Ухвала суду № 140527339, 11.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19785/26

Провадження № 1-кс/344/7473/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091010001691 від 09.10.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010001691, відомості про яке внесено 09.10.2026, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 09 жовтня 2026 року, о 13 год 23 хв, ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину «Єва», що за адресою:

вул. Національної Гвардії, 3В в м. Івано-Франківську, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТзОВ «РУШ».

Перебуваючи у магазині, на виставкових стелажах побачив товарно-матеріальні цінності, після чого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна. Перебуваючи у торговому залі вказаного магазину ОСОБА_4 реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026, затвердженим Законом України № 4928-ІХ від 14.07.2026), взяв із полиці виставкового стелажу - чоловічу туалетну воду MM STR8 Wild Beat, у кількості 1 шт., вартість якого становить 799,20 грн. в цей час в приміщення магазину зайшов його знайомий ОСОБА_6 та ОСОБА_4 передав йому туалетну воду.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до касової зони де ОСОБА_4 , з метою таємного викрадення майна забрав туалетну воду, яка знаходилась в руці ОСОБА_6 та помістив собі в праву кишеню куртки. Після чого ОСОБА_4 , із викраденим майном попрямував до виходу із приміщення магазину, не оплативши вартість викраденого товару, однак був помічений працівниками магазину ОСОБА_7 , яка зрозуміла, що ОСОБА_4 намагається вчинити крадіжку та відразу покликала керуючого магазину ОСОБА_8 , який в свою чергу, намагався зупинити ОСОБА_4 , тримаючи за ручку вхідні двері магазину, та не випускаючи його. В цей час ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадене майно, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, почав агресивно спілкуватись із ОСОБА_8 та наполягати на тому, щоб його випустили з магазину, після цього ОСОБА_8 відчинив двері та ОСОБА_4 покинув приміщення магазину.

В подальшому ОСОБА_4 з відкрито викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ «РУШ» майнову шкоду в сумі 799,20 гривень.

Матеріалами клопотання зазначається, що 09.10.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за чинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та 10.10.2026 року ОСОБА_4 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, а також те, що у провадженні слідчого відділу РУП ГУНП перебувають ще два кримінальні провадження по крадіжці, зважаючи на наявність ризиків, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного вказала, що не погоджується із клопотанням. Вказала, що дійсно стосовно ОСОБА_4 є ще два епізоди по крадіжці, які розслідує РУП ГУНП, запобіжний захід по них не застосовувався. При цьому ОСОБА_4 належно виконував свої процесуальні обов`язки, з`являється на виклики до слідчого. Просить врахувати, що у підозрюваного є вагітна дружина, він є інвалідом ІІ групи. Просить застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засідані підтримав позицію, висловлену його захисником.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокуром наведено навність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказують на можливість підозрюваного:

переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може намагатись уникнути покарання;

незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у кримінальному провадженні зумовлюється тим, що підозрюваному відомо, як останні виглядають тому він шляхом вмовляння, залякування може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду;

вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.

Інші види запобіжного заходу застосувати відносно підозрюваного неможливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання наявним ризикам.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що злочин вчинено під час дії воєнного стану, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , а також наявність ризиків.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Відтак, зважаючи на вищевикладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 52 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 173 056 (сто сімдесят три тисячі п`ятдесят шість) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 07 грудня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу у розмірі 52 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 173 056 (сто сімдесят три тисячі п`ятдесят шість) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 12.10.2026 року.