Рішення № 140532855, 13.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Справа № 917/1757/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/1757/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший енергетичний оператор", вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38/1, м. Київ, 01014

до відповідача Кременчуцької гімназії №8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Тараса Бульби, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

про стягнення 2 535,03 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший енергетичний оператор" до Кременчуцької гімназії №8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення заборгованості за договором №241/8/ПОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2024 року у розмірі 2 535,03 грн за актом №ПЕО00001430 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2025 р. від 31.12.2025 р. (вх. № 1821/26).

Ухвалою від 07.09.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.09.2026 року від Кременчуцької гімназії №8 Кременчуцької міської ради надійшла заява (вх. №12069), в якій вказано, що Кременчуцька гімназія №8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повністю визнає позовні вимоги Позивача у справі № 917/1757/26 в повному обсязі. Визнання позову є добровільним, свідомим та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач просив прийняти заяву Кременчуцької гімназії №8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший енергетичний оператор" у справі № 917/1757/26 у повному обсязі.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (далі - Позивач, Постачальник) та Кременчуцькою гімназією № 8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Відповідач, Споживач) укладений договір № 241/8/ПОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2024 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник).

Згідно з п.2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію (код товару згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар, електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Як передбачено п.2.3. Договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 50 400 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, загальна сума цього Договору встановлюється залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно Актів приймання-передачі, але не може більшою 407 877,81 грн., в тому числі ПДВ (67979,64 грн.).

Відповідно до п.5.2. та п.п.5.2.1. Договору, Сторони домовились, що фактична ціна за одиницю Товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення місяця постачання відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору та змінюється порівняно з ціною за одиницю Товару, встановленою на момент укладення Договору або за попередній місяць постачання, шляхом внесення змін до цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання Сторонами відповідних актів приймання-передачі Товару згідно з п.5.4. Договору, які мають силу додаткових угод до Договору, або шляхом укладання додаткових угод до договору.

Договірна ціна за одиницю Товару (далі - Договірна ціна за одиницю чи Цпроп) є ціною одиниці Товару, що включає в себе п`ять складових і розраховується Постачальником при поданні пропозиції за формулою Цпроп = (Цплан*К +Тпер+ М)*1,2, де: 1) «Цплан» - середньозважена ціна РДН, що встановлюється для підписання Договору на рівні середньозваженої ціни на РДН ОЕС за повний місяць перед оголошенням закупівлі, з обов`язковим урахуванням індикатора діапазону можливого коливання ціни в періоді проведення процедури закупівлі плюс дев`ять цілих сорок п`ять сотих відсотків, заокруглена до п`яти значущих знаків. Замовник (Споживач) встановлює величину цього індикатора однакову для всіх Учасників (Постачальників); 2) коефіцієнт«К», який враховує регульовані та фіксовані платежі, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, операційні видатки, адміністративні видатки, постійні витрати постачальника на ринку електричної енергії, обслуговування і покриття небалансів електричної енергії (фіксована величина у розмірі 1,02); 3) відповідний діючий тариф на передачу електричної енергії «Тпер» та 4) фіксована маржа Постачальника (М), яка вираховується, виходячи із розміру пропозиції постачальника згідно з п. 5.2.2. Договору та не може мати від`ємне значення.; 5)1,2 - математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ-20 %).

Надання постачальником пропозиції з від`ємною величиною «М», або/та з іншими, ніж визначені даним підпунктом значеннями «Цсз», «К» «Тпер» чи ПДВ, буде розцінюватися як відмова Постачальника від укладання договору на умовах, визначених Замовником (Споживачем) у запиті пропозицій постачальників (згідно підпункту 2 пункту 64 Постанови №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» від 14.09.2020 року зі змінами).

Як передбачено п.п.5.2.3. Договору, фактична ціна за одиницю для цілей п. 5.3 Договору та всі її складові встановлюються в Акті приймання-передачі Товару за розрахунковий період (місяць поставки) або в укладених сторонами додаткових угодах до Договору. Згідно з п.5.3. Договору, Фактична ціна поставки за одиницю Товару без ПДВ за відповідний розрахунковий період визначається, при цьому, за наступною формулою:

Цфакт = Цсз*К+Тпер+ М, де:

Цфакт - фактична ціна за одиницю Товару за відповідний розрахунковий місяць, грн. без ПДВ.

Цсз - середньозважена ціна РДН ОЕС за розрахунковий період (календарний місяць). Середньозважена ціна на РДН обраховується згідно з даними АТ «Оператор ринку» (сайт https://www.oree.com.ua) за результатами розрахункового періоду (календарний місяць) грн./кВт*год без ПДВ. Визначення середньозваженої ціни на РДН здійснюється по об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України);

К - коефіцієнт, який враховує регульовані та фіксовані платежі, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, операційні видатки, адміністративні видатки, постійні витрати постачальника на ринку електричної енергії, обслуговування і покриття небалансів електричної енергії - фіксована величина у розмірі 1,02;

Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, який діє для розрахункового періоду (календарний місяць)що визначається відповідними рішеннями НКРЕКП;

М - маржа постачальника, яка фіксується в Додатку 2 до Договору за результатами подання пропозиції Постачальником вирахувана згідно п. 5.2.2. Договору. Ця величина є незмінною протягом всього строку дії Договору.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю Товару згідно з п. 5.3 Договору здійснюється в письмовій формі.

Сторони погодили що зміна ціни за одиницю Товару відбувається шляхом підписання Сторонами Акту приймання передачі Товару, що підтверджує поставку Товару за розрахунковий період постачання Товару.

Датою внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару відповідно до умов Договору є дата погодження та підписання обома Сторонами відповідного Акту приймання-передачі на партію Товару за розрахунковий період, а у випадку, якщо відповідний акт підписується Сторонами в різні дні, датою підписання Акту є дата підпису Сторони, яка підписала наведений Акт останньою. Наведений порядок внесення змін до Договору є для Сторін належним, допустимим та прийнятним щодо зміни ціни за Договором, та не потребує обов`язкового оформлення таких змін шляхом укладення Додаткової угоди. При цьому, сторони мають право викласти відповідні зміни ціни за одиницю Товару шляхом укладення додаткових угод до Договору.

Сторони домовилися, що визначена і змінена за результатами розрахункового періоду (місяця постачання) ціна за одиницю постачання Товару, застосовується до відносин між Сторонами, які виникли до укладення Акту приймання-передачі або додаткової угоди, а саме з першого дня постачання товару в такому розрахунковому періоді.

Згідно з п.5.6. Договору, Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються виключно на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У відповідності з п.5.7. Договору, оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом строку зазначеного у комерційній пропозиції. Як передбачено розділом Комерційної пропозиції «Терміни оплати», яка є Додатком 2 до Договору, Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника.

Пунктом 6.1. Договору Сторони також погодили, що документообіг між Сторонами може здійснюється одним з таких способів: - або у вигляді електронного документа з накладенням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки (за наявності); - або у паперовому вигляді на паперовому носії.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.12.2025 по 31.12.2025 Постачальником було передано у власність Споживача електричної енергії за Договором у загальному обсязі 5 223 кВт/год., загальною вартістю 50 321,24 грн., що підтверджується актом № ПЕО00001429 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2025 від 31.12.2025 та актом № ПЕО00001430 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2025 від 31.12.2025, які були підписані сторонами (арк. справи 7-8).

При цьому Акт № ПЕО00001429 був оплачений Споживачем в повному обсязі. Враховуючи наявну переплату Споживача в розмірі 95,20 грн., така переплата була зарахована в рахунок погашення заборгованості за Актом № ПЕО00001430, таким чином заборгованість за актом № ПЕО00001430 прийняття передавання товарної продукції за грудень 2025 від 31.12.2025 склала суму в розмірі 2 535,03 грн. (2 630,23 грн. (вартість переданої електроенергії згідно Акту № ПЕО00001430) - 95,20 грн. (наявна переплата Споживача за іншими періодами постачання)).

Між Позивачем та Відповідачем також був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2025 - 01.07.2026, який підтверджує наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі 2 535,03 грн. (арк. справи 9).

Отже, матеріалами справи підтверджуються та не спростовується сторонами, що протягом дії Договору Постачальник належним чином виконав свої зобов`язання щодо постачання електричної енергії у власність Споживачу.

Відповідач не розрахувався з Позивачем за отриманий обсяг електричної енергії в повному обсязі чим створив заборгованість в розмірі 2 535,03 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Відповідач у своїй заяві визнав в повному обсязі позовні вимоги Позивача.

На підставі статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Загальні положення про договір визначені статям 626-637 Цивільного кодексу України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 Цивільного кодексу України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (с).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

В розрізі встановлених за матеріалами справи обставин, судом з`ясовано, що позивачем, як постачальником, було виконано всі свої зобов`язання за договором, що зумовлює виникнення у відповідача, як споживача, зустрічного обов`язку сплати грошових коштів за поставлену електричну енергію, в порядку і на умовах, визначених договором.

Однак, відповідач повну оплату за поставлену електроенергію у грудні 2025 року не здійснив, доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 2 535,03 грн. матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (у період, який вказано позивачем), а відтак порушив договірні зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 2 535,03 грн.

Разом з тим, до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі в розмірі 2 535,03грн. Як вже зазначено вище, по даній справі судом було встановлено факти та правові норми, у сукупності зі змісту яких мають місце законні підстави для задоволення позову.

У пункті 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З наведеного вбачається, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, в основу судового рішення не може бути покладено лише факт визнання позову відповідачем, без дослідження при цьому обставин справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17)).

Отже, з огляду на попередні висновки щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у розмірі 2 535,03 грн., суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє його.

Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача, а саме судовий збір у розмірі 50% у зв`язку із визнанням позову.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі вище зазначеного, враховуючи направлення Відповідачем заяви про визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у зв`язку із визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Разом з цим суд звертає увагу позивача, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір», передбаченого Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 128, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кременчуцької гімназії № 8 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24827827, юридична адреса: 39610, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ ТАРАСА БУЛЬБИ, будинок 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (код ЄДРПОУ 41009874, юридична адреса: 01014, місто Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2; оф 38/1) 2 535,03 грн. заборгованості за отриману електричну енергію за договором № 241/8/ПОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2024 року, а також 1 331,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (код ЄДРПОУ 41009874, юридична адреса: 01014, місто Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2; оф 38/1) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1 331,20 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 677 від 27.08.2026 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 13.10.2026.

Суддя Тимощенко О.М.