Постанова № 14053347, 28.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. № 2а-11989/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостецького Н.В.

при секретарі Луценко Ю.С.

з участю представників:

від позивача Дубик В.Я.

від відповідача Кармелюк Т.Б.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Буддеталь»звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 від 07.12.2010 року та №0003102300/0/29293 від 07.12.2010 року, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю виданих оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь, оскільки позивач нікчемних правочинів не укладав, послуги по будівництву ним було отримано в дійсності та в подальшому передано обєкт будівництва замовнику.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав додаткові докази, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмове заперечення, у якому викладені обставини, зазначені в акті перевірки, позовні вимоги заперечує з підстав укладення позивачем з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»нікчемного правочину.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У період з 11.11.2010р. по 17.11.2010р. відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Буддеталь»з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»та 22.11.2010р. складено акт перевірки №1828/326/23-118/13815577.

За наслідками перевірки відповідачем 07.12.2010р. предявлено податкове повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 371681,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 148672,4 грн., разом 520353,4 грн. та №0003102300/0/29293, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 297345,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 148672,5 грн., разом 446017,5 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Буддеталь» порушило п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2009 року на суму 371681 грн., та п.п. 7.4.1, п.п. .7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму 297345 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є проведена ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірка ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(контрагента позивача). Вході зазначеної перевірки було встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з серпня 2008 р., по травень 2010 року, які підпадають під визначення ст..3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість», а також встановлено, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»вчинялися правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий. Крім цього, перевіряючим органом було встановлено, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»станом на 14.10.2010 р. не звітує перед податковим органом, останній звіт у ДПІ у Печерському р-ні м.Києва подано у березні 2010 року. Також у акті перевірки вказано про порушення кримінальної справи стосовно ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»та про пояснення свідка ОСОБА_3, який стверджував, що фактичного відношення до функціонування ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»він не мав, хоч і був директором зазначеного товариства.

Враховуючи наведене відповідач при проведенні перевірки ТзОВ «Буддеталь»дійшов висновку про завищення валових витрат за період 2009 рік на суму 1486724 грн. Крім цього відповідачем встановлено неповноту декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, а саме заниження такої сплати на суму 371681 грн., а також про завищення податкового кредиту за період грудень 2009 року на суму 297345 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, між позивачем (забудовником) та акціонерним банком «Трансбанк» (управителем) було укладено генеральний договір від 15.05.2007 року, згідно якого забудовник зобовязується організувати будівництво за кошти управителя, згідно затвердженого проекту, 6-8-12 поверхового будинку за адресою м.Львів, вул.. Караджича, 29.

Відповідно до ст. 838 Цивільного Кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників).

Частиною 2 ст. 319 Господарського кодексу України передбачено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Виконуючи функції забудовника, позивач (замовник) 10.11.2009 року укладав з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) договір №10/1, за яким підрядник зобовязується виконати загально будівельні роботи на обєкті (6-8-12 поверховий будинок за адресою м.Львів, вул.. Караджича, 29) згідно переліку вказаного у додатку №1 договору. Загальна вартість робіт за договором становить 1784068,8 грн. у т.ч. ПДВ -297344,8 грн.

При цьому покликання відповідача на відсутність доказової бази щодо фактичного виконання субпідрядних робіт ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», твердження про безтоварність операцій спростовується тим, що отримані від ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»субпідрядні роботи були в подальшому реалізовані АКБ «Трансбанк»відповідно до Договорів, що стверджується Актом перевірки.

В грудні 2009 року позивач перерахував на рахунок ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»кошти на виконання робіт за договором підряду у розмірі 961152,55 грн (в т.ч. ПДВ 160192,09 грн.), 395830,45 грн (в т.ч. ПДВ 65971,74 грн.) та 85416,26 грн. (в т.ч. ПДВ 14236,04 грн.), про що свідчать платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668, передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. Акти приймання передачі робіт по зазначених вище договорах надані до перевірки, що відображено в акті перевірки, і підтверджують фактичне виконання субпідрядних робіт.

Позивач у березні 2010 року провів остаточний розрахунок з підрядником - ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»за договором підряду сплативши платіжним дорученням №403 від 24.03.2010 року решту договірної оплати в розмірі 341669,54 грн. (в т.ч. ПДВ 56944,92). Відтак покликання відповідача на те, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»не звітує з березня 2010 року не свідчить про те, що договір укладений між позивачем та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»був нікчемним, оскільки такий був укладений раніше та виконаний у повному обсязі.

Вартість виконаних ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»підрядних робіт на загальну суму 1784068,8 грн. в т.ч. ПДВ 297344,8 грн., повністю включені в акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року та довідку про вартість робіт за грудень 2009 року на загальну суму 5216504,84 грн. що були укладені між АКБ «Трансбанк»та забудовником ТзОВ «Буддеталь», оскільки будівництво здійснювалося позивачем за кошти та на замовлення АКБ «Трансбанк». Відтак, факт виконаних ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт з договором підряду № 10/1 від 10.11.2009 року стверджується Управителем ФФБ АКБ «Трансбанк», та відповідними документами актом та довідкою, що містяться в матеріалах справи.

Щодо факту порушення кримінальної справи проти посадових осіб ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ст.. 191 ч.5 КК України, то слід зазначити, що згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З врахуванням того, що органом державної податкової служби не представлено обвинувального вироку суду щодо посадових осіб ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» - допустимого доказу, у суду відсутні законні підстави вважати доведеним факт спрямованості правочину на порушення публічного порядку.

Крім цього судом встановлено, що згідно показів свідка ОСОБА_3- директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»він не заперечував існування відносин, що виникли між ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»та ТзОВ «Буддеталь».

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 283, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого Закону).

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 283, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Усі первинні документи по операціях з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 року, з чого вбачається, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп».

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки) передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

З урахуванням зібраних у справі доказів, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість (297345,00 грн.).

Судом також встановлено, що видані ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних правочинів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Тому та обставина, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» при його перевірці не надано документів в підтвердження операцій з позивачем, не може бути підставою для відповідальності позивача.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, та має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту, що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, за результатами проведеної виїзної документальної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (6,80 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 від 07.12.2010 року та №0003102300/0/29293 від 07.12.2010 року видані Державною податковою інспекції у Шевченківському районі м. Львова.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» (м. Львів вул. Шевченка, 80 код ЄДРПОУ 13815577) 6 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2011р.

Суддя Костецький Н.В.