Рішення № 140524625, 30.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1848/26

Провадження № 2/548/963/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача 23.07.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів від АТ "Універсал Банк" інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів з 29.09.2023 по 08.10.2023 на цю платіжну картку.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного 29.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ ''Авентус Україна'' електронного договору № 7120611 про надання споживчого кредиту, відповідачка отримала кредит в сумі 3300,00 грн з терміном повернення 360 днів (до 23.09.2024) та зі сплатою відсотків за користування кредитом кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту.

27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договором № 7120611 від 29.09.2023 про надання споживчого кредиту. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту - 3300,00 грн, сума процентів за користування кредитом 6041,64 грн, всього 9341,64 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складає 3300,00 грн - тіло кредиту, 6041,64 грн - нараховані проценти; а також нараховані позивачем проценти за 119 календарних днів 7814,73 грн, всього - 17156,37 грн, яку позивач просив стягнути з нього разом із судовими витратами.

Протоколом авторозподілу розподілу судової справи від 23.07.2026 вказану справу передано на розгляд судді Старокожку В.П.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.07.2026 провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, витребувано від АТ "Універсал Банк" інформацію, про яку прохав позивач.

04.08.2026 від АТ "Універсал Банк" надійшло повідомлення, згідно з яким, на ім`я ОСОБА_1 в цьому банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку у період з 29.09.2023 по 08.10.2023 надійшло зарахування коштів на суму 3300,00 грн, інформація про платника відсутня.

28.09.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представником відповідача адвокатом Турчин О.В. надіслано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, у його задоволенні прохає відмовити повністю, оскільки: заперечує проти стягнення боргу в заявленому у позові розмірі через неправильність здійснених йому нарахувань без урахування змін у законодавстві, які відбулися впродовж строку дії договору, оскільки розмір нарахувань за процентами мав бути приведений позивачем у відповідність до встановлених обмежень і після відновлення нарахування процентів потребував безумовного корегування; заперечує підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором від первісного кредитора, оскільки для доведення переходу саме спірної вимоги має бути наданий належно засвідчений витяг із акту передачі, який дозволяє встановити його зв`язок з актом від 27.05.2024 та одночасно містити дані відповідача, номер договору, склад і розмір вимоги на дату передачі, а також не надано доказів повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором; заперечує заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

29.09.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представником позивача адвокатом Столітній М.М. надіслано до суду відповідь на відзив, з якої вбачається, що не можна застосовувати до спірних правовідносин ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинність 24.12.2023 року, а кредитний договір укладено 29.09.2023 р., відповідно закон зворотної сили на спірні правовідносини немає; щодо реєстру боржників позивач зазначив, що до позовної заяви додано належним чином оформлений витяг з даного реєстру підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного позовного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 29.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ ''Авентус Україна'' укладено електронний договір № 7120611 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі особисті цілі в сумі 3300 грн на строк 360 днів, тобто до 23.09.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом кожні 30 днів. Стандратна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, передбаченого п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,692% в день застосовується відповідно до умов, викладених у п. 1.5.2 договору. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою на весь період користування кредитом 26941,20 грн /а.с. 26-28/.

Вказаний договір, паспорт споживчого кредиту /а.с. 11/ підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором C6729 .

Відповідно до відповіді АТ "Універсал Банк" від 04.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 в цьому банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку у період з 29.09.2023 по 08.10.2023 надійшло зарахування коштів на суму 3300,00 грн, інформація про платника відсутня /а.с. 65/.

Відповідно до повідомлення ТОВ "Пейтек Україна" від 12.06.2024 за вих. № 20240612-8а, адресованого ТОВ "Авентус Україна", було успішно перераховано кошти згідно з договором про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від 16.02.2022 на банківську картку № НОМЕР_1 на суму 3300 грн /а.с. 35/, позиція № 28.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунку заборгованості), прізвище, ім`я, по батькові позичальника ОСОБА_1 , за період з 29.09.2023 по 26.05.2024, складеної ТОВ "Авентус Україна" та підписаної директором ОСОБА_2 , засвідченої печаткою підприємства, заборгованість останнього станом на 26.05.2024 становить 3300,00 грн за тілом кредиту та 6041,64 грн за відсотками за стандартною відсотковою ставкою, загальна сума заборгованості - 9341,64 грн /а.с. 12-13, 18-21/. Із вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося до 30.12.2023 включно /а.с. 13 зворот/.

27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договором № 7120611 від 29.09.2023 про надання споживчого кредиту /а.с. 44-46/, що підтверджується копією витягу із реєстру боржників від 27.05.2024 /а.с. 24/, акту до договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 /а.с. 48 зворот/.

Відповідно до копії витягу із реєстру боржників від 27.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 на момент переходу права вимоги становить 3300,00 грн за тілом кредиту та 6041,64 грн за відсотками за стандартною відсотковою ставкою, загальна сума заборгованості - 9341,64 грн.

Про заміну кредитора в зобов`язанні ОСОБА_1 27.05.2024 повідомлявся письмово шляхом надіслання йому позивачем відповідного повідомлення на електронну пошту, вказану ним первісному кредитору /а.с. 50/.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

Позивачем після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 на момент звернення до суду нараховано відсотки за користування кредитними коштами за 119 календарні дні (до моменту закінчення строку дії договору) в розмірі 7814,73 грн, про що зазначено у позовній заяві /а.с. 22,23/.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором визначена позивачем в сумі

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ ''Авентус Україна'' укладено електронний договір № 7120611 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі особисті цілі в сумі 3300 грн на строк 360 днів, тобто до 23.09.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом кожні 30 днів за ставкою 1,99% в день в межах строку кредитування. Вказаний договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, відповідно до частин статті 11, статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію''.

За змістом частини 13 статті 11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до частини 13 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію''.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 7120611 від 29.09.2023 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , які надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Судом з матеріалів справи встановлено, що вказана банківська картка емітована у АТ "Універсал Банк" та належить відповідачу, на цю картку у період з 29.09.2023 по 08.10.2023 надійшло зарахування коштів на суму 3300,00 грн, що відповідає викладеному у позовній заяві, матеріалам справи і не спростовано відповідачем та жодними належними і допустимими доказами. Дані позичальника ОСОБА_1 , зазначені у вказаному договорі, повністю співпадають із даними відповідача, про втрату (викрадення) особистих документів, необхідних для ідентифікації (паспорту, довідки про РНОКПП тощо), мобільного телефону тощо ним не заявлялося.

Відтак, вказані вище докази із урахуванням пункту 2.1. кредитного договору є достатнім доказом виконання ТОВ ''Авентус Україна'' зобов`язання за договором щодо надання 3300,00 грн кредиту.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано, із відповідним позовом остання до суду не зверталася.

При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Враховуючи, що суду не надано доказів протилежного, суд приходить до висновку про наявність відносин із споживчого кредитування між первісним кредитором ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем за договором про надання споживчого кредиту № 7120611 від 29.09.2023, яким останньому надано та ним отримано кредитні кошти в сумі 3300,00 грн.

Під час судового розгляду встановлено і це не заперечується сторонами, що ці кошти відповідачем на час звернення позивача до суду ні позивачу, ні первісному кредитору не повернуті.

Також позивачем наданий поденний розрахунок заборгованості (карта обліку), який узгоджується з умовами договору споживчого кредиту і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 за цим договором.

Так, умовами договору споживчого кредиту передбачено нарахування відсотків після місячного строку дії договору.

Відтак, згідно з наданим розрахунком, заборгованість за кредитним договором відповідача станом на 26.05.2024 становить 3300,00 грн за тілом кредиту та 6041,64 грн за відсотками за стандартною відсотковою ставкою, загальна сума заборгованості - 9341,64 грн. Із вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося до 30.12.2023 включно.

27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договором № 7120611 від 29.09.2023 про надання споживчого кредиту, що доведено наданими суду письмовими доказами, оцінку яких здійснено судом.

Відповідно до копії витягу із реєстру боржників від 27.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 на момент переходу права вимоги становить 3300,00 грн за тілом кредиту та 6041,64 грн за відсотками за стандартною відсотковою ставкою, загальна сума заборгованості - 9341,64 грн.

Позивачем після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 було повідомлено останнього про зміну кредитора шляхом надіслання електронного листа на вказану у договорі його електронну пошту та на момент звернення до суду нараховано відсотки за користування кредитними коштами за 119 календарні дні (до моменту закінчення строку дії договору) в розмірі 7814,73 грн, виходячи із умов цього договору та зафіксованої стандартної відсоткової ставки.

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював вказаний договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором № 7120611 від 29.09.2023 про надання споживчого кредиту з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

Отже, ТОВ ''ФК "Фінтраст Капітал" придбало право вимоги за цим кредитним договором до ОСОБА_1 .

Суд вважає за необхідне зазначити щодо викладених у відзиві на позов заперечень відповідача щодо неповідомлення його про заміну кредитора у зобов`язанні, нарахування відсотків за користування кредитом таке.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач вживав заходів до повідомлення відповідача про зміну кредитора. Водночас, доказів сплати заборгованості за кредитом первісному кредитору відповідачем не надано.

Крім того, як первісний кредитор, так і позивач, згідно з умовами вищевказаного договору вправі були здійснювати нарахування відсотків за кредитом лише у період кредитування, тобто з 29.09.2023 по 23.09.2024, а починаючи з 24.09.2024 відносини між сторонами трансформувалися з договірних в охоронні.

Вказане зазначено у постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12, де Велика Палата Верховного Суду зауважила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами за вказаним договором як первісним кредитором, так і у подальшому позивачем, нараховувалися виключно у межах строку кредитування, сторонніх та додаткових включень до розрахунку заборгованості судом не виявлено, отже їх нарахування є правомірним.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, 22.11.2023 прийнято Закон України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг'' № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування'' (пп .6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України ''Про споживче кредитування'' (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про споживче кредитування'', тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обрахування заборгованості відповідача за процентами за кредитом за період, який вказує у позовній заяві позивач - з 29.09.2023 по 23.09.2024, слід здійснювати так:

- кількість днів прострочення становить 360, розмір кредиту - 3300,00 грн.

- доказів внесення оплат у рахунок погашення заборгованості відповідачем суду не надано. Тому, виходячи із наведених вище обгрунтувань, суд, здійснивши власні розрахунки визначив розмір заборгованості за відсотками: за перші 206 днів: 3300 грн * 1,99% * 206 днів = 13528,02 грн; за наступні 120 днів: 3300 грн * 1,5% * 120 днів = 5940,00 грн; останні 35 днів: 3300 грн * 1,0 % * 35 днів = 1155,00 грн, що разом становить 20623,02 грн.

Отже, заборгованість за кредитним договором складається з 3300,00 грн - тіло кредиту, 20623,02 грн - нараховані проценти, всього - 23923,02 грн.

На час розгляду справи кредитний договір № 7120611 від 29.09.2023 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором суду не надано.

Проте, позивач у позовній заяві прохає суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, яка складається з 3300,00 грн - тіло кредиту, 6041,64 грн - нараховані проценти; а також нараховані позивачем проценти за 119 календарних днів - 7814,73 грн, всього - 17156,37 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що розмір заборгованості за кредитом, яка підлягає до сплати відповідачем на користь позивача, що самостійно визначена судом, становить 23923,02 грн, тоді як у позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 17156,37 грн, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині, виходячи з того, що суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок (платіжна інструкція № 8421 від 17.07.2026), а оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню ця сума судового збору.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду подано: копію Договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем.

Крім того, долучено Акт приймання-передачі виконаних послуг від 14.07.2026, підписаний сторонами, згідно із яким адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 10000,00 грн.

Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень представника.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у статтях 137, 141 ЦПК України. Разом з тим, вказаними нормами визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ураховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час, витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаного об`єму робіт представником позивача, з урахуванням позиції сторони відповідача, яка не погодилася із заявленим розміром цих судових витрат та зазначала про те, що їх розмір не відповідає складності справи та об`єму виконаних робіт, є явно завищеним, клопотала про їх зменшення у зв`язку із цим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього клопотання, зменшення їх розміру до 5000,00 грн та стягнення цієї суми із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 526, 611, 612, 1049, 1054, 1056-1 України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Україна'' заборгованість в розмірі 17156 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят шість) грн 37 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Україна'' 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Україна'', 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, адреса: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 94/2210 від 18.09.2020.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2815 від 25.01.2007.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.

Головуючий