Ухвала суду № 140531410, 12.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

12 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1232/22 (906/870/26)Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 818 503,69 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у межах справи № 906/1232/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік",-

за участю учасників судового процесу:

- від прокуратури: не з`явилися;

- від позивача: не з`явилися;

- від відповідача: арбітражний керуючий Самчук А.М. - ліквідатор (у режимі відеоконференції),-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа № 906/1232/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" (далі - ТОВ "Галактік", боржник, відповідач).

15.07.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла позовна заява заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради (далі - позивач, рада) до ТОВ "Галактік" про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 818 503,69 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (а.с. 2-42).

Ухвалою від 20.07.2026 господарський суд залишив без руху позовну заяву заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до ТОВ "Галактік" про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 818 503,69 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (а.с. 45-46).

22.07.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради надійшла заява від 22.07.2026 про усунення недоліків з додатками (а.с. 48-57).

Ухвалою від 24.07.2026 господарський суд прийняв до розгляду позовну заяву заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до ТОВ "Галактік" про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 818 503,69 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, відкрив провадження щодо її розгляду у межах справи про банкрутство ТОВ "Галактік", постановив розгляд справи № 906/1232/22 (906/870/26) здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 10.09.2026 о 14:30 год (а.с. 58-59).

10.08.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшов відзив ТОВ "Галактік" на позовну заяву від 10.08.2026 № 02-40/1692, підписаний ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самчуком А.М. (а.с. 72-76).

12.08.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від прокурора надійшла відповідь на відзив від 12.08.2026 № 53/3-3674вих-26 (а.с. 77-87).

13.08.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли заперечення ТОВ "Галактік" на відповідь на відзив від 13.08.2026 № 02-40/1694, підписані ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самчуком А.М. (а.с. 88-91).

13.08.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від Черняхівської селищної ради надійшла відповідь на відзив від 13.08.2026 з додатками (а.с. 92-107).

13.08.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від ТОВ "Галактік" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 13.08.2026 № 02-40/1695, підписане ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самчуком А.М. (а.с. 109-110).

08.09.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від прокурора надійшли заперечення від 08.09.2026 № 53/3-4034вих-26 (а.с. 112-122).

Ухвалою від 10.09.2026 господарський суд продовжив строк розгляду справи по суті; відклав розгляд справи по суті на 01.10.2026 о 10:00 год; прийняв клопотання ТОВ "Галактік" від 13.08.2026 за вих. № 02-40/1695 про залишення позовної заяви без розгляду та призначив його до розгляду у наступному судовому засіданні (а.с. 125-126).

30.09.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Галактік" про витребування доказів від 30.09.2026, підписане ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самчуком А.М. (а.с. 140-143).

Ухвалою від 01.10.2026 господарський суд продовжив строк розгляду справи по суті; відклав розгляд справи по суті на 12.10.2026 об 11:00 год; відклав розгляд клопотання ТОВ "Галактік" від 13.08.2026 за вих. № 02-40/1695 про залишення позовної заяви без розгляду; прийняв клопотання ТОВ "Галактік" про витребування доказів від 30.09.2026 та призначив його до розгляду в наступному судовому засіданні; запропонував прокурору та учасникам провадження у справі до 09.10.2026 надати письмові пояснення щодо цього клопотання за їх наявності (а.с. 151).

08.10.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від прокурора надійшли заперечення від 01.10.2026 № 53/3-4556вих-26 щодо клопотання про витребування доказів (а.с. 160-168).

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Оглянувши матеріали справи, враховуючи предмет та підстави позову, наявність вимог майнового та немайнового характеру, складність справи, необхідність дослідження великого обсягу матеріалів та розгляду питання витребування доказів, господарським судом вирішується питання щодо необхідності переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до положень частини 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (спрощеного або загального).

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною 6 статті 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Отже, суд вправі як за власною ініціативою, так і за клопотанням учасника справи постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (стаття 181 ГПК України).

Завданням підготовчого провадження, серед іншого, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Зазначене законодавче визначення підтверджує, що в окремих справах одними процесуальними заявами по суті спору та поданими разом з ними доказами (на власний розсуд) неможливо встановити всі обставини справи, та у разі невчинення як учасниками справи, так і судом, необхідних процесуальних дій, в подальшому виникнуть відповідні процесуальні наслідки (частина 1 статті 269, пункт 1 частини 1 статті 277, пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України тощо).

За викладеного, враховуючи значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, господарський суд дійшов висновку за власною ініціативою перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання, призначене на 12.10.2026 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням.

Щодо клопотання ТОВ "Галактік" від 13.08.2026 № 02-40/1695 про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 109-110) доводи учасників справи зводяться до такого.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначає, що прокурор здійснює представництво інтересів держави лише у випадках, коли їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган чи коли такий орган відсутній, а наявність підстав для представництва прокурор зобов`язаний обґрунтувати та довести в суді.

Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, відповідач зазначає, що прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду і не повинен замінювати компетентний орган, який може та бажає самостійно захищати інтереси держави. На думку відповідача, саме лише посилання прокурора на неналежне здійснення чи нездійснення такого захисту без підтвердження належними та допустимими доказами не є достатньою підставою для представництва.

ТОВ "Галактік" стверджує, що відповідно до матеріалів справи Черняхівська селищна рада не перебувала у стані бездіяльності, оскільки у відповідь на запит Коростишівської окружної прокуратури від 23.01.2026 № 53/3-325вих-26 вже 17.02.2026, тобто менш ніж через місяць, надала лист та власний розрахунок заборгованості ТОВ "Галактік" за спірним договором оренди. На думку відповідача, це свідчить про обізнаність ради щодо стану розрахунків з орендної плати, самостійне володіння відповідними даними та реальну можливість звернутися до суду з позовом.

Відповідач вказує, що повідомлення ради про відсутність заперечень щодо звернення прокурора до суду не є доказом її бездіяльності або неналежного здійснення захисту інтересів територіальної громади. Формальне погодження дій прокурора, на переконання відповідача, не є тотожним ані незнанню про порушення, ані неспроможності самостійно захищати інтереси територіальної громади, ані спливу розумного строку для звернення до суду. Стверджує, що матеріали справи не містять доказів того, що рада не могла чи не бажала самостійно звернутися з таким позовом, зокрема доказів відсутності фінансування для сплати судового збору, відсутності штатних юристів, відмови ради в задоволенні відповідного звернення, а прокурором таких обставин не наведено та не доведено.

Крім того, відповідач посилається на рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 (далі - рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025), яким, за його твердженням, визнано неконституційними приписи абзацу першого частини третьої та абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", на які посилається прокурор у цій справі. ТОВ "Галактік" також зазначає, що, за висновком Конституційного Суду України, участь прокурора в судових провадженнях поза межами кримінального провадження не повинна ставити під сумнів реалізацію конституційного права на судовий захист суб`єктів, яких це стосується, а прокуратура не повинна перетворюватися на альтернативного чи "універсального" представника органу, який спроможний, але не бажає самостійно звертатися до суду.

З огляду на наведене відповідач, зазначаючи, що встановлення відсутності підстав для представництва після відкриття провадження у справі має наслідком залишення позову без розгляду, просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України як підписану особою, яка не має права її підписувати.

Про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави та необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України відповідач заявляв також у відзиві від 10.08.2026 № 02-40/1692 (а.с. 72-76).

У запереченнях від 13.08.2026 № 02-40/1694 (а.с. 88-91) відповідач, посилаючись на рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025, визнав, що відповідні приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" формально продовжують діяти до 01.01.2027, однак зазначив, що правова позиція Конституційного Суду України підлягає врахуванню судом при тлумаченні оціночного поняття "неналежне здійснення захисту". Відповідач також зазначає, що у відповіді на відзив прокурор не навів додаткових доказів чи обставин, які підтверджували б неспроможність ради самостійно звернутися до суду, а тому вважає підстави для представництва недоведеними.

Черняхівська селищна рада у відповіді на відзив від 13.08.2026 (а.с. 92-107) заперечила проти доводів відповідача щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави та зазначила про необхідність відхилення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Позивач підтвердив, що питання судового захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах не було предметом його окремого звернення до суду, пояснивши це значним навантаженням в умовах воєнного стану, обмеженістю кадрових, організаційних і фінансових ресурсів, а також необхідністю спрямування бюджетних коштів на оборонні та соціальні потреби громади, через що, за твердженням позивача, сплата судового збору за позовом на суму понад 1,8 млн грн була об`єктивно ускладнена.

Позивач зазначив, що після отримання повідомлення прокурора від 23.01.2026 № 53/3-325вих-26 надав листом від 17.02.2026 № 02-11/495 документи та розрахунок заборгованості і повідомив про відсутність заперечень проти звернення прокурора до суду. На думку позивача, тривале невжиття судових заходів реагування за систематичної несплати орендної плати протягом 2022-2026 років утворює стан бездіяльності, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Крім того, позивач вважає, що господарський суд надав оцінку цим обставинам в ухвалі від 24.07.2026 про відкриття провадження у справі.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, у позовній заяві зазначив, що порушення інтересів держави полягає у користуванні ТОВ "Галактік" протягом тривалого часу земельною ділянкою комунальної власності без внесення плати за неї в обсязі та строки, передбачені договором оренди, внаслідок чого до бюджету територіальної громади не надходять кошти, а також у порушенні принципу раціонального використання земель. Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор визначив Черняхівську селищну раду, на території якої розташована земельна ділянка і яка є отримувачем плати за землю. За доводами прокурора, Черняхівська селищна рада, будучи обізнаною про порушення відповідачем умов договору оренди, заходів щодо стягнення заборгованості та розірвання договору в судовому порядку не вжила, а на повідомлення прокурора від 23.01.2026 № 53/3-325вих-26 листом від 17.02.2026 № 02-11/495 надала розрахунок заборгованості та повідомила, що не заперечує проти звернення прокурора до суду. Тривале незвернення ради до суду прокурор розцінює як неналежне виконання нею своїх повноважень, а її позицію - як відсутність намірів самостійно захищати порушені інтереси держави, тобто як бездіяльність.

У відповіді від 12.08.2026 № 53/3-3674вих-26 на відзив (а.с. 77-87) прокурор, заперечуючи проти доводів відповідача, серед іншого, не погодився з твердженнями про відсутність підстав для представництва інтересів держави. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постанову Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 914/1577/19, прокурор додатково зазначив, що у листі від 17.02.2026 № 02-11/495 Черняхівська селищна рада надала розрахунок заборгованості за період з грудня 2021 року по січень 2026 року, про намір самостійно вживати заходів щодо її стягнення не повідомила та послалася на відсутність коштів на сплату судового збору. На думку прокурора, обізнаність ради про зростання заборгованості протягом тривалого часу та незвернення до суду, зокрема і з лютого по липень 2026 року, свідчать про неналежне здійснення нею своїх повноважень і підтверджують наявність підстав для представництва.

Прокурор у запереченнях від 08.09.2026 № 53/3-4034вих-26 (а.с. 112-122) зазначає, що рішенням КСУ № 6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визнано неконституційними. Водночас, за доводами прокурора, висновки Конституційного Суду України у цьому рішенні свідчать, що участь прокурора в судовому процесі в інтересах держави відбувається на загальних засадах судочинства, з дотриманням принципів рівності сторін, змагальності та забезпечення права на судовий захист, гарантованих пунктами 1, 3 частини другої статті 129 та статтею 55 Конституції України. Прокурор наголошує, що Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності зазначеними приписами до 01.01.2027 та передбачив непоширення дії рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності. На підтвердження доводу про передчасність застосування зазначеного рішення як підстави для залишення позову без розгляду прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26.

Наявність виключного випадку для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує сукупністю обставин, зокрема тривалим безоплатним використанням відповідачем земельної ділянки промислового призначення, ненадходженням орендної плати до місцевого бюджету, неможливістю передання ділянки сумлінному надрокористувачу, наявністю значного суспільного інтересу у відновленні законності та поверненні земельної ділянки територіальній громаді, а також невжиттям Черняхівською селищною радою належних заходів судового захисту.

Крім того, прокурор посилається на наявність справи про банкрутство ТОВ "Галактік", що, на його думку, свідчить про неплатоспроможність відповідача, неможливість виконання ним договірних зобов`язань та неспроможність надалі раціонально використовувати спірну ділянку для потреб надрокористування, сплачувати орендну плату та створювати робочі місця. Прокурор також стверджує, що спірна земельна ділянка фактично використовується відповідачем для безоплатного зберігання готової продукції (каміння), що перешкоджає раді надати її у користування іншому надрокористувачу. На підтвердження цього прокурор посилається на те, що на виконання ухвали суду від 15.01.2026 у справі № 906/1232/22, якою ліквідатора зобов`язано провести огляд готової продукції боржника із залученням кредиторів, ліквідатор запрошував представників Черняхівської селищної ради для огляду цього майна на території Очеретянського родовища, розташованого на спірній земельній ділянці.

Суспільний інтерес у зверненні з позовом прокурор також пов`язує із запобіганням негативному впливу на навколишнє природне середовище внаслідок безгосподарності, посилаючись на конституційні гарантії охорони землі та природних ресурсів, статті 10, 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року".

Щодо бездіяльності компетентного органу прокурор, як і в позовній заяві, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначає, що дотримання ним порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та незвернення компетентного органу до суду протягом розумного строку після отримання повідомлення є достатнім аргументом для підтвердження підстав представництва. Також вказує, що неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці - діях та рішеннях, спрямованих на захист інтересів держави, які є неналежними.

Прокурор стверджує, що Черняхівська селищна рада знала про порушення з 2022 року, тобто з часу нарахування заборгованості, заявленої до стягнення. Крім того, зазначає, що ухвалою суду від 04.03.2025 у справі № 906/1232/22 прийнято заяву Черняхівської селищної ради від 06.02.2025 з вимогами до боржника на суму 371 009,51 грн, яка становить заборгованість з орендної плати, стягнуту рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.10.2022 у справі № 906/53/22 за позовом прокурора. Водночас, за доводами прокурора, заходів щодо стягнення новоутвореної заборгованості у сумі 1 818 503,69 грн рада не вживала.

З огляду на наведене прокурор вважає, що тривале невжиття радою ефективних заходів судового захисту за наявності відомостей про зростання заборгованості підтверджує підстави для представництва інтересів держави. Наголошує, що виконує субсидіарну функцію, спрямовану на недопущення залишення цих інтересів без судового захисту, у зв`язку з чим вважає клопотання відповідача про залишення позову без розгляду таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 12.10.2026 ліквідатор ТОВ "Галактік" арбітражний керуючий Самчук А.М. підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив його задовольнити, звернувши увагу на те, що лист Черняхівської селищної ради № 02-11/495 датований 17.01.2026.

Розглянувши клопотання ТОВ "Галактік" від 13.08.2026 № 02-40/1695 про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши у судовому засіданні пояснення ліквідатора ТОВ "Галактік" арбітражного керуючого Самчука А.М., дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Господарський суд враховує, що рішенням КСУ № 6-р(ІІ)/2025 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Мотивуючи наведений висновок, Конституційний Суд України виходив, зокрема, з того, що приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює" є оцінними, а відсутність у Законі України "Про прокуратуру" критеріїв/ознак установлення відповідних випадків зумовлює дискрецію прокурора та суду, межі якої не визначені чітко і зрозуміло, що не відповідає вимозі юридичної визначеності. Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що такі приписи уможливлюють позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень, унаслідок чого винятковий процесуальний інструмент прокуратури перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, а "виключні випадки" такого представництва фактично перетворилися на поширену практику, тоді як право на судовий захист кореспондує з обмеженим і субсидіарним характером здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді (підпункти 7.2-7.4, 8.2 рішення).

Водночас абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначеним рішенням КСУ № 6-р(ІІ)/2025 визнано такими, що відповідають Конституції України. Тому посилання відповідача на визнання цих приписів неконституційними є помилковим. Вони передбачають обов`язок прокурора обґрунтувати підстави для представництва, їх підтвердження судом та попереднє повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень. Як зазначив Конституційний Суд України, цими приписами на суд покладено контроль за застосуванням прокурором закріплених у Законі України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави в суді (підпункт 8.3 рішення). Виконання зазначених вимог підлягає перевірці у цій справі.

Пунктами 3, 4 резолютивної частини рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025 відтерміновано втрату чинності визнаними неконституційними приписами до 01.01.2027 та встановлено, що рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності. Це застереження відтворене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18.

Відтерміновуючи втрату чинності зазначеними приписами, Конституційний Суд України реалізував своє повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України. Обираючи такий підхід, він врахував передусім, що "в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба усебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку", і виходив із того, що "неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану" (пункт 9 мотивувальної частини рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025). Отже, визнання окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними не означає негайної втрати ними чинності: до 01.01.2027 вони залишаються чинними.

Правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави у цій справі виникли після ухвалення рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025, але до втрати чинності відповідними приписами, оскільки прокурор повідомив Черняхівську селищну раду листами від 23.01.2026 та 14.07.2026, а позов подано 15.07.2026. Тому питання застосування зазначених приписів у цій справі вирішується з урахуванням висновків Верховного Суду щодо правовідносин, які виникли в цей період.

Господарський суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, в якій за позовом прокурора, поданим після ухвалення рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025, суд касаційної інстанції погодився з висновком про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, відхиливши доводи прокурора про непоширення цього рішення на такі правовідносини. При цьому Верховний Суд зазначив, що такий висновок ґрунтувався не лише на визнанні неконституційними окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", втрата чинності яких передбачена з 01.01.2027, а й на положеннях частин шостої, сьомої статті 11 ГПК України (пункти 54-57, 66 постанови).

Водночас у постанові від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26 Верховний Суд, застосувавши висновки постанови від 10.06.2026 у справі № 910/403/26 та зазначивши про їх узгодженість із постановою від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, виходив з того, що до 01.01.2027 приписи частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними та підлягають застосуванню, а питання про підстави представництва вирішується з урахуванням конкретних обставин кожного спору. При цьому Верховний Суд наголосив на необхідності обґрунтування саме у позовній заяві виключного випадку представництва, який не можна ототожнювати з наявністю інтересів держави, і, залишаючи без змін судові рішення у справі, в якій позов також подано після ухвалення рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025, виходив із відсутності такого обґрунтування (пункти 8.9-8.15 постанови).

Відповідач, визнаючи, що відповідні приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" продовжують діяти до 01.01.2027, не просив не застосовувати їх на підставі частини шостої статті 11 ГПК України. Підстав для такого незастосування з власної ініціативи суд не вбачає, оскільки питання конституційності цих приписів уже вирішене Конституційним Судом України, який сам визначив момент втрати ними чинності (пункт 3 резолютивної частини рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025), а його рішення є обов`язковим (пункт 5 резолютивної частини рішення).

Господарський суд вважає, що ухвалення рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025 саме по собі не є підставою для висновку про відсутність у прокурора повноважень на представництво у цій справі, а відтермінування втрати чинності відповідними приписами саме по собі не підтверджує підстав представництва. З огляду на висновки, застосовані Верховним Судом у постанові від 01.10.2026, господарський суд застосовує приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням визначених Конституційним Судом України меж прокурорського представництва та перевіряє наведене у позовній заяві обґрунтування виключного випадку, враховуючи характер інтересу держави, повноваження і фактичну поведінку компетентного органу та дотримання прокурором процедури, передбаченої статтею 23 цього Закону.

Розкриваючи зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, Конституційний Суд України зазначив, що прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил, а словосполучення "у виключних випадках" вказує на обмежувальний характер цього конституційного припису, не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах. Такі випадки мають бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприйматися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки (підпункт 4.3 рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025).

При цьому "інтереси держави" стосуються різних сфер та не є вичерпними; їх захист потребує здійснення різнопланових заходів щодо конституційно значущих і водночас несхожих цінностей та об`єктів захисту, зокрема гарантування економічної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захисту прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Неодмінною умовою для реалізації прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді є потреба в захисті інтересів держави (підпункт 4.1 рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2025).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

У пунктах 37-39 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

Суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21). Захист інтересів держави стосовно земель державної власності здійснює відповідний уповноважений орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо реалізації прав держави як власника (розпорядника) земель державної власності (пункти 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18).

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40).

Водночас суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (пункт 42 постанови).

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Водночас наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин (пункти 67, 81 постанови).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва (пункт 6.37 постанови Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26).

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (пункти 54, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18; пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

Дослідивши наведені прокурором підстави для представництва інтересів держави та надані на їх підтвердження докази, господарський суд встановив таке.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради з вимогами до ТОВ "Галактік" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 1 818 503,69 грн, розірвання договору оренди землі від 12.07.2016 та повернення земельної ділянки. Порушення інтересів держави прокурор пов`язує з ненадходженням орендної плати до бюджету територіальної громади та порушенням принципу раціонального використання земель, а підставою для представництва визначає невжиття Черняхівською селищною радою заходів судового захисту.

Оцінюючи характер інтересу держави, суд враховує, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України). Плата за землю, зокрема у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, є обов`язковим платежем (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Отже, наведений прокурором інтерес пов`язаний з охороною землі та надходженням обов`язкових платежів до місцевого бюджету і має публічний характер.

Визначаючи орган, до компетенції якого віднесено захист цих інтересів, суд зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825686600:02:000:0058 розташована за межами населеного пункту на території Черняхівської селищної ради. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2026 № 460033451 (а.с. 17) право власності на цю ділянку зареєстроване за державою Україна в особі Житомирської обласної державної адміністрації, яка зазначена також орендодавцем за договором оренди від 12.07.2016.

Відповідно до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з набранням 27.05.2021 чинності Законом України від 28.04.2021 № 1423-IX землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім земель, визначених цим пунктом, вважаються землями комунальної власності відповідних територіальних громад. Земельні ділянки, право державної власності на які зареєстроване, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на них. Водночас до такої реєстрації органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими ділянками, права розпорядження ними не мають, а перехід ділянки у комунальну власність не є підставою для припинення права оренди, при цьому внесення змін до договору оренди із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається.

Отже, збереження у реєстрі запису про право державної власності саме по собі не свідчить про збереження у Житомирської обласної державної адміністрації права розпорядження ділянкою, на яку поширюється пункт 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (стаття 80 Земельного кодексу України).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (частина перша статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), зокрема розпорядження землями комунальної власності (пункт "а" частини першої статті 12 Земельного кодексу України).

Крім того, рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.10.2022 у справі № 906/53/22, яке набрало законної сили, за позовом прокурора в інтересах держави, зокрема в особі Черняхівської селищної ради, на користь ради стягнуто заборгованість з орендної плати за тим самим договором оренди.

З урахуванням наведеного та підходу, викладеного у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, суд дійшов висновку, що для цілей статті 23 Закону України "Про прокуратуру" органом, до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є Черняхівська селищна рада.

Коростишівська окружна прокуратура звернулася до Черняхівської селищної ради з повідомленням від 23.01.2026 № 53/3-325вих-26 (а.с. 22-23) у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У ньому прокурор зазначив про ймовірні порушення інтересів держави, пов`язані з перебуванням земельної ділянки комунальної власності у користуванні ТОВ "Галактік" за зупиненої дії спеціального дозволу на користування надрами, а також із наявністю заборгованості з орендної плати.

У повідомленні прокурор запропонував раді надати інформацію про вжиті заходи щодо розірвання договору оренди, наявність заборгованості та її розрахунок, а також повідомити, чи планується вжиття заходів щодо стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Водночас прокурор повідомив, що у разі встановлення підстав для представництва інтересів держави прокуратура вживатиме заходів щодо підготовки відповідного позову.

Отже, зміст цього звернення не обмежувався витребуванням інформації про стан розрахунків за договором. Прокурор повідомив раду про можливе порушення інтересів держави, визначив питання, які потребували реагування, та надав їй можливість самостійно вжити заходів судового захисту.

У відповідь Черняхівська селищна рада надала лист № 02-11/495 (а.с. 24-26), зареєстрований Коростишівською окружною прокуратурою 17.02.2026 за вх. № 1076-26, у якому повідомила, що заходів щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не вживала, зазначила про наявність заборгованості ТОВ "Галактік" та надала її розрахунок. Також рада вказала, що не має інформації про сплату ТОВ "Галактік" орендної плати з 31.12.2021.

Крім того, рада повідомила про відсутність у місцевому бюджеті коштів для сплати судового збору у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом та зазначила, що не заперечує проти представництва прокуратурою інтересів держави в її особі шляхом пред`явлення позову щодо розірвання договору оренди.

Щодо зауваження ліквідатора ТОВ "Галактік" про те, що цей лист датований 17.01.2026, господарський суд зазначає, що лист складено у відповідь на повідомлення прокурора від 23.01.2026 № 53/3-325вих-26, на яке в ньому є пряме посилання, і він містить відомості про розмір заборгованості станом на 01.02.2026. Отже, лист не міг бути складений 17.01.2026, а зазначення цієї дати суд оцінює як описку. Про надання радою відповіді 17.02.2026 зазначав і сам відповідач у відзиві та клопотанні. Крім того, дата складення листа не впливає на висновки суду щодо обізнаності ради про стверджуване порушення та строку, протягом якого вона не звернулася до суду.

Таким чином, надання радою відповіді та власного розрахунку заборгованості підтверджує її обізнаність щодо стверджуваного порушення, однак, всупереч доводам відповідача, не свідчить про здійснення радою судового захисту. На запитання прокурора, чи планує вона вжити заходів щодо стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення земельної ділянки, рада про намір самостійно звернутися до суду не повідомила, а навела причину незвернення.

Листом від 14.07.2026 № 53/3-3236вих-26 (а.с. 35) прокурор повідомив Черняхівську селищну раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави та пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі від 12.07.2016 і стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 1 818 503,69 грн.

Оцінюючи строк, протягом якого рада могла самостійно відреагувати на повідомлені обставини, суд виходить з повідомлення від 23.01.2026, а не лише з листа від 14.07.2026. Навіть від надходження відповіді ради до прокуратури 17.02.2026 до звернення прокурора до суду 15.07.2026 минуло майже п`ять місяців. Протягом цього часу рада, маючи власний розрахунок заборгованості, до суду не звернулася. З урахуванням того, що стверджуване порушення стосується надходжень до місцевого бюджету, такий строк суд вважає достатнім для самостійного реагування ради.

У відповіді на відзив від 13.08.2026 Черняхівська селищна рада підтвердила, що з наведених нею причин до суду у цих правовідносинах самостійно не зверталася. Ці пояснення надані після звернення прокурора до суду, тому самі по собі не створюють підстав для представництва. Суд враховує їх лише як такі, що узгоджуються з листом № 02-11/495.

Таким чином, Черняхівська селищна рада, будучи обізнаною про стверджуване порушення інтересів держави та маючи повноваження самостійно звернутися до суду, протягом розумного строку цього не зробила. Це свідчить про її бездіяльність у розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру" за наведеними вище критеріями.

Доводи відповідача цього висновку не спростовують. Суд погоджується з тим, що відсутність заперечень ради проти звернення прокурора до суду сама по собі не утворює підстав для представництва. Однак у цьому випадку суд оцінює цю обставину у сукупності зі змістом попереднього повідомлення прокурора, обізнаністю ради про наявність заборгованості, повідомленням про невжиття заходів щодо розірвання договору та подальшою поведінкою ради.

Щодо відсутності доказів того, що рада не могла чи не бажала самостійно звернутися до суду, господарський суд зазначає, що лист Черняхівської селищної ради № 02-11/495 підтверджує лише те, що рада навела як причину незвернення відсутність коштів для сплати судового збору, а не є самостійним доказом об`єктивної неможливості фінансувати судові витрати. Висновок про нездійснення судового захисту ґрунтується на всіх встановлених обставинах, а не лише на цьому поясненні ради.

Встановлена бездіяльність Черняхівської селищної ради сама по собі не є достатньою для висновку про виключність випадку представництва. Оцінюючи виключність, суд виходить з обставин, наведених прокурором у позовній заяві, та доданих до неї доказів. Крім ненадходження орендної плати до бюджету територіальної громади, у позовній заяві зазначено, що ділянка, договір оренди якої діє до 07.11.2032, не використовується ефективно.

З позовної заяви також вбачається, що дію виданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами зупинено з 01.02.2023, а постановою Господарського суду Житомирської області від 27.08.2024 у справі № 906/1232/22 ТОВ "Галактік" визнано банкрутом і відкрито його ліквідаційну процедуру. Прокурор заявив вимоги не лише про стягнення заборгованості, а й про розірвання договору та повернення ділянки, тобто про відновлення можливості розпоряджатися нею.

Захист інтересів держави за цим самим договором уже здійснювався прокурором у справі № 906/53/22. Наявність попереднього судового спору за участю прокурора не підтверджує підстав для представництва у цій справі. Суд враховує її лише як обставину, що підтверджує тривалий характер стверджуваного порушення та обізнаність Черняхівської селищної ради про нього. Саме поєднання наведених обставин суд оцінює як виключний випадок у розумінні пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України: публічний характер об`єкта і платежів, тривалість стверджуваного порушення, перебування відповідача у ліквідаційній процедурі за зупиненої дії спеціального дозволу на користування надрами, характер заявленого захисту, який охоплює стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення земельної ділянки, а також невжиття компетентним органом заходів судового захисту після повідомлення прокурора, унаслідок чого на момент звернення прокурора до суду інтереси держави у спірних правовідносинах судового захисту не мали, а компетентний орган про намір його здійснити не повідомив. Цей висновок ґрунтується на конкретних обставинах цієї справи і не означає, що прокурор може заміщати раду у здійсненні її повноважень поза межами цих правовідносин. Отже, прокурор реалізував субсидіарну функцію у зв`язку з нездійсненням компетентним органом захисту інтересів держави, а не через незгоду з обраним ним способом захисту.

Доводи, наведені прокурором у запереченнях від 08.09.2026, щодо зберігання на спірній земельній ділянці готової продукції (каміння) відповідача, створення робочих місць та запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище у позовній заяві не наводилися та доказами, наявними у матеріалах справи, не підтверджені, тому суд їх не враховує. Посилання прокурора на ухвалу суду від 15.01.2026 у справі № 906/1232/22, якою ліквідатора зобов`язано провести огляд готової продукції боржника, не підтверджує місця її зберігання, а доказів запрошення ліквідатором представників Черняхівської селищної ради для огляду майна на спірній земельній ділянці до заперечень не додано. Доводи прокурора про неплатоспроможність відповідача та неможливість виконання ним договірних зобов`язань стосуються суті спору, тому суд їх не оцінює, враховуючи лише сам факт перебування відповідача у ліквідаційній процедурі.

Щодо доводу відповідача про те, що участь прокурора у справі не повинна ставити під сумнів реалізацію права на судовий захист суб`єктів, яких вона стосується, суд зазначає, що це право забезпечується, зокрема, наведеним вище судовим контролем за підставами представництва. Відповідач реалізував право заперечити наявність таких підстав, а наведені ним доводи отримали самостійну судову оцінку.

Щодо посилання Черняхівської селищної ради на те, що суд надав оцінку обставинам, якими прокурор обґрунтовує підстави для представництва, в ухвалі від 24.07.2026, суд зазначає, що прийняття позовної заяви до розгляду не виключає перевірки таких підстав після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував наявність виключного випадку та підстав для представництва інтересів держави в особі Черняхівської селищної ради. Також прокурор дотримався порядку попереднього повідомлення компетентного органу, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому оцінка наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави не є вирішенням спору по суті. Питання наявності та розміру заборгованості з орендної плати, підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки підлягають вирішенню за результатами дослідження доказів та оцінки доводів учасників справи щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, передбачених пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає, а тому у задоволенні клопотання ТОВ "Галактік" слід відмовити.

Щодо клопотання ТОВ "Галактік" від 30.09.2026 про витребування доказів (а.с. 140-143) доводи учасників справи зводяться до такого.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначає, що обов`язок доведення розміру позовних вимог, зокрема розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, покладено на позивача.

За твердженням відповідача, у позовній заяві розмір заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.01.2026 прокурор обчислив на підставі самостійно визначеної (шляхом послідовного щорічного множення на коефіцієнти індексації) величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1825686600:02:000:0058, яка, за його розрахунком, зросла з 4 032 772,63 грн (згідно з пунктом 5 договору оренди від 12.07.2016) до 6 874 555,49 грн станом на 2026 рік. Офіційного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за жоден рік спірного періоду (2022-2026 роки) до матеріалів справи не додано, а надано лише власний арифметичний розрахунок.

Відповідач стверджує, що він в особі ліквідатора банкрута не є власником, користувачем чи розпорядником земельної ділянки у розумінні законодавства про оцінку земель, у зв`язку з чим об`єктивно позбавлений можливості самостійно звернутися до органів Держгеокадастру із заявою про формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за минулі роки.

На думку відповідача, встановлення дійсного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік спірного періоду має визначальне значення для вирішення спору, оскільки від неї залежать наявність і розмір заборгованості.

Подання клопотання відповідач пов`язує з результатами опрацювання матеріалів справи, зокрема відповіді на відзив від 12.08.2026.

За викладених обставин відповідач просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (або іншого уповноваженого територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцезнаходженням земельної ділянки) офіційні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1825686600:02:000:0058 площею 3,3312 га станом на 1 січня кожного з 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 років.

Про ненадання прокурором офіційного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен рік спірного періоду (2022-2026 роки) відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, зазначав також у відзиві від 10.08.2026 № 02-40/1692 (а.с. 72-76).

Заперечуючи проти задоволення клопотання, прокурор у запереченнях від 01.10.2026 № 53/3-4556вих-26 (а.с. 160-168), посилаючись на частини третю, четверту статті 80, частину першу статті 81 ГПК України, зазначає, що задоволення клопотання про витребування доказів можливе за умови доведення об`єктивної неможливості самостійно отримати доказ.

За доводами прокурора, ліквідатор відповідача арбітражний керуючий Самчук А.М. не надав доказів звернення до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою отримання витягу та отримання відмови, хоча відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий має право звертатися із запитами, зокрема щодо отримання копій документів, до органів державної влади. Прокурор також зазначає, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, оформлюються за заявою, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. На думку прокурора, наведене свідчить про наявність у ліквідатора права звернутися до органів Держгеокадастру щодо надання інформації про земельну ділянку, яка перебуває в оренді ТОВ "Галактік".

Щодо розрахунку заборгованості прокурор зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 4 032 772,63 грн затверджена рішенням Черняхівської районної ради від 26.02.2016 та визначена пунктом 5 договору оренди. Нова технічна документація з нормативної грошової оцінки не розроблялася, тому нормативна грошова оцінка за спірний період обчислена із застосуванням коефіцієнтів індексації, оприлюднених Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Також прокурор посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 щодо наслідків зміни нормативної грошової оцінки для визначення орендної плати та зазначає про відсутність контррозрахунку відповідача.

З огляду на наведене прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Галактік" від 30.09.2026 про витребування доказів.

У судовому засіданні 12.10.2026 ліквідатор ТОВ "Галактік" арбітражний керуючий Самчук А.М. підтримав клопотання про витребування доказів та просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання ТОВ "Галактік" від 30.09.2026 про витребування доказів, заслухавши у судовому засіданні пояснення ліквідатора ТОВ "Галактік" арбітражного керуючого Самчука А.М., дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною третьою статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною другою статті 81 ГПК України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, значення доказу для вирішення спору саме по собі не є достатньою підставою для його витребування судом. Заявник повинен також обґрунтувати дотримання процесуального строку та неможливість самостійно отримати відповідний доказ.

Спосіб обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки прокурор навів у позовній заяві, що надійшла до суду 15.07.2026, а відповідач заперечив проти нього вже у відзиві від 10.08.2026. Отже, обставини, для підтвердження чи спростування яких відповідач просить витребувати доказ, були йому відомі на момент подання відзиву.

Разом з тим клопотання про витребування доказів разом із відзивом відповідач не подав і про неможливість подання доказу у встановлений строк суд у порядку частини четвертої статті 80 ГПК України не повідомив.

Заперечення на відповідь на відзив від 13.08.2026 № 02-40/1694 відповідач подав, як у них зазначено, за результатом опрацювання відповіді на відзив і повторив у них довід про те, що позовні вимоги обґрунтовано не офіційними витягами з технічної документації, а самостійним арифметичним розрахунком. Однак і тоді клопотання про витребування доказів відповідач не подав.

Клопотання про витребування доказів відповідач подав 30.09.2026, тобто більш ніж через півтора місяця після подання відзиву.

З огляду на це посилання відповідача на опрацювання відповіді на відзив від 12.08.2026 не свідчить про неможливість подати клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, оскільки питання про відсутність витягу відповідач порушив ще у відзиві, а відповідь на відзив опрацював не пізніше 13.08.2026. Інших причин, які не залежали від відповідача та перешкоджали поданню клопотання у встановлений строк, у клопотанні не наведено. Отже, неможливості подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, відповідач, всупереч частині першій статті 81 ГПК України, не обґрунтував.

Крім того, всупереч пункту 4 частини другої статті 81 ГПК України відповідач не зазначив у клопотанні заходів, вжитих ним для самостійного отримання доказу. Клопотання не містить відомостей про звернення ліквідатора до територіального органу Держгеокадастру із заявою про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за відповідні періоди або із запитом щодо наявних документів і відомостей про таку оцінку. Доказів таких звернень, відмови в наданні документів, ненадання відповіді чи інших обставин, які перешкоджали їх отриманню, до клопотання не додано і в матеріалах справи немає.

Як причину неможливості самостійно отримати доказ (пункт 5 частини другої статті 81 ГПК України) відповідач зазначив, що він в особі ліквідатора не є власником, користувачем чи розпорядником земельної ділянки. Однак цей довід не відповідає обставинам справи. Орендарем спірної земельної ділянки за договором оренди землі від 12.07.2016 є ТОВ "Галактік", що підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2026 № 460033451 (а.с. 17). Арбітражний керуючий Самчук А.М. звертається з клопотанням як ліквідатор ТОВ "Галактік", який виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута (абзац шостий частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства), а не як особа, що претендує на власне право користування ділянкою. Тому відсутність у нього особисто речових прав на ділянку значення не має.

Крім того, господарський суд погоджується з доводом прокурора про те, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади. Отже, ліквідатор мав правові засоби для отримання документів і відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, однак наявності перешкод для їх використання не підтвердив. За таких обставин неможливості самостійно отримати витяг відповідач не довів.

При цьому суд не виходить з безумовної можливості сформувати витяг за будь-яку минулу дату. Питання наявності відповідних документів, можливості їх надання та особливостей отримання відомостей за минулі періоди не було з`ясоване заявником шляхом звернення до компетентного органу.

Господарський суд погоджується з доводом відповідача про те, що обов`язок доведення розміру заявленої до стягнення заборгованості покладається на сторону, яка заявляє відповідну вимогу, і з урахуванням наведених вище засад змагальності ризик недоведення таких обставин несе саме ця сторона. Водночас цей обов`язок не є підставою для витребування доказів за клопотанням відповідача і не звільняє відповідача, який просить суд витребувати докази, від дотримання вимог статей 80, 81 ГПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини третя, четверта статті 74 ГПК України).

Посилання прокурора на відсутність контррозрахунку відповідача суд не враховує, оскільки ця обставина сама по собі не підтверджує правильності розрахунку прокурора та не є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Доводи прокурора щодо чинності базової нормативної грошової оцінки, застосування коефіцієнтів індексації та правильності визначення заборгованості, у тому числі з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, як і відповідні заперечення відповідача, стосуються суті спору і підлягають оцінці під час його вирішення. Тому при вирішенні цього клопотання суд не встановлює розміру нормативної грошової оцінки та заборгованості й не визнає розрахунок прокурора доведеним лише внаслідок відмови у витребуванні доказів.

Таким чином, клопотання ТОВ "Галактік" про витребування доказів подане з пропуском встановленого строку без обґрунтування неможливості його подання у цей строк з причин, що не залежали від відповідача, а заявленої неможливості самостійно отримати витребовуваний доказ відповідач не довів. За таких обставин, з урахуванням вимог статей 80, 81 ГПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити.

У зв`язку з переходом до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням неявки прокурора та представника позивача, з метою забезпечення рівності учасників справи, змагальності сторін та надання їм можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ГПК України, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження.

Керуючись статтями 13, 53, 74, 80, 81, 86, 165, 166, 167, 177, 182, 183, 226, 232-235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", статтями 12, 61 Кодексу України з процедур банкрутства,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання, призначене на 12.10.2026 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" від 13.08.2026 за № 02-40/1695 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" від 30.09.2026 про витребування доказів відмовити.

4. Відкласти підготовче засідання на 03 листопада 2026 р. о 10:00 год, в приміщенні Господарського суду Житомирської області, зал судових засідань № 509.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 12.10.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.10.2026.

Суддя Костриця О.О.