Ухвала суду № 140511426, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 року Справа № 520/32618/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії, що полягають у застосуванні з 01 березня 2025 року зниженого коефіцієнта 1,023 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 замість коефіцієнта 1,115, визначеного пунктом 1 зазначеної постанови; 2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії, що полягають у застосуванні з 01 березня 2026 року зниженого коефіцієнта 1,036 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 замість коефіцієнта 1,121, визначеного пунктом 1 зазначеної постанови; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок (індексацію) пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: з 01 березня 2025 року на коефіцієнт 1,115, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови; з 01 березня 2026 року на коефіцієнт 1,121, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії, що полягають у застосуванні з 01 березня 2025 року, з 01 березня 2026 року зниженого коефіцієнта, зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: з 01 березня 2025 року на коефіцієнт 1,115, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови; з 01 березня 2026 року на коефіцієнт 1,121, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду 07.10.2026 року. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

У позовній заяві суду зазначає, що не пропустив строк для звернення до суду із цим позовом, оскільки з публікації в «Офіційному віснику України» від 30.06.2026 вона вперше дізналася, що акти Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій можуть суперечити закону. Обов`язку відстежувати судову практику закон на пенсіонера не покладає. Склад коефіцієнтів, застосованих відповідачем з 01.03.2026, вона побачила в жовтні 2026 року у відомостях своєї електронної пенсійної справи. Суд до таких доводів ставиться критично з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Винятком з цього правила був би випадок звернення позивачем без зайвих зволікань, в розумний строк після опублікування вищевказаного рішення суду до уповноваженого органу із заявою про надання позивачу відповідної інформації щодо перерахунку пенсії.

Відповідно, у такому випадку позивач вважався б таким, що дізнався про порушення своїх прав після отриманні відповіді на свою заяву, чи після закінчення встановлених Законом України «Про звернення громадян» строку надання відповіді на таку заяву.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, від 09 червня 2022 року у справі № 1140/2132/18.

При цьому суддя враховує, що чинним законодавством не надано правового визначення поняттю «розумний строк», однак зазначає, що такий не повинен перевищувати строку звернення до суду з відповідною позовною заявою, яким у спірних правовідносинах є шість місяців.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24, від 08 квітня 2025 року у справі №260/4303/24, від 10 лютого 2026 року у справі №560/18689/24, від 19 лютого 2026 року у справі № 560/17952/24 та від 12 травня 2026 року у справі № 560/12179/24, від 25 серпня 2026 року у справі № 380/12552/25.

Разом з цим, жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 статті 133 цього Кодексу, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Також, згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити або відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони.

Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, в силу наведеної норми закону, додання до позовної заяви всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

Проте до вказаної заяви не додано відповідних доказів щодо майнового стану позивача.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz V. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі «Kniat V. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану.

Оскільки позивачем не надано доказів щодо майнового стану, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо рівня майнового стану та можливості сплати судового збору позивачем.

На підставі наведеного, суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 4 Закону № 3674 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн. (реквізити сплати: р/р UA678999980313141206084020661, отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу за подання адміністративного позову: « 101 _____(код клієнта). Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд»).

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, документу про сплату судового збору на загальну суму 1064,96 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку;

- документу про сплату судового збору на загальну суму 1064,96 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лазарєв В.В.