Рішення № 140533106, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/13755/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн. на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2023 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі також - Закон № 1058-IV). Під час призначення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. Позивач стверджує, що починаючи з 01 березня 2024 року і надалі щороку відповідач був зобов`язаний провести індексацію його пенсії шляхом збільшення саме цього показника на коефіцієнти збільшення, установлені Кабінетом Міністрів України, а саме: з 01.03.2024 - на коефіцієнт 1,0796, з 01.03.2025 - на коефіцієнт 1,115, з 01.03.2026 - на коефіцієнт 1,121, проте відповідач цього не зробив.

Позивач зазначає, що 06 квітня 2026 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку (індексації) та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 і 1,121, однак листом від 05 травня 2026 року відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Саме з цією відмовою позивач і не погоджується.

Обґрунтовуючи позов по суті, позивач наполягає, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV та Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», регулюють одне й те саме коло відносин щодо щорічної індексації пенсійних виплат, але суперечать один одному: Закон приписує збільшувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, тоді як пункт 5 названого Порядку відсилає до показника станом на 01 жовтня 2017 року. На думку позивача, положення пункту 5 Порядку стосуються перерахунку, проведеного у 2019 році, і не можуть застосовуватися до пенсії, призначеної у 2023 році; ані стаття 42 Закону № 1058-IV, ані Порядок не містять застережень про те, що пенсії, призначені пізніше, індексуються виходячи з показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року.

Позивач також указує, що встановлення Кабінетом Міністрів України окремих (менших) коефіцієнтів збільшення для пенсій, призначених у різні роки, суперечить пункту 1 відповідних постанов, яким установлено єдиний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копію заяви до відповідача від 06.04.2026, копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026, розрахунки з матеріалів пенсійної справи, копію посвідчення учасника бойових дій та інші документи.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався (частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України). Суд при цьому наголошує, що неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову, а тому доводи позивача та наявні у справі докази перевірено судом самостійно на відповідність нормам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Особовий рахунок позивача відкрито 10 квітня 2023 року, пенсію призначено у 2023 році.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021 і 2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн. Ця обставина прямо підтверджена самим відповідачем та не є спірною.

З наданого відповідачем позивачеві рішення про перерахунок пенсії, копію якого долучено до матеріалів справи, вбачається, що позивачеві виплачується пенсія за віком, призначена на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; станом на 01 березня 2026 року відповідачем проведено черговий перерахунок пенсії, вид перерахунку - індексація заробітку (масовий). Позивач має статус учасника бойових дій.

06 квітня 2026 року позивач через представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії (зареєстрована за вхідним № 36127/Б-0400-26 від 07.04.2026), в якій просив здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115 і 1,121.

Листом від 05 травня 2026 року № 53816-36127/Б-01/8-0400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про таке.

З 01 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796; при цьому цей коефіцієнт застосовано послідовно до показника середньої заробітної плати у розмірі 3 764,40 грн (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). За результатами проведеного з 01.03.2024 перерахунку пенсії позивачеві встановлено доплату до пенсії відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 у розмірі 100,00 грн.

З 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8 913,83 грн). Разом з тим позивачеві на підставі підпункту 6 пункту 2 тієї самої постанови проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0345, унаслідок чого показник середньої заробітної плати збільшено з 12 236,71 грн до 12 658,88 грн.

З 01 березня 2026 року позивачеві проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 13 266,50 грн, обчисленого як 12 236,71 грн х 1,0345 х 1,048.

Отже, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 12 236,71 грн, який фактично враховано для обчислення пенсії позивача при її призначенні, відповідач не застосував коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115 і 1,121, установлені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року № 236 відповідно. Коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідач застосував не до цього показника, а до іншого - базового показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року у розмірі 3 764,40 грн, установивши позивачеві замість перерахунку щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100 грн; замість коефіцієнтів збільшення 1,115 і 1,121 відповідач застосував менші коефіцієнти - 1,0345 і 1,048 відповідно.

Суд звертає увагу на те, що відповідь на заяву позивача від 06.04.2026 надано у формі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 № 53816-36127/Б-01/8-0400/26, а не у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію. Такий лист має інформаційний характер, не є індивідуальним актом, який породжує для позивача самостійні правові наслідки і може бути скасований у судовому порядку, а лише фіксує відмову відповідача вчинити дії, про які просив позивач. З огляду на це предметом судового контролю в цій справі є саме дії (відмова) відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача, а не окремий індивідуальний акт; відповідно до цього сформульовано і позовну вимогу.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів у тій редакції, яка є чинною на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України). Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом. Частиною другою цієї статті визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 1058-IV у солідарній системі призначається, зокрема, така пенсійна виплата, як пенсія за віком.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV установлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць; К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Саме на підставі наведеної норми відповідач при призначенні позивачеві пенсії у 2023 році застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 і 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі також - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно з якою законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 цього Закону).

В силу вимог абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Згідно з абзацом третім частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV установлено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 встановлено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

За приписами абзацу другого пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за формулою К = ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50%) : 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках), а ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках). Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

У відповідності до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 зазначеного Порядку.

Абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом третім пункту 5 Порядку № 124 визначено, що пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку. Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший.

Отже, з 2019 року Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення такого показника.

З метою забезпечення проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів у 2020-2026 роках прийнято постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 № 251, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 № 236.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 № 251 установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; підпунктом 3 пункту 2 цієї постанови визначено, що передбачений цим пунктом перерахунок пенсій проводиться з 1 травня 2020 року.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 № 127 установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185 (далі також - Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови № 185 до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком № 124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 (далі також - Постанова № 209) з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення (перерахунку) їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; у 2022 році - 1,046; у 2023 році - 1,0345; у 2024 році - 1,023.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 № 236 (далі також - Постанова № 236) установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення (перерахунку) пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показників, які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061; у 2023 році - 1,048; у 2024 році - 1,036; у 2025 році - 1,024.

Відтак, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який враховувався для обчислення пенсії та який не є сталим.

Разом з тим абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме станом на 01 жовтня 2017 року (3 764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку, і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать статті 42 Закону № 1058-IV.

Таким чином, положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 (провадження № К/990/4755/25), досліджуючи правовідносини, що є подібними до спірних, сформував такі правові висновки:

«92. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

93. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

У тій самій постанові Верховний Суд, застосовуючи наведені норми права, констатував, що орган пенсійного забезпечення, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та встановивши особі щомісячну доплату до пенсії у фіксованому розмірі замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 і 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що наведені висновки Верховного Суду сформульовані у справі, фактичні обставини якої є подібними до обставин цієї справи, а тому підлягають врахуванню при вирішенні спору.

Наведене узгоджується і з принципами загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, закріпленими у частині першій статті 7 Закону № 1058-IV. Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення такого страхування полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі; умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України, що забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та передбачає, що пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

Визначення підзаконним актом єдиної для всіх пенсіонерів базової розрахункової величини у вигляді показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року, до якого застосовуються коефіцієнти збільшення, нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін - і не узгоджується з наведеними принципами, оскільки позбавляє індексацію зв`язку з тим заробітком, з якого фактично обчислено пенсію конкретної особи.

Суд також ураховує, що особа, якій пенсію призначено з урахуванням визначеного законом показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, має обґрунтоване (легітимне) очікування щодо щорічного збільшення саме цього показника у порядку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Дотримання принципу правової визначеності вимагає, щоб установлені законом умови перерахунку пенсії не змінювалися підзаконним регулюванням у бік звуження обсягу набутого особою права.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України, закону України або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

Застосовуючи наведене правове регулювання до встановлених у цій справі обставин, суд виходить з того, що середній заробіток за три попередні роки, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 при її призначенні у 2023 році, становив 12 236,71 грн (за 2020, 2021 і 2022 роки), а отже саме цей показник, як складова пенсії, є базою для його збільшення на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV на відповідні коефіцієнти збільшення.

Пенсію позивачеві призначено за зверненням, яке надійшло до відповідача у 2023 році, тобто по 31 грудня включно року, що передує кожному з років, у яких проводилися спірні перерахунки (2024, 2025 і 2026), а сама пенсія обчислена відповідно до Закону № 1058-IV. Отже, пенсія позивача відповідає умовам, визначеним пунктами 2 і 3 Порядку № 124, і підлягала перерахунку у зв`язку з індексацією у кожному із зазначених років.

З огляду на це протягом спірного періоду пенсія позивача підлягала індексації із застосуванням відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, і такі коефіцієнти мали застосовуватися послідовно (кумулятивно): з 01 березня 2024 року - коефіцієнт збільшення 1,0796, установлений пунктом 1 Постанови № 185; з 01 березня 2025 року - коефіцієнт збільшення 1,115, установлений пунктом 1 Постанови № 209; з 01 березня 2026 року - коефіцієнт збільшення 1,121, установлений пунктом 1 Постанови № 236.

Натомість, як установлено судом, відповідач застосував коефіцієнт збільшення 1,0796 не до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 12236,71 грн, який враховано для обчислення пенсії позивача, а до базового показника станом на 01 жовтня 2017 року у розмірі 3 764,40 грн, обмежившись щомісячною доплатою до пенсії у розмірі 100 грн, а замість коефіцієнтів збільшення 1,115 і 1,121, установлених пунктом 1 Постанови №209 і пунктом 1 Постанови № 236, застосував менші коефіцієнти - 1,0345 і 1,048 відповідно.

Такі дії відповідача не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а тому є протиправними, оскільки право позивача на отримання належного розміру пенсійного забезпечення було порушене, у тому числі шляхом невжиття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заходів для приведення розміру пенсії позивача у відповідність до вимог чинного законодавства.

Належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача у цій справі є визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115 і 1,121 та зобов`язання відповідача усунути виявлене порушення шляхом здійснення індексації і перерахунку пенсії позивача з послідовним збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 12 236,71 грн на зазначені коефіцієнти.

Питання про додержання позивачем строку звернення до адміністративного суду у цій справі не виникає. Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивач дізнався з листа від 05 травня 2026 року, а позовну заяву подано у травні 2026 року, тобто в межах установленого строку; перерахунок і виплату пенсії позивач просить провести з 01 березня 2026 року.

Суд враховує, що позивач визначив початок періоду, за який просить провести перерахунок та виплату пенсії, - з 01 березня 2026 року, і відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Тому перерахунок і виплата пенсії підлягають здійсненню саме з 01 березня 2026 року з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини перша і друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01 березня 2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 (з 01 березня 2024 року), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 (з 01 березня 2025 року), та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 (з 01 березня 2026 року), і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова