Ухвала суду № 140515289, 07.10.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1151/26

Провадження №2-п/307/8/26

УХВАЛА

про перегляд заочного рішення

07 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в:

Відповідачка ОСОБА_1 23 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до суду заяву про перегляд заочного рішення суду, ухваленого Тячівським районним судом Закарпатської області 14 травня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області у справі № 307/1151/26 задоволено позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості.

Із вказаним рішенням відповідачка категорично не згодна, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Позивач заявляє про право вимоги, яке ніби то виникло з договору від 2019 року (укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»). Жодних платежів на виконання цього договору чи дій, які б свідчили про визнання боргу, відповідачка не вчиняла.

Відповідно до ст. 257, 264 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить 3 роки і він не переривався. На момент звернення позивача до суду у 2026 році, цей строк беззаперечно минув. Позивачем не надано жодного доказу (фінансового первинного документа, квитанції, який би підтверджував факт переривання строку давності із боку відповідачки.

Крім цього, позивач заявляє про стягнення значної суми відсотків та штрафів, однак відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справах № 444/9519/12 та № 310/11534/13-4), право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Понад цей строк нарахування щоденних відсотків є незаконним. Крім того, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність для стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік, який позивачем беззаперечно пропущено. Жодних детальних, прозорих та первинних бухгалтерських розрахунків балансу заборгованості позивач суду не надав.

Також, позивач стверджує про укладення договору в електронній формі. Відповідачка наголошує, що вона не підписувала жодних документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 79, 95 ЦПК України, позивач зобов?язаний надати суду належні електронні докази: оригінал електронного документа первинного договору, технічні логи (метадані) системи. Прості текстові роздруківки без цифрових підписів і підтвердження зв?язку із особою є недопустимими доказами, які не підтверджують факт виникнення зобов`язання.

Також зазначила, що є особою з інвалідністю III групи та пенсія по інвалідності є її єдиним джерелом існування, а в умовах повномасштабної війни в Україні її матеріальне та соціальне становище критично погіршилося. Дії позивача, який у період дії воєнного конфлікту масово ініціює судові процеси застарілими, необґрунтованими та документально не підтвердженими вимогами 2019-2020 років, мають ознаки зловживання процесуальними правами. Позивач розраховує на те, що в умовах війни вразливі категорії громадян зокрема, особи з інвалідністю, не зможуть належним чином захистити себе в суді через брак ресурсів чи правової інформації

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Намагання стягнути необґрунтовані кошти та незаконні відсотки з особи з інвалідністю під час війни суперечить принципу добросовісності та спрямоване на безпідставне збагачення фінансової компанії.

Враховуючи викладене, просила скасувати рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у справі від 14 травня 2026 року.

На підставі ухвали суду від 25 серпня 2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення та повідомлено учасників справи про її розгляд.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 02 вересня 2026 року подав письмові заперечення про перегляд заочного рішення, вважає заяву, подану відповідачкою ОСОБА_1 безпідставною, необгрунтованою, не підтвердженою доказами, та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на таке.

В силу процесуального законодавства, для скасування заочного рішення необхідно одночасне існування таких обставин: 1) поважність причин неявки відповідача у судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення; 2) неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання; 3) аргументи відповідача щодо обставин справи повинні впливати на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Також звертає увагу суду, що на сьогоднішній день, користувач мобільного застосунку "Дія" як учасник судового процесу, отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення.

Тому, відповідачка могла та мала можливість і нічим не була обмежена щодо набуття інформації по даній справі.

Також позивачка просить суд врахувати той факт, що адреса, яка зазначена у позовній заяві, ідентична адресі, яку відповідачка зазначила в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 і саме на цю адресу направлялись матеріали по справі.

Отже, у відповідачки була можливість ознайомитися із матеріалами справи та завчасно подати свої заперечення. Проте, відзив на позовну заяву відповідачем було подано лише 10.05.2026. З цього приводу варто зазначити, що провадження у справі було відкрито 01.04.2026, судове засідання призначено на 14.05.2026, у зв`язку з чим відповідач мав достатньо часу для вчинення необхідних процесуальних дій заздалегідь.

Така процесуальна поведінка свідчить про невикористання відповідачем наданих законом процесуальних прав та не може покладати негативні наслідки на позивача. Інститут заочного розгляду покликаний забезпечити дотримання принципів розумності строків розгляду справи, процесуальної економії та недопущення затягування судового процесу відповідачем. Відповідачка не зазначає, коли саме та яким способом йому стало відомо про відкриття провадження у справі, а також не наводить конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали ознайомленню з матеріалами справи, у тому числі надісланими засобами поштового зв`язку. Тому вважають, що підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу. Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 року Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Цей Закон набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 4 вересня 2025 року. Таким чином, враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем до 04.09.2025 року. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувався у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. Підсумовуючи вищезазначене, перебіг строку позовної давності за кредитним договором станом на дату подачі позовної заяви не настав, а позиція відповідача не враховує вищезазначених норм.

Щодо факту укладення договору.

22.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1411238.

Факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи. Крім того, відповідач не заперечує, що відомості, вказані у договорах відомості є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, тощо.

Враховуючи наведене, правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між первісними кредиторами та Відповідачем укладено електронні кредитні договори, адже без отримання відповідачем листів на адресу електронної пошти та смс-повідомлень, без здійснення входу на сайт Товариств за допомогою логінів особистих кабінетів і паролей особистого кабінету кредитні договори між позивачем та відповідачем не були би укладені.

З кредитних договорів вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Оскільки дані договори укладено на сайті позикодавців та відповідач підписав їх одноразовими ідентифікаторами, отриманими у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлень, без здійснення входу на сайт товариств договори між відповідачем та товариствами не були б укладені.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження № 61-1602св20. Додатково наголошуємо суду, що договори було підписано сторонами, екземпляри договорів надано Відповідачу. Підстав для сумніву у змісті договорів відповідачем не наведено.

Посилання відповідачки на те, що позивачем до матеріалів справи не долучено доказів для перевірки достовірності, цілісності та незмінюваності електронного документа, є передчасними та такими, що ґрунтуються на припущенні про недостовірність доказу виключно з огляду на форму його подання.

Тобто, відповідач фактично обмежується формальним запереченням доказів позивача, проте не надає жодного зустрічного доказу на підтвердження того, що договір ним не підписувався, кредитні кошти не отримувалися або що при укладенні договору було допущено шахрайські чи інші неправомірні дії. За таких обставин відповідні доводи відповідача є недоведеними та не можуть спростовувати факт укладення кредитного договору.

Щодо перерахування коштів.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10 000,00 грн. Враховуючи, що первісний кредитор не є банком, відповідна операція була здійснена оператором платіжних послуг на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства Дана обставина підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», відповідно до якого 22.10.2019 року було перераховано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 . Однак, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Щодо нарахування відсотків.

22.10.2019 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1411238. Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору Знижена процентна ставка становить 1,26 % від суми позики за кожен день користування позикою (459,90 % річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору. Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору cтандартна процента ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних) та застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього договору. 1.7. Після вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього договору, та у разі якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у Особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою. 3.4. У разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою. 3.6.2. з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.

Також, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Доводи відповідача щодо його матеріального становища, наявності III групи інвалідності та негативного впливу воєнного стану не спростовують ані факту виникнення зобов`язання, ані розміру заявленої до стягнення заборгованості. Наявність у відповідача інвалідності, отримання пенсії як єдиного джерела доходу та складне матеріальне становище не є правовими підставами для звільнення від належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань. Відповідач не надає доказів того, що зазначені обставини відповідно до конкретних положень закону припиняють, змінюють або унеможливлюють виконання саме спірного грошового зобов`язання. Так само посилання на дію воєнного стану не свідчить про неможливість виконання зобов`язання. Воєнний стан та збройна агресія проти України не означають автоматичного звільнення особи від виконання зобов`язань; для застосування положень про форс-мажор необхідно довести їх безпосередній вплив на можливість виконання конкретного зобов`язання. Посилання відповідача на нібито «недобросовісну поведінку» та «зловживання процесуальними правами» з боку Позивача також є бездоказовими.

Питання про законність нарахованої заборгованості має вирішуватися виходячи з умов договору, факту виникнення та виконання зобов`язання, здійснених платежів і передбачених законом наслідків прострочення, а не з матеріального становища боржника.

Отже, наведені відповідачем обставини можуть характеризувати його особисте та матеріальне становище, однак не містять належного правового чи доказового обґрунтування для відмови у задоволенні позовних вимог та не підтверджують жодного зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до суду не з`явився, просив заяву про перегляд заочного рішення розглядати без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, подала заяву про розгляд заяви без її участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини заяви та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, заочне рішення може бути скасовано лише у випадку наявності всіх трьох підстав, зазначених у цій статті.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 100,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

З метою визначення місця проживання відповідачки ОСОБА_1 судом, в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, на який отримано відповідь № 2507375, із якої видно, що місце проживання відповідачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження та справу призначено до розгляду по суті на 14 травня 2026 року з викликом сторін.

Відповідно до п. 2) ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копія ухвали суду про відкриття провадження від 01 квітня 2026 року та судова повістка про виклик до суду на 14 травня 2026 року на 11 год. відповідачці надсилалися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке отримано, однак не зазначено ким саме отримано і коли, оскільки відсутня відмітка у графах «дата», «особисто» або «за довіреністю»; підпис міститься на графі «розписка про одержання», однак не зазначено прізвище, ім`я, по батькові одержувача; також міститься підпис працівника об`єкта поштового зв`язку без зазначення прізвища, імені та по батькові; також наявний штамп Укрпошти із зазначенням дати 02.05.2026.

11 травня 2026 року, відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, однак такий судом під час ухвалення заочного рішення врахований не був.

Відтак, посилання як відповідача у заяві про перегляд заочного рішення так і позивача у запереченні на подану заяву потребують всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи та дослідження їх у судовому розгляді за участю відповідачки.

За таких обставин, заочне рішення суду слід скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задовольнити повністю.

Скасувати заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Справу призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 12 листопада 2026 року на 10 год.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас