Рішення № 140524381, 12.10.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3990/26

Провадження № 2/539/2709/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Джадан І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Лубни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 27.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №2053220 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Відповідно до кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, кредит надається на строк 360 днів, стандартна процентна ставка 1,00 % в день. Кошти перераховані на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту.

24.02.2026 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-6/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-6/26 від 24.02.2026 року, заборгованість відповідача за кредитним договором №2053220 складає 28997,44 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2053220 від 21.01.2025 року становить 28997,44 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 9998,84 грн., заборгованість по відсотках 13998,60 грн., неустойка 5000,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 28997,44 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

На адресу суду 20.08.2026 року від відповідача надійшов відзив, згідно якого вона прохала відмовити в задоволенні позову. Факт отримання кредиту в розмірі 10000,00 грн. вона визнає. Разом з тим не погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості у розмірі 28997,44 грн, оскільки вважає, що розмір заборгованості потребує детальної перевірки та належного документального обґрунтування. Вона не погоджується з нарахованими позивачем відсотками, штрафними санкціями, включеними до суми позовних вимог. Вважає необхідним перевірити законність, підстави, періоди та правильність кожного виду нарахувань, а також їх відповідність умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що фактично отримана нею сума кредиту становила 10000 грн, тоді як позивач просить стягнути 28997,44 грн, тобто суму, яка майже утричі перевищує фактично отримані кредитні кошти.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не попередила.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 27.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №2053220 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України « Про електронну комерцію.

Відповідно до п. 1.2 договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.

Строк кредиту 360 днів. (п. 1.3 Договору)

Згідно п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день. (а.с. 11 зворот-16)

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. (а.с. 27 зворот)

24.02.2026 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-6/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. (а.с. 28-32)

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-6/26 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2053220 від 27.01.2025 року становить 28997,44 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 9998,84 грн., заборгованість по відсотках 13998,60 грн., неустойка 5000,00 грн. (а.с. 33 зворот)

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №2053220 від 27.01.2025 (а.с. 22-27) вбачається, що у період з дати укладання кредитного договору, а саме: з 27.01.2025 року по 22.01.2026 року (дата повернення кредиту), у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 13998,60 грн, тобто проценти нараховані позивачем у межах погодженого строку дії договору.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування, за погодженою сторонами відсотковою ставкою.

Позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість по штрафам в розмірі 5000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

Згідно п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався, наразі він триває.

У даній справі позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по штрафам в розмірі 5000,00 грн.

Час виконання зобов`язання за договором від 27.01.2025 року сплив 22.01.2026 року.

Тобто позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по штрафам у період воєнного стану, запровадженого Указом Президента України.

Отже, законодавець на рівні акту цивільного законодавства (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню), такий обов`язок припиняється без його виконання.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по штрафам не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2053220 від 27.01.2025 в сумі 23997,44 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 9998,84 грн., заборгованості по відсотках 13998,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (а.с. 1)

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2203,32 грн. (23997,44 грн.*2662,40 грн./28997,44 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2053220 від 27.01.2025 року в сумі 23997 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 44 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2203 (дві тисячі двісті три) грн. 32 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.Д. Бєссонова