Рішення № 140531322, 29.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.2026 Справа № 905/378/26

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Голуб К.В.,

розглянувши справу

за позовом Донецького обласного центру зайнятості, м. Краматорськ Донецької області, код 03491004,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім Київ бейкері", м. Дружківка Донецької області, код 44699762,

про визнання договору недійсним та стягнення 1 669 698,92 грн,

за участю представників сторін:

позивача Петрової А.М.,

відповідача не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Донецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім Київ бейкері", в якій просить суд визнати недійсним договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування від 22.04.2024 № 051724042200009, укладений між Донецьким обласним центром зайнятості та Дружківським міським центром зайнятості з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім Київ бейкері", та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім Київ бейкері" кошти у розмірі 1 669 698,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15.11.2024 № 366 визнано протиправним та скасовано постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 200/3299/25, що в свою чергу свідчить про відсутність належної правової підстави у Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області для включення ТОВ "Хлібний дім Київ бейкері" до переліку замовників суспільно корисних робіт, на підставі якого укладено Договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування від 22.04.2024 № 051724042200009, і як наслідок незаконне отримання коштів Фонду.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву Донецького обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім Київ бейкері" про визнання договору недійсним та стягнення 1 669 698,92 грн залишив без руху. Надав позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

17.06.2026, у встановлений судом строк, від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №2238 від 16.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 18.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 905/378/26, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.07.2026 року об 11:00 год., встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.07.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.08.2026 об 11:00 год.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про долучення додаткових документів до матеріалів справи, зокрема актів перевірки цільового використання коштів, спрямованих на фінансування організації суспільно корисних робіт.

Суд прийняв подані позивачем документи до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.08.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026 об 11:30 год.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 09.09.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.09.2026 об 11:30 год.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.09.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 29.09.2026 об 11:30 год.

18.09.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме розпоряджень начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Суд прийняв подані позивачем документи до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання по даній справі не з`являвся, будь-яких заяв, клопотань чи інших документів до суду не надавав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставлення відповідних ухвал суду, в тому числі і ухвали суду від 15.09.2026, до його особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд".

Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Приймаючи до уваги отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача, а також те, що явка відповідача не визнавалася судом обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, яка приймала участь у судових засіданнях по справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Начальником Дружківської міської військової адміністрації прийнято розпорядження № 290 від 22.12.2022 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської громади", яким, зокрема, зобов`язано:

1. Запровадити трудову повинність та організацію суспільно корисних робіт на території Дружківської міської територіальної громади на період дії на території України правового режиму воєнного.

2. Затвердити перелік підприємств - замовників суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану Дружківської міської територіальної громади (далі - Перелік).

3. Працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, залучити в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не погребують спеціальної професійної підготовки осіб на підприємствах, зазначених у Переліку.

4. Підприємствам - замовникам суспільно корисних робіт, що мають оборонний характер:

- організувати формування переліку груп (бригад, загонів) працездатних осіб, які відповідно до пункту 5 Порядку № 753 залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовну чисельність та порядок взаємодії;

- за вимогою військового командування залучати групи, зазначені в пункті 4.1 цього розпорядження до виконання суспільно корисних робіт, робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану.

У Додатку до вказаного розпорядження затверджено Перелік підприємств засновників суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану Дружківської міської територіальної громади.

Начальником Дружківської міської військової адміністрації прийнято розпорядження № 97 від 01.04.2024, яким внесено зміни до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2022 № 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської громади", виклавши додаток в новій редакції, відповідно до якого до Переліку підприємств замовників суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану Дружківської міської територіальної громади включено, зокрема, ТОВ "Хлібний Дім Київ Бейкері".

22.04.2024 між Донецьким обласним центром зайнятості, Дружківським міським центром зайнятості (далі Центр зайнятості) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібний Дім Київ бейкері" (далі - Замовник) укладений договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування №051724042200009 (далі - Договір), відповідно до умов якого предметом цього Договору є організація суспільно корисних робіт за видом (переліком видів) робіт: Забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення Замовником та фінансування таких робіт Центром зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд). Залучення зареєстрованих безробітних та незайнятих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Порядку залучення працездатних осіб з числа зареєстрованих безробітних до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №753 (зі змінами), та цього Договору (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1.3 Договору Замовник зобов`язується залучити до виконання суспільно корисних робіт за видом (переліком видів) робіт 30 осіб за видом : Забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, з числа зареєстрованих безробітних та/або незайнятих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку з числі зареєстрованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного.

Згідно з п. 2.3.1 Договору Центр зайнятості зобов`язується направляти осіб, визначених п. 2.1.3 цього Договору, на створені тимчасові робочі місця у Замовника для виконання суспільно корисних робіт, у разі інформування Замовником центру зайнятості про потребу в укомплектуванні таких робочих місць.

За умовами п. 2.3.3 Договору Центр зайнятості зобов`язується перераховувати протягом 15-ти робочих днів з дня укладення цього Договору та кожного наступного місяця не пізніше 22-го числа на рахунок Замовника, відкритий згідно із пунктом 2.1.12 цього Договору, кошти Фонду в місячному обсязі, передбаченому кошторисом.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє в межах відповідного бюджетного періоду до 13 травня 2024 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Суд зазначає, що Договір підписано усіма його сторонами, що свідчить про набрання ним чинності.

До вказаного Договору сторонами підписано Додаток № 1 та Додаток № 2, яким затверджено Кошторис витрат із фінансування суспільно корисних робіт на загальну суму 178 024,02 грн (в тому числі у квітні 2024 року на суму 74 545,75 грн та у травні 2024 року на суму 103 478,27 грн).

13.05.2024 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою продовжено дію Договору до 11.08.2024 та п. 2.1.3 Договору викладено в новій редакції, а саме: "Замовник зобов`язується залучити до виконання суспільно корисних робіт за видом (переліком видів) робіт : забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення громади 185 осіб з числа зареєстрованих безробітних та/або незайнятих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку з числі зареєстрованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного". Також вказаною Додатковою угодою Додаток № 1 та Додаток № 2 викладені в нових редакціях, зокрема, затверджено Кошторис витрат із фінансування суспільно корисних робіт на загальну суму 1 415 552,75 грн (в тому числі у травні 2024 року на суму 204 278,55 грн, у червні 2024 року на суму 520 000,00 грн, у липні 2024 року на суму 520 000,00 грн, у серпні 2024 року на суму 171 273,00 грн).

09.08.2024 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою продовжено дію Договору до 09.11.2024 та п. 2.1.3 Договору викладено в новій редакції, а саме: "Замовник зобов`язується залучити до виконання суспільно корисних робіт за видом (переліком видів) робіт : забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення громади 185 осіб з числа зареєстрованих безробітних та/або незайнятих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку з числі зареєстрованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного". Також вказаною Додатковою угодою Додаток № 1 та Додаток № 2 викладені в нових редакціях, зокрема, затверджено Кошторис витрат із фінансування суспільно корисних робіт на загальну суму 1 080 910,25 грн (в тому числі у серпні 2024 року на суму 244 109,60 грн, у вересні 2024 року на суму 364 000,00 грн, у жовтні 2024 року на суму 364 000,35 грн, у листопаді 2024 року на суму 108 799,95 грн).

20.09.2024 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою п. 1 Договору укладено в новій редакції.

На виконання умов 2.1.3 Договору відповідачем у квітні-жовтні 2024 року були залучені на суспільно корисні роботи особи за направленням центру зайнятості, а позивачем на виконання умов п. 2.3.3 Договору перераховані кошти Фонду, на підтвердження чого до матеріалів справи додані довідки про виконання суспільних робіт за період квітень-жовтень 2024 року та платіжні інструкції № 1683 від 06.05.2024, №1725 від 14.05.2024, № 1745 від 23.05.2024, №1793 від 13.06.2024, №1880 від 17.07.2024, №1969 від 26.08.2024, №2042 від 13.09.2024, №2137 від 14.10.2024 про перерахування коштів на загальну суму 1 736 551,21 грн.

Позивач щомісяця в період з травня 2024 року по листопад 2024 року здійснював перевірки цільового використання відповідачем коштів, спрямованих на фінансування організації суспільно корисних робіт, за результатами яких порушень не виявлено, про що складено відповідні Акти №1 від 10.05.2024, №2 від 09.06.2024, №3 від 10.07.2024, №4 від 12.08.2024, №5 від 06.09.2024, №6 від 07.10.2024, №7 від 06.11.2024.

Також до матеріалів справи надано скріншоти з програмного забезпечення в підтвердження здійснення вибіркового моніторингу щодо здійснення відповідачем обов`язкових платежів до Пенсійного фонду України по найнятим особам, які були залучені до суспільно корисних робіт.

Начальником Дружківської міської військової адміністрації прийнято розпорядження № 286 від 20.09.2024, яким зобов`язано, зокрема :

- Запровадити трудову повинність та організувати суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану на території Дружківської міської територіальної громади (далі - суспільно корисні роботи).

- Залучити до суспільно корисних робіт працездатних осіб, у тому числі осіб, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров`я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:

зареєстрованих безробітних та інших незайнятих осіб, зокрема внутрішньо переміщених;

працівників функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об`єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;

осіб, зайнятих в особистому селянському господарстві;

студентів вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;

осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

- Затвердити:

1) перелік суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану, до виконання яких залучаються працездатні особи, на території Дружківської міської територіальної громади (додається).

2) перелік замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади (додається).

- Визнати такими, що втратили чинність розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області:

від 22.12.2022 № 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади";

від 28.09.2023 № 198 "Про внесення змін до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2022 № 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади";

від 01.04.2024 № 97 "Про внесення змін до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2024№ 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади".

До Переліку замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади, який затверджено вищевказаним розпорядженням, включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний Дім Київ Бейкері".

Начальником Дружківської міської військової адміністрації прийнято розпорядження № 366 від 15.11.2024, яким зобов`язано, зокрема :

- Запровадити трудову повинність на території Дружківської міської територіальної громади та організувати суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану (далі - суспільно корисні роботи).

- Залучити до суспільно корисних робіт працездатних осіб, у тому числі осіб, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров`я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:

зареєстрованих безробітних та інших незайнятих осіб, зокрема внутрішньо переміщених;

працівників функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об`єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;

осіб, зайнятих в особистому селянському господарстві;

студентів вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;

осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

- Затвердити:

1) перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи, на території Дружківської міської територіальної громади (додається).

2) перелік замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади (додається).

- Визнати таким, що втратило чинність розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 20 вересня 2024 року № 286 "Про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території Дружківської міської територіальної громади".

До Переліку замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади, який затверджено вищевказаним розпорядженням, включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний Дім Київ Бейкері".

25.03.2026 на адресу Донецького обласного центру зайнятості надійшов лист Краматорської окружної прокуратури Донецької області вих. № 53-1034 вих 26 від 24.03.2026, яким було повідомлено про те, що Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 11.12.2025 у справі № 200/3299/25 задовольнив позов в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15.11.2024 № 366 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади" в частині включення до переліку підприємств замовників суспільно корисних робіт ТОВ "Хлібний Дім Київ бейкері".

Як вказує позивач, визнання протиправним та скасування постановою суду від 11.12.2025 розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15.11.2024 № 366, свідчить про відсутність належної правової підстави у Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області для включення ТОВ "Хлібний Дім Київ бейкері" до переліку замовників суспільно корисних робіт, на підставі якого укладено Договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування від 22.04.2024 № 051724042200009 і як наслідок незаконне отримання коштів Фонду.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 09.2/1437/01-42-26 від 04.05.2026, в якій вимагав повернути Донецькому обласному центру зайнятості суму фактично використаних коштів за виконання суспільно корисних робіт в розмірі 1 669 698,92 грн. Однак, відповідь на претензію позивачу не надходила, сума боргу не відшкодована.

Неповернення відповідачем суми фактично використаних коштів за виконання суспільно корисних робіт в розмірі 1 669 698,92 грн стала підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання договору недійсним та стягнення 1 669 698,92 грн.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга) тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Тобто закон визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічні висновки сформовано у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.

Наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

У частинах першій, третій статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Як встановив суд, Начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження № 290 від 22.12.2022 яким, зокрема, зобов`язав запровадити трудову повинність та організацію суспільно корисних робіт на території Дружківської міської територіальної громади на період дії на території України правового режиму воєнного та затвердити перелік підприємств - замовників суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану Дружківської міської територіальної громади (далі - Перелік).

01.04.2024 начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження № 97, яким внесено зміни до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2022 № 290, виклавши додаток в новій редакції, відповідно до якого до Переліку підприємств замовників суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану Дружківської міської територіальної громади включено, зокрема, ТОВ "Хлібний Дім Київ Бейкері".

22.04.2024 на підставі розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації № 290 від 22.12.2022, з урахуванням змін, внесених розпорядженням № 97 від 01.04.2024, було укладено спірний Договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування №051724042200009, строк дії Договору до 13.05.2024.

Додатковою угодою від 13.05.2024 строк дії Договору було продовжено до 11.08.2024.

Додатковою угодою від 09.08.2024 строк дії Договору було продовжено до 09.11.2024.

20.09.2024 начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження № 286, яким зобов`язав, зокрема, запровадити трудову повинність та організувати суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану на території Дружківської міської територіальної громади (далі - суспільно корисні роботи), затверджено Перелік замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади, до якого включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний Дім Київ Бейкері". Також вказаним розпорядженням визнано такими, що втратили чинність розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області: від 22.12.2022 № 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади"; від 28.09.2023 № 198 "Про внесення змін до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2022 № 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади"; від 01.04.2024 № 97 "Про внесення змін до розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 22.12.2024№ 290 "Про запровадження трудової повинності на території Дружківської міської територіальної громади".

У зв`язку з втратою чинності розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації № 290 від 22.12.2024 (зі змінами до нього) Додатковою угодою від 20.09.2024 до першого абзацу Договору внесено відповідні зміни, виклавши його у новій редакції та зазначивши в ньому чинне розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації прийнято розпорядження № 286 від 20.09.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2024 начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження № 366, яким зобов`язано, зокрема, запровадити трудову повинність на території Дружківської міської територіальної громади та організувати суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану (далі - суспільно корисні роботи). Вказаним розпорядженням затверджено Перелік замовників (підприємств, установ, організацій) суспільно корисних робіт, що розташовані на території Дружківської міської територіальної громади, до якого включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний Дім Київ Бейкері". Також вказаним розпорядженням визнано таким, що втратило чинність розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 20 вересня 2024 року № 286 "Про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території Дружківської міської територіальної громади".

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 11.12.2025 у справі № 200/3299/25 визнав протиправним та скасував розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15 листопада 2024 року № 366, в частині включення до переліку підприємств-замовників суспільно корисних робіт ТОВ "Хлібний Дім Київ Бейкері".

У вказаному судовому рішенні суд встановив, що наказом Командувача угруповання Об`єднаних сил від 20 квітня 2022 року № 6 "Про запровадження трудової повинності на території Донецької та Луганської областей в умовах правового режиму воєнного стану" ініційовано запровадження трудової повинності на території Донецької та Луганської областей в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до вимог Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753. Відповідно змісту вказаного наказу, трудова повинність запроваджується для створення системи оборонних рубежів і позицій в межах Донецької та Луганської областей, недопущення подальшого просування військ російської федерації вглиб території держави. Тобто такий вид суспільно корисних робіт як забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення не було ініційовано військовим командуванням, а було ініційовано військовою адміністрацією в спірному розпорядженні № 366 .

У вказаній постанові суд дійшов висновку, що згідно приписів пункту 4 Порядку № 753 такий вид суспільно корисних робіт як забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення та виконання їх відповідачем повинно було бути узгодженим з відповідним військовим командуванням, що не було зроблено та є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15 листопада 2024 року № 366, в частині включення до переліку підприємств-замовників суспільно корисних робіт ТОВ "Хлібний Дім Київ Бейкері".

Крім того Перший апеляційний адміністративний суд зазначив про відсутність в розпорядженні від 15.11.2024 № 366 обґрунтування необхідності виконання у ТОВ "Хлібний Дім Київ Бейкері" суспільно корисних робіт, що мають оборонний чи будь-який інший характер, та залучення до таких робіт безробітних осіб, які перебувають на відповідному обліку, та про те, що суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану не можуть бути пов`язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.

Суд в даній справі № 905/378/26 зазначає, що згідно вказаної постанови від 11.12.2025 у справі № 200/3299/25 суд аналізував та надавав оцінку саме розпорядженню Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15 листопада 2024 року № 366 . Спірний договір був укладений та виконувався на підставі інших розпоряджень Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, а зазначення в постанові суду фактів прийняття Дружківською міською військовою адміністрацією розпоряджень від 22.12.2022 № 290 та від 01.04.2024 № 97 не дає підстав дійти висновку про автоматичне визнання судом у вказаній постанові протиправними таких розпоряджень, постанова суду не містить жодного такого посилання та висновку.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на момент прийняття начальником Дружківської міської військової адміністрації розпорядження № 366 від 15.11.2024, яке визнане судом протиправним та скасоване, строк дії спірного Договору вже закінчився (строк дії до 09.11.2024).

На момент виникнення спірних правовідносин та протягом дії Договору, розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (якими відповідача було включено до переліку підприємств-замовників суспільно корисних робіт) № 97 від 01.04.2024, № 286 від 20.09.2024 не були визнані протиправними чи скасовані. Розпорядження № 290 від 22.12.2022 та № 97 від 01.04.2024 втратили свою чинність 20.09.2024 у зв`язку з прийняттям розпорядження № 286 від 20.09.2024, а розпорядження № 286 від 20.09.2024 втратило свою чинність 15.11.2024 у зв`язку з прийняттям розпорядження № 366 від 15.11.2024.

Згідно зі сталою судовою практикою рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони".

Нормативно-правовий акт (НПА) це офіційний письмовий документ, який створює загальні правила поведінки для всіх громадян або багатьох людей, обов`язковий до виконання і розрахований на багаторазове застосування.

Індивідуальний правовий акт різновид правового акту, що не містить норм права.

Індивідуальний правовий акт являє собою односторонню вольову владну дію державного органу виконавчої влади або його посадової особи, яка забезпечує реалізацію правових норм у зв`язку з конкретною справою, спричиняє виникнення, зміну або припинення конкретних правовідносин, прав і обов`язків точно визначених суб`єктів права.

Індивідуальний правовий акт адресований конкретному суб`єкту, застосовується одноразово і не зберігає своєї дії після припинення конкретних відносин, передбачених цим актом.

Суд зазначає, що розпорядження № 97 від 01.04.2024, № 286 від 20.09.2024 є індивідуальними актами (ненормативними), які були вичерпані при укладенні спірного правочину, внесенням до договору відповідних змін та виконанням оспорюваного договору.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо підстав недійсності договору посилається виключно на висновки, зроблені в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 200/3299/25 щодо протиправності розпорядження № 366 від 15.11.2024, не наводячи підстав протиправності розпоряджень № 97 від 01.04.2024, № 286 від 20.09.2024, на підставі яких і укладався спірний договір.

Суд зазначає, що не може посилатись на відповідні докази, які досліджувались у справі № 200/3299/25, зокрема на лист Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 16.12.2024 № 0116/10622, наказ Командувача угруповання Об`єднаних сил від 20 квітня 2022 року № 6, які до матеріалів даної справи не були надані.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів протиправності розпоряджень Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 97 від 01.04.2024, № 286 від 20.09.2024, які були підставою для укладення спірного договору.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Саме двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину, повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

В постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладено висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст. 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Так, причиною виникнення даного спору щодо недійсності правочину є саме необхідність повернення сплачених на виконання оспорюваного договору позивачем коштів відповідачу, однак заявляючи вимогу про повернення коштів, сплачених на виконання договору, позивач не врахував необхідності застосування наслідків недійсності правочину, а саме двосторонньої реституції.

Суд вважає, що в даному випадку запропонована позивачем одностороння реституція не відповідає положенням чинного законодавства.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину. Такий спосіб захисту може застосовуватися в випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Розглядаючи в даному випадку питання щодо наявності порушених прав позивача, суд зокрема вирішує питання щодо ефективності способу захисту в цілому.

Позивач підтверджує виконання ним своїх зобов`язань за договором, а саме направлення безробітних до відповідача та виплату відповідачеві коштів, передбачених кошторисом. Позивач не оспорює факту належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, про що до матеріалів справи додані щомісячні довідки відповідача про виконання суспільно корисних робіт за період квітень-жовтень 2024 року, а також щомісячні акти перевірок позивачем відповідача з питань цільового використання коштів, сплачених за договором, за наслідками яких порушень в використанні коштів не встановлено.

Таким чином, відповідач витратив кошти на організацію праці безробітних, в тому числі на виплату їм заробітної плати та сплату відповідних внесків. Позивач додатково зазначив, що перевіряв сплату відповідачем відрахувань з заробітної плати до відповідних фондів, про що надав вибіркові роздруківки з даних системи Пенсійного фонду.

Суд також звертає увагу на те, що з аналізу положень Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 (зі змінами) (далі Порядок № 753), замовником суспільно корисних робіт може бути підприємство, установа, організація, де працюватимуть особи, залучені до виконання суспільно корисних робіт. Тобто з вказаних положень витікає, що замовником може бути будь-яке підприємство, установа, організація будь-якої форми власності, визначені в рішенні військового командування або військової адміністрації.

Згідно п. 3 Порядку № 753 суспільно корисні роботи - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов`язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

За таких обставин отримані відповідачем кошти за даним договором не стали його власністю, а були витрачені на організацію суспільно корисних робіт, що також підтверджується позивачем.

Заявляючи вимогу про односторонню реституцію, позивач не враховує прав та інтересів відповідача та його право на застосування двосторонньої реституції. Суд враховує, що відповідач не має права на повернення коштів від осіб, яким вони були сплачені в якості заробітної плати, що прямо передбачено нормами діючого законодавства.

Суд звертає увагу на те, що має оцінити як належність обраного позивачем способу захисту, так і його ефективність. Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи, що відповідач у даному випадку має право на компенсацію понесених ним витрат на виконання договору про організацію суспільно корисних робіт, а позивач не довів протилежного, то в даному випадку суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його прав та дійсної наявності спору з відповідачем, зокрема в частині стягнення з відповідача суми 1 669 698,92 грн.

У даному випадку неможливо застосування лише односторонньої реституції, яка заявлена позивачем, а застосування двосторонньої реституції не відновить права позивача, оскільки в разі такого застосування відповідач повинен повернути кошти, отримані від позивача за договором, в той час позивач повинен сплатити відповідачу витрати, які понесені ним на організацію суспільно корисних робіт, в тому числі сплачені ним в якості заробітної плати та інших відрахувань з такої заробітної плати, така сплата має бути в рівних сумах (протилежного не доведено та не вбачається з матеріалів справи). Отже, застосування двосторонньої реституції в даному випадку взагалі є неможливим, оскільки призводить до рівних витрат сторін, що свідчить про відсутність підстави для визнання оспорюваного договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування №051724042200009 від 22.04.2024 недійсним та повернення коштів у сумі 1 669 698,92 грн.

За таких обставин суд відмовляє в позові в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2026 (з 05.10.2026 по 09.10.2026 суддя проходила підготовку для підтримання кваліфікації).

Суддя Т. О. Лобода