Рішення № 140511832, 29.09.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/451/26

Номер провадження 2/341/544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано - Франківської області у складі:

головуючого - судді - Гаполяка Т. В.

з залученням секретаря судового засідання - Ворох З.Д.

за участю:

представника позивача - адвоката Рясного В.Д.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

її представника - адвоката Денеги Д.М.

розглянувши справу за позовом, поданим представником адвокатом Рясним Владиславом Денисовичем в інтересах довірителя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , орган місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, про визначення способів участі батька у вихованні дітей, -

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача, органу місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини.

Представник - адвокат Рясний В.Д. в інтересах довірителя ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , орган місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, та просить суд ухвалити рішення, яким визначити спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення побачень з синами:

-необмеженого спілкування з синами особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та синами;

-перебування з синами в літній період часу протягом 45 діб для їхнього відпочинку та оздоровлення на території Польщі та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері, у супроводі сестри позивача ОСОБА_5

- з 1 по 15 число кожного місяця перебування синів з ночівлею за місцем проживання позивача, з урахуванням розпорядку дня дітей, стану здоров`я та особистого бажання, без супроводу матері, у супроводі сестри позивача - ОСОБА_5 ;

-побачення з синами на свята, дні народження без супроводу матері, у супроводі сестри ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони перебували у шлюбі зареєстрованому 21 жовтня 2016 року у виконавчому комітеті Бурштинської міської ради Івано-Франківської області. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2025 року шлюб розірвано. У шлюбі народилось двоє синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сторони припинили спільно проживати, вести спільний побут та господарство. Після припинення шлюбних відносин діти залишилися проживати з Відповідачкою. У зв`язку з тим, що позивач працює та проживає у республіці Польща, між сторонами почались непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні синів.

Позивач не припиняє спроб брати участь у житті дітей, намагається домовитися з відповідачкою про графік спілкування з дітьми, якнайчастіше спілкуватися з дітьми телефоном чи відеозв`язком, намагається не втратити контакт з дітьми.

З моменту припинення спільного проживання з відповідачкою позивач продовжував брати активну участь у житті та вихованні дітей, які залишилися проживати з позивачкою. Відповідач почала чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, відмовляла позивачу в організації особистих зустрічей з дітьми.

Позивач сплачує аліменти у повному обсязі та повністю матеріально забезпечую дітей. Боргів по сплаті аліментів не має, та не мав. У позивача наявні всі умови для зустрічей із дітьми, їхнього дозвілля та розвитку.

Позивач є законослухняним працюючим громадянином, психічно здоровим, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, як громадянин та член суспільства характеризуюся винятково позитивно, характеризуюся винятково позитивно як батько, сусід, родич, друг і колега. ОСОБА_2 не вчиняє негативного впливу на дітей, має з дітьми гарні теплі стосунки, здійснює турботу та догляд за дітьми, здатний забезпечити всі потреби дітей та належні умови для проведення особистих зустрічей з синами, є зразковим законослухняним громадянином.

У судове засідання належно повідомлений про розгляд справи позивач не з`явився, діяв через представника. Його представник - адвокат Рясний В.Д. позов підтримали з підстав, наведених у такому. Додатково зазначив, що позивач є громадянином України, який проживає та працює у Польщі. Графік роботи позивача унеможливлює приїзди в Україну та зустріч з дітьми. Просив позов задовольнити.

Представником відповідача - адвокатом Денегою Д.М. скеровано відзив на позовну заяву, яким по суті позов представник визнав частково.

Зазначив, що відповідач не погоджується з наведеними обставинами, їх правовою оцінкою та заявленим обсягом позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими, частково недоведеними, внутрішньо суперечливими та такими, що не відповідають найкращим інтересам дітей.

Представник зазначає, що у даному випадку саме на позивача покладається обов`язок довести факт системного, умисного та безпідставного перешкоджання у спілкуванні з дітьми.

Позивачем не доведено ані сам факт перешкоджання, ані його характер, ані інтенсивність, що унеможливлює задоволення позову з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначає, що діти підтримують зв`язок із позивачем, між сторонами справді здійснюється комунікація щодо дітей. Позивач має можливість контактувати з дітьми і фактичне спілкування між позивачем і дітьми не припинене. Контакт між позивачем та дітьми фактично існує, а тому твердження про повне або системне блокування спілкування не відповідають дійсності. Сам по собі факт наявності конфлікту між батьками, різного бачення порядку спілкування або відсутності узгодженого графіка не є доказом перешкоджання у спілкуванні.

Відповідач вважає за доцільне визначити порядок спілкування, який передбачає регулярний, але помірний та врегульований дистанційний зв`язок, зокрема телефонне або відеоспілкування декілька разів на тиждень у попередньо погоджений час із урахуванням режиму дня дітей, їхнього стану здоров`я та фактичної зайнятості. Що стосується особистих зустрічей, вони мають відбуватися у визначені дні, зокрема у вихідний час, із обмеженою періодичністю на початковому етапі та без нічного перебування, з можливістю поступового розширення тривалості таких зустрічей лише за умови встановлення стабільного емоційного контакту з дітьми та з урахуванням їх вікових особливостей. Надання дозволу на нічні перебування на даний час є передчасним, особливо з огляду на вік молодшої дитини, та може бути розглянуте лише в майбутньому за умови належного розвитку контакту між дітьми та Позивачем, досягнення дитиною відповідного віку та підтвердження наявності належних умов проживання і можливості забезпечення повноцінного догляду. Щодо вимог Позивача про перебування дітей за межами України, зокрема на території Польщі та за її межами, відповідач вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені належними доказами, не містять достатньої конкретизації умов перебування дітей, а також не відповідають їх інтересам, з урахуванням віку та відсутності перевірених даних щодо умов їх проживання за кордоном. Участь третіх осіб, зокрема сестри позивача, не повинна включатися до визначеного судом порядку спілкування, оскільки не є предметом даного спору, не обґрунтована інтересами дітей та не підтверджена жодними належними доказами. Таким чином, альтернативний порядок спілкування має бути спрямований на забезпечення стабільності, безпеки та психологічного комфорту дітей, а також передбачати поступове та контрольоване розширення участі позивача у їхньому житті, без створення ризиків для їх розвитку та без порушення звичного середовища проживання.

В судовому засіданні відповідач, її представник надали пояснення аналогічні наведеним у відзиві. Відповідач додатково пояснила, що проживала з відповідачем та старшим сином в республіці Польща. Будучи вагітною, повернулась в Україну. Фізичного контакту між позивачем та молодшим сином не було. В період військового стану позивач в Україну не повертався, і наміру приїзду до України під час воєнного стану у нього не має. Не заперечує щодо зустрічі позивача з дітьми за межами України, однак супровід, враховуючи вік дітей, повинна здійснювати вона. Вона надавала дозвіл на виїзд до батька старшого сина у супроводі баби матері позивача. Син зазнав стресу побачивши біля свого батька іншу жінку, з якою позивач проживає, що для сина було неочікувано. Зазначає, що не перешкоджає у спілкуванні позивача з дітьми засобами зв`язку. Вважає за можливе зустрічі батька з дітьми за місцем їх проживання на території України, однак висловлює сумнів щодо його приїзду.

Органом місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Службою у справах дітей Бурштинської міської ради скеровано висновок щодо визначення участі позивача у вихованні та спілкуванні з дітьми, який начальницею служби ОСОБА_6 підтримано в судовому засіданні.

Служба вважає за доцільне визначити спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні його синів у спосіб:

-спілкування з синами засобами зв`язку у будь-які дні, у час вільний від навчання та відвідування гуртків з урахуванням розпорядку дня дітей, їх режиму та за бажанням дітей;

-поїздки дітей за межі України (у тому числі для відпочинку та оздоровлення) за попередньою взаємною згодою обох батьків та у присутності матері - відповідача.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивач ОСОБА_2 є громадянином України, здійснює підприємницьку діяльність на території республіки Польща ( а.с. 9 -12).

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2025 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 21 жовтня 2016 року у виконавчому комітеті Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, актовий запис № 53 (а.с. 24-25).

У шлюбі народилось двоє синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24-25).

Сторони проживають роздільно, не ведуть спільний побут та господарство. Після припинення шлюбних відносин діти залишилися проживати з матір`ю ОСОБА_1 . Сторони не дійшли згоди щодо участі батька у вихованні дітей (обставини, що визнаються сторонами).

3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від

20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції).

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини другої статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є встановлення правовідношення; зміна правовідношення.

Відповідно до частин 4,5 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 158 СК України).

В силу частини 3 статі 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Рівність прав батьків щодо дитини закріплена у нормі статті 141 Сімейного Кодексу України, де також зазначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім цього, відповідно до статей 150-153 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із частинами 2,3 статті 157 Сімейного Кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як вбачається зі змісту статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до змісту статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відсутність в дитини спілкування із батьком може негативно вплинути на розвиток та формування дитини як особистості, яка не має повноцінного спілкування з обома батьками, у неї може сформуватися негативне, викривлене ставлення до іншого з батьків, як особи, негативне ставлення до інших членів родини іншого з батьків, тощо.

Установивши, що в добровільному порядку сторони не досягли згоди щодо визначення порядку спілкування, у тому числі за наслідком звернення батька до органу опіки та піклування відповідно до статті 158 СК України, урахувавши встановлені у цій справі конкретні обставини, інтереси дитини, а також інтереси сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову про визначення способу участі позивача, який проживає окремо від дитини, у її вихованні.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач має бажання для участі у вихованні синів, піклуванні про таких. Обмежень, які могли би перешкоджати їх спілкуванню, суд не знаходить.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що участь позивача у вихованні синів є доцільним.

Відповідач у цивільному процесі України це особа, до якої позивач пред`явив позовні вимоги у зв`язку з порушенням, невизнанням або оспорюванням його прав, свобод чи інтересів.

Тобто, це особа за рахунок якої можуть бути задоволені вимоги.

Сестра позивача ОСОБА_5 не є стороною у справі, зокрема, відповідачем, відтак рішенням по справі не можуть бути визначені обов`язки вчинити ті чи інші дії.

Відтак, виходячи з інтересів дітей та умов її нормального виховання і навчання, а також враховуючи її вік дітей (9 та не повних 3 роки), стан здоров`я, та зважаючи на:

- не досягнення згоди щодо визначення порядку спілкування;

- межі позовних вимог та кола учасників;

- відсутність намірів позивача приїзду на територію України;

- беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини,

суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні його синів:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у спосіб:

-спілкування з синами засобами зв`язку у будь-які дні, у час вільний від навчання та відвідування гуртків з урахуванням розпорядку дня дітей, їх режиму та за бажанням дітей;

-поїздки дітей за межі України (у тому числі для відпочинку та оздоровлення) за попередньою взаємною згодою обох батьків та у присутності матері ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін, учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

-орган місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, місцезнаходження якої за адресою: вул. Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, ЄДРПОУ 39764279.

Повне рішення складене 09 жовтня 2026 року.

СуддяТарас ГАПОЛЯК