Ухвала суду № 140524222, 12.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа №536/3164/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заява обґрунтована зокрема тим, що позовна заява подана з тих підстав, що ОСОБА_1 являється власником нежитлових приміщень, а саме адміністративної будівлі, будівлі гаражу та складу, будівлі котельні, будівлі компресорної, будівлі вагової з вагами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та власником технологічного обладнання, а саме реактора № 1, 1977 року випуску, інвентарний номер 104000051; реактора № 2, 1977 року випуску, інвентарний номер 104000053; реактора № 3, 1977 року випуску, інвентарний номер 104000054; трансформаторної підстанції № 289, 1974 року випуску, заводський номер 519912, інвентарний номер 104000020; трансформаторної підстанції № 260, 1969 року випуску, заводський номер 313338, інвентарний номер 104000021; асфальтозмішувача ДС 158, 1991 року випуску, заводський номер 91111237, інвентарний номер 104000176, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

За даною адресою - АДРЕСА_1 , відповідачем АТ «Полтаваобленерго» надавались послуги з постачання електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії о/р НОМЕР_1 від 14.05.2020 року, який був укладений у встановленому порядку з попереднім власником об`єктів нерухомості - ОСОБА_2 .

У зв`язку зі зміною власника об`єктів нерухомості, 18.03.2026 року АТ «Потаваобленерго» отримало від ОСОБА_2 заяву, у якій нею повідомлялося про припинення користування електричною енергією на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 , у реагування на який листом від 18.03.2026 року за № 04.36/8175 відповідач АТ «Полтаваобленерго» повідомив ОСОБА_2 про припинення договору про розподіл електричної енергії за о/р НОМЕР_2 в частині розподілу електричної енергії за адресою з 16.04.2026 року за адресою АДРЕСА_1 , ЕІС код точки комерційного обліку: 62Z6819399221742; 62Z7588740808667.

З метою дотримання вимог ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії», 18.03.2026 року позивач ОСОБА_1 , як новий власник об`єктів нерухомого майна та технологічного обладнання, за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до АТ «Полтаваобленерго» з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом подачі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2026 року, 18.03.2026 року була сформована уповноваженим співробітником АТ «Полтаваобленерго» та містила вже внесені вдруковані дані в частині Персофініковані дані Споживача.

До даної заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2026 року були долучені документи, у відповідності до п. 2.1.8. ПРРЕЕ, на підтвердження факту власності на об`єкти нерухомості та технологічного обладнання, щодо яких подавалась така заява-приєднання.

Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2026 року разом з додатками була прийнята уповноваженим представником АТ «Полтаваобленерго».

Проте, 25.03.2026 року відповідач АТ «Полтаваобленерго» припинило електропостачання на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , і станом на час подання даної заяви до суду, не відновлене.

Відповідно до пункту 7.11 ПРРЕЕ - на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

22.09.2026 року представник позивача Циганкова І.І. направила адресу відповідача АТ «Полтаваобленерго» Вимогу про відновлення електропостачання за об`єкта позивача АДРЕСА_1 , на період розгляду судової справи.

Згідно опису та квитанції поштового відправлення за № R396000091066 від 22.09.2026 року, дане поштове відправлення АТ «Полтаваобленерго» отримало 25.09.2026 року, що вбачається з трекінгу вищевказаного поштового відправлення.

АТ «Полтаваобленерго» всупереч пункту 7.11 ПРРЕЕ, не відновило електропостачання за об`єкта позивача АДРЕСА_1 , на період розгляду судової справи.

На підставі вищевикладеного, просив суд ухвалити рішення, яким:

- Зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» відновити електропостачання нежитлових приміщень, що належать позивачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить такого висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25) сформовано висновок, згідно якого під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивачу відновили електроживлення з підстав існування спору щодо існування заборгованості, яка стала підставою для припинення електропостачання.

Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.

Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.

Відтак, наявні законні підстави для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивачка.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого ст.154 ЦПК України, оскільки відновлення електропостачання не призведе до завдання збитків стягувачу в силу того, що постачання електроенергії здійснюється на платних засадах, натомість буде ефективним запобіжником можливого порушення прав споживача.

Враховуючи викладене, такий захід забезпечення позову, як відновлення електропостачання є обґрунтованим, співмірним та дозволяє забезпечити розумний баланс між правами позивачки, як споживача, та відповідача, як надавача послуг.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» відновити електропостачання нежитлових приміщень, що належать позивачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову - для відома та виконання.

Роз`яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОлександр Олександрович Колотієвський