2021 року по березень 2022 року, свідкові невідомо, оскільки в гості до них він в цей період не ходив. Також зазначив, що ОСОБА_12 по дорозі назад з півдня говорила, що як закінчиться війна, то вони з ОСОБА_9 знову поженяться.

Свідок сторони позивача ОСОБА_20 у судовому засіданні в режимі ВКЗ показав, що він знайомий з позивачем ОСОБА_6 через її покійного чоловіка. В основному йому відомі обставини зі слів ОСОБА_7 . Зазначив, що він був свідком приїздів ОСОБА_12 в частину з волонтерською допомогою. Між ними були досить нормальні відносини, планували розписатись. Конкретно про їхнє життя до розірвання шлюбу, йому невідомо, чув, що планували узаконити свої стосунки. Ствердив, що такі обставини йому відомі зі слів ОСОБА_9 . Свідкові ОСОБА_21 не відомо, чи ОСОБА_6 відмовила ОСОБА_9 у реєстрації шлюбу вдруге.

Свідок сторони відповідача ОСОБА_22 показала, що є рідною сестрою загиблого ОСОБА_7 . З братом спілкувалась по телефону, так як проживає за кордоном. Їй відомо, що брат у грудні 2021 року, через погіршення стосунків із колишньою дружиною орендував собі житло за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що він дзвонив їй 29 грудня 2021 року з орендованої квартири, щоб привітати з днем народження, крім того вони ще зізвонювались, зокрема у лютому 2022 року він повідомив, що іде воювати, бо це його обов`язок. Також ствердила, що брат не мав наміру відновлювати стосунки з позивачкою, казав, що треба жити далі. Востаннє вона бачила їх разом у листопаді 2021 року, знає зі слів загиблого, що вони після розірвання шлюбу надалі спілкувались, вели переписку, ОСОБА_12 їздила до нього на передову разом з волонтерами, однак про намір відновити шлюб, не розповідав. Вважає, що наміри позивача зареєструвати шлюб з ОСОБА_7 , не були щирими, не грунтувалися на почуттях, а розцінює це, як чергову маніпуляцію зі сторони позивача ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_23 , допитаний судом в режимі ВКЗ, показав, що ОСОБА_14 його рідний брат. Непорозуміння в сім`ї брата розпочалися після народження другого сина, тобто з 2008 року. Дружина мала великі борги, які він погасив. Потім вона у 2020 році поїхала на заробітки. В 2021 році їй запропонували керівну посаду в м.Нововолинську. На річницю шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_7 - двадцяти річчя, ОСОБА_12 попросила про розвод. Він зняв квартиру, пішов з будинку, в якому проживали, прихопив тільки один телевізор. Всі зимові св`ята ОСОБА_9 проводив з родиною свідка, а на Новий 2022 рік заїзджав до ОСОБА_12 , але о 01 годині вже приїхав до брата. Також брат 09.01.2022 заїзджав до будинку, де проживала позивач, щоб привітати молодшого сина з днем народження. Після 13.01.2022 позивач поїхала за кордон, то сини ОСОБА_24 і ОСОБА_25 проживали з батьком в орендованій квартирі. Свідок показав, що він в перший день повномасшабного вторгнення рф, виїхав з сім`єю за кордон, а ОСОБА_26 з орендованої квартири переїхав у його будинок. Приїзджав до своєї матері, в ЗСУ йшов з будинку свідка. Всі його речі зберігалися там. Свідок спілкувався з братом по телефону, коли останній був на кордоні з РБ. ОСОБА_12 приїзджала туди з дітьми. Свідкові відомо, що позивач їздила в н.п. Широке Миколаївської області, разом з кумом ОСОБА_18 . На думку свідка, його брат ОСОБА_9 , плекав надію, що вони зійдуться з позивачем, перераховував їй гроші, зокрема 90 тис. грн. на відпочинок в Чорногорії, але сам був невдоволений. Свідок ОСОБА_23 наголосив, що його брат ОСОБА_9 любив ОСОБА_12 та їхніх дітей, а вона любила себе і гроші та маніпулювала ним. Свідкові відомо, що у ОСОБА_9 під час служби на ОСОБА_27 , була дівчина, і все складалося у них добре, допоки не приїхала позивач. Свідкові невідомо про намір брата зареєструвати шлюб з ОСОБА_12 .

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено, що з 16 листопада 2001 року позивач ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 . Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 13 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 13.01.2022, позов ОСОБА_6 задоволено, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано.

Від шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 народились двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8,9).

Згідно з довідкою про склад сім`ї від 17.05.2024, виданою начальником КП «УЖК №1», ОСОБА_6 на час смерті ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 08.04.1999 року по теперішній час. Також в будинку були зареєстровані: чоловік ОСОБА_7 , з 01.05.2005 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , сини: ОСОБА_3 , з 22.03.2003 року, ОСОБА_28 з 14.11.2008 року. (а.с.10).

26.02.2022 ОСОБА_7 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією сповіщення сім`ї №36 від 28.07.2022 (а.с.6).

28.07.2022 позивач отримала сповіщення сім`ї №36 про те, що її чоловік ОСОБА_7 , призваний на військову службу 26.02.2022, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час евакуації внаслідок поранень, отриманих під час ворожого танкового обстрілу при відсічі збройної агресії російської федерації в районі с.Широке Баштанського району Миколаївської області, смерть пов`язана із захистом Батьківщини. Даний факт підтверджується також копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2022 (а.с.7).

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.07.2023, матері загиблого ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та синові ОСОБА_3 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 2/4 частини 15000000, сумі 7500000 грн у рівних частках кожному (а.с.15).

Позивач зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_10 про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_7 , як цивільній дружині (а.с.16).

Із показань допитаних в судовому засіданні свідків сторони позивача, не встановлено ознак, властивих для проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача ОСОБА_6 та загиблого ОСОБА_7 ..

Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 після розірвання шлюбу (рішення Нововолинського міського суду від 13.12.2021, яке набрало законної сили 13.01.2022) спільно не проживали, з 26.02.2022 ОСОБА_7 був призваний на військову службу під час мобілізації, яку проходив до дня загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми матеріального права.

Згідно з частин 2, 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами 1, 2 ст. 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як було встановлено судом та зазначено вище, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано рішенням Нововолинського міського суду від 13 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 13 січня 2022 року.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки саме як членів сім`ї.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) і зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)». Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати у сукупності всі ознаки, які притаманні наведеному визначенню.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.

Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) зазначено, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

Факт періодичних віїздів позивача до місця служби ОСОБА_7 , проведення там вільного часу, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, в тому числі на одноосібний її відпочинок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 759/17492/18, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20)

Показання свідків, на підтвердження обставин, в тому числі, відомих їм зі слів позивача та покійного ОСОБА_7 , спільні фотографії з місця проходження військової служби ОСОБА_7 , зокрема під час доправлення туди позивачем волонтерської допомоги війську, висловлювання намірів про реєстрацію шлюбу, короткочасні зустрічі, романтичні побачення, не можуть слугувати підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 13.01.2022 по 27.07.2022.

Тому суд вважає, що спільні фотознімки самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами в період з 13.01.2022 по 27.07.2022 склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Реєстрація місця проживання загиблого ОСОБА_7 та позивача за однією адресою, за доведеності належними доказами, факту непроживання там останнього з грудня місяця 2021 року і по день його смерті, не може свідчити про спільне проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, як чоловіка і дружини.

Крім того, слід зазначити, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції на дату смерті військовослужбовця). За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у редакції на дату смерті військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону № 2011-XII. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

На момент смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 діяла редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII, яка передбачала право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, до яких ОСОБА_6 на момент смерті ОСОБА_7 не відносилась.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про недоведеність факту проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 13 січня 2022 року до дня загибелі ОСОБА_7 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати залишаються за позивачем.

При ухваленні рішення суд не вирішував питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із заявленням представником позивача про намір подання ним доказів про витрати на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, на підставі ст. 3, ст. 74 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_29 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 13 січня 2022 року до дня загибелі ОСОБА_7 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відпвідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 ;

Представник відповідача ОСОБА_1 : адковат Свередюк Юлія Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_6 ;

Третя особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: пр-т Повітряних сил України,6, м. Київ, 03168.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , юридична адреса: АДРЕСА_7 .

Головуючий підпис О. Р. Ференс-Піжук