Постанова № 14053448, 17.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-46685/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Дігтярь Л.А.,

представника відповідача - Крицький Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ПЕС" закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона №64"до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання недійсною вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2009 року Дочірнє підприємство "ПЕС" закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона №64" (надалі по тексту - ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту - ДПІ у м. Полтаві)про визнання недійсною першої податкової вимоги № 1/1087 від 29.07.2009 року на суму 666 495, 30 грн.

12 жовтня 2009 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсною другої податкової вимоги №2/1314 від 18.09.2009 року на суму 763 735,69 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року справи за вказаними адміністративними позовами об'єднанні в одне провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ДПІ у м. Полтаві 17.08.2009 року було надіслано на його адресу першу податкову вимогу № 1/1087 від 29.07.2009 року, згідно якої за узгодженими зобов'язаннями сума податкового боргу становить 666 495, 30 грн. та що з 04.07.2009 року на його активи розповсюджується право податкової застави. 29.09.2009 року було надіслано другу податкову вимогу № 2/1314 від 18.09.2009 року на суму 763 735,69 грн. Вказані податкові вимоги вважає незаконними, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких винесені спірні податкові вимоги були оскаржені в адміністративному порядку до ДПІ у м. Полтаві, а в подальшому до суду. Податкове зобов"язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями, не набуло статусу податкового боргу, оскільки на час винесення спірних податкових вимог було неузгодженим. Таким чином перша та друга податкові вимоги винесені та направлені з порушенням норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та не можуть бути підставою для стягнення визначеного ними податкового боргу, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, як на думку позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, за змістом аналогічне викладеному у позові обгрунтуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням ДПА України від 15.07.2009 року скаргу позивача на виставлені йому податкові повідомлення-рішення залишено без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку оскарження. Тому, починаючи з 15.07.2009 року відповідні податкові зобов"язання вважаються узгодженими, а тому управлінням погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у м. Полтаві на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було виставлено першу та другу податкові вимоги, які були направлені позивачу.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Полтавський енергетичний союз" ЗАТ "ПМК-64" (ідентифікаційний код 30830044) 06.03.2000 року зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Державною податковою інспекцією в м. Полтаві на підставі акта перевірки № 2533/23-1/30830044 від 18.12.2008 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 13.01.2009 року, яким визначено ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" 447 960 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість та податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 13.01.2009 року, яким визначено ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" 559 936,5 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення № 0000032301/1 та № 0000022301/1 від 09.04.2009 року аналогічного змісту. За результатами розгляду повторної скарги, ДПА у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000032301/2 та № 0000022301/2 від 18.06.2009 року аналогічного змісту.

Рішенням ДПА України від 15.07.2009 року № 6787/6/25-0115 повторну скаргу ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском строку на оскарження рішення.

05 серпня 2009 року вказані податкові повідомлення-рішення ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" оскаржені до Полтавського окружного адміністративного суду та в той же день про судове оскарження податкових повідомлень-рішень позивач повідомив ДПІ у м.Полтаві, що доведено позивачем шляхом надання суду копії повідомлення із відміткою ДПІ у м.Полтаві з відповідною датою отримання.

Правомірність прийняття вищезгаданих податкових повідомлень-рішень не є предметом спору у даній адміністративній справі, оскільки вони були предметом розгляду у адміністративній справі 2а-46336/09/1670, до набрання законної сили рішенням у якій зупинялося провадження в даній справі. Постановою Полтавського окружного суду від 01.02.2010 року у задоволенні позовних вимог ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" про скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року дану постанову було залишено без змін та вона набрала законної сили.

29 липня 2009 року ДПІ у м. Полтаві прийнято та направлено ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" першу податкову вимогу № 1/1087 на загальну суму 666 495,30 грн., яка отримана позивачем 17.08.2009 року.

18.09.2009 року ДПІ у м. Полтаві прийнято та направлено ДП "ПЕС" ЗАТ "ПМК-64" другу податкову вимогу № 2/1314 на загальну суму 763 735,69 грн., яка отримана позивачем 29.09.2009 року.

Позивач оскаржував вказані податкові вимоги до суду, посилаючись на протиправність їх винесення з огляду на те, що на час виставлення податкових вимог відповідні податкові зобов"язання були неузгодженими, як на його думку, та не набули статусу податкового боргу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи дії відповідача на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпукту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин, надалі по тексту - Закон 2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 5.2.3 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З урахуванням наведених норм закону та виходячи з матеріалів справи, податкові зобов"язання позивача набули статусу узгоджених 15.07.2009 року, тобто в день закінчення процедури адміністративного оскарження. Граничний строк сплати цих зобов"язань настав 25.07.2009 року, а вже 29.07.2009 року відповідачем було виставлено першу податкову вимогу. Таким чином суд приходить до висновку про те, що перша податкова вимога була сформована і виставлена відповідачем у відповідності до чинного законодавства.

Що ж стосується другої податкової вимоги, то вона була сформована та направлена позивачу 18.09.2009 року, тобто вже після початку судового оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень (з позовом платник податку звернувся до суду 05.08.2009 року). Тобто на час виставлення другої податкової вимоги суд вважає, з огляду на вищенаведений абзац 6 підпункту 5.2.3 пункту 5.2 статті 5 Закону 2181, що відповідні податкові зобов"язання втратили статус узгоджених.

Таким чином суд приходить до висновку, що друга податкова вимога ДПІ у м. Полтаві була прийнята та виставлена позивачу з порушенням вимог Закону 2181.

У судовому засіданні представник відповідача погодився із твердженням про втрату податковим зобов"язанням статусу узгодженого та статусу податкового боргу на час виставлення другої податкової вимоги. Однак пояснив, що у податкового органу відсутній законодавчо встановлений механізм відкликання податкових вимог. Проте на даний час спірні податкові вимоги фактично скасовані, оскільки суми податкового боргу, які ними вимагаються до сплати, зняті з оперативного обліку як узгоджені та перенесені на зворотній бік облікової картки цього платника, на підтвердження чого надав витяги з облікових карток позивача по податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість.

Дослідженням змісту облікових карток встановлено, що ДПі м.Полтави на час прийняття рішення у даній справі зняла з обліку та правомірно не обліковує податковий борг позивача, про сплату якого були виставлені оскаржувані податкові вимоги.

З цього факту суд робить висновок про те, що на час прийняття рішення у справі порушення будь-яких прав та інтересів позивача з боку ДПІ у м.Полтаві відсутнє, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність своїх дій та рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков