Ухвала суду № 140509272, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 120/15787/24

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.02.2021 по 18.07.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.02.2021 по 18.07.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення у цій справі набрало законної сили 07 липня 2025 року.

Виконавчий лист по адміністративній справі виданий 11 серпня 2025 року.

01.10.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2026) ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24, в якій просить винести ухвалу по справі № 120/15787/25, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати протягом 15 днів з дня винесення відповідної ухвали суду до суду звіт про виконання вказаного судового рішення в частині, що стосується нарахування і виплати ОСОБА_1 всіх сум невиплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішення суду від 21.05.2025 у справі № 120/15787/24 набрало законної сили 07.07.2025. З метою виконання рішення позивач 22.04.2026 звернувся із відповідними заявами до командира військової частини, Президента України та Міністерства оборони України. Військова частина НОМЕР_2 листами від 28.04.2026 та 05.06.2026 повідомила про подання заявки на фінансування виплат, зазначивши, що розрахунок буде проведено після надходження коштів від Державної казначейської служби України. Проте станом на момент звернення до суду рішення залишається невиконаним протягом тривалого часу. Заявник вважає, що тривале зволікання боржника свідчить про ухилення від виконання судового рішення та є підставою для встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

02.10.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2026) Військова частина НОМЕР_2 подала заперечення на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 120/15787/24.

Заперечення обґрунтовано тим, що військова частина не ухиляється від виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025. Боржник зазначив, що фінансово-економічною службою на підставі рапорту юристів від 05.12.2025 було невідкладно здійснено розрахунок донарахувань позивачу, який склав 68 780,33 грн (до виплати на картку - 65 341,31 грн). За твердженням відповідача, зазначені суми щомісячно включаються до основних заявок-розрахунків на отримання фінансування (зокрема, за травень та вересень 2026 року). Головною причиною невиплати коштів вказано об`єктивну відсутність відповідних бюджетних асигнувань та залишків на рахунках установи за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». З огляду на вказане, відповідач вважає, що ним вжито всіх залежних від нього заходів, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд приходить до таких висновків.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, у тому числі КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1-382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024 № 4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Згідно з приписами ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Частинами 5-6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24, серед іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 : перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.02.2021 по 18.07.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум, а також перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року набрало законної сили 07 липня 2025 року, у зв`язку із поверненням апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в силу приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Судом встановлено, що з метою організації належного та своєчасного виконання судового рішення, Позивачем 21.04.2026 було направлено на офіційні адреси уповноважених органів та Військової частини НОМЕР_2 офіційне звернення, у якому зазначалися повні банківські реквізити ОСОБА_1 із зазначенням рахунку у форматі IBAN для перерахування присуджених сум. Також у зверненні заявлялися вимоги надати інформацію щодо здійсненого письмового розрахунку суми грошового забезпечення, яка підлягає виплаті на виконання судового рішення, та витяг з наказу про виплату.

Проте, як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, Військовою частиною НОМЕР_2 станом на момент розгляду цієї заяви судового рішення у повному обсязі не виконано. Хоча у відповідях на звернення позивача у листах № 857/ВихЗВГ/174 від 28.04.2026 та № 1736/3466 від 05.06.2026, фінансово-економічною службою відповідача й було визнано розраховану суму донарахувань у розмірі 68 780,33 грн та 65 341,31 грн, фактичного перерахування присуджених сум на рахунок стягувача здійснено не було. Військова частина обмежилась лише посиланнями на внутрішній Алгоритм опрацювання документів та відсутність бюджетного фінансування.

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 120/15787/24 відповідачем не виконано.

Водночас, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні.

Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Суд зауважує, що норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Щодо клопотання заявника в частині встановлення боржнику 15-денного строку для подання звіту, суд зазначає таке. Відповідно до положень статті 382 КАС України, визначення конкретного процесуального строку для надання звіту є виключною прерогативою суду, який має виходити з принципів розумності, пропорційності та враховувати особливості процедури фінансування військових формувань і тривалість казначейського документообігу в особливий період. З огляду на це, встановлення 15-денного строку є недостатнім для належного та повного виконання розпорядчих дій фінансовими органами. Тому в частині встановлення саме 15-денного строку для подання звіту слід відмовити.

Таким чином, з метою забезпечення реального захисту прав позивача та дотримання балансу інтересів, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 21.05.2025 у справі № 120/15787/24.

Щодо заперечень Військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає, що вони подані з порушенням вимог частини 2 статті 167 КАС України. Військова частина, як суб`єкт владних повноважень, не додала до заперечень доказів того, що вона надіслала їх копію разом із додатками позивачу ( ОСОБА_1 ).

Оскільки боржник не виконав цей обов`язок і порушив принцип рівності сторін у процесі, суд не бере до уваги ці заперечення та додані до них документи. Суд розглядає заяву виключно на підставі тих матеріалів, які містяться у справі на законних підставах.

Також суд зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Таким чином, невиконання, неналежне виконання рішення суду або неподання звіту про його виконання є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Ураховуючи те, що безпосередньо керівник Військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи та відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні, але повинні бути зазначені в ухвалі за наслідками розгляду звіту та накладення штрафу, то суд з метою забезпечення своєчасного та об`єктивного розгляду питання про наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу вважає за необхідне покласти на Військову частину НОМЕР_1 обов`язок надати згадані відомості.

Таким чином, КАС України не передбачено право учасників справи заявляти клопотання про витребування доказів на стадії виконання рішення суду, а відтак вказане клопотання про витребування доказів слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24 задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 21 травня 2025 року у справі № 120/15787/24.

В іншій частині заяви відмовити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 разом із звітом надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання звіту відомості щодо керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Пекний