Ухвала суду № 140518084, 12.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3902/26

Провадження № 2-с/459/37/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Жураковський А.І., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 25.09.2026 року Шептицьким міським судом Львівської області за заявою Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, -

в с т а н о в и в :

08.10.2026 року боржник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу по справі №3902/26, виданого 25.09.2026 року Шептицьким міським судом Львівської області. В обґрунтування заяви послалась на те, що заявником не надавалися їм послуги з постачання теплової еннргії, а заборгованість за ці послуги є надуманою і нічим непідтвердженою, оскільки їхня квартира відокремлена від мережі централізованого опалення ще з 01.08.2001 року.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржників проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява про скасування судового наказу є обґрунтованою, а отже, підстави для відмови у її задоволенні відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, в зв`язку з відсутністю підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Клопотання боржника про поворот виконання судового наказу - відсутнє.

Керуючись ст.ст. 170-171 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ у справі №459/3902/26, виданий Шептицьким міським судом Львівської області 25.09.2026 року за заявою Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 2670,73 грн, з яких: 2372 грн заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 76,41 грн - 3% річних, 200,14 грн інфляційні нарахування, 22,18 грн пені та 302, 80 грн судового збору.

Роз`яснити КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради право на звернення з тією самою вимогою до суду у порядку спрощеного позовного провадження

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. І. Жураковський