Ухвала суду № 140498625, 12.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

12.10.2026 Справа № 905/210/21 (905/672/26)

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Козловської Діани Валеріївни, м.Київ,

до відповідача Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва,

про відшкодування майнової шкоди у розмірі 13 228 536,40 доларів США,

в межах справи №905/210/21 за заявою у справі за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон", м.Київ,

до боржника Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699), м. Мирноград, Донецька область,

про банкрутство,

ліквідатор - арбітражна керуюча Козловська Д.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/210/21 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон" до боржника Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699), про банкрутство.

Постановою Господарського суду Донецької області від 12.02.2025 у справі №905/210/21 припинено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699); визнано банкрутом боржника Приватне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 12.02.2026; призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" арбітражну керуючу Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво №484 від 15.03.2013).

07.10.2026 до Господарського суду Донецької області від ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" надійшла позовна заява до відповідача Російської Федерації, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, про відшкодування майнової шкоди у розмірі 13 228 536,40 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в результаті комбінованих обстрілів Російської Федерації 02.08.2024, 03.08.2024, 06.08.2024 рухоме та нерухоме майно позивача, яке знаходилося за адресою: Донецька обл., м. Мирноград (до 2016 р. м. Димитров), вул. Шосейна, 2, зазнало пошкодження, у зв`язку з чим позивач зазнав майнової шкоди у розмірі 13 228 536,40 доларів США.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/210/21(905/672/26) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2026 передано на розгляд судді Харакозу К.С.

Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право», пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 р. держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У Постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).

Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Позов подано з додержанням вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України і додані до нього матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

За таких обставин і керуючись ст. 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/210/21 (905/672/26).

2. Справу №905/210/21 (905/672/26) розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 05.11.2026 року о 12:30 год., яке відбудеться у приміщенні суду, зал судового засідання № 105.

4. Викликати в судове засідання представника позивача (в режимі відеоконференції).

5. Позивачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду: - реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; - документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

6. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 178 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали. Докази надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу надати до суду.

7. Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, письмових пояснень суд вирішує справу за наявними матеріалами.

8. Запропонувати сторонам за наявності додаткових доказів у справі - надати їх суду до дати підготовчого засідання разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні.

9. Повідомити сторони, що у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, на підставі рекомендацій Ради суддів України, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження керівництва суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежено.

10. Роз`яснити, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Участь у засіданні суду в режимі відеоконференції відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать можливість та безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.

11. Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані через особистий кабінет в системі "Електронний суд" (Вхід до системи "Електронний суд" https://id.court.gov.ua); електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом) у разі неможливості надсилання через систему Електронний суд.

12. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

13. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Харакоз