Ухвала суду № 140513915, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову до подання позовної заяви

12 жовтня 2026 року № 520/32932/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне виробничого водопровідно-каналізаційне підприємство звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд: -задовольнити заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно- каналізаційного підприємства про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до Головного управління ДПС у Харківській області.

-зупинити дію РІШЕННЯ Головного управління ДПС у Харківській області №749/4-2040 від 22 вересня 2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/ емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, до набрання законної сили рішенням суду.

В обгрунтування зазначено, що ГУ ДПС у Харківській області прийнято РІШЕННЯ №749/4-2040 від 22 вересня 2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/ емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Враховуючи, що в умовах воєнного стану робота Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, як об`єкта критичної інфраструктури, набуло особливого значення. Функціонування таких підприємств, особливо в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру», є елементом національної безпеки України. Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство знаходиться в критичних умовах фінансування, коли значна частина споживачів виїхала, не працюють підприємства, тобто витрати, які Підприємство несе, надаючи в місто воду не компенсуються відповідними оплатами. Скрутне фінансове становище Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства посилюється також й тим, що до теперішнього часу Підприємство надає послуги фізичним особам, які становлять 95% абонентів, за тарифами, встановленими у 2020 році.

Перед підприємством існує узгоджена представниками державної влади та місцевого самоврядування заборгованість з міжтарифної різниці в сумі 27 317 888,00 грн. (копія Протоколу №1 територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах від 23.09.2021 року додається). Проте зазначена заборгованість з міжтарифної різниці підприємству не відшкодовується. Таким чином зобов`язання по забезпеченню питним водопостачанням підприємство виконує, а з боку органів влади зобов`язання не виконуються: тарифи своєчасно не переглядаються, заборгованість з міжтарифної різниці не відшкодовується.

Більш того заборгованість перед підприємством з міжтарифної різниці продовжує збільшуватись з кожним днем надання послуг за збитковим тарифом.

Окрім цього, згідно Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2026 року Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство має 10 339 831 грн. 00 коп. від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (копія податкової декларації за серпень 2026 року прийнята ДПС). За рахунок від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду можливо зменшити суму податкового боргу, проте звернення щодо проведення зарахування в даний час на розгляді Головного управління ДПС у Харківській області.

Розглянувши вказану заяву, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із процитованих норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Стаття 151 КАС України визначає, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Окремо суд зауважує й на те, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19 та інших.

Суд вказує, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які, на думку заявника, порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії/бездіяльність є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином аналіз змісту вказаних норм та правових висновків свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що судове рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Так само в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії РІШЕННЯ Головного управління ДПС у Харківській області №749/4-2040 від 22 вересня 2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/ емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, позивачем не надано будь - яких доказів щодо зв`язку між заходами забезпечення позову та послугами водопостачання та водовідведення, які має забезпечити позивач отримувачам його послуг.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що у задоволенні заяви позивачу належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Кухар М.Д.