Рішення № 140531684, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/7994/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у судовому засіданні

справу № 910/7994/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню

За участю представників:

від позивача Андрущенко Д.С.

від відповідача Журавель О.В.

від третьої особи Мартиненко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГООБЛІК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (відповідач) про визнання такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 на суму 673 671,00 грн, наданої банком-гарантом Акціонерним товариством "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" на забезпечення зобов`язання принципала Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" за договором № 2101000101 від 21.01.2021.

Ухвалою від 07.07.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, а також встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

13.07.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (сформована в підсистемі "Електронний суд" 11.07.2026).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 06.08.2026, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ".

29.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позов.

05.08.2026 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

06.07.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 06.08.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.08.2026.

14.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 27.08.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

17.09.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 17.09.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2026.

У судовому засіданні 24.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також заперечення на позовні вимоги об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі за текстом - «ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»», «Відповідач», «Замовник») та Приватним акціонерним товариством «Енергооблік» (далі за текстом - «ПрАТ «Енергооблік»», «Позивач», «Підрядник») було укладено Договір № 2101000101.

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу, що подається на АГНКС) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором згідно з Договірною ціною (Додаток № 2) становить: 13 473 419,99 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2 245 570,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 425 календарних днів з дати підписання Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною (з урахуванням внесених Додатковою угодою № 3 від 29.11.2021 змін).

Відповідно до п. 4.4 Договору місце виконання Робіт (надалі - Об`єкти): АГНКС ПП «Будінвестцентр» (ГРС Горішні Плавні, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 84в); ГРС Кобеляки (вихід АГНКС) (Кобеляцький район, с. Кунівка, вул. Кобеляцька, 1); АГНКС ТОВ «Кредо» (Уманський район, с. Собківка, Черкаська обл., вул. Гагаріна, 7); АГНКС ТОВ «Кременчукавтогаз» (Кременчуцький район, с. Рокитне, вул. Великокохнівська, 3); ГРС-2 м. Кропивницький (вихід на АГНКС-2, АГНКС-3) (м. Кропивницький, вул. 40- річчя Перемоги, 211).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п.п. 7.3.1 Договору Підрядник зобов`язаний виконати Роботи якісно та у встановлені Графіком виконання робіт строки (Додаток № 3), відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Пунктом 10.9.6 Договору закріплено домовленість про те, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках, передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) Підряднику або банку-гаранту, у разі надання Підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі. Повернення забезпечення виконання Договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка - гаранта. Моментом належного виконання зобов`язання Замовника щодо повернення оригіналу Гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) Замовника.

Згідно з Календарним Графіком виконання робіт (Додаток № 3 до цього Договору із внесеними змінами): граничний термін виконання робіт щодо «Обстеження, розробка робочої документації, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації», відповідно до п. 1 графіка виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), становить 120 календарних днів з дати підписання Договору, тобто до 21.05.2021; граничний термін виконання робіт щодо «Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи», відповідно до п. 2 графіка виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), становить 360 календарних днів з дати підписання Договору, тобто до 16.01.2022; граничний термін виконання робіт щодо «Пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації», відповідно до п. 3 графіка виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), становить 425 календарних днів з дати підписання Договору, тобто до 22.03.2022.

Як вказує позивач у позові та що не заперечується відповідачем під час розгляду даної справи, 29.06.2023 між сторонами було підписано Акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт, яким були прийняті останні виконані роботи за Договором № 2101000101. Тобто станом на 29.06.2023 Позивач фактично завершив виконання робіт за Договором та передав їх результат Замовнику.

ПрАТ «Енергооблік» було надано банківську гарантію № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами). Банком-гарантом виступає Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ".

Позивач забезпечував продовження строку дії банківської гарантії №25160/20-ГВ від 15.01.2021.

Зокрема, Зміною № 1 від 03.11.2021 строк дії банківської гарантії було продовжено з 23.03.2022 до 24.05.2022 включно. У подальшому, Зміною № 3 від 26.12.2022 строк дії гарантії було продовжено з 31.12.2022 до 30.06.2023 включно, а Зміною № 4 від 20.06.2023 року - з 30.06.2023 до 31.08.2023 включно.

27.06.2023 Позивач отримав від АТ «Банк інвестицій та заощаджень» повідомлення про вимогу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо сплати 673 671,00 грн за банківською гарантією № 25160/20-ГВ.

28.06.2023 ПрАТ «Енергооблік» направило на адресу Відповідача лист вих. № 0628, в якому заперечило проти вимоги про сплату банківської гарантії.

У зазначеному листі Позивач вказав, що зобов`язання за Договором фактично виконані, триває погодження та підписання решти актів здачі-приймання виконаних робіт, а Відповідач не навів конкретних обставин, у чому саме полягає невиконання або неналежне виконання зобов`язань Позивачем.

Позивач також зазначав, що у вимозі про сплату банківської гарантії відсутнє належне обґрунтування порушення основного зобов`язання. Саме лише формальне посилання на банківську гарантію не може замінити встановлення факту порушення Договору, вини Позивача, причинного зв`язку між діями Позивача та можливими негативними наслідками для Відповідача.

Банком до ПрАТ «ЕНЕРГООБЛІК» було направлено Повідомлення-вимогу про отримання ключованого SWIFT-повідомлення (вимоги) по банківській гарантії № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами) від Бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми.

Пересвідчившись, що Вимога бенефіціара (Swift-повідомлення) від 26.06.2023 становить належне представлення та на виконання умов банківської гарантії № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами), 09.07.2023 Гарантом було сплачено 673 671,00 грн на користь ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується копією платіжної інструкції № 667972 від 19.07.2023.

У подальшому, принципалом ПрАТ «Енергооблік» фактично сплачену гарантійну суму по банківській гарантії № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами) було відшкодовано Банку двома платежами, а саме: 28.07.2023 - 609 300,00 грн. та 31.07.2023 - 64 371,00 грн, що підтверджується Випискою по особових рахунках з 19.07.2023 по 31.07.2023.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Частиною першою ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина перша ст. 846 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами ст. 629 ЦК України.

Правовий інститут забезпечення виконання зобов`язання врегульований главою 49 ЦК України, яка передбачає спеціальні міри, що стимулюють боржника до належного виконання зобов`язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником. Оскільки заходи забезпечення виконання зобов`язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов`язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою-четвертою ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Умовами п. 3 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (у редакції, чинній на період дії гарантії) (далі - Положення № 639), визначено, що: 7) вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта сплатити кошти за гарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту; 8) гарантійний випадок - одержання банком-гарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; 9) гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; 11) належне представлення - представлення документів за гарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями.

Згідно з п. 13 розділу І Положення № 639 документи, оформлення яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями, створюються в електронному або паперовому вигляді та подаються в тому вигляді, у якому вони були створені. Паперові копії документів, використання яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями, засвідчуються в установленому законодавством України порядку. Учасники операцій за гарантіями обмінюються електронними документами або за допомогою системи S.W.I.F.T. з використанням міжнародних стандартів або визначають порядок обміну та засвідчення цих документів на договірних засадах з урахуванням вимог законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2023 Гарантом було сплачено грошові кошти в розмірі 673 671,00 грн на користь ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується копією платіжної інструкції № 667972 від 19.07.2023.

Крім того, згідно з умовами змін № 4 строк дії банківської гарантії встановлено до 30.08.2023.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 на суму 673 671,00 грн, у зв`язку з тим, що ним виконані зобов`язання за договором підряду.

Приписи частини першої ст. 15 ЦК України закріплюють за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, за висновками суду, позовна вимога про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, може бути належним способом захисту порушеного права лише до моменту здійснення оплати платежу за банківською гарантією.

У даному спорі заявлена вимога, задоволення якої не призведе до поновлення права позивача, оскільки оплата за банківською гарантією у розмірі 673 671,00 грн здійснена 19.07.2023, що підтверджується копією платіжної інструкції № 667972.

Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Разом з цим, відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Згідно з частиною першою ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання від бенефіціара (відповідача) листа Банк виконав письмову вимогу відповідача, що учасники справи не заперечують.

Таким чином, вимоги бенефіціара (відповідача) за спірною банківською гарантією виконані.

Частина перша ст. 568 ЦК України передбачає, що зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Тобто у даному випадку, оскільки Банк (гарант) виплатив відповідачу (бенефіціару) суму, на яку видано банківську гарантію, банківська гарантія № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами) є припиненою.

Крім того, строк дії банківської гарантії № 25160/20-ГВ від 15.01.2021 (зі змінами) припинився 31.08.2023.

Таким чином, визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, коли вона вже виконана перед бенефіціаром, строк дії якої закінчився, яка припинена в силу ст. 568 ЦК України, не відповідає належному та ефективному способу захисту прав позивача.

Зважаючи на викладене неправильно обраний позивачем неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Беручи до уваги те, що банківська гарантія є одностороннім правочином, вчиненим гарантом, особа, яка видала банківську гарантію - банк-гарант, повинна бути відповідачем у справі.

Суд відхиляє посилання позивача висновки у справі № 910/15430/24 між тими ж сторонами, в якій позовні вимоги були задоволені, оскільки у вказаній справі станом на момент звернення до суду та розгляду справи № 910/15430/24 банківська гарантія не була виконана та строк її дії не закінчився.

Суд врахував також висновки у справах № 910/527/24, № 910/3718/24, № 910/15510/24 за позовом ПрАТ «Енергооблік» до ТОВ «Оператор ГТС України» про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, в яких у позовних вимогах позивачу було відмовлено.

Відповідно до частини другої та третьої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта ст. 13 ГПК України).

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя О.Г. Удалова