Ухвала суду № 140535195, 12.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 761/28076/26

Провадження № 2/209/3848/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 Акціонерне товариства «Акцент-Банк», через свого представника Омельченко Є.В. звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» несанкціонований овердрафт за договором про надання платіжних послуг №б/н від 23.07.2019 у розмірі 13078,95 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2026 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Кам`янського за підсудністю.

Перевіривши позовну заяву, суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановив, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В силу ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором про надання платіжних послуг № б/н від 23.07.2019 у розмірі 13 078,95 грн, яка, за твердженням позивача, виникла внаслідок утворення несанкціонованого овердрафту.

Водночас, зі змісту документів, долучених до позовної заяви та поданих через підсистему «Електронний суд», убачається, що анкета-заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписані АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 .

Окрім цього, розрахунок заборгованості, виписка за картковим рахунком, довідки про встановлені ліміти та про картки, також оформлені на ім`я ОСОБА_2 , яка не зазначена відповідачкою у цій справі.

Отже, відомості, наведені в долучених до позовної заяви документах, не узгоджуються з відомостями про особу відповідачки, зазначену в позовній заяві, та не дають можливості встановити, яким чином ці документи стосуються заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 .

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити викладені в позовній заяві обставини щодо виникнення заборгованості саме у відповідачки та привести долучені документи у відповідність до заявлених позовних вимог, надавши документи, які стосуються правовідносин, на яких ґрунтується позов, або належним чином пояснивши зв`язок уже долучених документів із предметом спору.

Зазначене має значення для перевірки відповідності позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України щодо викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують ці обставини, та долучення відповідних документів.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3328,00 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Позивачами у позовній заяві заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.

Отже, при зверненні до суду із вказаним позовом, позивач мав би сплатити судовий збір в розмірі 2662,40 грн (3328 грн* застосовується коефіцієнт 0,8,)

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2662,40 грн, однак до позовної заяви долучено квитанцію №1782829575 від 30.06.2026 про сплату судового збору у сумі 5324,8000 грн за позовом АТ А-Банк, справа №904/2466/26, Господарський суд Дніпропетровської області.

Долучена представником позивача квитанція №1782829575 від 30.06.2026 про сплату судового збору, жодним чином не підтверджує сплату судового збору за подання даної позовної заяви.

Відтак, долучена представником позивача до позовної заяви квитанція №1782829575 від 30.06.2026 про сплату судового збору на суму 5324 грн. 8000 коп. не може бути прийнята судом, оскільки вказаний судовий збір сплачений за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області за іншою справою.

Доказів того, що представником позивача сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви до Шевченківського районного суду міста Києва в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн., про що до суду надати відповідний платіжний документ або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд міста Кам`янського (назва суду, де розглядається справа).

Разом із цим, якщо позивачем АТ «Акцент-Банк» під час подання позовної заяви до Шевченківського районного суду міста Києва було сплачено судовий збір, позивачу необхідно надати суду на виконання вимог цієї ухвали документ, що підтверджує його сплату, оскільки в матеріалах справи, які надійшли до Дніпровського районного суду міста Кам`янського після передачі за підсудністю, такий документ відсутній.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а також підтвердження сплати судового збору.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Залишення позовної заяви без руху саме по собі не свідчить про обмеження права на доступ до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, у рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27) та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки за своєю природою це право потребує регулювання державою, яке може змінюватися в часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали суду, виправити недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній її частині, відповідно до вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА