Ухвала суду № 140527340, 11.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19784/26

Провадження № 1-кс/344/7472/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду м. Івано-Франківська клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12026091010001166, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010001166 від 07.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , який достовірно знаючи, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє по даний час, будучи директором та фактичним власником ТОВ «Фабрика квартир, яка представлена групою юридичних осіб та ФОП, яке здійснювало діяльність у сфері виконання ремонтно-будівельних робіт, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи заволодіти чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою, спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами, у період часу з грудня 2024 року по червень 2026 року розробив та реалізував спосіб заволодіння грошовими коштами замовників під приводом виконання ремонтних робіт.

Зазначено, що ОСОБА_4 , з метою реалізації свого протиправного умислу, діючи умисно, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом з невстановленими в ході досудового розслідування особи, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, діючи від імені ТОВ «Фабрика квартир» та використовуючи повноваження директора зазначеного товариства, спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами, вступив у взаємовідносини із наразі встановленою 31 (тридцять одною) потерпілою особою, які мала намір замовити виконання ремонтних робіт у приміщеннях власних квартир, розміщених в Івано-Франківській та Львівській областях.

З метою заволодіння грошовими коштами вказаних потерпілих осіб ОСОБА_4 та невстановлені у ході досудового розслідування особи повідомляли останнім завідомо неправдиві відомості про намір та можливість ТОВ «Фабрика квартир» виконати обумовлений сторонами комплекс ремонтно-будівельних робіт, забезпечити придбання необхідних будівельних матеріалів та виконати роботи у визначені сторонами строки.

При цьому ОСОБА_4 , достовірно знаючи фактичний стан діяльності товариства, відсутність необхідних ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань, а також маючи умисел на заволодіння коштами потерпілих, отриманими згідно умов укладених договорів про надання послуг, не маючи реального наміру належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання в обсязі та строки, передбачені цими договорами, зазначеними грошовими коштами, спільно із наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, розпоряджався на власний розсуд.

У результаті вчинення неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілим було завдано матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 32 591 171,74 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Матеріалами клопотання зазначається, що за вказаними фактами вчинення кримінальних правопорушень 09.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 КК України та його затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просить клопотання задовольнити та визначити ромір застави у розмірі 9600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 948 800 грн що відповідає розміру завданих збитків.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував стосовно клопотання, вказавши на безпідставність наведених у ньому ризиків. Зазначив, що ОСОБА_4 , перебуваючи у Польщі, одразу прибув на виклик слідчого. Просить врахувати, що ОСОБА_4 має на утриманні чотирьох дітей, має хронічні захворювання, також на його утриманні є перестаріла мати, у якої є онкологічне захворювання. Вважає розмір застави, заявлений прокурором непомірним, просить визначити розмір застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що оголошену йому підозру вважає такою, що не відповідає дійсності, у його діях не було жодного умислу та він не вчиняв шахрайських дій. Вважає, що проти нього проводиться інформаційна кампанія. Жодними своїми діями він не давав підстав вважати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню. Перебуваючи у Польщі він мав намір вирішити фінансові питання, оскільки компанія є фактично банкрутом. На виклик слідчого він одразу придбав квиток в Україну та прибув. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010001166 від 07.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, одружений, на утриманні троє малолітніх дітей, фізична особа-підприємець, засновник та власник ТОВ «Фабрика квартир», раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри підтверджується відомостями, які містяться у протоколах допитів потерпілих осіб, протоколах огляду документів, протоколах пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, в документах, укладених між потерпілими та ТОВ «Фабрика квартир» та іншими доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і за його вчинення передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокурором в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, наведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного:

п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , маючи на утриманні трьох малолітніх дітей, являється особою, яка не підпадає під загальну мобілізацію в період оголошеного воєнного стану на території України має реальну можливість виїхати закордон на законних підставах та підозрюючись у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування не завершене та підозрюваний, маючи у своєму розпорядженні отримані від потерпілих грошові кошти в особливо великих розмірах, міг легалізовувати їх шляхом інвестування в підприємницьку діяльність членів своєї родини, придбання дорогоцінного рухомого та нерухомого майна через третіх осіб та з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;

п. 3 - незаконно впливати на потерпілих, свідків, так як йому можуть бути відомі їх анкетні дані та він може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої показання на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення;

п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 свідомо заволодівши грошовими коштами потерпілих осіб в особливо великих розмірах, не маючи жодних намірів їх поверти, може не являтися до слідчого, прокурора та суду у зв`язку із виїздом за межі Івано-Франківської області та/або України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, маючи на те законні підстави у період проголошеного воєнного стану на території України;

п. 5 - вчинити інші, аналогічні вчиненим, кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 заволодівши грошовими коштами потерпілих осіб, повне коло яких наразі ще не встановлено, при цьому до органів досудового розслідування продовжують надходити заяви про аналогічно вчинені останнім кримінальні правопорушення, умисно не повертає жодних отриманих ним грошових коштів, та враховуючи систематичність та тривалість вчиненого ним кримінального правопорушення, може продовжити свою протиправну діяльність, що характеризує вказану особу як таку яка на шлях виправлення та перевиховання не стає.

Інші види запобіжного заходу застосувати відносно підозрюваного неможливо, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу. При цьому, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, а також враховує наявність ризиків.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя бере до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , міцність його соціальних зв`язків, дані щодо його матеріального становища. При цьому слід врахувати надані стороною обвинувачення докази, що свідчать про розмір заподіяної майнової шкоди потерпілим особам, що становить понад 32 млн. грн, яка наразі не відшкодована, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 7 512,02 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень.

На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування - до 07 грудня 2026 року включно.

Взяти ОСОБА_4 під варту у залі суду.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу у розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 12.10.2026 року.