Ухвала суду № 140507301, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/31503/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

02 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №13822023/44866277 від 12.06.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 05.06.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 44866277) №12 від 05.06.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

06 жовтня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 06 листопада 2026 року за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

09 жовтня 2026 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій відповідач просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а в разі відмови - розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

На обґрунтування заяви відповідач зазначає, що він заінтересований у тому, щоб судове засідання відбулося за участю його представника; що в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження контролюючий орган не матиме можливості оскаржити в касаційному порядку судові рішення, ухвалені на користь платника податків; що предмет спору за своїм змістом є новим, а розгляд справи з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики; що предметом спору є рішення, відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь у формуванні державного бюджету, а тому справа має значний суспільний інтерес.

Вирішуючи заяву, суд виходить із такого.

Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.

Ухвалу суду від 07 жовтня 2026 року доставлено до електронного кабінету відповідача 07 жовтня 2026 року, заяву сформовано в підсистемі «Електронний суд» 08 жовтня 2026 року та зареєстровано судом 09 жовтня 2026 року, тобто в межах установленого судом строку для подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

За частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи; загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, зокрема справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2), та справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 4). Аналогічний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, наведено в частині 4 статті 257 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних; вимог про відшкодування шкоди позивачем не заявлено.

Оскаржуване рішення не є рішенням, на підставі якого суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів: грошових зобов`язань позивача ним не визначено. Загальна сума за податковою накладною № 12 від 05.06.2025, у реєстрації якої відмовлено, становить 60 620,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 10 103,33 грн, і в будь-якому разі не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2026 року (3 328,00 грн х 500 = 1 664 000,00 грн).

Отже, ця справа не належить ані до справ, які згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, ані до справ, які згідно з частиною 4 статті 257 цього Кодексу не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі № 420/24688/24 зазначив, що за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи презюмується, що суд розглядає адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження, водночас з урахуванням вимог частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти рішення про розгляд певної справи за правилами загального позовного провадження.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача за наведеними критеріями, суд зазначає таке.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень - та похідну від неї вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну. Обраний спосіб захисту не потребує ані встановлення розміру грошових зобов`язань, ані здійснення розрахунків.

Спір належить до категорії справ щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, правове регулювання яких визначене статтею 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, а питання застосування цих норм є предметом сталої та послідовної практики Верховного Суду. Твердження відповідача про те, що предмет спору за своїм змістом є новим, суд не бере до уваги: у чому саме полягає така новизна, у заяві не зазначено.

Обсяг та характер доказів не вимагають проведення судового засідання: обставини справи підтверджуються виключно письмовими доказами - податковою накладною, квитанцією про зупинення її реєстрації, поясненнями платника податку та доданими до них документами, повідомленням про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, оскаржуваним рішенням, скаргою та рішенням за результатами її розгляду, які подані позивачем разом із позовною заявою і можуть бути доповнені відповідачем разом із відзивом, строк для подання якого не сплив. Потреби в призначенні експертизи, витребуванні додаткових доказів, виклику свідків чи вчиненні інших процесуальних дій, для яких необхідне підготовче провадження, у справі не встановлено.

У справі беруть участь позивач і два відповідачі; треті особи до участі у справі не залучалися.

Значного суспільного інтересу розгляд цієї справи не становить, оскільки спір стосується прав та обов`язків конкретного платника податку у зв`язку з реєстрацією однієї податкової накладної. Посилання відповідача на те, що предметом спору є рішення, відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, не відповідає змісту позовних вимог: оскаржуваним рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної, грошових зобов`язань ним не визначено.

Думку відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом враховано, проте вона не є визначальною: за частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує це питання залежно від обґрунтованості заперечень. Позивач про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не клопотав.

При цьому заява відповідача не містить посилання на жодну конкретну обставину, яку неможливо встановити за наявними у справі письмовими доказами, на докази, що потребують безпосереднього дослідження в судовому засіданні, на потребу в призначенні експертизи або виклику свідків. Посилання на заінтересованість відповідача в участі його представника в судовому засіданні має загальний характер і не свідчить про таку складність спору, за якої його розгляд у спрощеному позовному провадженні є неможливим або недоцільним.

Не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження і посилання відповідача на обмеження права на касаційне оскарження. Відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право відповідача на апеляційний перегляд справи від форми позовного провадження не залежить. Випадки, у яких судові рішення у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, підлягають касаційному оскарженню, визначені пунктом 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу; до них належать, зокрема, випадки, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Наміру ж сторони зберегти можливість касаційного оскарження серед обставин, які суд враховує згідно з частиною 3 статті 257 цього Кодексу, обираючи форму позовного провадження, немає.

За таких обставин суд доходить висновку, що заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є необґрунтованими, а заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Щодо прохання відповідача в разі відмови в розгляді справи за правилами загального позовного провадження розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. За пунктом 10 частини 6 статті 12 цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведену вище оцінку категорії спору, заявлених вимог, обсягу та характеру доказів суд відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України вважає цю справу справою незначної складності. Предмет доказування в ній обмежений обставинами, пов`язаними з поданням позивачем пояснень і документів для реєстрації податкової накладної та з їх оцінкою комісією контролюючого органу, і ці обставини встановлюються за письмовими доказами. Свої доводи та докази відповідач має можливість викласти у відзиві на позовну заяву та в запереченнях, строки для подання яких установлено ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року.

Отже, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню і в цій частині.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 248, 257, 260, 262, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі № 160/31503/26 залишити без задоволення.

Розгляд адміністративної справи № 160/31503/26 продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез