Ухвала суду № 140507125, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/20196/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 13.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 13.01.2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 19.09.2022 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що під час призначення пенсії відповідачем для обчислення її розміру було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн. Водночас, на переконання позивача, відповідачем протиправно здійснено щорічні перерахунки пенсії з 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.03.2025 року та 01.03.2026 року без належного застосування механізму індексації, передбаченого частиною другою статті 42 Закону України №1058-IV, унаслідок чого розмір пенсійних виплат було визначено неправильно. Позивач наголошує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому позивач вважає, що під час проведення відповідних перерахунків збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який безпосередньо застосовувався під час первинного призначення пенсії, а не показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, визначений станом на 01.10.2017 року та збільшений відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124. На думку позивача, застосування відповідачем іншого, меншого показника середньої заробітної плати призводить до фактичного зменшення результатів щорічної індексації пенсії, суперечить меті законодавчого регулювання індексації пенсійних виплат та порушує гарантоване законом право на належне пенсійне забезпечення. Позивач зазначає, що під час проведення щорічної індексації пенсії повинні застосовуватися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, установлені відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а саме: з 01.03.2023 року - 1,197 відповідно до постанови від 24.02.2023 року №168; з 01.03.2024 року - 1,0796 відповідно до постанови від 23.02.2024 року №185; з 01.03.2025 року - 1,115 відповідно до постанови від 25.02.2025 року №209; з 01.03.2026 року - 1,121 відповідно до постанови від 25.02.2026 року №236. Однак, як зазначає позивач, відповідачем під час проведення індексації пенсії з 01.03.2025 року фактично застосовано коефіцієнт 1,046 замість 1,115, а з 01.03.2026 року - коефіцієнт 1,061 замість 1,121, що призвело до збільшення пенсійних виплат у меншому розмірі, ніж той, на який, на переконання позивача, вона має право відповідно до закону. Позивач вважає, що встановлення Кабінетом Міністрів України диференційованих коефіцієнтів індексації залежно від року призначення пенсії суперечить положенням частини другої статті 42 Закону України №1058-IV, оскільки зазначена норма не передбачає можливості обмеження розміру індексації пенсії залежно від часу її призначення. Крім того, позивач посилається на принцип верховенства права та положення статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта закону суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. На підтвердження своєї правової позиції позивач посилається, зокрема, на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, щодо застосування положень частини другої статті 42 Закону України №1058-IV та співвідношення цих положень із нормативним регулюванням механізму щорічної індексації пенсій. З метою поновлення порушеного права позивач через свого представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення належного перерахунку та індексації пенсії. Листом від 25.06.2026 року №0400-010303-8/121710 відповідач повідомив, що пенсія позивача була призначена з 19.09.2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн, а в подальшому здійснювалися автоматизовані перерахунки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року становив 7694,79 грн, з 01.03.2024 року - 7794,79 грн, з 01.03.2025 року - 8528,56 грн, а з 01.03.2026 року - 8819,29 грн. Водночас зі змісту зазначеного листа позивачем встановлено, що під час проведення індексації пенсії за 2025 та 2026 роки відповідачем застосовано знижені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, передбачені підпунктом 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236, що, на думку позивача, не відповідає положенням Закону України №1058-IV. Позивач вважає, що надана відповідачем відповідь підтверджує факт застосування неналежного механізму індексації пенсії, а отже, і порушення її права на отримання пенсійних виплат у розмірі, визначеному відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, позивач стверджує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації її пенсії за 2023-2026 роки із застосуванням неналежного показника середньої заробітної плати та знижених коефіцієнтів індексації є протиправними, оскільки суперечать положенням статей 27, 40, 42 Закону України №1058-IV, порушують принцип правової визначеності та призводять до необґрунтованого зменшення належних їй пенсійних виплат. Вважаючи, що відповідачем порушено її право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати протиправними відповідні дії відповідача та зобов`язати його здійснити перерахунок і виплату пенсії із застосуванням належних показників середньої заробітної плати та коефіцієнтів щорічної індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

20.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник